- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/7770/24
Провадження 1-кс/991/7901/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/7770/24 (провадження № 1-кс/991/7803/24),
ВСТАНОВИВ:
22.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява про відвід, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
1. Зміст заяви та її обґрунтування
У ході розгляду клопотання про детектива НАБУ ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 у межах кримінального провадження №52021000000000574 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 заявив самовідвід. Така позиція слідчого судді обумовлена положення п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, а саме існування підстав щодо упередженості судді.
Слідчий суддя ОСОБА_3 вказав, що має нерухомість у місті Харкові, а тому є абонентом та споживачем комунальних послуг АТ «Харківобленерго», яке у свою чергу є постачальником електроенергії, а суддя відповідно споживачем та оплачує за послуги. Водночас, за версією органу досудового розслідування АТ «Харківобленерго» завдано матеріальної шкоди, тобто АТ є потенційно потерпілою особою, а у судді існують цивільні договірні правовідносини. Тому, слідчий суддя вважає, що в об`єктивного спостерігача можуть бути сумніви у неупередженості судді до осіб, які завдали йому шкоди за версією слідства.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судове засідання прокурор та сторона захисту не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, хоча про день та час розгляду заяви про самовідвід був повідомлений належним чином.
Слідчий суддя ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд його заяви про самовідвід, однак у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо заявленого відводу не подав, надавши для дослідження матеріали вказаної судової справи.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов`язковою, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, інші підстави, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, зобов`язані заявити самовідвід.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
На переконання слідчого судді ОСОБА_3, в об`єктивного спостерігача можуть виникнути сумніви в його упередженості, оскільки досудове розслідування у межах якого подано клопотання, яке перебуває у нього на розгляді, стосується обставин імовірного заподіяння шкоди АТ «Харківобленерго», з яким суддя має договірні правовідносини, оскільки є споживачем електроенергії.
Вирішуючи питання про те чи достатньо вказаних відомостей для висновку про неможливість розгляду слідчим суддею відповідного клопотання, суддя виходить з таких міркувань.
У першу чергу, суддя відзначає, що заяву про самовідвід від розгляду клопотання слідчим суддею було заявлено усно у судовому засіданні, будь-яких додаткових письмових документів чи пояснень останній не надавав. Більше того, у матеріалах про відвід відсутні будь-які документи, якими підтверджується факт наявності між суддею та АТ «Харківобленерго» будь-яких договірних відносин.
Більше того, суддя вважає, що заявлені твердження про сумніви в упередженості судді є безпідставними і необгрунтованими на даному етапі. Суддя також бере до уваги, що від жодного з учасників кримінального провадження не надійшло будь-яких зауважень щодо упередженості судді, або ж позицію про недовіру судді.
До того ж, суддя має дотримуватися суддівської етики, норми якої закріплені у Кодексі суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013. Статтею 6 Кодексу передбачається, що суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Також стаття 15 Кодексу покладає на суддю обов`язок неупереджено розглядати справи. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У даному випадку, суддя не вказує про конкретні факти знайомства із працівниками чи керівництвом АТ «Харківобленерго», у т.ч. підозрюваними, а лише стверджує про імовірність існування сумнівів у його упередженості, оскільки він є споживачем електроенергії АТ «Харківобленерго».
Однак, суддя вважає, що такі відомості не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду клопотань у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони не містять будь-яких конкретних відомостей про наявність упередженого ставлення судді до будь-якого з учасників.
Суддя зауважує, що підсудність Вищого антикорупційного суду передбачає розгляд справ щодо корупційних злочинів, вчинених керівниками державних органів, місцевих органів самоврядування та державних підприємств тощо, шкода від яких у більшості випадків завдана інтересам держави, тобто її громадянам. Однак, у такому випадку, особливо важливим є дотримання суддею обов`язку неупереджено розглядати справи і намагатися відсторонити себе від будь-яких упереджень чи поглядів як громадянина держави. Неможливість дотримання такого обов`язку фактично унеможливила б розгляд більшості справ, які перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду, а також нівелювала б довіру до судової системи.
У цьому випадку, суддя не встановив обставин, які би створювали сумніву в об`єктивності чи неупередженості слідчого судді, а тому у задоволенні його заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/7770/24 (провадження № 1-кс/991/7803/24), - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1