Пошук

Документ № 121261713

  • Дата засідання: 22/08/2024
  • Дата винесення рішення: 22/08/2024
  • Справа №: 991/7621/24
  • Провадження №: 52024000000000178
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.

Справа № 991/7621/24

Провадження 1-кс/991/7653/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024, та детектива Національного антикорупційного бюро України, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024, повернути ОСОБА_5, мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro МАХ, серійний помер RHDHQQHMKA, 1МЕ: НОМЕР_1, сім-картка НОМЕР_2, вилучений у нього в ході проведення обшуку в автомобілі LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, д.н.з. НОМЕР_3, який проведено на підставі ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5498/24.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалою слідчої судді від 26.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 з метою відшукання та вилучення, серед іншого, мобільних телефонів, зокрема таких, що перебувають у користуванні особи, які містять відомості щодо надання та одержання неправомірної вигоди...».

Водночас вказаний мобільний телефон не належить ОСОБА_6 та не містить інформацію, яка має доказове значення для розслідування кримінального провадження, а відтак є тимчасово вилученим майном, оскільки він не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл в ухвалі на виявлення та вилучення.

Зважаючи на те, що детектив або прокурор не звернулися до слідчого судді з відповідним клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, правовий статус мобільного телефону, як тимчасово вилученого майна, припинився в силу п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Адвокат зазначає, що на сьогоднішній день, вказаний мобільний телефон незаконно перебуває у детективів, що стало підставою для звернення з цією скаргою до слідчого судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Скаргу призначено до розгляду на 22.08.2024, про що належним чином повідомлено учасників.

Представники власника майна - адвокат ОСОБА_7 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі.

До початку судового розгляду по суті від старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких старший детектив зазначив, що в ході проведення обшуку детективами виявлено та вилучено мобільний термінал зв`язку iPhone 13 Pro Max НОМЕР_4, яким користується водій ОСОБА_6 - ОСОБА_8 . Під час обшуку проведено огляд інформації, яка міститься у даному телефоні, та виявлено листування з абонентами, в тому числі з ОСОБА_6, яке має значення для досудового розслідування, що зафіксовано у протоколі обшуку. Крім того, під час огляду зазначеного мобільного телефону 29.07.2024 виготовлено його часткову копію та файл-звіт.

07.08.2024 зазначений мобільний телефон визнаний речовим доказом та в той же день призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.

Оскільки ухвалою слідчої судді від 26.06.2024 надано відповідний дозвіл на відшукання телефонів (мобільних терміналів), то мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro МАХ, про неповернення якого зазначає адвокат, не є тимчасово вилученим майном.

Таким чином, просив відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7, у судове засідання старший детектив не прибув.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності старшого детектива, з урахуванням поданих ним заперечень.

Вислухавши пояснення заявника скарги, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення старшого детектива, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.

Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема п. 1 ч. 1 зазначеної статті КПК України, серед іншого, передбачено право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Перевіряючи дотримання строку на звернення з даною скаргою, слідчий суддя зауважує, що бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку, тобто віднесена до категорії триваючих. Тому, моментом завершення обов`язку повернути особі вилучене майно є винятково його виконання. За такого, строк на оскарження бездіяльності адвокатом ОСОБА_4 не порушено.

Частиною першою статті 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, ч. 6 ст. 173 КПК України; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_7 як на підставу повернення майна посилається на п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.

У ході судового розгляду на підставі поданих учасниками матеріалів та наведених доводів встановлено такі факти та обставини:

- детективами Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України;

- ухвалою слідчої судді від 26.06.2024 (справа № 991/5498/24) надано дозвіл на проведення обшуку у автомобілі LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, д.н.з. НОМЕР_5, який на праві власності належить ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМПЛEKТ» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 26.07.2024 проведено обшук зазначеного автомобіля, в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, у тому числі мобільний телефон ОСОБА_5 - Apple iPhone 13 Pro МАХ;

- 29.07.2024 та 07.08.2024 проведено огляд зазначеного мобільного телефону, про що складено відповідні протоколи огляду;

- 07.08.2024 мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro МАХ, з сім-карткою НОМЕР_2 визнано речовим доказом та в той же день призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.

Оцінюючи доводи учасників про належність/неналежність майна до категорії тимчасово вилученого, варто зазначити, що виходячи зі змісту ст.ст. 233 - 236 КПК України слідує, що під час вирішення питання про надання дозволу на проведення обшуку, слідчий суддя надає дозвіл лише на проникнення до житла або володіння особи та відшукання відповідних речей та документів, але не вирішує питання арешту майна, яке може бути відшукано під час такої слідчої дії. При цьому, особі, яка проводить обшук, надано право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно із ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Аналогічна позиція висвітлена в ухвалах колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.08.2022 у справі № 991/2493/22 та від 06.06.2024 у справі № 991/3863/24.

Вказаний висновок опосередковано ґрунтується також на положеннях ч. 1 ст. 100 КПК України, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Крім того, варто зазначити, що ухвалою слідчої судді від 26.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку у автомобілі LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, д.н.з. НОМЕР_5, який на праві власності належить ТОВ «ТД «ТРУБОІЗОЛКОМ1IJIEKТ», код ЄДР1 НОМЕР_6, та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою відшукання та вилучення…мобільних телефонів, зокрема таких, що перебувають у користуванні особи, які містять відомості щодо надання та одержання неправомірної вигоди…

Водночас детективом було прийнято рішення про вилучення мобільного телефону, який не належить особі, у фактичному володінні якої перебуває обшукуваний автомобіль. Так, мобільний телефон вилучено у водія ОСОБА_6 - ОСОБА_5 .

Водночас за такого підходу, коли правомірність вилучення та подальшого утримання майна визначалась би виключно ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук та самостійно органом досудового розслідування під час обшуку шляхом співставлення виявлених речей з визначенням (в більшості випадків доволі абстрактним) речей, зазначених в такій ухвалі, втручання у право власності в такому випадку здійснювалось би не стільки на підставі вмотивованого судового рішення (ухвала про дозвіл на обшук та вилучення) як того вимагає стаття 16 КПК України, скільки самостійно слідчим, який визначає належність виявлених під час обшуку речей до обставин кримінального провадження.

Вказане позбавляє володільця майна, відомості про причетність якого до обставин кримінального провадження не досліджувалися слідчим суддею під час постановлення ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, ефективних засобів судового захисту від можливих зловживань з боку органу досудового розслідування, оскільки: (1) ухвали про дозвіл на обшук приймаються без участі зацікавлених осіб та не підлягають апеляційному оскарженню; (2) тривале утримання вилученого майна на підставі ухвали про дозвіл на обшук (в тому числі для проведення судової експертизи) без накладення арешту позбавляє володільця майна (а) права відстоювати свою позицію при розгляді клопотання про арешт на майно слідчим суддею (який має перевірити чи дійсно вилучене майно відповідає ознакам речових доказів чи іншим вимогам), (б) доступу до апеляційного оскарження ухвали про арешт (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України) та (в) можливості клопотати про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. За наведеного, на переконання слідчого судді, на вилучений 26.07.2024 під час обшуку мобільний телефон, що належить ОСОБА_5, поширюється правовий режим тимчасово вилученого майна.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна, в свою чергу, вимагає подальшого судового контролю правових підстав утримання такого майна стороною обвинувачення.

З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Натомість, із наданих суду матеріалів вбачається, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024 питання про накладення арешту на вилучений в ході обшуку 26.07.2024 мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro МАХ ініційоване не було, що не заперечувалося старшим детективом у наданих ним поясненнях.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Веуеіег проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява 8793/79, параграф 50).

З огляду на викладене, за результатом розгляду встановлено, що мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro MAX, вилучений в ході обшуку 26.07.2024, має статус тимчасово вилученого майна, відносно нього органом досудового розслідування не було порушено питання накладення арешту, а тому такий мобільний телефон утримується органом досудового розслідування за відсутності відповідного судового рішення. Відтак підстави для його подальшого утримання відсутні та таке майно підлягає поверненню особі, в якої було вилучене.

З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити скаргу.

Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000178, та/або уповноважених прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повернути ОСОБА_5 мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro MAX, серійний номер НОМЕР_7, IMEІ: НОМЕР_1, сім-картка НОМЕР_2, вилучений у ході проведення 26.07.2024 обшуку автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, д.н.з. НОМЕР_8 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1