- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7273/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/583/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 серпня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року про застосування відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з надходженням 16.08.2024 апеляційної скарги від захисника, поданої відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 12.08.2024, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 2 а. с. 32, 36-42, 46-48, 56).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання детектива - до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 7 000 000,00 грн (сім мільйонів гривень) і покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №42024110000000146 проводиться розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно видобувного обладнання від Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України; (2) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК; (3) існують ризики, наведені в п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, а наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не доведена; (4) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею; (5) застава у визначеному розмірі (7 000 000,00 грн) здатна забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігти ризикам і не є явно непомірною для підозрюваного.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скарг ою
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати відносно ОСОБА_7 інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що не доведено: (1) наявність ризиків; (2) неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
4.2. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2. Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що ризики наявні, застосований вид запобіжного заходу визначений правильно, розмір застави є помірним.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
7. У кримінальному провадженні №42024110000000146 орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_7 в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК. Сторона захисту не оспорює наявність обґрунтованої підозри щодо зазначених обставин.
(§1) Щодо наявності/відсутності ризиків
8. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
8.1. Сторона захисту вказала про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи це тим, що ОСОБА_7 (1) є батьком чотирьохмісячної дитини; (2) не планує переховуватись; (3) має сестру, якій встановлено першу групу інвалідності та котра потребує постійного догляду.
8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність трьох ризиків, зазначених в ухвалі.
8.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів враховує зміст ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК, виходячи з яких убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», зважаючи на який існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК, ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.5. На думку колегії суддів, наведені слідчим суддею в ухвалі факти та обставини переконливо й не абстрактно демонструють існування встановлених ризиків.
8.5.1. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) підозрою ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого корупційного кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 1 а. с. 243-246); (2) обставинами одержання безпосередньо ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами коштів у сумі 200 тис. дол. США, при загальній сумі одержаної неправомірної вигоди - 300 тис. дол. США, місцезнаходження частини з яких органом досудового розслідування не встановлено, а тому вони можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 136-144, 151-161, 195-246); (3) наявністю в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду, ураховуючи, що в цій справі йдеться про вчинення злочину у співучасті із заступником Міністра енергетики України (т. 1 а. с. 17-8, 243-246); (4) наявністю у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (FХ780127, виданого 06.11.2019 та дійсного до 06.11.2029), що дає йому змогу за певних умов залишити територію України (т. 1 а. с. 89), а його здача не зможе в повній мірі запобігти ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії підозрюваний може вчиняти і на території України.
8.5.2. Про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчать (1) вчинення кримінального правопорушення із залученням до одержання неправомірної вигоди співучасників та (2) вжиття заходів конспірації вчинення кримінального правопорушення (про це свідчать відомості, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами якого зафіксовано розмову 18.07.2024 у ресторані між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у ході якої ОСОБА_9, якому фактично підконтрольний підозрюваний, надавав вказівку всім забрати телефони) (т. 1, а. с. 99-100).
8.5.3. Також слідчий суддя правильно встановив існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні оскільки: (1) КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ОСОБА_7 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а тому, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не надавали показання (т. 1 а. с. 243-246).
8.6. Як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
8.6.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
8.6.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу
9. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у тому числі особистої поруки, не зможе запобігти встановленим ризикам, не забезпечить здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
9.1. Сторона захисту вказала про недоведеність необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистої поруки.
9.2. Прокурор зазначив, що слідчий суддя правильно обрав вид запобіжного заходу.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, застосувавши тримання під вартою з можливістю внесення застави.
9.4. Надаючи відповідну оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із стандарту доведення «достатні підстави».
9.4.1. Так, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти установленим ризикам.
9.4.2. Отже, інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини.
9.5. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.6. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою є: (а) домашній арешт; (б) застава; (в) особисте зобов`язання; (г) особиста порука. Отже, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).
9.7. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
9.8. Санкцією ч. 4 ст. 368 КК передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
9.9. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 щодо ОСОБА_7 стосується розслідування обставин вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання, зокрема, у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 1 а. с. 17-18).
9.10. Разом з цим, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (44 роки) (т. 1 а. с. 89), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 89), проживає в АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 163), перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 163), має сина - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а. с. 10), та дочку - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а. с. 9), має сестру, якій встановлено першу групу інвалідності та яка має потребу в постійному догляді (т. 2 а. с. 8, 11-12). Проте доказів того, що саме ОСОБА_7 здійснює постійний догляд за своєю сестрою суду надано не було.
9.11. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки попередить можливість: (1) переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду; (2) здійснення впливу на учасників кримінального провадження; (3) вчинення дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
9.11.1. У випадку внесення застави за підозрюваного стримуючим фактором від настання ризиків буде загроза звернення відповідної суми в дохід держави.
9.11.2. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий або особиста порука, а також інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою чи застава у визначеному слідчим суддею розмірі, не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, і, зважаючи на майновий стан підозрюваного, застосування таких заходів може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі. Крім того, колегія суддів ураховує, що відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області на підставі постанови від 05.08.2013 накладено арешт на все майно, належне ОСОБА_7, у межах суми звернення стягнення - 10 210 545,31 грн. Наведене вказує на схильність підозрюваного не виконувати власні зобов`язання у добровільному порядку (т. 1 а. с. 267-269).
(§3) Щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею
10. Слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, членів його родини, обставин кримінального правопорушення, дійшов висновку про необхідність визначити заставу у сумі 7 000 000,00 (сім мільйонів) грн, яка, на його думку, не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку й запобігатиме існуючим ризикам.
10.1. Сторона захисту зазначила, що застосована слідчим суддею сума застави, є явно не непомірною та просила зменшити визначений розмір застави.
10.2. Прокурор вказав, що застосований розмір застави є помірним для ОСОБА_7, зважаючи на те, що його офіційні доходи різняться з вилученими в нього коштами.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини справи, роль у них ОСОБА_7 та, зважаючи на майновий стан підозрюваного і його родини, правильно визначив суму застави.
10.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
10.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.4.4. Водночас сума застави повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:
10.5.1. відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області на підставі постанови від 05.08.2013 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_7, у межах суми звернення стягнення - 10 210 545,31 грн, що свідчить про його схильність до невиконання власних зобов`язань у добровільному порядку (т. 1 а. с. 267-269);
10.5.2. за період з 2021 по 2024 роки відсутня інформація про наявність у ОСОБА_7 офіційно задекларованих доходів, що свідчить про приховування ним реального майнового стану своєї сім`ї (т. 1 а. с. 270-272);
10.5.3. частина грошових коштів, які становлять предмет злочину, органом досудового розслідування наразі не відшукана, що вказує на можливість їх використання для внесення застави (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 151-154, 195-221, 222-242);
10.5.4. передача ОСОБА_7 10.08.2024 іншій особі 9 769 020 грн, що доводить доступ підозрюваного до значних сум коштів (т. 1 а. с. 247-257);
10.5.5. кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7, було вчинено ним не самостійно, а за попередньою змовою у складі групи осіб.
10.6. Ураховуючи особу ОСОБА_7, його майновий стан і поведінку щодо приховування реального майнового становища, його долученість до перевезення значних сум коштів, походження яких він не зміг пояснити, а також наявність обґрунтованої підозри й характер вчинених дій, визначений слідчим суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.
10.7. Отже, з огляду на обставини справи, в тому числі, високу ймовірність настання ризиків, зважаючи на характеризуючі відомості, майновий стан і зв`язки підозрюваного, визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений зазвичай для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не є свавільним, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
10.8. Таким чином, визначена сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК, а її сплата дозволить запобігти встановленим ризикам, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_7 від вчинення відповідних дій.
(§4) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 132, 176-178, 182-183, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404-407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4