Документ № 121295025

Справа № 991/7623/24

Провадження 1-кс/991/7655/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Макіївка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22.03.2024,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у розмірі 40000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 000 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч.2 ст. 366-2 КК України; наявні ризики, передбачені п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється; застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання здійснювався 15.08.2024, 20.08.2024, 27.08.2024, 28.08.2024.

Слідчим суддею було оголошено, що до суду надійшли численні клопотання від представників ЗМІ про здійснення відеозапису та трансляції розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на YouTube канал суду.

Водночас захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 до суду подане клопотання про проведення закритого судового засідання, обґрунтоване тим, що з огляду на те, що ОСОБА_4 тривалий час протидіяв вторгненню Російської федерації на територію України, працював військовим прокурором, очолював Донецьку обласну державну адміністрацію, був керівником Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, він неодноразово отримував погрози щодо позбавлення життя його та його родичів, на нього було здійснено ряд замахів на вбивство. На даний час наявні загрози життю, здоров`ю та майну ОСОБА_4 . Зважаючи на викладені обставини, відносно ОСОБА_4 протягом тривалого часу застосовувались заходи безпеки в кримінальному провадженні. Зокрема, останній раз 13.02.2024 до моменту зникнення загроз життю, здоров`ю, житлу і майну ОСОБА_4 . Тож, зважаючи на те, що кримінальне провадження в рамках якого здійснюється розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу безпосередньо пов`язане з відомостями про місце проживання, перебування ОСОБА_4, членів його сім`ї та близьких родичів, здійснення відкритого судового розгляду такого клопотання становить небезпеку розголошення таких відомостей невизначеному колу осіб та негативно вплине на забезпечення безпеки ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, захисник просив проводити розгляд клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52024000000000135 у закритих судових засіданнях.

На підтвердження своїх доводів надав копію постанови ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про забезпечення безпеки особи, яка бере участь в кримінальному провадженні від 13.02.204 щодо ОСОБА_4 та копію договору про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони.

Відповідно до п. п. 3-5 ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Згідно ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

Із зазначених підстав, враховуючи думку учасників провадження, а також ту обставину, що до ОСОБА_4 здійснюються заходи безпеки, відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» як учасника кримінального провадження, з метою недопущення розголошення відомостей, що можуть мати наслідком загрозу для життя та здоров`я, як самого ОСОБА_4, так і членів його родини, слідчий суддя приходить до висновку, про необхідність відмовити у задоволенні клопотань представників ЗМІ щодо відеозапису та трансляції на YouTube канал суду в частині, що стосується виступів сторін та дослідження матеріалів кримінального провадження. Клопотання захисника щодо здійснення розгляду клопотання сторони обвинувачення у закритих судових засіданнях - суд відхилив.

В судовому засіданні 27.08.2024 за усним клопотанням прокурора після закінчення оголошення та дослідження усіх доказів сторони обвинувачення слідчим суддею було ухвалено надати дозвіл представникам ЗМІ та присутнім в залі щодо відеозапису засідання та трансляції на YouTube канал суду.

Окрім того, слідчий суддя, заслухавши учасників розгляду, ухвалив долучити надані сторонами документи до матеріалів провадження та задовольнити клопотання сторони захисту про допит свідка - ОСОБА_17, у відповідності до положень ч. 4 ст. 193 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судових засіданнях підтримала подане детективом клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 у судових засіданнях та письмових запереченнях проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 заперечував, зазначивши, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч.2 ст. 366-2 КК України є необґрунтованою та недоведеною належними та допустимими доказами. Наголосив, що ОСОБА_4 не надавав ні письмових, ні усних доручень ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на вчинення дій щодо набуття майна і стороною обвинувачення факт надання таких доручень не доведений. Натомість вказане майно придбавалося ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 за кошти, отримані із законних джерел. Так, протягом 2020-2022 рр. ОСОБА_17 придбано: квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ; садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_5, земельна ділянка площею 0,25 га та земельна ділянка площею 0,2440 га за адресою АДРЕСА_40. За період 2020 по 2022 рр. ОСОБА_18 придбано: квартиру АДРЕСА_6 ; гаражний бокс АДРЕСА_7 та гаражний бокс АДРЕСА_41; автомобіль BMW ХЗ. Набуття зазначеного майна відбувалося за рахунок особистих заощаджень сім`ї ОСОБА_21 з 1988 року, що підтверджується відомостями, викладеними у адвокатському опитувані ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . У 2020 році ОСОБА_19 придбана квартира за адресою АДРЕСА_8 за рахунок особистих заощаджень, одним із джерел яких є кошти, отримані як прибуток від багаторічного інвестування в різні проекти грошових коштів, у тому числі від продажу акцій ПАТ «Концерн Стирол». Це підтверджується відомостями, викладеними у адвокатському опитувані ОСОБА_19 від 19.04.2024, копією довідки ПАТ «Концерн Стирол» №2/10-кс від 04.10.2011 та довідкою ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» №1/10-кс від 04.10.2011. Придбання у 2023 році ОСОБА_18 квартири АДРЕСА_9, а ОСОБА_17 машиномісць АДРЕСА_10 відбувалося за рахунок коштів, які були отримані ОСОБА_17 на підставі договору позики, укладеного 10.07.2021 між ОСОБА_17 та ОСОБА_22 в розмірі 800.000,00 доларів США, що підтверджується копією договору позики. Вказаний договір вилучено під час проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_11 . Крім того, договори купівлі-продажу майна, на підставі яких ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 набувалися активи, в установленому законом порядку недійсними не визнані, отже вартість об`єктів, як істотна умова договору, є дійсною.

Захисник додав, що виявлена в мобільних телефонах ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_23 переписка жодних вказівок або натяків на вказівки щодо розпорядження таким майном не містить. Стосовно переписки ОСОБА_18 зазначив, що після виходу сюжету на телебаченні були спроби сторонніх осіб зламати телефони ОСОБА_41. Через це телефон був замінений. А після того, як вийшло журналістське розслідування, виникла необхідність довести стороні обвинувачення, що угода позики дійсно мала місце та необхідно надати стороні обвинувачення номер телефону ОСОБА_22, щоб він підтвердив стороні обвинувачення такі факти. За доводами захисника, ОСОБА_18 у переписці просила дати їй номер телефону ОСОБА_24, щоб їй скинули фото договору позики для того, аби завжди при собі мати підтвердження факту існування такого договору і, за необхідності, надати його. Окрім того така переписка не свідчить про намагання будь-яким чином вплинути на ОСОБА_22 . Водночас ОСОБА_18 називає ОСОБА_25 », що свідчить про те, що вони давно знайомі. Стосовно договору позики ОСОБА_22, захисник додав, що такий договір є чинним, жодна із сторін його не оскаржує, він не визнаний у встановленому порядку нечинним або недійсним. А недекларування ОСОБА_22 позики, яку він надав ОСОБА_17, не є доказом того, що така позика не надавалась.

Поряд з цим захисник зазначив, що стороною обвинувачення надано ряд протоколів оглядів, які за доводами прокурора свідчать про те, що ОСОБА_4 здійснював дії тотожні управлінню майном. Однак, як наголосив захисник, за період з 01.04.2021 до 04.01.2024 дружина ОСОБА_4 щонайменше 304 рази зв`язувалась зі своїм чоловіком. Таким чином, з такого переліку при бажанні можна вибрати дзвінки або з`єднання, які будуть співпадати з датами правочинів, або будуть поряд із цими датами. Однак, така вибірка нічого не доводить. Дружина зв`язувалась із чоловіком, який перебував на небезпечній території. Таким чином на переконання захисника, усі твердження сторони обвинувачення про те, що дії з придбання майна відбувались під контролем ОСОБА_4, не відповідають дійсності і є припущеннями, оскільки ОСОБА_4 не був присутній на жодній з цих угод. А той факт, що ОСОБА_4 інколи ночував у своїх родичів є логічним, оскільки в той час він перебував на території бойових дій і, логічно, що хотів побачитись із близькими. Однак, кількість днів перебування не зобов`язує його декларувати це місце, як місце свого проживання. Про факт того, що його дружина перебувала за адресою проживання своїх батьків ОСОБА_4 не було відомо, адже ОСОБА_23 казала своєму чоловікові, що проживає в місті Києві. Коли він приїжджав у відрядження або відпустки з Донецької області, ОСОБА_4 зустрічався із дружиною та дітьми здебільшого в с. Хотянівка, з міркувань безпеки, щоб зменшити шанси того, що сторонні особи побачать його разом з сім`єю. Зауважив, що стосовно ОСОБА_4 застосовані заходи безпеки через те, що на його життя неодноразово здійснювались замахи через його діяльність.

Щодо компанії ОСОБА_26 захисник зазначив, що надані прокурором документи, а саме рішення АМКУ щодо цієї компанії датовані 01.12.2016, 12.08.2021, 20.04.2021, тобто датами, коли ОСОБА_4 не мав жодного відношення до АМКУ, так як, він був призначений на посаду голови АМКУ 11.09.2023.

Таким чином як стверджує захисник, надані стороною обвинувачення докази не вказують на те, що ОСОБА_4 прямо чи опосередковано придбавав майно, здійснював дії аналогічні розпорядженню або управлінню. Отже повідомлення про підозру не ґрунтується на фактах, а лише на неперевірених та недопрацьованих припущеннях сторони обвинувачення. До того ж у справі немає жодного доказу впливу, доручення, або аналогічних дій ОСОБА_4 на реальних власників майна. Окрім того матеріали провадження не містять належної та допустимої оцінки вартості майна та допитів ключових свідків - власників майна та позикодавця. Наведені обставини, на переконання захисника, спростовують доводи сторони обвинувачення і вказують на необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 за ст. 368-5 КК України, оскільки з наявної інформації, що міститься в клопотанні випливає, що подія злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України - відсутня. Натомість таке майно набуте ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 із законних джерел. Відтак, ОСОБА_4 правомірно не зазначив право на вказане майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020-2023 рр. в частині прав на володіння майном, що свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Поряд з цим захисник вказав на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просив відмовити в задоволенні клопотання детектива.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Окрім того в ході судового розгляду був допитаний свідок - ОСОБА_17 .

Стороною обвинувачення в ході судового розгляду неодноразово наголошено на тому, що клопотання детектива не розглянуте слідчим суддею у строки, встановлені КПК України.

Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу визначені ст. 186 КПК України. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначений ст. 193 КПК України. Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що розгляд клопотання здійснювався протягом 4 робочих днів, із яких у судових засіданнях 15.08.2024, 20.08.2024 та 27.08.2024 здійснювала свій виступ лише прокурор, доповідь якої тривала годинами в кожному із наведених судових засідань. Інші учасники змогли виступити зі своєю позицією лише після завершення доповіді прокурора, тобто 28.08.2024. До того ж необхідність оголошення перерви у судовому засіданні, була викликана: початком розгляду слідчим суддею інших справ, у тому числі розгляду клопотань детективів щодо проведення невідкладних слідчих дій, проведення негласних слідчих розшукових дій, тощо; вичерпанням відведеного часу, з огляду на тривалі виступи учасників; клопотанням учасників. До того ж варто враховувати і кількість учасників процесу, необхідність забезпечення права на виступ для кожного.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, приходить до такого висновку.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому, з урахуванням положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України, його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду. За наведених обставин, на час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про його непідсудність Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135 від 22.03.2024, в рамках якого досліджуються обставини можливого незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації ОСОБА_4, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Сторона обвинувачення зауважує, що кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Так, Указом Президента України № 482/2019 від 05.07.2019 ОСОБА_4 призначено головою Донецької обласної державної адміністрації. Отже, відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) ОСОБА_4 з 05.07.2019 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України.

Як стверджує слідство, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 ОСОБА_4, будучи головою Донецької обласної державної адміністрації, набув у власність активи: 21 об`єкт нерухомості та один транспортний засіб, загальною вартістю не менше ?61 706 471,6 грн, що на 56 195 039,5? грн перевищують його офіційні доходи.???????????????????????? Набуття цих активів здійснено ОСОБА_4 шляхом надання відповідних доручень батькам дружини ОСОБА_23 - ОСОБА_17, ОСОБА_18 та бабі дружини ОСОБА_19 .

За зазначеною схемою упродовж вказаного періоду ОСОБА_4 набув такі активи:

- чотирикімнатну квартиру площею 191,2 кв. м у АДРЕСА_12 ), вартістю 6 276 843 грн, фактично набуту 03.01.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_19 ;

- гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 22,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_13, реєстраційний номер 2056400180000 (далі - Гаражний бокс НОМЕР_4), вартістю 194 322 грн, фактично набутий 17.03.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- садовий будинок площею 228,3 кв. м у котеджному містечку за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, реєстраційний номер: 2075461632218 (далі - АДРЕСА_14 ), вартістю 2 708 000 грн, фактично набутий 30.04.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- земельну ділянку площею 0,2500 га у котеджному містечку за адресою: АДРЕСА_42, кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, реєстраційний номер: 2075489632218 (далі - Земельна ділянка 1), вартістю 1 354 000 грн, фактично набуту 30.04.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 21,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_15, реєстраційний номер 2124822280000 (далі - Гаражний бокс НОМЕР_5), вартістю 406 800 грн, фактично набутий 16.07.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- земельну ділянку площею 0,2440 га у котеджному містечку за адресою: АДРЕСА_42, кадастровий номер: 3221884000:37:203:0168, реєстраційний номер: 2347344932218 (далі - Земельна ділянка 2), вартістю 1 818 312 грн, фактично набуту 27.04.2021, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- квартиру площею 90,5 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_16, реєстраційний номер 2629605621100 (далі - Квартира АДРЕСА_17 ), ринковою вартістю від 5 369 000 грн, фактично набуту 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- квартиру площею 73,6 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_18, реєстраційний номер 2629603821100 (далі - Квартира АДРЕСА_19 ), ринковою вартістю від 4 366 000 грн, фактично набуту 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_20, реєстраційний номер 2629606721100 (далі - Машино-місце НОМЕР_6), ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_43, реєстраційний номер 2629609121100 (далі - Машино-місце НОМЕР_7), ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_17

- квартиру площею 88,9 кв. м у ЖК «Оболонь Плаза» за адресою: АДРЕСА_21, реєстраційний номер: 2703313380000 (далі - Квартира АДРЕСА_22 ), вартістю 4 415 652,14 грн, фактично набуту 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- квартиру площею 89,1 кв. м у ЖК «Оболонь Плаза» за адресою: АДРЕСА_23, реєстраційний номер: 2703281280000 (далі - Квартира АДРЕСА_24 ), вартістю 5 067 058,26 грн, фактично набуту 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- машино-місце площею 17,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_25 (далі - Машино-місце НОМЕР_8), вартістю 1 032 002,43 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- машино-місце площею 18,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_26, реєстраційний номер 2703337080000 (далі - Машино-місце НОМЕР_24), вартістю 1 116 000,53 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- приміщення площею 2,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_27, реєстраційний номер 2703349980000 (далі - Приміщення НОМЕР_23), вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- приміщення площею 2,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_28, реєстраційний номер 2703359880000 (далі - Приміщення НОМЕР_25), вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- квартиру площею 77,9 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_29, реєстраційний номер 2717823721100 (далі - Квартира АДРЕСА_30 ), ринковою вартістю від 4 621 000 грн, фактично набуту 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- квартиру площею 77,3 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_31, реєстраційний номер 2717823421100 (далі - Квартира АДРЕСА_32 ), ринковою вартістю від 4 586 000 грн, фактично набуту 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_44, реєстраційний номер 2717824021100 (далі - Машино-місце НОМЕР_26), ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_33, ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_17 ;

- групу нежитлових приміщень площею 188,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_34, реєстраційний номер 2737599280000 (далі Нежитлове приміщення НОМЕР_27), вартістю 11 867 040 грн, фактично набуту 30.05.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_18 ;

- транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW Х3, 2020 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 (далі - Автомобіль), вартістю 2 406 755,21 грн, фактично набутий шляхом оформлення права власності на нього за ОСОБА_18 .

Таким чином, за доводами сторони обвинувачення, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 ОСОБА_4 набув у власність шляхом реєстрації на пов`язаних осіб активи у вигляді рухомого та нерухомого майна загальною вартістю не менше ?61 706 471,6 гривні.?????????????????????????

При цьому, згідно з інформацією, вказаною в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, ОСОБА_4 задекларував наявність в нього станом на 31.12.2019 грошових коштів у загальній сумі 300 000 грн, а у його дружини ОСОБА_23 20 000 доларів США, що станом на 31.12.2019 та на 03.01.2020 відповідало 473 724 грн . Отже, станом на 03.01.2020 активи подружжя ОСОБА_27, які могли бути використані для придбання активів, складали 773 724 гривні.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний дохід ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_23 після утримання податку на доходи фізичних осіб з 2020 по 6 місяців 2023 року склав: 3 031 058,09 грн у ОСОБА_4 ; 1 706 650 грн у ОСОБА_23, тож законні доходи подружжя ОСОБА_27 упродовж 2020 -6 місяців 2023 рр. склали 4 737 708,09 гривні.

Отже, загальна сума грошових коштів, отриманих за рахунок законних доходів, які могли бути використані для набуття вказаних вище активів, становила не більше 5 511 432,09 гривні. Водночас різниця між вартістю набутих у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 ОСОБА_4 активів та законними доходами останнього складає ?56 195 039,5? гривні.???????????????????????

Станом на 01.01.2023 шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складали ?8 723 000? гривень.???????????????????????

З огляду на викладене, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у тому, що, будучи головою Донецької обласної державної адміністрації, у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 набув активи, вартість яких на 56 195 039,5? грн перевищує його законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Окрім того, як стверджує слідство, набуваючи упродовж 2020-2023 рр за обставин, наведених у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, низку активів сукупною вартістю 60 709 716,4 грн, ОСОБА_4, з метою приховання факту набуття цих активів та бажаючи не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за такі дії, а також з метою приховання свого реального майнового стану від органів, уповноважених на здійснення фінансового контролю, займаючи посади голови Донецької обласної державної адміністрації та голови Антимонопольного комітету України у 2021, 2023 та 2024 роках вносив завідомо недостовірні відомості до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020-2023 роки (далі - Декларація-2020, Декларація-2021, Декларація-2022, Декларація-2023 відповідно).

Так, ОСОБА_4, будучи головою Донецької обласної адміністрації, 17.03.2021 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2020 рік, а 23.03.2021 - виправлену щорічну декларацію за 2020 рік, в яких не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 році за його дорученням батьками дружини ОСОБА_17, ОСОБА_18 та бабою дружини ОСОБА_19, а також укладені правочини з їх придбання, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2020 відомості про Квартиру НОМЕР_28 вартістю 6 276 843 грн, Гаражний бокс НОМЕР_4 вартістю 194 322 грн, Будинок НОМЕР_29 вартістю 2 708 000 грн, Земельну ділянку 1 вартістю 1 354 000 грн, Гаражний бокс НОМЕР_5 вартістю 406 800 грн.; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2020 інформацію про володіння Автомобілем вартістю 2 406 755,21 грн, який фактично перебував у володінні ОСОБА_4 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_23 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2020 інформацію про вчинені правочини з придбання Квартири АДРЕСА_35 та Автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не вказав у Декларації-2020 інформацію про володіння 5 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю ?13 346 720?? грн, а також інформацію про вчинені правочини з придбання вищевказаних активів на вказану суму.????????????????? Отже всього ОСОБА_4 у Декларації-2020 не зазначено відомості на суму 26 693 440 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.?????

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що, обіймаючи посаду голови Донецької обласної державної адміністрації, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму 26 693 440 грн, що більш ніж у 2000 перевищує прожитковий мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

У подальшому ОСОБА_4, будучи головою Антимонопольного комітету України, 24.12.2023 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2021 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2021 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_17, ОСОБА_18 та бабою дружини ОСОБА_19, а також понесені у зв`язку з цим у 2021 році видатки, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2021 про Квартиру НОМЕР_28 вартістю 6 276 843 грн, Гаражний бокс НОМЕР_4 вартістю 194 322 грн, Будинок НОМЕР_29 вартістю 2 708 000 грн, Земельну ділянку 1 вартістю 1 354 000 грн, Гаражний бокс НОМЕР_5 вартістю 406 800 грн, Земельну ділянку 2 вартістю 1 818 312 грн.; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2021 інформацію про володіння Автомобілем вартістю 2 406 755,21 грн, який фактично перебував у володінні ОСОБА_4 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_23 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2021 інформацію про вчинений правочин з придбання Земельної ділянки 2.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не вказав у Декларації-2021 інформацію про володіння 6 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю ?15 165 032?? грн, а також інформацію про правочин з придбання земельної ділянки на суму 1 818 312 гривень.??? ??????????????? Отже всього ОСОБА_4 у Декларації-2021 не зазначено відомості на суму 16 983 344 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.?????

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що, обіймаючи посаду голови Антимонопольного комітету, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на суму 16 983 344 грн, що більш ніж у 2000 перевищує прожитковий мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2023, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Крім того, ОСОБА_4, будучи головою Антимонопольного комітету України, 25.12.2023 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2022 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2022 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_17, ОСОБА_18 та бабою дружини ОСОБА_19, а також укладені правочини з їх придбання, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2022 відомості про Квартиру НОМЕР_28 вартістю 6 276 843 грн, Гаражний бокс НОМЕР_4 вартістю 194 322 грн, Будинок НОМЕР_29 вартістю 2 708 000 грн, Земельну ділянку 1 вартістю 1 354 000 грн, Гаражний бокс НОМЕР_5 вартістю 406 800 грн, Земельну ділянку 2 вартістю 1 818 312 грн, Квартиру НОМЕР_17 ринковою вартістю від 5 369 000 грн, Квартиру НОМЕР_19 ринковою вартістю від 4 366 000 грн, Машино-місце НОМЕР_6 ринковою вартістю від 934 000 грн, Машино-місце НОМЕР_7 ринковою вартістю від 934 000 грн; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2022 інформацію про володіння Автомобілем вартістю 2 406 755,21 грн, який фактично перебував у володінні ОСОБА_4 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_23 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2022 інформацію про вчинені правочини з придбання Квартири АДРЕСА_36 .

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не вказав у Декларації-2022 інформацію про володіння 10 об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом сукупною вартістю ?26 768 032?? грн, а також інформацію про правочини з придбання Квартири 55 та Квартири 54 на суму 1 427 670 гривень.??? ??????????????Отже всього ОСОБА_4 у Декларації-2022 не зазначено відомості на суму 28 195 702 грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.?????

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що, обіймаючи посаду голови Антимонопольного комітету, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, які відрізняються від достовірних на суму 28 195 702 грн, що більш ніж у 2000 перевищує прожитковий мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2023, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Окрім викладеного, ОСОБА_4, будучи головою Антимонопольного комітету України, 31.03.2024 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК подав щорічну декларацію за 2023 рік, в якій не зазначив інформацію про володіння нерухомим майном та автомобілем, придбаними у 2020 - 2023 роках за його дорученням батьками дружини ОСОБА_17, ОСОБА_18 та бабою дружини ОСОБА_19, а також укладені у 2023 році правочини з придбання таких активів, а саме: 1) у розділі № 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації-2023 відомості про Квартиру НОМЕР_28 вартістю 6 276 843 грн, Гаражний бокс НОМЕР_4 вартістю 194 322 грн, Будинок НОМЕР_29 вартістю 2 708 000 грн, Земельну ділянку 1 вартістю 1 354 000 грн, Гаражний бокс НОМЕР_5 вартістю 406 800 грн, Земельну ділянку 2 вартістю 1 818 312 грн, Квартиру НОМЕР_17 ринковою вартістю від 5 369 000 грн, Квартиру НОМЕР_19 ринковою вартістю від 4 366 000 грн, Машино-місце НОМЕР_6 ринковою вартістю від 934 000 грн, Машино-місце НОМЕР_7 ринковою вартістю від 934 000 грн, Квартиру НОМЕР_22 вартістю 4 415 652,14 грн, Квартиру НОМЕР_24 вартістю 5 067 058,26 грн, Машино-місце НОМЕР_8 вартістю 1 032 002,43 грн, Машино-місце НОМЕР_24 вартістю 1 116 000,53 грн, Приміщення НОМЕР_23 вартістю 182 843 грн, Приміщення НОМЕР_25 вартістю 182 843 грн, Квартиру НОМЕР_30 ринковою вартістю від 4 621 000 грн, Квартиру НОМЕР_32 ринковою вартістю від 4 586 000 грн, Машино-місце НОМЕР_26 ринковою вартістю від 934 000 грн, Машино-місце НОМЕР_30 ринковою вартістю від 934 000 грн, Нежитлове приміщення НОМЕР_27 вартістю 11 867 040 грн; 2) у розділі № 6 «Цінне рухоме майно - транспорті засоби» Декларації-2023 інформацію про володіння Автомобілем вартістю 2 406 755,21 грн, який фактично перебував у володінні ОСОБА_4 та яким після придбання користувалась його дружина ОСОБА_23 ; 3) у розділі № 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» Декларації-2023 інформацію про вчинені правочини з придбання Квартири АДРЕСА_37 .

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не вказав у Декларації-2023 інформацію про володіння 21 об`єктом нерухомого майна та одним транспортним засобом сукупною вартістю ??55 429 628,6? грн, а також інформацію про правочини з придбання Квартири АДРЕСА_38 та Нежитлового приміщення НОМЕР_33, на суму 25 213 679,4 гривні.??? ????????????????????Отже всього ОСОБА_4 у Декларації-2023 не зазначено відомості на суму ?80 643 308? грн, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.???????????

Тобто, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у тому, що, обіймаючи посаду голови Антимонопольного комітету, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму 80 643 308 грн, що більш ніж у 2000 перевищує прожитковий мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України), а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України класифікується як нетяжкий злочин (частина 4 статті 12 КК України).

14.08.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколами тимчасових доступів до речей і документів, які містяться в нотаріальних справах щодо об`єктів нерухомості, у тому числі договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна та майнових прав на них від 11.06.2024, 31.05.2024, 31.05.2024, 31.05.2024; копією листа від 11.07.2024 №298 ТОВ «АВТ Баварія Київ» щодо придбання ОСОБА_18 автомобіля BMW Х3; протоколами огляду інформаційних систем: бази даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 29.03.2024; Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 29.03.2024, щодо отриманих доходів за період з 1998 року по 2023 рік наступних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 .????;???? бази декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.04.2024 щодо декларацій ОСОБА_4 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки; бази АРМОР від 16.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_23 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП 12.02.2023 на автомобілі BMW X3 д.н.з. НОМЕР_1, місце проживання водія зазначене: АДРЕСА_5 ; аналітичної онлайн-системи «You control» від 03.06.2024 щодо ТОВ «КУА ОЗОН» (код за ЄДРПОУ 33936496); веб порталу Антимонопольного комітету України щодо документів що стосуються Capital Investments Limited; бази Державної прикордонної служби України «Аркан» щодо перетину кордону України ОСОБА_4, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 .????;?? інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; протоколом огляду від 04.07.2024 інформації, вилученої 08.05.2024 у ПрАТ «ВФ Україна» щодо телефонних з`єднань номерів мобільного зв`язку належних ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, в тому числі з іншими абонентами; протоколом огляду від 03.07.2024, об`єктом огляду є мобільний телефон, вилучений 26.06.2024 у ОСОБА_29 під час обшуку в рамках кримінального провадження №52024000000000174, в ході проведення слідчої дії виявлене листування з абонентом ІНФОРМАЦІЯ_2, яке містить вкладення з назвами: « Авто.docx », «Київ.docx», «Ужгород.docx», «Мої записи.docx», «Майно (розш довідка).docx», «Біографічна довідка.docx», «Необхідні документи.docx», «План дій.docx»; протоколами огляду від 12.08.2024 інформації стосовно ОСОБА_19, ОСОБА_18 . ОСОБА_17 вилученої у ПАТ «Акордбанк», АТ «Юніверсал Банк», АТ «Комінбанк», ПАТ «РВС Банк»; протоколом огляду вилучених речей та документів від 12.08.2024; листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.08.2024 №19-55051/18/24-Вх щодо перетину кордону України ОСОБА_4, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 ; протоколами допитів свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та ОСОБА_4 від 02.04.2024 в якості свідка.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тож, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

В той же час варте уваги те, що вартість майна, яке за версією слідства незаконно набуте ОСОБА_4, встановлена на підставі Консультативного висновку вартості №07/26/02 від 26.07.2024 (далі- Висновок). Проте такий Висновок не містить підпису особи, зазначеної виконавцем - президента ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» ОСОБА_31 .

Окрім того у тексті Висновку зазначено, що аналіз цін подібного майна було проведено «зусиллями членів ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки». Водночас вказаний Висновок не містить вказівки на інших осіб, які приймали участь у його складенні та відповідної кваліфікації таких осіб.

До того ж вказаний Висновок цін сформований на підставі відомостей із сайтів ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 однак при цьому неможливо встановити чи відповідає майно, яке відображене у висновку та використовувалось для визначення вартості - характеристикам майна, набутого подружжям ОСОБА_21 та ОСОБА_19 .

Поряд з цим не може залишатися поза увагою і той факт, що вартість майна за Висновком не встановлена станом на час набуття майна, яке є предметом у даному кримінальному провадженні.

Водночас, вартість об`єктів нерухомого та рухомого майна станом на час їх набуття має ключову роль у в даному кримінальному провадженні, оскільки саме різниця у вартості майна та сукупного офіційного доходу набувачів такого майна і є визначальною ознакою складу кримінального правопорушення.

Слушними є доводи сторони захисту про те, що такий Висновок не відповідає вимогам законодавства.

Зокрема, ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що «методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення».

Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003, № 1440, встановлені Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна.

Зокрема, п. 60 цього Стандарту визначає, що Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки. У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки. Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Звіт про оцінку майна в електронній формі складається та підписується всіма оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, та керівником суб`єкта оціночної діяльності або уповноваженою ним особоюшляхом накладення їх кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

Вказані вимоги при складенні Висновку не дотримані, до того ж він не містить вказівки на використані методичні підходи.

Як було зазначено вище, Висновок повинен бути підписаний усіма оцінювачами, які проводили оцінку і скріплюється підписом суб`єкта оціночної діяльності. Однак такого підпису Висновок не містить. При цьому матеріали не містять відомостей про підписання такого Висновку, в тому числі шляхом накладення їх кваліфікованого електронного підпису.

Водночас саме на підставі вказаного Висновку стороною обвинувачення визначена вартість активів, які за версією слідства незаконно набуті ОСОБА_4 та вирахувана різниця між доходами його сім`ї та близьких родичів та вартістю майна.

Більше того, на підставі саме цих відомостей стороною обвинувачення сформований розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, який сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_4, а саме: у подвійному розмірі активів, які встановлені зараз органом досудового розслідування.

Не може залишатися поза увагою суду і те, що відповідно до встановлених та чинних норм КПК України у кримінальних провадженнях щодо тяжких злочинів може бути доказом лише висновок експерта.

Окрім того слушними є доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення здійснює досудове розслідування цього кримінального провадження з 22.03.2024, тобто вже більше ніж 5 місяців. Однак за вказаний період станом на час розгляду клопотання, у провадженні не призначено та не проведено судової експертизи щодо вартості майна, незважаючи на те, ОСОБА_4 інкримінується набуття у власність активів у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023.

На переконання слідчого судді, проведення відповідних експертних досліджень вартості придбаних майнових прав та об`єктів нерухомості дозволить встановити вартість такого майна та порівняти із доходами як ОСОБА_4, так і його родичів та родичів його дружини.

У той же час слід зазначити, що власники майна на даний час органом досудового розслідування не допитані та їх доводи щодо джерела походження коштів, використаних на придбання майна, залишаються неперевіреними та від того не спростованими.

Так, зокрема матеріали провадження не містять відомостей щодо перевірки обставин ведення бізнесу ОСОБА_17 та ОСОБА_18, що стосується продажу відеотехніки, перепродажу вживаних автомобілів, наявності чи відсутності відсутності іншого майна, яке могло бути продане, набуття активів за результатами трудової діяльності, тощо.

Окрім того підлягають з`ясуванню відомості щодо акцій ПАТ «Концерн Стирол», їх кількість, коли відбулося відчуження таких акцій та за яку ціну чи були витрачені такі кошти відразу чи вкладені як інвестиція, тощо.

Підлягають з`ясуванню і обставини укладення договору позики від 10.07.2021, як стверджує захист між ОСОБА_42 Та ОСОБА_22 .

Водночас як вбачається з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування ОСОБА_22 за 2022 рік, у розділі «Грошові активи» зазначено: кошти позичені третім особам, розмір: 4846000, валюта UAH, у вкладці: «загальна інформація про установу, в якій відкриті рахунки або до якої роблені відповідні внески, чи про фізичну особу, якій позичено кошти» зазначено: ТОВ «АГРОЛАН ОСНОВА» (код за ЄДРПОУ 44194325), власність: дружина: ОСОБА_32 .

Таким чином для цілей даного кримінального провадження є необхідним встановити чи дійсно договір позики укладено, між ким, хто отримав кошти та чи були вони в подальшому передані третім особам, чи витрачені на придбання нерухомості ОСОБА_17 .

Вказане зумовлює необхідність проведення допиту, у тому числі ОСОБА_22 .

Окрім того не допитані у кримінальному провадженні продавці нерухомості, яким також відомі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Окрім того заслуговують на увагу і доводи сторони захисту, з якими погодилась в судовому засіданні і прокурор, що згідно відповіді сервісного центру BMW - ТОВ «АВТ Баварія Київ» надано інформацію щодо вартості одночасно двох автомобілів, а саме автомобіля ВМW Х3, 2020 р.в., право власності на який в подальшому зареєстроване за ОСОБА_18 та автомобіля ВМW Х5, який не має відношення до даного кримінального провадження та ввозився на територію України для інших осіб, що відповідно змінює вартість активів, які інкримінуються ОСОБА_4 .

Тобто зазначена у клопотанні вартість автомобіля ВМW Х3, 2020 р.в., належного ОСОБА_18 у розмірі 2 406 755,21 грн є некоректною та становить суму вартості двох автомобілів.

Поряд з цим варте уваги те, що в ході проведених обшуків за місцем проживання батьків дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_23, було виявлено та вилучено належні ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_4 та ОСОБА_23 мобільні телефони та ряд документів, що включають в себе договори купівлі - продажу нерухомості, платіжні інструкції, а також чорнові, рукописні записи на 12 арк формату А4.

Такі речі та документи однозначно мають значення для кримінального провадження, окрім того виявлене в мобільних телефонах листування пов`язує ОСОБА_4 із обставинами, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.

Таким чином наведені обставини підлягають детальному з`ясуванню в ході здійснення досудового розслідування.

За наведених обставин, слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_4 до вищевказаних кримінальних правопорушень за обставин, викладених в тексті повідомленні про підозру від 14.08.2024.

За результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри 14.08.2024, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті.

Інші обставини, на які посилався захисник під час судового розгляду, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані ст. 368-,5 ч. 2 ст. 366-2 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 14.08.2024 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України у рамках кримінального провадження № 52024000000000135 від 22.03.2024, яке було вручене ОСОБА_4 в день його складення, а саме 14.08.2024 о 10 год 25 хв, у присутності його захисника ОСОБА_5 про що свідчать їх підписи. За таких обставин, ОСОБА_33 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Зокрема злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням, не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

На переконання сторони обвинувачення про існування цього ризику свідчать: 1)тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів; 2) майновий стан підозрюваного та членів його родини; 3) наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон; 4) можливість виїзду за кордон на підставі власного рішення про відрядження; 5)можливість переховування на тимчасово окупованій території України.

Прокурором наголошено, що з часу повномасштабного вторгнення до початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 не залишав межі України, однак після внесення до ЄРДР відомостей за фактами можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, він вже двічі виїжджав за кордон ( 25.03.2024 на 1 день та 11.06.2024 на 5 днів). До того ж посада керівника Антимонопольного комітету України, яку обіймає ОСОБА_4, передбачає можливість самостійно, без будь-яких узгоджень з іншими посадовими особами приймати рішення про необхідність відряджень, зокрема закордонних. Отже, ОСОБА_4, використовуючи займану посаду, може у будь-який залишити територію України.

Такі обставини, на переконання сторони обвинувачення, свідчать про те, що у разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, він зможе залишити територію України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а його матеріальний стан дозволить тривалий час проживати за кордоном.

Водночас, захисник зауважив, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які свідчать про його намагання переховуватися від органів досудового розслідування. Після внесення відомостей до ЄРДР він двічі перебував за межами України, після чого повернувся до України, не змінював свого місця проживання. Крім того, у зв`язку із замахом на його життя щодо нього застосовані заходи безпеки, що підтверджується постановою начальника 1 відділення слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях ОСОБА_34 від 13.02.2024.

Додав, що згідно п. 2-14 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995, №57, у разі введення в Україні воєнного стану, керівники центральних органів виконавчої влади, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження. До того ж відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.1992 № 698 «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон» (з відповідними змінами) рішення про службове відрядження за кордон приймається щодо: голови Антимонопольного комітету України - Віцепрем`єр-міністром України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції. Таким чином, будь-яке відрядження ОСОБА_4 як голови Антимонопольного комітету України можливе лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим додав, що ОСОБА_4 за час роботи в правоохоронних органах, головою Донецької ОДА, головою Антимонопольного комітету України зарекомендував себе як особа з бездоганною репутацією. Перебуваючи на посаді голови Донецької ОДА, ОСОБА_4 діяв виключно в інтересах держави України, внаслідок чого на нього бува вчинений напад, що обумовило застосування до нього заходів безпеки. Він має стійкі соціальні зв`язки: перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про укладення шлюбу від 24.04.2010), має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_8, належне йому нерухоме майно знаходиться виключно на території України. Крім того, наголосив, шо ОСОБА_4 не спілкується з своїми батьками та братом ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_39 . Вказаний факт був предметом обговорення уповноваженими органами та широкої дискусії в ЗМІ при вирішенні призначенні його на посаду голови Донецької ОДА. Сукупність зазначених фактів, за доводами захисника, повністю спростовує ризик можливого переховування ОСОБА_40 від органу досудового розслідування та суду

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

Так, відповідно до протоколу огляду від 03.07.2024 мобільного телефону iPhone 12, вилученого 26.06.2024 під час обшуку в межах кримінального провадження № 52024000000000174, встановлено, що на ньому міститься листування за 09.04.2024, зокрема текстові файли, в яких зазначено інформацію про кримінальне провадження №52024000000000135, а також про те, що ринкова вартість частини нерухомості придбаної сім`єю ОСОБА_21 в м. Ужгороді, майже в 10 разів більша від зазначеної в договорах. Крім того, у вказаних файлах містяться рекомендації з протидії розслідуванню кримінального провадження №52024000000000135 шляхом знищення можливих доказів, зокрема: «Дружина, тесть, теща змінити мобільні телефони на «Айфон» останньої моделі, встановивши подвійну аутентифікацію»; «Змінити номера телефонів на інші»; «Промоніторити та витягнути з електронної пошти усі повідомлення для їх аналізу на ризики»; «Електронну пошту почистити шляхом видалення файлів, після чого видалити електронну адресу». Наведені обставини на переконання сторони обвинувачення свідчать про доведеність такого ризику.

Натомість, як стверджує захисник, вилучена 26.06.2024 під час обшуку інформація не стосується ОСОБА_4, а є особистим листуванням окремих осіб. Крім цього про наявність таких документів ОСОБА_4 не було відомо. Вказане листування не було вилучено у ОСОБА_4, або будь-кого з його родичів. З цієї інформації не вбачається будь-яких дій, спрямованих на перешкоджанню кримінальному провадженню. Більше того, ОСОБА_29 являється стажистом адвоката і на неї поширюються гарантії, передбачені ст. 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». А надання правової допомоги ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є законним способом захисту їх прав. Зазначені рекомендації були надані ОСОБА_17 та ОСОБА_18, оскільки неодноразово після виходу журналістського розслідування проекту Радіо Свобода «Схеми» невідомі особи намагалися зламати аккаунти месенджерів їх мобільних телефонів та електронної пошти. Таким чином зазначена інформація є виключно особистою перепискою ОСОБА_29 з іншою особою і не може свідчити про будь-які дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню ОСОБА_4 .

При цьому слідчим суддею враховується те, що така переписка містить відомості про майно, яке наразі є предметом досудового розслідування та файли щодо надання пояснень власниками такого майна з приводу джерел набуття коштів на його придбання.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтованими є доводи сторони обвинувачення про те, що значна частина свідків у кримінальному провадженні є або були сусідами ОСОБА_4, тому він з ними знайомий та може мати дружні чи інші ділові стосунки, що зумовлює можливість впливати на них для викривлення наданих ними викривальних свідчень щодо ОСОБА_4 .

До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурора, свідчить той факт, ОСОБА_4 упродовж 2008 - 2017 працював в органах прокуратури та завершив трудову діяльність на посаді військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, тому тривалий час був пов`язаний зі здійсненням досудового розслідування та процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням та йому відомі всі відкриті та приховані способи документування кримінальних правопорушень. Відповідно, він має можливість вживати активних заходів з протидії розслідуванню.

Слідчий суддя погоджується з такими доводами прокурора та беручи до уваги виявлене листування в ході огляду мобільних телефонів родини ОСОБА_27 та родини ОСОБА_21, вважає такий ризик наявним.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено про можливість ОСОБА_4 продовжувати незаконно збагачуватись, тобто вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України. Вказане на думку детектива підтверджується тим, що відповідно до показань свідка ОСОБА_9, ОСОБА_23 цікавилась в неї щодо наявних для продажу об`єктів взимку 2023 року.

Проте такі твердження не приймаються до уваги слідчим суддею, з огляду на сплив часу з таких подій та відсутності інформації про набуття у ОСОБА_9 майна особами, пов`язаними з ОСОБА_4, після таких розмов. До того ж останнє набуття майна, встановлене органом досудового розслідування, відбулось 30.05.2023, тобто понад рік тому.

Як зауважено у клопотанні детективом, ОСОБА_4 через родичів дружини, на яких оформив купівлю значної кількості нерухомості, може здійснювати фінансові операції з метою зміни власників незаконно здобутого майна, тобто вчиняти кримінальне правопорушення передбачене ст. 209 КК України. Про вказане може свідчити те, що частину майна яке є предметом досліджування кримінального провадження, в червні 2024 року вже було перереєстровано з ОСОБА_17 на ОСОБА_18 .

Натомість захисником зазначено, що 10.06.2024 між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 укладені договори про виділ нерухомого майна, за якими припиняється право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_21 на квартири АДРЕСА_39 та виникає право особистої власності у ОСОБА_18 . Отже вказаний договір лише припиняє режим спільного майна подружжя ОСОБА_21 . Відтак твердження про здійснення фінансових операцій з метою зміни власників незаконно набутого майна спростовується самим змістом наданих органом досудового розслідування договорів.

Слідчий суддя враховує такі доводи та приходить до висновку, що такий ризик на даний час не доведений стороною обвинувачення, оскільки факт укладення наведених договорів не свідчать про можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Інших доводів на обґрунтування такого ризику стороною обвинувачення не наведено.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Так, на думу сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на свідків, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказаний запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. ч. 2, 4 ст. 194 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має двох неповнолітніх дітей на утриманні).

Поряд з цим варто враховувати і те, що ОСОБА_4 був допитаний ще 02.04.2024, тобто понад 4 місяці тому, у рамках даного кримінального провадження в якості свідка, зокрема стосовно набутого родичами дружини майна та автомобіля, отже мав підстави вважати, що кримінальне провадження №52024000000000135 від 22.03.2024 здійснюється саме за фактами незаконного збагачення відносно нього. Після цього виїжджав за кордон 11.06.2024 на 5 днів, проте незважаючи на обізнаність про кримінальне провадження щодо нього, повернувся на територію України.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Ст.детектив ОСОБА_6 в клопотанні та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 40000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 000 грн, який значно перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, вартість набутих активів, на їхню думку, вказують на нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, на переконання сторони обвинувачення, оскільки органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у незаконному збагаченні на суму понад 61 млн грн, що свідчить про значний фінансовий стан підозрюваного, таким чином необхідно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі, що відповідає двом розмірам вартості активів, встановлених наразі органом досудового розслідування, що складає близько 40000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 000 грн.

Свою позицію обґрунтували тим, що відомості про набуття ОСОБА_4 нових активів після 30.05.2023 у органу досудового розслідування відсутні. Отже існує значна вірогідність того, що значна частина коштів, якими він міг незаконно збагатитися під час перебування на вище вказаних посадах, продовжує перебувати його розпорядженні.

У той же час як зазначено вище в цій ухвалі вартість активів, незаконне набуття яких інкримінується ОСОБА_4, наразі не встановлена та в ході судового розгляду прокурором неодноразово піддавалась коригуванню.

Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4 та його родини заощаджень у значних розмірах стороною обвинувачення не надано. Натомість розмір застави, яку просить визначити підозрюваному сторона обвинувачення обґрунтовується лише роздумами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 мав би не всі кошти вкладати в нерухомість, отже існує вірогідність того, що частина коштів, якими він міг незаконно збагатитися, продовжує перебувати його розпорядженні.

Слід зауважити, що кримінальне провадження на даній стадії не встановлює вину особи, а лише досліджує можливу наявність у діях такої особи ознак кримінального правопорушення, тому має бути забезпечено такий ступінь втручання у права та свободи особи, що відповідатиме рівню доведеності обставин кримінального провадження.

У той же час, у разі невнесення підозрюваним (або заставодавцем) застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Вказані положення зумовлюють обов`язок суду визначити такий розмір застави, який не може бути завідомо непомірним для нього та водночас достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків

На думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави, що відповідає подвійному розміру вартості інкримінованих ОСОБА_4 активів є надмірним та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та підтвердження стійких соціальних зв`язків, репутації, стану здоров`я, наявності на утриманні неповнолітніх дітей.

У той же час, варто враховувати, що відповідно до Декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2020-2023 рік загальна сума доходу ОСОБА_4 складає 3 066 799 грн., а сума заощаджень сім`ї ОСОБА_27 - 1 206 720 грн. Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний дохід ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_23 після утримання податку на доходи фізичних осіб за 2020 - 6 місяців 2023 року склав: 3 031 058,09 грн у ОСОБА_4 ; 1 706 650 грн у ОСОБА_23, тож законні доходи подружжя ОСОБА_27 упродовж 2020 - 6 місяців 2023 року склали 4 737 708,09 гривні.

Досліджені в ході розгляду обставини та матеріальне становище як родини ОСОБА_27 так і родини ОСОБА_21 та їх родички ОСОБА_19 безумовно вказують на високі фінансові можливості, проте не в таких розмірах, як про це зазначає сторона захисту, без посилання на факти.

Крім того, слідчий суддя враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного, який прибуває на всі виклики старшого детектива, добровільно надав доступ до свого мобільного телефону, поведінку під час судового розгляду.

Поряд з цим слід враховувати, що положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України встановлено п`ятиденний строк для внесення застави підозрюваним або заставодавцем з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави на відповідний рахунок.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень), який хоч і перевищує значно межі, визначені ст. 182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного зазначених обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

На переконання слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

В той же час слід зазначити, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці наступні обов`язки:

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135, прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1