Пошук

Документ № 121350896

  • Дата засідання: 30/08/2024
  • Дата винесення рішення: 30/08/2024
  • Справа №: 991/7788/24
  • Провадження №: 42024000000000765
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Семенников О.Ю.

справа № 991/7788/24

провадження №11-сс/991/605/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що самих лише припущень заявника про наявність у працівників правоохоронних органів умислу на перешкоджання досудовому розслідуванню недостатньо для висновку про наявність у їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представник ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» адвокат ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 23 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність службових осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та зобов`язати уповноважену службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР про подане повідомлення ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» від 15 серпня 2024 року щодо вчинених кримінальних правопорушень, розпочати досудове розслідування.

В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на те, що відповідно до ч.4, 5 ст.214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією.

Проте, слідчий суддя вищенаведеного не врахував, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав, вважав за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора.

Прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів (ч.2 ст.422 КПК), з урахуванням позиції особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.

Мотиви суду.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що 15 серпня 2024 року директор ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_6 звернувся до НАБУ з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, проте відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, про початок досудового розслідування не повідомлено, витяг з ЄРДР не надано.

21 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як встановлено слідчим суддею, на думку заявника, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42024000000000765 від 05 червня 2024 року, зловживаючи наданою йому владою та службовим становищем у співучасті зі слідчими Державного бюро розслідувань, у провадженні яких перебуває вказане кримінальне провадження, не здійснюють досудове розслідування, тобто не проводять необхідні слідчі (розшукові) дії, а також ігнорують законні вимоги потерпілого ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» про надання інформації щодо стану та результатів розслідування.

Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий вважав, що як в поданій скарзі, так і доданій до неї заяви про вчинення кримінальних правопорушень відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаними в них особами кримінального корупційного правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 23 серпня 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.

Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).

Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено,що заява не містить конкретні відомі заявнику обставини вчинення працівниками правоохоронних органів дій, які б містили хоча б загальні ознаки об`єктивної сторони вказаного ним злочину, передбаченого ст.364 КК України. Так, заявник не зазначає, які конкретні дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку вказаних осіб та свідчать про використання наданих їм повноважень всупереч інтересам служби, так само не вказує якими особами отримано та надано неправомірну вигоду від такої діяльності.

Крім того, для кваліфікації дій за ст.364 КК необхідно завдання істотної шкоди, яка відповідно до примітки цієї статті у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Разом з тим, заявник не вказує суму шкоди, яка завдана від таких дій, що унеможливлює встановити чи існує причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками.

Відтак слідчим суддею правильно встановлено, щосамих лише припущень заявника про наявність у працівників правоохоронних органів умислу на перешкоджання досудовому розслідуванню, недостатньо для висновку про наявність у їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб.

Таким чином, відомості за заявою про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3