Документ № 121211170

Справа № 991/6678/24

Провадження №11-сс/991/570/24

Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

підозрюваного ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 17 листопада 2017 року підозрюваному ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, на час інкримінованих злочинів - начальник Чернівецької митниці ДФС м.Чернівці, за ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 06 жовтня 2024 року, визначено заставу у розмірі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) грн; у разі внесення застави підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та на нього буде покладено обов?язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Чернівці без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та дають підстави вважати, що ОСОБА_9 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обставини вчинення злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_9, які є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, та які на цей час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розмір завданої шкоди, вагомість встановлених ризиків та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість проживати за кордоном, виправдовують подальше тримання ОСОБА_9 під вартою. Застосування до ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики. З огляду на положення ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи кількість та специфіку злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9, зокрема розмір заподіяних збитків, дані про особу підозрюваного, а також його майновий стан, застава у меншому розмірі не здатна запобігти наявним ризикам. Наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу.

12 серпня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв?язку надійшла апеляційна скарга та 19 серпня 2024 року надійшло доповнення до апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та постановити у цій частині нову ухвалу, визначивши підозрюваному заставу у розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України. Вважає, що визначений слічим суддею розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_9 та повинен бути зменшений. Обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу повинна піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Вважає, що підозра його підзахисного у вчиненні злочину, передбачного ч.3 ст.368 КК України є необгрунтованою, так як ОСОБА_12 (за версією обвинувачення - надавав неправомірну вигоду) не має статусу підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст.369 КК України, та його показань, які б підтверджували факт передачі коштів, стороною обвинувачення не надано. У ході розгляду клопотання у суді першої інстанції захистом долучались до матеріалів справи докази, які вказували на той факт, що ОСОБА_9 мав у наявності грошові кошти, які витратив на фінансування книги фотоальбому-каталогу «Вітання з Чернівців. Вулиці, площі та містяни на старовинних поштівках» 2018р., частину з яких співфінансувала Чернівецька міська рада. Аналогічна ситуація і щодо доказів, наданя неправомірної вигоди ОСОБА_18 . Фактично підозра ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбачного ч.3 ст.368 КК України, ґрунтується на матеріалах НСРД, які вказують на ймовірне припущення щодо вчинення ОСОБА_9 цього злочину та були достатніми при обранні запобіжного заходу для того, щоб у стороннього спостерігача склалось попереднє враження про реальну ймовірність вчинення злочину. У зв?язку з тим, що на даній стадії досудового розслідування відсутні показання ОСОБА_12, ОСОБА_18 та ОСОБА_84, які могли б підтвердити або спростувати факт передачі чи отримання коштів, обґрунтованість підозри ОСОБА_9 за ч.3 ст.368 КК України є сумнівною. Також, стороною обвинувачення не надано нових доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 за ч.3 ст.368, ч.4 ст.345-1 КК України. Відеозаписи, отримані в ході аналізу публічних матеріалів із мережі інтернет, зокрема, відео інтерв?ю ОСОБА_20 та ОСОБА_21, свідчать про ймовірну причетність інших осіб до їх побиття. Вважає, що підозра у вчиненні його підзахисним злочинів, передбачених ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України, також є необгрунтованою, оскільки висновок експерта №1041/71101 за результатами судово-економічної експертизи від 22 вересня 2022 року не враховує відомостей поданих для митного оформлення митним органам Туреччини, а лише Болгарії, що спотворює розрахунок суми завданої шкоди. Тобто, слідчим суддею постановлено судове рішення на припущеннях, як і визначено розмір застави ОСОБА_9 у розмірі 60 000 000 грн, який є занадто великим для підозрюваного та його родини, навіть з врахуванням розміру неправомірної вигоди, яку інкримінує йому сторона обвинувачення. Невнесення суми застави та перебування ОСОБА_9 понад чотири місяці під вартою, є окремим свідченням непомірного розміру застави, що призводить до безальтернативності ув?язнення на стадії досудового розслідування, яке шкодить підозрюваному та спричиняє шкоду малолітній дитині. При розгляді справи в суді першої інстанції стороною захисту не зазначалось про те, що органом досудового розслідування не доведено наявності злочинної організації, оскільки вона має складатися із трьох і більше осіб. Але, з текстів підозри і клопотання сторони обвинувачення вбачається, що учасниками організованої групи, які вчинили злочин, передбачений ч.4 ст.345-1 КК України, є ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_85, ОСОБА_86 та невстановлена особа, троє з яких не були обізнані про причетність до злочину ОСОБА_9, не перебували в ОГ №3, не були обізнані, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 були журналістами. Обґрунтування слідчим суддею існування ризику переховування від слідства у зв`язку з наявністю у ОСОБА_9 паспорту для виїзду за кордон, є хибним, оскільки він здав свій паспорт для виїзду за кордон до відповідних органів, про що стороні обвинувачення було відомо ще станом на 04 липня 2024 року. Враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працює, одружений (дружина не працює), має на утриманні малолітню дитину, що потребує стороннього догляду фізично, вважає, що розмір застави, визначений слідчим суддею, повинен бути зменшений.

13 серпня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв?язку надійшла апеляційна скарга та 20 серпня 2024 року- доповнення до апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_8, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9, змінити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов?язаний із триманням під вартою, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах ч.5 ст.182 КПК України. Нормою ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Органом досудового розслідування ОСОБА_9 інкримінується злочин, передбачений ч.4 ст.345-1 КПК України, норми якого мають містити наступні ознаки: у вчиненні злочину мають брати участь три і більше осіб, учасники злочину мають бути об?єднані єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, план злочину, на досягнення якого спрямовані функції учасників групи, має бути відомий всім учасникам групи. Відповідно до тексту підозри та клопотання учасниками організованої групи, що вчинили злочин, передбачений ч.4 ст.345-1 КПК України, є ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_85, ОСОБА_86 та невстановлена особа, троє з яких не були обізнані про приченість до злочину ОСОБА_9, не перебували в ОГ №3 та не були обізнані, що ОСОБА_21 та ОСОБА_20 були журналістами. Слідчим суддею не взято до уваги доводи сторони захисту щодо обґрунтованості підозри та обставини, які могли істотно вплинути на його висновки, що є істотним порушенням п.2 ч.1 ст.411 КПК України. У порушення п.3, 4 ч.1 ст.411 КПК України в ухвалі слідчого судді не зазначено: чому надається перевага доказам, наданим стороною обвинувачення, а доводи сторони захисту відкидаються. Враховуючи те, що ОСОБА_9 є літньою людиною з низкою захворювань, позбавлений можливості виховувати дитину з особливостями розвитку, із 16 квітня 2024 року перебуває під вартою без фактичної можливості внесення застави в сумі 60 000 000 грн, спростовує той факт, що «фінансові можливості інших підозрюваних» є ризиком перешкоджання ним кримінальному провадженню. Сторона захисту та ОСОБА_9 неодноразово зазначали, що визначений розмір застави не є альтернативою у розумінні КПК України, його непомірність підтверджується неможливістю внесення застави в такому розмірі та звільненням ОСОБА_9 з-під варти. Крім того, учасники ОГ №1 уклали угоду зі стороною обвинувачення, чому передували певні покази щодо передачі тих чи інших грошових коштів, зокрема, ОСОБА_9, хоча матеріали досудового розслідування не містять відомостей, що ОСОБА_9 отримував будь-яку неправомірну вигоду у даному кримінальному провадженні. Часткове внесення застави, на що неодноразово вказує слідчий суддя, не передбачено КПК України, не несе жодних правових наслідків для ув?язненого та унеможливлює у подальшому повернення внесених коштів.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 доводи своєї апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні доводам скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що хоча його підзахисному визначено розмір заподіяної шкоди у мешому розмірі, враховуючи всі докази, які були надані для проведення експертизи, але саме цей факт свідчить про неправильність її проведення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_8 доводи своєї апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні доводам скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, уточнивши, що підтримує її у частині щодо визначення підзахисному застави у межах ч.5 ст.182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію захисників. Заперечує будь-яку свою причетнісь до інкримінованих йому злочинів. Вважає, що інші підозрювані частково повернули кошти у бюджет і ця обставина мала б враховуватись судом при визначенні йому розміру застави.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг. Вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін. Додатково пояснив, що після останнього рішення суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 ними опитано частину свідків, направлено у порядку міжнародно-правової допомоги повідомлення про підозру одному з співучасників. Докази проведення додаткових слідчих дій за цей період ними суду не надано, оскільки розголошення отриманих даних може зашкодити досудовому розслідуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000802 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактами діяльності злочинної організації, учасниками якої створено та впроваджено механізм ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю з метою особистого протиправного збагачення шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів: податку на додану вартість та ввізного мита.

За версією органу досудового розслідування, у період 2017-2019 існувала злочинна організація, у межах якої функціонували організовані групи №1, 2, 3, очолювані ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . відповідно.

Дії ОСОБА_9 сторона обвинувачення згідно повідомлення про підозру, врученого 16 квітня 2024 року, кваліфікує як створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 черня 2020 року); зловживання службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України; пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов?язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов?язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що, відповідно до висновку експерта №1041/71101 від 22 вересня 2023 року, призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів щонайменше в сумі 290 932 034,70 грн, тобто в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України; організація умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв?язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1 КК України; прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такого службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в ітересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 червня 2024 року, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 60 000 000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_9 обов?язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України (т.2 а.с.259-267).

Ухвалою колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 29 квітня 2024 року ухвалу слідчого судді від 17 квітня 2024 року залишено без змін (т.2 а.с.268-271).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 09 серпня 2024 року, визначено підозрюваному ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) грн (т.2 а.с.311-328).

Ухвалою колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 04 липня 2024 року ухвалу слідчого судді від 11 червня 2024 року залишено без змін (т.2 а.с.329-337).

В обґрунтування ухваленого 08 серпня 2024 року судового рішення слідчий суддя зазначив, що підозра ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, є обґрунтованою та продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та дають підстави вважати, що ОСОБА_9 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею на виконання вимог п.2 ч.3 ст.199 КПК України враховано, що наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу та стороні обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та встановлення обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зазначених у клопотанні, провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, слідчий суддя для ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення, відповідно до положень ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 КК України (в редакції до внесення змін Законом №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується матеріалами справи, а тому доводи апеляційних скарг захисників підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в цій частині є необґрунтованими. Питання ж визначення розміру заподіяної шкоди повинно вирішуватися шляхом проведення відповідних експертиз.

Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об?єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов?язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які знайшли своє об?єктивне підтвердження, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

На думку колегії суддів, ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_9 під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, в тому числі, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 11 червня 2024 року, а тому колегія суддів вважає, що існують обґрунтовані підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_9 обраного запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що на даний час відсутні обставини для зміни підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу на більш м?який, оскільки застосування до підозрюваного більш м?якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики та не забезпечить належної процесуальної поведінки.

Відповідно до повідомленння філії ДУ «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» №Ф/КИ-24 від 06 серпня 2024 року, ОСОБА_9 за час перебування в установі неодноразово надавалися консультації лікарями-фахівцями Київської медичної частини, а також обраним лікарем-фахівцем МОЗ України, за даними клініко-лабораторними обстеженнями, консультативних заключень і встановлених діагнозів у рекомендаціях щодо подальшого лікування відсутні записи та показання щодо продовження щоденних прогулянок. Відповідно до листавід 05 серпня 2024 року №534-212/22066 НАБУ надано дозвіл на конвоювання ОСОБА_9 до ТОВ «Стоматологія фортуна» для отримання медичної допомоги поза межами ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_9 унеможливлює його утримання під вартою, або підозрюваному відмовлено у праві на отримання необхідної медичної допомоги поза межами установи слідчого ізолятора. Посилання захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працює, одружений (дружина не працює), має на утриманні малолітню дитину, що потребує стороннього догляду фізично, не є достатнім для висновку про неможливість продовження стосовно ОСОБА_9 строку тримання під вартою.

На думку колегії суддів, враховуючи ступінь тяжкості злочинів, які інкриміновані ОСОБА_9, його майновий стан, а також те, що внаслідок здійснення ОГ №1 та ОГ №2 умисного ухилення від сплати податків шляхом ввезення на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю вчинених злочинів він міг отримати значні кошти; інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство та фінансові можливості, достатні для проживання за кордоном та надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам, у тому числі ОСОБА_9, свідчать, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні.

Беручи до уваги викладене вище та зважаючи на наявність обставин, зазначених у ч.3 ст.199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м?якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить проведення процесуальних дій і виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав згідно з вимогами ст.199 КПК України для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 .

Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_9, обставини справи, зокрема підозру у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також керівництво такою організацією та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов?язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в сумі 290 932 034,70 грн; організація умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв?язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності; прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такого службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в ітересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища; обставини вчинення злочинів, співставляючи розмір доходу ОСОБА_9, того, що дружина не працює більше десяти років, наявність нерухомого майна, їх загальну площу та коштів, необхідних для його утримання; наявність малолітньої дитини та те, що у ОСОБА_9 могли бути необліковані доходи, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_9 застави у розмірі 60 000 000 грн, навіть за відсутності заподіяння тілесних ушкоджень журналістам організованою групою. Отже, доводи сторони захисту про непомірний визначений слідчим суддею розмір застави для підозрюваного ОСОБА_9 та його родини колегія суддів вважає необґрунтованими. Такий розмір застави пропорційно і розумно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе запобігти ризикам кримінального провадження, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний боявся б втратити у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов?язків.

Відповідно до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов?язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, також позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов?язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об?єднаного Королівства» зазначив, що факти які викликають підозру не обов?язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред?явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до положень ст.94 КПК України саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Тому, як також наголошено слідчим суддею, в даному кримінальному провадженні досудове розслідування наразі ще триває, і сторони кримінального провадження не позбавлені права самостійно у спосіб, передбачений КПК України, залучати експертів для проведення додаткових чи комплексних експертиз на підтвердження чи спростування завдання матеріальних збитків.

З огляду на положення ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи кількість та специфіку злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, доведеність ризиків, розмір заподіяних збитків, дані про особу підозрюваного, а також його майновий стан та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість проживати за кордоном, виправдовують подальше тримання ОСОБА_9 під вартою, в даному випадку застава у меншому розмірі не здатна запобігти наявним ризикам, як і інший запобіжний захід не пов?язаний із триманням під вартою. Відшкодування частини заподіяної шкоди іншими підозрюваними не свідчить про зменшення ризиків щодо особи ОСОБА_9 .

Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, апеляційні скарги не містять та були предметом дослідження і оцінки слідчого судді.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 179, 182, 194, 309, 310, 370, 372, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4