Документ № 121223181

Справа № 991/7929/24

Провадження № 1-кс/991/7966/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

27 серпня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_2 (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі - прокурор).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про закриття провадження за клопотанням прокурора про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під домашнім арештом у кримінальному провадженні за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року. Питання вирішується за ініціативою слідчого судді.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

26 серпня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора від 22.08.2024 року за № 11/1-44315-23 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під домашнім арештом у кримінальному провадженні за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року, яке відповідає вимогам ст. с. 181, 184, 199 КПК України і подане з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України.

Прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (надалі ГСУ ДБР) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023 року за підозрою ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Зі змісту клопотання видно, що своїми умисними діями, які виразились у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, що призвело до інших тяжких наслідків, ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191. ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

05.01.2024 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, а 10.06.2024 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191. ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) від 16.04.2024 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на два місяці, до 17.06.2024 року, з покладенням низки обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 29.05.2024 року підозрюваному ОСОБА_2 змінено застосований до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт із залишенням раніше покладених обов`язків та забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, до 05.07.2024 року.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.07.2024 року до підозрюваного ОСОБА_2 до підозрюваного ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього певних обов`язків строком до 04.09.2024 року.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (надалі - АП ВАКС) від 02.08.2024 року ухвала слідчого судді ВАКС від 04.07.2024 року була скасована, а строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, був продовжений до 04.09.2024 року, і покладенням на підозрюваного низки обов`язків.

Враховуючи те, що строк тримання підозрюваного під домашнім арештом закінчується 04 вересня 2024 року, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить продовжити на 60 днів з моменту постановлення ухвали слідчого судді, за результатами розгляду зазначеного клопотання строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, та покладенням на нього низки перелічених у клопотанні обов`язків.

На підтвердження вказаних обставин до клопотання долучені копії таких матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР; постанова про визначення слідчої групи від 29.02.2024 року; постанова про визначення групи прокурорів від 28.02.2024 року; постанова про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні від 28.02.2024 року; постанова про продовження строку досудового розслідування від 04.03.2024 року; ухвала слідчого судді ВАКС від 02.04.2024 року

про продовження строків досудового розслідування; ухвала слідчого судді ВАКС від 15.05.2024 року про продовження строків досудового розслідування; ухвала слідчого судді ВАКС від 16.04.2024 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 ; ухвала слідчого судді ВАКС від 29.05.2024 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 ; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 від 10.06.2024 року; ухвала слідчого судді ВАКС від 13.06.2024 року про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 ; ухвала ВАКС від 04.07.2024 року; ухвала АП ВАКС від 02.04.2024 року тощо.

Слідчим суддею досліджені матеріали клопотання.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України: «В Україні діє прокуратура, яка здійснює : організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку . Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України».

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України: «прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень».

Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: « Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: « Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 КПК України: « Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом ».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора».

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України: «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки)».

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 36 КПК України: «Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 181 КПК України: «Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України: «Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України: «Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки)».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»: «Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п`яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції: здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слідчий суддя вважає, що провадження за цим клопотанням прокурора слід закрити з огляду на таке.

Перше. Слідчий суддя зазначає, що належність кримінального правопорушення до предметної підсудності ВАКС визначається сукупністю вимог (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України (матеріальний аспект), а також обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (процесуальний аспект), які, у свою чергу, є умовами віднесення кримінального правопорушення до підслідності Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ).

Слідчим суддею було встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023 року за підозрою ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, а також ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, здійснюється ГСУ ДБР.

Таким чином, з перелічених складів злочинів до переліку корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці до ст. 45 КК України, належить лише злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Разом з тим, тільки цієї обставини недостатньо для віднесення кримінального провадження до предметної підслідності ВАКС, оскільки для цього також необхідним є й існування хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто наявності хоча б однієї з умов підслідності кримінального правопорушення НАБУ.

Слідчий суддя виходить з того, що питання належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначаються вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належать до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено вимогами ч. 10 ст. 216 КПК України.

У цьому кримінальному провадженні виник спір про підслідність, який у відповідності до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України був вирішений Генеральним прокурором. Постановою Генерального прокурора від 28.02.2024 року підслідність цього кримінального провадження була визначена за слідчими ГСУ ДБР, а здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва було доручене прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Слідчий суддя також враховує й те, що станом на дату звернення сторони обвинувачення з цим клопотанням:

- досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГСУ ДБР;

- нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора;

- Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (умов підслідності), яка є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС (відсутній процесуальний аспект).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що це кримінальне провадження не належить до предметної підсудності слідчого судді ВАКС, що унеможливлює здійснення ним судового контролю у цьому кримінальному провадженні.

Друге. Прокурор, звертаючись з цим клопотанням до слідчого судді ВАКС очевидно вважає, що це кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, хоча і не наводить обгрунтувань на користь цього у своєму клопотанні. Разом з тим, якщо виходити з того, що це кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, то воно обов`язково має бути також і підслідним НАБУ, оскільки це є обов`язковим елементом предметної підсудності ВАКС, а тому проведення досудового розслідування у такому кримінальному провадженні не може бути доручено ГСУ ДБР з огляду на вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України, тобто ГСУ ДБР не є належним органом досудового розслідування у такому кримінальному провадженні, який за нормами КПК України має права та повноваження на проведення слідчих дій та вчинення процесуальних дій у цьому кримінальному проваджені. Разом з тим, прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 не мав прав та повноважень на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і на звернення до слідчого судді ВАКС з цим клопотанням у межах цього кримінального провадження, з огляду на вимоги на вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 36 і ч. 1 ст. 37 КПК України та п. 1 ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 не є особою, яка має визначені нормами права і повноваження на звернення до слідчого судді ВАКС з цим клопотанням, що унеможливлює здійснення останнім судового контролю у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшов висновку, що за таких обставин розгляд та вирішення цього клопотання прокурора знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС зі здійснення ним судового контролю, у зв`язку з чим провадження за цим клопотанням слід закрити.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 131, 132, 176, 177, 184, 194, 216, 376 КПК України, вважає за необхідне закрити провадження за клопотанням прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під домашнім арештом.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Закрити провадження за клопотанням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під домашнім арештом у кримінальному провадженні за № 62023000000000883 від 13 жовтня 2023 року.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1