- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/6096/24
Провадження 1-кп/991/77/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченогоОСОБА_4 його захисника, адвокатаОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000053 від 01.02.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Пишківці Бучацького району Тернопільської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює лікарем-травматологом у Бучацькій міській лікарні, освіта вища медична, одружений, має двох неповнолітніх дітей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1. 15.07.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане кримінальне провадження.
1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 призначено підготовче судове засідання.
1.3. 19.08.2024 до суду надійшла угода про визнання винуватості (далі - угода), укладена між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5
II. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
2.1. Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, яке було вчинено за таких обставин.
Постановою Тернопільської обласної територіальної виборчої комісії № 92 20.11.2020 ОСОБА_4 зареєстровано депутатом Тернопільської обласної ради, а постановою від 20.11.2020 № 93 призначено перше пленарне засідання сесії новообраної Тернопільської обласної ради VII скликання на 25.11.2020.
Отже, ОСОБА_4, як депутат Тернопільської обласної ради, відповідно до ст. 68 Конституції України був зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Рішенням чотирнадцятої сесії VI скликання Тернопільської обласної ради від 11.11.2020 № 1741 затверджено обласну комплексну програму соціальної підтримки малозахищених верств населення «Турбота» на 2021-2025 роки (далі - Програма).
Пунктом 1 розд. 1 додатка 1 Програми (розділ IV) встановлено, що разова грошова допомога (далі - допомога) може надаватися фізичним особам, які проживають на території Тернопільської області, перебувають у складному матеріальному становищі внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку, важкого захворювання, інших ускладнюючих обставин, а також мобілізованим особам, учасникам антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, учасникам-добровольцям антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, постраждалим учасникам революції Гідності, членам їх сімей, сім`ям загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, членам сімей Героїв Небесної Сотні, які проживають на території Тернопільської області.
Допомога може надаватися не більше одного разу на рік одному і тому ж отримувачу (абз. 2 п. 1).
Водночас п. 7 розд. 3 вищевказаного додатка визначено, що загальна сума коштів для надання допомоги передбачена Тернопільською обласною радою в обласному бюджеті з розрахунку 84 000 гривень на рік на одного депутата Тернопільської обласної ради, а також 550 000 гривень - голові Тернопільської обласної ради та голові Тернопільської обласної державної адміністрації.
При цьому, як встановлено п. 8 розд. 3 додатка, допомога може надаватися лише особам, які постійно проживають на території Тернопільської області, на підставі звернення (1) депутата Тернопільської обласної ради, (2) голови Тернопільської обласної державної адміністрації та (3) звернень, які надходять для розгляду голові Тернопільської обласної ради, щомісячно у розмірі, що не перевищує обсягу видатків згідно з розписом обласного бюджету.
Крім того, п. 9 цього ж розділу додатка встановлено перелік документів, які повинні бути додані громадянами до своїх звернень, адресованих депутатам Тернопільської обласної ради, серед яких мають бути:
- заява громадянина про надання допомоги зі згодою на обробку та використання персональних даних;
- копія паспорта громадянина України;
- копія картки фізичної особи - платника податків про одержання ідентифікаційного номера або копія відмітки в паспорті про його відсутність;
- копія посвідчення (за умови наявності) та довідки, що підтверджують участь особи у виконанні завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або участь в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, за умови перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, яка видана уповноваженим органом Міністерства оборони України (військовими комісаріатами, військовими частинами тощо), Міністерством внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій або їх територіальними органами, а для учасників - добровольців антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил - посвідчення учасника-добровольця антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, видане Тернопільською обласною державною адміністрацією;
- копія посвідчення або довідки, виданої органами соціального захисту населення про те, що особа має право на пільги, передбачені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- довідка лікувального закладу або акт обстеження матеріально-побутових умов учасника антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, учасника-добровольця антитерористичної операції, операції Об`єднаних сил, постраждалого учасника Революції Гідності, видані у поточному році, які засвідчують необхідність надання допомоги;
- реквізити визначеної банківської установи та особовий рахунок отримувача (за умови наявності).
Пунктом 12 розд. IV вказаного вище додатку встановлено, що рішення про надання допомоги приймається головою Тернопільської обласної ради, а в разі його відсутності - першим заступником голови або заступником голови ради, який здійснює повноваження голови ради.
Проте ОСОБА_4, нехтуючи наведеними вимогами законодавства, переслідуючи корисливий мотив, вирішив одержати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду за вжиття у межах наданої йому як депутату Тернопільської обласної ради влади заходів щодо виплати йому відповідно до Програми Тернопільської обласної ради матеріальної допомоги в обмін на повернення ОСОБА_6 частини отриманих грошових коштів ОСОБА_4 .
Так, наприкінці січня 2024 року (не пізніше 30.01.2024) між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, як колишнім військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником антитерористичної операції відбулася телефонна розмова, під час якої ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 з питанням щодо можливості отримання ним матеріальної допомоги з обласного бюджету для лікування.
У цій розмові ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6 про можливість виплати йому такої допомоги з обласного бюджету, зазначивши, що ОСОБА_6 необхідно направити ОСОБА_4 потрібні для цього документи, а також, що це не телефонна розмова.
Цим ОСОБА_4 створив у ОСОБА_6 враження необхідності передачі за це йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів як частини отриманої у майбутньому матеріальної допомоги, подібні обставини чого мали місце і під час отримання ОСОБА_6 такої допомоги у 2023 році.
У подальшому, 20.02.2024 близько 16 год 50 хв, неподалік залізничного вокзалу в м. Тернополі ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_4 . Під час зустрічі він зазначив, що допоможе ОСОБА_6 в отриманні матеріальної допомоги, проте гроші, які йому надійдуть необхідно буде розділити «по половині», тобто частину отриманої ОСОБА_6 суми грошових коштів потрібно передати ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4, маючи корисливий мотив, спрямований на одержання в подальшому грошових коштів як неправомірної вигоди, висловив прохання ОСОБА_6 надати йому цю вигоду за вжиття у межах наданої влади та своїх, як депутата, повноважень заходів щодо виплати ОСОБА_6 матеріальної допомоги на лікування.
Пізніше, 23.02.2024 ОСОБА_4 через застосунок «Viber» зі свого абонентського номера НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_6 на абонентський номер НОМЕР_2 та під час розмови повідомив про необхідність надіслати йому документи для оформлення матеріальної допомоги документи з метою початку процедури їх погодження. При цьому ОСОБА_4 окремо зазначив, що потреби звертатися із заявою на його ім`я про виплату матеріальної допомоги немає, а все для цього він зробить самостійно. Через деякий час ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_4 фотографії виписного епікризу з медичної картки амбулаторного (хворого).
Через застосунок «Viber» зі свого абонентського номера НОМЕР_1 29.02.2024 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 на його абонентський номер НОМЕР_2 та повідомив, що перебуває у відпустці, зазначивши, що матеріальна допомога буде виплачена і хвилюватися не потрібно.
Надалі, 05.03.2024, ОСОБА_4, користуючись наданою законом владою і своїми як депутата Тернопільської обласної ради повноваженнями на звернення про виплату матеріальної допомоги відповідним категоріям населення, маючи корисливий мотив, спрямований на одержання за це неправомірної вигоди у відповідній, обумовленій із ОСОБА_6, частині, направив голові Тернопільської обласної ради звернення про виплату йому грошової допомоги в розмірі 30 000 грн.
12.03.2024 о 13 год 07 хв на банківський рахунок ОСОБА_6 в АТ «Приватбанк» (IBAN НОМЕР_7) від Тернопільської обласної ради надійшли грошові кошти в сумі 30 000 грн як матеріальна допомога.
У подальшому, 20.03.2024 близько 11 год 50 хв, ОСОБА_4, маючи корисливий мотив, спрямований на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в раніше обумовленому розмірі за вжиття в межах наданої влади заходів щодо виплати матеріальної допомоги на лікування за Програмою, зустрівся із ОСОБА_6 неподалік залізничного вокзалу в м. Тернополі, куди приїхав на автомобілі «Nissan Leaf».
Далі ОСОБА_6 сів до вказаного автомобіля, яким керував ОСОБА_4, перебуваючи в якому неподалік будинку АДРЕСА_2, підтвердив ОСОБА_4, що отримав на свій банківський рахунок грошові кошти від Тернопільської обласної ради як матеріальну допомогу у розмірі 30 000 грн.
Відразу після цього ОСОБА_4 назвав згідно з попередніми домовленостями розмір неправомірної вигоди - 15 000 грн, які ОСОБА_6 передав йому за вчинення відповідних дій щодо виплати 12.03.2024 Тернопільською обласною радою ОСОБА_6 матеріальної допомоги на лікування в сумі 30 000 грн, далі ОСОБА_4 був викритий детективами Національного антикорупційного бюро України.
Отже, ОСОБА_4, будучи депутатом Тернопільської обласної ради VII скликання, висловив прохання та одержав неправомірну вигоду для себе від ОСОБА_6 в розмірі 15 000 грн за вчинення в межах наданої йому влади дій щодо виплати Тернопільською обласною радою ОСОБА_6 матеріальної допомоги на лікування, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.
III. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 19.08.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, в угоді обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується:
- до розгляду судом питання щодо затвердження цієї угоди на підтримку Збройних сил України придбати та передати до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ОПБР, в/ч НОМЕР_3, відповідно до листа № 15100 від 08.08.2024) інтерактивну панель SMART Board GX165-V3 у кількості 1 шт.;
- до розгляду судом питання щодо затвердження угоди перерахувати на підтримку Збройних сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») на спеціальний рахунок (реквізити сплати: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № НОМЕР_4 ; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач: Національний банк України; призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту Армія Дронів), грошові кошти в розмірі 500 000 грн;
- після затвердження угоди, до 31.12.2024, перерахувати на підтримку Збройних сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») на спеціальний рахунок (реквізити сплати: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № НОМЕР_4 ; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач: Національний банк України; призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту Армія Дронів ) грошові кошти в розмірі 405 000 грн.
3.4. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття та допомога Збройним силам України.
Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, сторонами не встановлено.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на 2 роки.
3.5. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання викладені у ст. 476 КПК України.
3.6. Вказана угода містить підписи сторін та захисника, належність яких підтверджено ними у судовому засіданні.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1. Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Вважав, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого. З огляду на наведені в угоді та повідомлені у судовому засіданні обставини, прокурор просив суд призначити узгоджене сторонами покарання.
Також прокурор прохав суд скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_4 та залишити в силі арешт, накладений на документи, що були вилучені під час проведення 20.03.2024 обшуку в приміщенні Тернопільської обласної ради.
Крім того прокурор просив речові докази, які були вилучені 20.03.2024 під час проведення обшуку у автомобілі «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_5, - повернути їх власникам. Речові докази, які були вилучені 20.03.2024 під час проведення обшуку в приміщенні Тернопільської обласної ради - залишити в матеріалах кримінального провадження.
4.2. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що угода укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готовий понести узгоджене покарання.
На запитання суду повідомив, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також обмеження, передбачені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.3. Захисник ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз`яснив обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання.
Також, повідомив, що ОСОБА_4 виконав обов`язки, які він мав вчинити до розгляду питання про затвердження угоди, а саме придбав та передав до ІНФОРМАЦІЯ_2 інтерактивну панель SMART Board GX165 -V3 у кількості 1 шт. та перерахував кошти на підтримку Збройних сил України у розмірі 500 000 грн.
VІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, адвоката ОСОБА_5, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_4 складена та підписана 19.08.2024 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_5, про що свідчать підписи останніх у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні та пояснили, що угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою обвинуваченого, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.
У п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів, що свідчить про дотримання вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до змісту обвинувального акта, у цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні, також інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 368 КК України, не було завдано матеріальної шкоди. Тому вимоги абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.
Укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив кожну із обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Таким чином, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.
Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.
В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у своєчасному розкритті кримінального правопорушення.
Затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.
Суд вважає, що наявність суспільного інтересу також полягає в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами та у сприянні формуванню у суспільства антикорупційної правосвідомості та невідворотності покарання за вчинене правопорушення.
Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Такий висновок суду ґрунтується на такому.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
Суд враховує, що вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням не було завдано майнової шкоди, а також відсутність потерпілих у кримінальному провадженні.
Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди.
Відповідно до положень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13, суд шляхом вивчення витребуваних документів, проведення опитування сторін, інших учасників судового провадження зобов`язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Якщо суд матиме обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, він відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат - ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 до розгляду питання щодо затвердження угоди, виконав свої зобов`язання в частині підтримки Збройних сил України шляхом придбання та передачі до ІНФОРМАЦІЯ_2 інтерактивної панелі SMART Board GX165-V3 у кількості 1 шт. та перерахування на спеціальний рахунок (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») грошових коштів в розмірі 500 000 грн.
Також, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і інші обов`язки в частині перерахування грошових коштів на підтримку Збройних сил України є для обвинуваченого зрозумілими та посильними для виконання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.
Також ОСОБА_4 підтвердив можливість та бажання виконати зобов`язання щодо перерахування 405 000 грн на підтримку Збройних сил України, і що це не становитиме для нього надмірного тягаря.
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятого на себе зобов`язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченим у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_4 були враховані і дотримані положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень; взяли до уваги особу винного, який раніше несудимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
Також, сторони угоди відповідно до вимог ст. 55 КК України узгодили ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на 2 роки.
Із урахуванням цього суд вважає, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.
??. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1. Запобіжний захід.
Згідно з вимогами п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжними заходами.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2024 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 150 000 грн та покладенням на нього таких обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора або про кожне відлучення із Тернопільської області; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.
На виконання вказаної ухвали 25.03.2024 ОСОБА_8 за ОСОБА_4 була внесена застава у розмірі 150 000 грн, у зв`язку з чим його було звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.
Суд вважає за необхідне скасувати застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави та повернути заставодавцю внесені за ОСОБА_4 кошти.
7.2. Зарахування попереднього ув`язнення до строку призначеного покарання.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 перебував під вартою під час досудового розслідування у період з 20.03.2024 по 25.03.2024.
В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Оскільки сторони угоди узгодили ОСОБА_4 основне покарання у виді штрафу, яке є найменш суворим із передбачених санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, то суд не вбачає підстав для пом`якшення покарання чи звільнення від його відбування.
7.3. Процесуальні витрати.
Із матеріалів справи вбачається, що у межах цього кримінального провадження було проведено судову експертизу відео-, звукозапису від 16.05.2024 № СЕ-19/111-24/22659-ВЗ.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 52024000000000053 висновок експерта від 16.05.2024 № СЕ-19/111-24/2259-ВЗ становлять 36 349,44 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
7.4. Арешт.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
7.4.1. У цьому кримінальному провадженні арешт було накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2024 (справа № 991/2371/24) на належне на праві власності майно ОСОБА_4, а саме на:
- частку земельної ділянки з кадастровим номером 6121285400:01:001:1333, площею 0,94 га;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:3355, площею 0,0221 га;
- житловий будинок загальною площею 142,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки зазначені арешти на майно обвинуваченого накладались в той час, коли йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, а умовами угоди конфіскацію до обвинуваченого застосовано не було, отже ці арешти належить скасувати.
7.4.2. Крім того, у цьому кримінальному провадженні арешт було накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 (справа № 991/2416/24) на майно, вилучене 20.03.2024 під час проведення обшуку в приміщенні Тернопільської обласної ради, а саме на:
- вісім аркушів формату А4 з відомостями в табличній формі, у верхній частині яких міститься напис «Остаток по депутату», серед яких в графі «Депутат» наявний ОСОБА_4, а також наявні графи «Округ/Партія», «Сума видано», «Сума остаток», «Дата й сума», на яких наявні рукописні записи;
- рішення Тернопільської обласної ради від 23.12.2020 № 27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» - на 1 арк;
- рішення Тернопільської обласної ради від 03.02.2021 № 63 «Про внесення змін до Рішення Тернопільської обласної ради від 23.12.2020 № 27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» - на 1 арк;
- рішення Тернопільської обласної ради від 18.08.2021 № 224 «Про внесення змін до Рішення Тернопільської обласної ради від 23.12.2020 № 27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» - на 1 арк.
У судовому засіданні прокурор прохав суд залишити арешти на вказані документи, у зв`язку з тим, що строк виконання встановленого умовами угоди зобов`язання ОСОБА_4 у виді перерахування на підтримку Збройних сил України грошових коштів, встановлено до 31.12.2024, отже у випадку невиконання ним вказаного обов`язку прокурор буде наділений правом звернутись до суду із клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду в загальному порядку.
З урахуванням наведеного, оскільки потреба у використанні як доказів вказаних документів продовжує існувати, то арешти на вказане майно належить залишити в силі.
7.5. Речові докази.
Долю речей, вилучених під час проведення 20.03.2024 обшуків в автомобілі «Nissan Leaf» державний номер НОМЕР_5 та в приміщенні Тернопільської обласної ради, які згідно з постановами детектива від 21.03.2024 визнані речовими доказами, слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
7.6. Цивільний позов.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись статтями 12, 65-67, 74-76 КК України, статтями 314, 373-376, 468-470, 472-476, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.08.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000053 від 01.02.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
2. Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк два роки.
3. Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2024 (справа № 991/2370/24) скасувати. Повернути після набрання вироком законної сили внесену за ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп, заставодавцю - ОСОБА_8 .
4. Стягнути з ОСОБА_4 36 349 (тридцять шість тисяч триста сорок дев`ять) грн 34 коп витрат за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 52024000000000053 від 01.02.2024 висновок експерта № СЕ-19/111-24/2259-ВЗ від 16.05.2024.
5.1. Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2024 (справа № 991/2371/24) на належне ОСОБА_4 майно, а саме на:
- частку земельної ділянки з кадастровим номером 6121285400:01:001:1333, площею 0,94 га;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:3355, площею 0,0221 га;
- житловий будинок загальною площею 142,4 кв.м, за адресою:
АДРЕСА_4 . Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 (справа № 991/2416/24) на майно вилучене під час проведення обшуку 20.03.2024 в приміщенні Тернопільської обласної ради, залишити без змін.
6. Після набрання вироком законної сили, речові докази:
- мобільний телефон Samsung SM-S901B/DS IMEI: НОМЕР_6 - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- грошові кошти в загальній сумі 15 000 грн, а саме 30 купюр номіналом 500 грн із номерами: ГТ 0269705, УИ 7292054, СГ 6389800, ЛД 1917135, МБ 1089171, УЗ 4955276, ЗЗ 6993576, СЖ 8162907, ЛА 8935283, БР 3250983, СГ 9842625, ЗЗ 3278333, ЗИ 2607928, УД 6060429, ЛБ 6596923, СД 4381939, ФЗ 0387714, ФГ 3507245, ФЖ 2789027, ВИ 4147151, ЛГ 4764923, ВИ 5676341, БР 7017034, УЗ 8057171, УИ 3471035, ФЗ 9168297, ЗБ 0144228, СЗ 4448997, СЖ 5953168, ЛД 2356399 - повернути НАБУ;
- документи, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000053 від 01.02.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
7. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
8. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
9. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
СуддяОСОБА_1