- Головуючий суддя (ККС ВС): Лобойко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 991/4165/24
Провадження № 51-4028ск24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2024 року,
встановив:
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 28 травня 2024 року задовольнив клопотання детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000431 від 23 грудня 2022 року.
Не погодившись із цим судовим рішенням, представник скаржника ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 01 липня 2024 року повернув апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді з підстави того, що вона подана поза межами строків на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
У касаційній скарзі представник скаржника ОСОБА_4 :
- просить скасувати зазначену ухвалу у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, звернутися в порядку ч. 2 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) до об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного в постанові цієї палати у справі № 461/1434/18 від 27 травня 2019 року;
- зазначає, що апеляційний суд, не перевіривши детально доводи апеляційної скарги, не надав належної правової оцінки конкретним обставинам постановлення ухвали слідчого судді, ухвалив необґрунтоване рішення про повернення скарги, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- вважає, що висновок, зроблений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 461/1434/18 від 27 травня 2019 року щодо обчислення строку подання апеляційної скарги з моменту оголошення резолютивної частини рішення не відповідає актуальним реаліям здійснення судочинства, призводить до обмеження права скаржника на доступ до суду, в зв`язку з чим вважає необхідним відступити від нього.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Із наданих судових рішень убачається, що резолютивну частина ухвали слідчого судді від 28 травня 2024 року було постановлено за участю захисника ОСОБА_4 та на наступний день направлено на його електронну пошту.
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник звернувся 10 червня 2024 року, тобто з пропуском строку на її оскарження, однак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суду не надавав.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження та не заявляв клопотання про його поновлення.
Крім того, посилання у скарзі сторони захисту про наявність підстав для передачі матеріалів кримінального провадження та касаційної скарги на розгляд до об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку, передбаченому положеннями ст. 434-1 КПК, є передчасним, оскільки таке питання суд касаційної інстанції вирішує лише після прийняття рішення про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів провадження за касаційною скаргою.
Відтак представник не навів обґрунтованих доводів на користь скасування ухвали апеляційного суду, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3