- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/7683/24
Провадження 1-кс/991/7716/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району в приватному будинку, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером №3220882600:03:003:0225 (територія ЖК «Sky Park»), та який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що фактичний бенефіціарний власник ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «Мир», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання ОСОБА_6 за попередньою змовою зі службовими особами Державної міграційної служби України (далі - ДМС), а саме Головою ДМС ОСОБА_4, заступником Голови ДМС ОСОБА_7 та начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС ОСОБА_8 заволоділи коштами ДМС в особливо великих розмірах під час закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-будівничого), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення до офіційних документів (актів КБ-2В) завідомо недостовірних відомостей щодо вартості робіт та поставленого устаткування, умисно завищивши їх.
Внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації за договорами № 49, № 72, № 73, № 75, а також внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договорами № 85, № 95, № 71, № 92, № 104 в т.ч. нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами № 85, №71 державному бюджету завдано збитків на загальну суму 88 143 084,49 грн.
18.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 3000000,00 гривень, з покладенням на підозрюваного таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
16.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи факт продовження існування встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, існує необхідність у продовженні на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
Разом з цим, неможливо завершити досудове розслідування кримінального провадження до закінчення строку дії обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення ряду процесуальних дій, а саме: забезпечити міжнародне співробітництво в рамках вказаного кримінального провадження; вирішити питання щодо повідомлення про підозру іншим причетним до вчинення злочину особам; звернутись до слідчого судді щодо отримання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваних, які переховуються від органу досудового розслідування.
Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають важливе значення для встановлення всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, правильної кваліфікації кримінальних правопорушень.
Прокурор у клопотанні зазначає, що вказані процесуальні дії не могли бути здійснені раніше з об`єктивних причин, зокрема оскільки постановою детектива від 27.06.2024 призначено судову почеркознавчу експертизу і висновок отримано лише 12.08.2024.
Також, прокурор вважає, що у даному кримінальному провадженні необхідно врахувати його складність, яка полягає, зокрема у: значному обсязі слідчих (розшукових), процесуальних дій та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для встановлення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; кримінальні правопорушення, які розслідуються складаються з багатьох елементів та етапів протиправної (злочинної) діяльності; необхідності наданні оцінки значному обсягу матеріалів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та потребі у додатковому часі для їх розсекречення.
Враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не завершено, прокурор вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав частково з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що не наполягає на продовжені обов`язку «носити електронний засіб контролю».
Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, не заперечував щодо продовження строку дії обов`язків. Водночас, додатково зазначив, що підозра є необґрунтованою, підозрюваний належним чином виконує покладені на нього обов`язки, у тому числі здав до відповідних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
18.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2024 у справі № 991/5341/24 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 3000000,00 гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 20.08.2024 обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, що підтверджується копією судового рішення (т. 1 а.с. 17-30).
16.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; а також у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що вчинене за попередньою змовою групою осіб (т. 1 а.с. 31-79).
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 01.08.2024 № 7695/24-32; протоколів огляду від 09.06.2021, від 20.01.2022, від 04.02.2022, від 14.09.2022; від 22.11.2022, від 07.02.2023, від 02.06.2023, від 05.06.2024; висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 189/23-22 від 28.02.2023; висновку експерта № 1041/71201 від 12.09.2023 за результатами судово-економічної експертизи; висновку експерта від 14.07.2023 № 2066/22-25/1260-1268/23-25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи; спільного наказу ФДМУ та ДМС України від 23.12.2015 № 1973/170; наказів ДМС України від 18.04.2016 № 65, ; протоколу від 12.06.2012 № 22 апаратної наради керівництва ДМС; службової записки від 21.07.2012 №14.1/414-17; договорів від 21.07.2017 № 07/2017-ОБК/55, від 07.08.2017 № 59, від 06.12.2017 № 92, від 18.12.2017 № 104, від 30.05.2018 № 49, від 14.09.2018 № 85, від 17.10.2018 № 99, від 30.10.2018 № 95, від 28.08.2019 № 73, від 30.11.2020 № 71, від 04.12.2020 № 75, № 79; протоколів засідання тендерного комітету від 21.07.2017, від 07.08.2017, від 21.11.2017, від 29.11.2017, від 13.08.2018, від 22.08.2019, 28.08.2019, від 08.10.2019; доповідних записок від 02.08.2017 №14.1/437-17, від 03.11.2017 №14.1/577-17, від 13.11.2017 №14.1/597-17, від 20.11.2017 №14.1/607-17, №14.1/610-17 від 13.08.2018 №14/252-18, від 29.05.2018 №14.1/189-18, від 26.09.2018 №14.1/297-18, від 10.12.2018 №14.1/330-18, від 02.08.2019 №14/239-19, від 20.08.2019 №14.1/265-19, від 22.08.2019 №14.1/274-19, від 30.09.2019 №14.1/343-19, від 12.11.2020 №14.3/433-20,; актів від 18.12.2017 № 1, від 21.12.2017 № 1, від 22.12.2017 № 2, від 14.12.2018 №01, від 27.09.2019 №09, 17.10.2019, від 28.11.2019, від 10.12.2019, від 20.12.2019, від 26.12.2019, від 13.02.2020, від 27.03.2020, від 22.04.2020; листів-комерційних пропозицій; протоколу ДМС України щодо організації та проведення закупівлі від 27.11.2020, від 04.12.2020; листа-відповіді ДАС від 16.02.2023; рішення Антимонопольного комітету від 27.12.2022; розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1253-р, від 29.09.2021 № 1161-р; постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360; положення про ДМС України; протоколів за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 10.04.2020, 30.04.2021, протоколів допиту свідків та інших матеріалів.
Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення вказаних вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, при визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у виді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Крім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (т. 5 а.с. 240).
Також, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї (т. 5 а.с. 230-251).
Окрім цього слідчий суддя враховує ті обставини, що ОСОБА_4 тривалий час обіймав керівну посаду у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах міграції і набув широке коло зв`язків серед службових органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Водночас, інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покинули територію України, що підтверджується матеріалами справи.
Не залишається поза увагою слідчого судді роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Щодо продовження строку дії обов`язку «носити електронний засіб контролю», то слідчий суддя враховує, що прокурор у судовому засіданні не підтримав клопотання у цій частині.
Посилання захисника на безпідставність продовження обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, оскільки підозрюваним вже такі документи здані, слідчий суддя не бере до уваги та зазначає, що з урахуванням наявності ризику переховування, продовження строку дії цього обов`язку забезпечить правові підстави подальшого утримання такого документу у відповідних органах державної влади.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час займав керівну посаду в центральному органі виконавчої влади, має широкі зв`язки в державних органах, які може використати з метою впливу на свідків щодо надання ними неправдивих показань на свою користь (т. 5 а.с. 1-2).
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду цього клопотання не зменшився.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку: утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені прокурором ризики продовжують існувати та не зменшилися до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування, що є підставою для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду. Зокрема, існує необхідність отримання матеріалів від компетентних органів відповідних держав у порядку надання міжнародної допомоги, тощо.
При визначенні строку, на який доцільно продовжити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 7 ст. 194 КПК України та вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на строк до 19.10.2024.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 19 жовтня 2024 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1