Документ № 121261728

Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7227/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/618/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2024 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №42024110000000146,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через канцелярію суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчої судді від 12.08.2024 про застосування запобіжного заходу. Зазначену апеляційну скаргу захисник ОСОБА_4 назвав «доповненням до апеляційної скарги».

Оскільки у зв`язку з надходженням поштою 28.08.2024 апеляційної скарги захисниці ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді від 12.08.2024 щодо застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу вже призначено судовий розгляд з даного питання на 30.08.2024 (провадження №11-сс/991/618/24), то апеляційну скаргу ОСОБА_4, яку ним названо «доповненням до апеляційної скарги», долучено до провадження №11-сс/991/618/24.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в застосуванні запобіжного заходу.

За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.

Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості розгляду колегією суддів у судовому засіданні, призначеному на 30.08.2024, апеляційної скарги, що надійшла від захисника ОСОБА_4, у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.

Так, з`ясовуючи питання про прийнятність, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.

Як відомо, правила стосовно подання доповнень і змін до апеляційної скарги, а також відмови від неї, наведені у ст. 403 КПК. Згідно з ними особа, яка подала апеляційну скаргу, має право (1) змінити та/або доповнити її до початку апеляційного розгляду (ч. 3 ст. 403 КПК), чи (2) відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду (1-ше реч. ч. 1 ст. 403 КПК). Визначальним під час практичної реалізації цих прав учасників кримінального провадження, крім правила, наведеного у 2-му реч. ч. 1 ст. 403 КПК, є те, кого ж саме вважати «особою, яка подала апеляційну скаргу».

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 403 КПК той, хто зазначений в апеляційній скарзі як її автор-підписант (захисник, підозрюваний, обвинувачений чи прокурор), і є вищевказаною особою, про яку згадано в ч. ч. 1, 3 ст. 403 КПК, тобто яка може доповнити або змінити апеляційну скаргу чи відмовитися від неї.

У ч. ч. 1, 3 ст. 403 КПК законодавцем використана словесна конструкція «особа, яка подала апеляційну скаргу», яка містить слово «особа». Проте у КПК відсутнє визначення слова «особа», котре у різних варіантах (наприклад: особи, особі, осіб тощо) більше ніж тисячу разів згадується в цьому кодексі, в тому числі у ч. ч. 1, 3 ст. 403 КПК.

Однак за визначенням, котре надає тлумачний словник української мови, слово «особа» означає «окрема людина, індивід, індивідуум». Це слово уживається замість імені якої-небудь людини, яке з певних причин не називається [ОСОБА_7, ОСОБА_6 . Тлумачний словник української мови на 42000 слів, упорядкований в 4-х томах: том 3, стор. 149. Київ: «Аконіт», 1999].

Тобто якщо виходити із загальновживаного розуміння, описаного в тлумачному словнику, коли у КПК вживається слово «особа», під ним, в першу чергу, розуміється не якийсь загальний суб`єкт, наділений певним процесуальним статусом, а конкретна фізична особа з притаманними їй прізвищем та ім`ям.

Правильність розуміння слова «особа», використаного у КПК, як такого, що позначає не якогось загального суб`єкта (учасника кримінального/судового провадження чи сторону кримінального провадження), а конкретну людину (стосується певного індивіда), підтверджується змістом визначення понять: (1) «підозрюваний» - особа: (а) якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру; (б) яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; (в) щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК); (2) «обвинувачений (підсудний)» - особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу (ч. 2 ст. 42 КПК); (3) «потерпілий» - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди… (ч. 1 ст. 55 КПК); (4) «заявник» - фізична… особа, яка звернулася із заявою про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ч. 1 ст. 60 КПК); (5) «цивільний позивач» у кримінальному провадженні - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов (ч. 1 ст. 61 КПК); (6) «цивільний відповідач» у кримінальному провадженні - фізична… особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 62 КПК).

На противагу слову «особа», вживання якого вказує на конкретного індивіда (наприклад, особу, якій повідомлено про підозру - ч. 1 ст. 42 КПК; особу, яка звернулася із заявою про кримінальне правопорушення - ч. 1 ст. 60 КПК; особі, яка подала апеляційну скаргу - ч. 5 ст. 399 КПК; особа, яка подала апеляційну скаргу - ч. 1 ст. 403 КПК тощо), для позначення суб`єктів кримінального провадження, наділених спільними та/або відмінними ознаками у силу свого процесуального статусу (вимог до їх кримінальної процесуальної діяльності, обсягу прав та обов`язків) у кримінальному процесуальному законі використовуються терміни «учасники кримінального провадження», «учасники судового провадження», «сторони кримінального провадження» (п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).

Тому, слово «особа» використане у КПК не для позначення в широкому розумінні сторони кримінального провадження (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК), учасника кримінального провадження (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК) чи учасника судового провадження (п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК) як процесуального суб`єкта (прокурор, захисник тощо), а з метою вказівки на конкретного індивіда з певним ім`ям, не залежно від наявності у нього будь-якого процесуального статусу.

У зв`язку із цим, оскільки захисник ОСОБА_4 не є особою, яка подала апеляційну скаргу, якою в даній ситуації є захисниця ОСОБА_5, то й подавати доповнення до її апеляційної скарги він не має права.

Тому суддя-доповідач, враховуючи практику суду касаційної інстанції з цього питання, розцінює подані ОСОБА_4 доповнення як окрему самостійну апеляційну скаргу, а не як доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_5 . Свою апеляційну скаргу ОСОБА_4 подав 29.08.2024 із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Правильність такого підходу судді-доповідача підтверджується тим, що в ході апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення слідчого судді не став розглядати доповнень до апеляційної скарги представника, які подав його підзахисний - потерпілий, Запорізький апеляційний суд, оскільки суддя-доповідач 12.11.2018 повернув відповідні доповнення з мотивів того, що право на подання доповнень до апеляційних скарг інших осіб нормами КПК взагалі не передбачено. У цій справі суддя-доповідач Запорізького апеляційного суду зазначив, що доповнення до апеляційної скарги представника були подані потерпілим, і навіть якщо їх вважати апеляційною скаргою, вона була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку не заявлено [Ухвала Запорізького апеляційного суду від 12.11.2018 у справі №310/419/18]. Це рішення 20.02.2019 як законне та обґрунтоване залишила без змін колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, вказавши, що: (1) оскільки потерпілий не звертався з апеляційною скаргою до суду, то змінити або доповнити апеляційну скаргу представника, який діє в його інтересах, права не мав; (2) апеляційний суд правильно визнав подані потерпілим доповнення до апеляційної скарги як апеляційну скаргу, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження та без клопотання про поновлення строку, і відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовано повернув її апелянту [Ухвала Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №310/419/18].

Водночас 20.07.2022 Вінницький апеляційний суд навпаки в ході апеляційного перегляду вироку розглянув по суті доповнення одного захисника, які він подав до апеляційної скарги іншого захисника одного і того ж обвинуваченого [Ухвала Вінницького апеляційного суду від 20.07.2022 у справі №127/6182/19]. Проте, зокрема, й через наведене порушення, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував рішення суду апеляційної інстанції та повернув справу на новий розгляд, вважаючи, що право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу до початку апеляційного розгляду має особа, яка подала апеляційну скаргу, якою захисник, котрий її доповнив, не був [Ухвала Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №127/6182/19].

Водночас 25.06.2024 під час розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду справи №991/4899/24 один із захисників спочатку спробував доповнити апеляційну скаргу іншої захисниці того ж підозрюваного, але надалі, враховуючи звернення в судовому засіданні його уваги на існування різних підходів до тлумачення змісту ст. 403 КПК і практику суду касаційної інстанції, аналогічні доповнення за змістом до його доповнень подала й захисниця, котра ініціювала апеляційне провадження [Матеріали справи №991/4899/24: журнал судового засідання від 25.06.2024), м. Київ: архів Вищого антикорупційного суду]. За підсумками апеляційного перегляду 10.07.2024 колегія суддів постановила ухвалу в цій справі, розглянувши доводи апеляційних скарг лише тих осіб, які реалізували своє право на апеляційне оскарження, не розглядаючи доповнень захисника, який не був автором апеляційної скарги, поданої своєчасно [Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024 у справі №991/4899/24].

За результатами вирішення вищезгаданого питання Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №304/1035/20 зробила висновок з питань застосування норм права, згідно з яким у розумінні ч. 3 ст. 403 КПК «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого, належить виключно суб`єкту її подання, тобто обвинуваченому.

У мотивах, які покладені в основу наведеного висновку, зазначено, що: (1) хоча захисник і діє в інтересах підзахисного, однак він є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб`єктністю, і його юридичне становище не є тотожним становищу особи, захист якої він здійснює. У випадку, коли певним правом обвинуваченого (підозрюваного, засудженого) одночасно наділений і його захисник, законодавець прямо зазначив про це у КПК; (2) трактування терміну «особа, яка подала скаргу» як такого, що охоплює не лише безпосереднього ініціатора апеляційного провадження, але й уповноважену ним особу, що діє на його стороні, означало б, що захисник користується значно ширшими повноваженнями, ніж сам підзахисний. У такому випадку захисник на відміну від обвинуваченого, котрий вправі змінити чи доповнити тільки власну апеляційну скаргу, був би наділений відповідним правом щодо скарги, поданої як ним самим, так і його підзахисним. Проте окремі процесуальні права за змістом нерозривно пов`язані з особами незамінних учасників провадження, реалізуються виключно ними особисто й не можуть бути нікому делеговані, у тому числі захиснику або представнику.

Що ж до можливого виходу із ситуації, коли помирає чи припиняє з інших поважних причин участь у захисті підозрюваного захисник, який подав апеляційну скаргу, то вказане не призводить до неможливості ефективного захисту людини від підозри, оскільки новий захисник не позбавлений можливості подати нову апеляційну скаргу з усіма необхідними, на його думку, доводами, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження у порядку ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК з наведенням у ньому відповідних причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою та неможливості попереднього захисника доповнити або змінити раніше подану апеляційну скаргу.

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання щодо можливості призначення до розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги захисника ОСОБА_4, суддя-доповідач враховує вимоги п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, відповідно до яких апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Із висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), вбачається, що при вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК. Так, відповідно до вказаного у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

У ч. 5 ст. 115 КПК зазначено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Оскільки ОСОБА_3 та його інші захисники приймали участь у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто судовий розгляд здійснювався із повідомленням про судове засідання учасників, перебіг строку на подачу апеляційної скарги для сторони захисту розпочався 13.08.2024 - з дати, яка є наступною за дату проголошення резолютивної частини, а закінчувався 17.08.2024 (останній день). Враховуючи, що 17.08.2024 є неробочим днем (субота), останнім днем для подання апеляційної скарги є наступний робочий день - понеділок 19.08.2024.

Факт вступу в справу нового захисника ( ОСОБА_4 ), навіть якщо він мав місце, не впливає на строки, в межах яких сторона захисту може подати апеляційну скаргу, а тому для нового захисника крайньою датою, коли він міг звернутися своєчасно з апеляційною скаргою на ухвалу від 12.08.2024, було також 19.08.2024.

Отже, апеляційну скаргу подано 29.08.2024 із пропуском строку на апеляційне оскарження. Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник перед судом апеляційної інстанції не порушував.

Наслідком несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є її повернення, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).

Разом із цим, у п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено наслідки, застосування яких до даної апеляційної скарги на ухвалу слідчої судді від 12.08.2024 позбавляє суддю-доповідача апеляційного суду обов`язку виконати щодо такої апеляційної скарги вимоги ч. 1 ст. 422 КПК в частині призначення справи до розгляду та повідомлення про час, дату і місце апеляційного розгляду всіх учасників.

За наведених обставин, оскільки, захисник ОСОБА_4 пропустив п`ятиденний строк на апеляційне оскарження та не ініціював питання щодо його поновлення, тому його апеляційна скарга, поіменована як «доповнення до апеляційної скарги», відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 110, 115, ч. 2 ст. 369, ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399, ч. ч. 2, 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, названу ним як «доповнення до апеляційної скарги», подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року, повернути особі, яка її подала.

Копію матеріалів відповідної апеляційної скарги разом із цією ухвалою приєднати до матеріалів справи №991/7227/24.

Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2