Пошук

Документ № 121261711

  • Дата засідання: 23/08/2024
  • Дата винесення рішення: 23/08/2024
  • Справа №: 991/7756/24
  • Провадження №: 52023000000000459
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.

Справа № 991/7756/24

Провадження 1-кс/991/7789/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52023000000000459 від 06.09.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці, а саме до 27.10.2024, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 у справі № 991/5503/24, а саме: 1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні клопотання, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та не долученням прокурором доказів, які б свідчили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Зауважили, що прокурором у прохальній частині клопотання зазначені обов`язки не в такому вигляді, як вони були покладені на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 27.06.2024, зокрема, обв`язок не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в той час як ухвалою було визначено обов`язок - не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду.

Поряд з цим захисник просив скасувати обов`язок носіння електронного засобу контролю, який хоч і покладений судом на підозрюваного, однак не застосовний до ОСОБА_4 до цього часу. Таким чином відсутня потреба у його продовженні. Водночас захисник просив надати ОСОБА_4 можливість виїзду за межі Закарпатської області до міста Києва, зокрема для можливості спілкування з адвокатом.

Прокурор уточнив свої вимоги та просив продовжити підозрюваному покладений на нього ухвалою слідчого судді від 27.06.2024 обов`язок не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000459 від 06.09.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368-4 КК України.

В рамках кримінального провадження досліджуються обставини можливого вчинення Мукачівським міським головою ОСОБА_9 за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_6, начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_4, та за пособництва оцінювачів ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці між реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М», унаслідок чого Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки.

25.06.2024 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368-4 КК України.

Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, що вчинене за попередньою змовою групою осіб та у наданні особі, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, що вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.

При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.

Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин.

Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368-4 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 задоволене частково, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 5 000 000,00грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

28.06.2024 підозрюваного звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 27.06.2024 розмірі.

Оскільки строк дії обов`язків закінчується 28.08.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

Водночас прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді від 22.08.2024 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 25.11.2024, з огляду на те, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому завершити досудове розслідування до спливу строку покладених на підозрюваного обов`язків не видається можливим, тому просив продовжити обов`язки підозрюваному ще на два місці.

Так, зокрема, за доводами сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні необхідно отримати тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «Біном Груп», підозрюваних ОСОБА_12, ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_14, після чого існує потреба у призначенні та проведенні на підставі отриманих в ході такого доступу речей та документів - технічної експертизи документів, з метою визначення часу їх виготовлення.

Окрім того необхідно завершити проведення почеркознавчої та технічної експертизи документів, підписаних від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а у разі необхідності, надати експерту експериментальні зразки підпису ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які попередньо отримати в порядку ст. 245 КПК України.

Поряд з цим сторона обвинувачення наголошувала на необхідності проведення огляду образу iPhone Pro Max 15, s/n НОМЕР_1 ; Apple iPhone SE, s/n НОМЕР_2, Apple MacBook, s/n НОМЕР_3, що виявлені та вилучені в ході обшуку 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_9, мобільного телефону Apple Iphone 15 Pro, IMEI НОМЕР_4 НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6 вилученого 25.06.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та мобільного телефону Redmi Note 12 Pro IMEI 1 НОМЕР_7, IMEI 2 НОМЕР_8, вилученого в ході обшуку, проведеного 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_11 .

До того ж сторона обвинувачення посилалась на необхідність завершити проведення та отримати висновок комплексної судово-комп`ютерної експертизи та експертизи електронних комунікацій, а після їх проведення та подолання системи логічного захисту, необхідно провести огляд мобільного телефону Apple Iphone 14 Pro Max, що а вилучений в ході обшуку, проведеного 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 . Та вказувала на потребу у проведенні огляду поштових скриньок, скопійованих в кабінеті №76 в ході проведення обшуку Мукачівської міської ради 25.04.2024 та відкритих відомостей щодо актуальних пропозицій на аналогічні земельні ділянки, що використовувались експертами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 при складанні висновків експертів №512/Е від 08.03.2024 та №Е15/24 від 14.05.2024, які надані стороною захисту.

Водночас у кримінальному провадженні необхідно провести допити ОСОБА_18, ОСОБА_10 та допитати в якості підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_11 .

Окрім наведеного сторона обвинувачення вказувала на необхідність направлення клопотання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_13 для притягнення її до кримінальної відповідальності.

У подальшому, за доводами детектива та прокурора, у кримінальному провадженні необхідно розсекретити клопотання та ухвали слідчих суддів, на підставі яких проводились НСРД та вирішити питання про зміну раніше повідомлених підозр з урахуванням здобуття нових доказів та встановлених фактичних обставин.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.

Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.

Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.

На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у якому, в тому числі, підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину нормами КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).

Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 та його родина має значні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.

З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість вчинити всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та виконати вимоги ст.ст.290, 283 КПК України до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимгою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Поряд з цим, сторона захисту просила не продовжувати ОСОБА_4 покладений на нього ухвалою від 27.06.2024 обов`язок носіння електронного засобу контролю, з огляду на те, що за два місяці цей пристрій не був застосований до підозрюваного, у той же час це жодним чином не повпливало на виконання ним процесуальних обов`язків.

Врахувавши доводи сторони захисту та доводи прокурора, який зазначав, що підозрюваний належним чином виконує покладені на нього обов`язки, жодних порушень не допускав, тому з огляду на те, що електронний засіб так і не був застосований до ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження такого обов`язку є недоцільним.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

З урахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 23.10.2024 включно.

З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимгою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 23.10.2024 включно.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000459 від 06.09.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1