- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/7637/24
Провадження 1-кс/991/7669/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність детектива, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій адвокат просить зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про вчинення кримінальних правопорушень; вручити заявнику витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування.
Скарга обґрунтована тим, що 10.08.2024 ОСОБА_4 подано до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, у якій повідомив про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, його заступником - начальником Головного слідчого управління ОСОБА_7, суддями Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 368 КК України.
12.08.2024 адвокатами ОСОБА_4 отримано інформацію про те, що відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо обставин, викладених у вказаній заяві про вчинення кримінальних правопорушень, не вносились.
Вказане, на думку адвоката, свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Національного бюро, що стало підставою звернення до слідчого судді з цією скаргою.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, з викладених в ній підстав, просив задовольнити.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засіданні не забезпечило. До суду надійшли заперечення на скаргу за підписом представника Національного бюро ОСОБА_11, відповідно до яких заяву ОСОБА_4 від 09.08.2024, зареєстровану 12.08.2024 за вх.№ Д-11307 щодо можливих протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12, начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_13, суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14, ОСОБА_15, посадових осіб Офісу Генерального прокурора розглянуто, Національними бюро не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що ОСОБА_16 повідомлено листом від 14.08.2024 № 01-002/23414. Тобто, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не порушені. Просив відмовити у задоволенні скарги та здійснити її розгляд без участі представника Національного бюро за наявними письмовими запереченнями. Письмові заперечення долучені до матеріалів скарги.
Відсутність представника Національного бюро не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення представника Національного бюро, дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок внесення таких відомостей врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, згідно із п. 1 глави 2 розділу I якого вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, враховуючи їх зміст, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Перевіряючи наявність підстав для зобов`язання уповноважених осіб Національного бюро внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 09.08.2024 слідчий суддя зазначає таке.
У ході судового розгляду скарги встановлено, що 10.08.2024 ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою від 09.08.2024 № 1888 про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5-8).
У заяві ОСОБА_4 зазначив, що йому стало відомо з відкритих джерел, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_17 на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну віддав наказ про термінове знищення матеріалів низки резонансних справ. За заявою ОСОБА_4 на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 у справі № 991/5693/24 Національним антикорупційним бюро розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом отримання неправомірної вигоди групою осіб, що займають відповідальне становище, а саме: заступником Керівника Офісу Президента України ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, начальником Головного слідчого управління ОСОБА_7, заступником Генерального прокурора ОСОБА_19, суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20, ОСОБА_15 . Серед знищених матеріалів справ були документи, які стосувались кримінального провадження № 22016130000000212 від 19.09.2016 від 19.09.2016, зокрема за підозрою ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України. Вказані злочини відбувались у період кінець 2014 - початок 2015 років. За версією слідства ОСОБА_22 забезпечував поставки вугілля з тимчасово окупованих територій та створював умови укладання державним підприємством України прямих контрактів з терористичними організаціями «ЛНР» та «ДНР» на загальну суму приблизно 1,5 млрд грн. У цьому кримінальному провадженні слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання прокурора та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави 500 млн грн. У подальшому слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 постановлена ухвала у справі №757/284/22-к, якою до ОСОБА_23 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/102614118# ). Вказане судове рішення прокурорами Офісу Генерального прокурора не оскаржувалось. У заяві ОСОБА_4, посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого повідомлено про підозру ОСОБА_24, стверджує, що застосування слідчим суддею більш м`якого запобіжного заходу за відсутності вагомих правових підстав та не оскарження прокурором такого рішення, свідчить про наявність корупційних ризиків, які надали підозрюваному можливість уникнути відповідальності та залишити територію України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Також у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зазначає, що рішенням колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118660516) визначено, що справи, в яких місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено, повинні розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва, в межах територіальної юрисдикції знаходження Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. На переконання заявника Печерський районний суд міста Києва, зокрема, суддя ОСОБА_25 не мав права приймати до розгляду справу №757/284/22-к, враховуючи, що у кримінальному проваджені фігурували топ посадовці та народні депутати, а повинен був направити цю справу до Шевченківського районного суду м. Києва. Також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 ігнорує рішення Київського апеляційного суду щодо територіальної юрисдикції ДБР та не вживає заходів для законного розгляду справ. Ігнорування рішень апеляційного суду призводить до порушення прав сторін судового процесу на справедливий судовий розгляд та підривати довіру до судової системи в цілому. На переконання ОСОБА_4, у діях ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12, заступника ІНФОРМАЦІЯ_1 - начальника Головного слідчого управління ОСОБА_13, суддів Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 та ОСОБА_15, прокурорів Офісу Генерального прокурора вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, а саме: ст. 255 (створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами) та ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Слідчий суддя звертає увагу, що заява про вчинення кримінального правопорушення не містить додатків, натомість, містить посилання у тексті на відповідні сторінки у мережі інтернет.
Так, відкривши посилання на https://reyestr.court.gov.ua/Review/102614118# встановлено, що 12 січня 2022 року у справі №757/284/22-к слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу за результатом розгляду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про продовження строку тримання під вартою підозрюваного Особа у кримінальному провадженні № 22016130000000212 від 19.09.2016.
Також, у заяві ОСОБА_4 повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 та суддя ОСОБА_25 ігнорують рішення Київського апеляційного суду, за яким справи, у яких місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено, повинні розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва, в межах територіальної юрисдикції Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118660516). Проте, ознайомившись зі змістом вказаного судового рішення, яке знаходиться у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідчим суддею встановлено, що воно стосується розгляду клопотання сторони захисту про направлення кримінального провадження № 42023000000001252 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, тобто не стосується кримінального провадження № 22016130000000212.
Таким чином, у поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини, які можуть свідчити про злочинну змову та вчинення певними особами, зокрема, зазначеними у заяві посадовими особами дій, які б містили загальні ознаки об`єктивної сторони певного кримінального правопорушення, тобто, висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені ОСОБА_4 виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень чи дій зазначених осіб.
Звертаю увагу, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) визначено, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
У пункті п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
З наведених вище підстав, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про злочин, може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність судді, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.
При розгляді питання щодо невнесення відомостей в Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке стосується судді, вважаю за необхідне враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах ВСУ щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013, згідно якого для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1