- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
- Суддя (ВАКС) : Білоус І.О., Дубас В.М.
Справа № 991/2025/24
Провадження 4-с/991/3/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крикливої Т.Г.
суддів Білоус І.О.,
Дубаса В.М.
за участі: секретаря судового засідання Костенка І.І. представника боржника ОСОБА_2, адвоката представника органу державної виконавчої служби Жогіної О.О. ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу представника боржника ОСОБА_2 ? адвоката Жогіної О.О. на бездіяльність заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
На розгляд Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника боржника ОСОБА_2 ? адвоката Жогіної О.О., яка містить вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. щодо залишення (незняття) арешту, накладеного на рахунок «ПЕНСІЙНИЙ 24» НОМЕР_1, відкритого на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669) для зарахування пенсійних виплат у виконавчому провадженні № НОМЕР_3,
- скасувати постанову заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. від 17.06.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 в частині накладення арешту на пенсійний картковий рахунок «ПЕНСІЙНИЙ 24» НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669) для зарахування пенсійних виплат та зняти арешт з цього рахунку.
Мотиви скарги зводяться до того, що представник боржника звернулась до державного виконавця з заявою про скасування арешту з підстав його накладення на кошти, які є пенсійними виплатами. Ураховуючи заборону звернення стягнення на такі кошти та відсутність будь-яких дій з боку державного виконавця після надання йому доказів на підтвердження їх походження, скаржник просить усунути спричинені державним виконавцем негативні наслідки та відновити права ОСОБА_2, порушені у зв`язку з незаконним арештом.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1. Стягувач, будучи повідомлений у належний спосіб, в судове засідання не з`явився. Причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не направляв.
2.2. Представник боржника ? адвокат Жогіна О.О. в судовому засіданні скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.
2.3. Державний виконавець проти задоволення скарги заперечував. Повідомив, що, виносячи постанову про арешт, державний виконавець застережив щодо неможливості накладення арешту на рахунки та кошти, звернення стягнення, на які заборонено законом. Однак банк не повідомляв виконавця про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом. Тому, оскільки наразі рішення суду не виконано, то підстави для зняття арешту державним виконавцем відсутні.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання та перевіривши доводи скарги, суд дійшов наступних висновків.
3.1. Встановлені обставини
05.06.2024, на виконання рішення Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2025/24, старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ільїною Г.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. від 17.06.2024 у межах цього виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках боржника у банківських установах, у тому числі на рахунок «ПЕНСІЙНИЙ 24» НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Державний ощадний банк України» для зарахування пенсійних виплат.
17.06.2024 виконавче провадження № НОМЕР_3 об`єднано з виконавчим провадженням № НОМЕР_4. Зведеному провадженню присвоєно № НОМЕР_5.
17.06.2024 представник боржника ОСОБА_2 ? адвокат Жогіна О.О. звернулась до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з вказаного банківського рахунку. На підтвердження викладених у заяві вимог представник боржника надала довідку АТ «Державний ощадний банк України» від 14.06.2024 про відкриття на ім`я ОСОБА_2 банківського рахунку «ПЕНСІЙНИЙ 24» НОМЕР_1 .
27.06.2024 заступник начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. надав відповідь на заяву представника боржника № 14029, 14622, 14822, в якій повідомив про відсутність підстав для звільнення цього рахунку з-під арешту. Його мотиви зводились до того, що банк не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав виконавцю його постанову про арешт без виконання.
Згідно з випискою АТ «Державний ощадний банк України» від 05.07.2024 на рахунку НОМЕР_1 надходили та перебувають кошти «Оплата пенсійних реєстрів». Інші нарахування на цей рахунок не надходили.
09.08.2024 після отримання банківських виписок за вищевказаним рахунком на підтвердження зарахування на нього виключно пенсійних виплат, представник боржника звернулася з повторною заявою про скасування арешту.
13.08.2024 заява представника боржника та додані до неї банківські виписки приєднано до матеріалів виконавчого провадження.
Відомості щодо зняття арешту з пенсійних виплат, які обліковуються на рахунку НОМЕР_1, станом на день подання скарги відсутні.
3.2. Правове регулювання
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII).
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону № 1404-VIII).
В силу ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За змістом ч. 2 ст. 48 цього ж Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 ПК України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
3.3. Мотиви суду
(1) щодо звернення стягнення на пенсійні виплати
З аналізу положень ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII вбачається, що цією нормою встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
При цьому в Україні на конституційному рівні закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги (ст. 46 Конституції України).
Законом України «Про виконавче провадження» встановлений особливий порядок проведення стягнень з пенсії, яка відповідно до ст. 46 Конституції відноситься до основоположних прав і свобод особи, які гарантуються державою та не можуть бути скасовані.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст. 70 цього ж Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, ? 50 %;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, ? 20 %.
З наведено можна вгледіти, що кошти, які складають пенсію є особливим об`єктом, на який може бути звернено стягнення на виконання виконавчого документа, на який допускається стягнення лише у разі відсутності інших коштів та/або об`єктів для стягнення.
До того ж порядок стягнення на пенсію врегульований окремо від інших видів стягнення та навіть при застосуванні такого стягнення встановлено граничні розміри можливого стягнення від 20 до 50 % пенсії в залежності від виду зобов`язання.
Отже, у разі звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 стягнення не могло б перевищувати відповідного відсотку пенсії, в порядку, передбаченому для відповідних видів стягнень.
Крім цього, 26.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (далі ? Закон № 2129-IX, відповідно до яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).
Попри існуючу законодавчу заборону, банком на підставі постанови державного виконавця від 17.06.2024 заблоковано доступ до пенсійних коштів, що перебувають на рахунку НОМЕР_1, при тому, що на нього надходять виключно пенсійні виплати.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за будь-яких обставин арешт на усі кошти, що складають пенсію боржника, не міг бути накладений, а якщо він все ж таки накладений, то має бути знятий.
(2) щодо повноважень виконавця знімати арешт
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 59).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (п. 7.14, 7.15).
Отже, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, оскільки у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.
З огляду на вказане суд висновує, що державний виконавець має повноваження зняти накладений ним же арешт з коштів, що складають пенсію і такі повноваження унормовані ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII. Тому на момент звернення представника боржника до державного виконавця з документальним підтвердженням того, що зазначений рахунок є рахунком боржника, який використовується ним для отримання пенсійних виплат, у державного виконавця були всі об`єктивні підстави для скасування арешту, накладеного на зазначений банківський рахунок на підставі ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII та п.10-2 Закону № 2129-IX.
(3) щодо визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Як вже згадувалось вище, обов`язок виконавця знімати арешт виникає лише на підставі відповідного повідомлення банку (абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 17.06.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на грошові кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт.
При цьому державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Втім банк не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав виконавцю його постанову без виконання.
Тобто державний виконавець не мав інформації про спеціальний режим використання рахунку боржника та нарахування на нього коштів щодо яких існує заборона на звернення стягнення.
Зважаючи на відсутність нормативного врегулювання питання зняття арешту з коштів на рахунку боржника щодо яких існує заборона на звернення стягнення на підставі наданих боржником доказів про їх походження, суд вважає, що у цій ситуації бездіяння державного виконавця Диких О.О. не може бути кваліфіковане як неправомірне.
3.4. Висновки суду
Враховуючи вищевикладені мотиви суду, скарга представника боржника підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу представника боржника ОСОБА_2 ? адвоката Жогіної О.О. задовольнити частково.
2. Зобов`язати заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Диких О.О. зняти арешт, накладений постановою від 17.06.2024 у межах виконавчого провадженні № НОМЕР_3, з грошових коштів, які мають статус пенсійних виплат на картковому рахунку «ПЕНСІЙНИЙ 24» НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669).
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
5. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Т.Г. Криклива І.О. Білоус В.М. Дубас