- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7227/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/618/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
30 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_9, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з надходженням 28.08.2024, направленої поштовим зв`язком 16.08.2024, апеляційної скарги захисниці, поданої згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 12.08.2024, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 2 а. с. 135-136, 139-151, 165-175, 213-214).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчої судді до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 25 000 000,00 грн (двадцять п`ять мільйонів гривень) і покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №42024110000000146 проводиться розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України; (2) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК; (3) існують ризики, наведені в п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою буде дієвим для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти ризикам; (5) застава у розмірі 25 000 000,00 грн розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам і не є завідомо непомірною для підозрюваного.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скарг ою
4. В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати оскаржувану ухвалу.
4.1. Апеляційна скарга мотивована (1) відсутністю ризиків, (2) недоведеністю неможливості застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, (3) непомірністю визначеного розміру застави.
4.2. Захисниця ОСОБА_9, будучи обізнаною про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибула, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за її особистої участі не зверталася.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги захисниці ОСОБА_9 та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2.Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисниці та просив її задовільнити з мотивів, наведених у ній.
5.3. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисниці та просив ухвалу слідчої судді залишити без змін.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.
7. У кримінальному провадженні №42024110000000146 орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_7 в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. Сторона захисту не оспорює наявність обґрунтованої підозри щодо зазначених в повідомленні про підозру обставин.
(§1) Щодо наявності/відсутності ризиків
8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
8.1. Сторона захисту вказала про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи це тим, що: (1) відсутні належні та допустимі докази на підтвердження цього; (2) ОСОБА_7 : (а) раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, у розшук не оголошувався та відсутні відомості про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; (б) взятий на облік як внутрішньо переміщена особа; (в) має на утриманні дитину з незадовільним станом здоров`я; (г) хоч і має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак діючі обмеження, пов`язані із воєнним станом на території України, роблять неможливим безперешкодне переміщення розшукуваної особи територією України; (ґ) не має можливості спілкуватися із ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки вони затримані стороною обвинувачення та перебувають під вартою; (3) відповідно до заяви ОСОБА_12 від 15.04.2024 він просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_10, а не ОСОБА_7 ; (4) під час проведення обшуків у ОСОБА_7 не знайдено грошових коштів, які мають значення для кримінального провадження; (5) немає підтверджень, що ОСОБА_7 займається господарської діяльністю на захоплених територіях України, чи отримав неправомірну вигоду, займаючи особливо відповідальне становище; (6) відсутня підтверджуюча інформація щодо звернення ОСОБА_11 до правоохоронних органів про начебто незаконні дії ОСОБА_7 .
8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідча суддя правильно встановила наявність чотирьох ризиків, зазначених в ухвалі.
8.4. Надаючи саме таку оцінку, колегія суддів враховує зміст ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК, виходячи з яких вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом доведення «достатні підстави», зважаючи на який існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК, ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.5. На думку колегії суддів, наведені слідчою суддею в ухвалі факти та обставини переконливо й не абстрактно демонструють існування встановлених ризиків.
8.5.1. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) підозрою ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого корупційного кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 2 а. с. 24-29); (2) обставинами одержання ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами коштів у сумі 300 тис дол. США, місцезнаходження частини з яких органом досудового розслідування не встановлено, а тому вони можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 151-154, 195-242, 255-267); (3) наявністю в підозрюваного широкого кола зв`язків, в тому числі, і серед службових осіб державних органів, зокрема правоохоронних, які можуть бути використані з метою залишення території України, зважаючи на те, що ОСОБА_7 займав посаду заступника Міністра енергетики України та у зв`язку із його попередньою професійною діяльністю (т. 1 а. с. 78-86); (4) наявністю у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1, який дійсний до 15.01.2028); (5) майновим станом підозрюваного та членів його сім`ї (т. 1 а. с. 243-254). Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про продовження існування зазначеного ризику.
Водночас здача паспорта для виїзду за кордон не свідчить про відсутність ризику, ураховуючи можливість його повернення власнику чи отримання ним нових паспортів.
8.5.2. Про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчать (1) вчинення кримінального правопорушення із залученням до одержання неправомірної вигоди співучасників та (2) вжиття заходів конспірації вчинення кримінального правопорушення (про це свідчать відомості, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами якого зафіксовано розмову 18.07.2024 у ресторані між ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, у ході якої ОСОБА_10, який фактично підконтрольний підозрюваному, надавав вказівку всім забрати телефони) (т. 1 а. с. 99-100).
8.5.3. Також слідча суддя правильно встановила існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки: (1) КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ОСОБА_7 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а тому, він може, використовуючи певні важелі випливу на осіб, які він міг отримати, займаючи посаду заступника Міністра енергетики України, впливати як на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, так і на інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих для кримінального провадження обставин (т. 1 а. с. 78-86); (3) ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення скоєного у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції (т. 2 а. с. 24-29).
8.5.4. Існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що: (1) в засобах масової інформації наявна інформація про зайняття ОСОБА_7 господарською діяльність на захоплених територіях України, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а. с. 268-271); (2) інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні у своїх показаннях зазначає про можливу причетність ОСОБА_7 до систематичного отримання неправомірної вигоди, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 111, 272-275).
8.6. Як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
8.6.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом підозрюваний здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що ОСОБА_7 має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
8.6.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.
(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу
9. В оскаржуваній ухвалі слідча суддя зазначила, що, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК, на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою буде дієвим для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.
9.1. Сторона захисту вважає, що до ОСОБА_7 можливо та доцільно застосувати більш м`який запобіжний захід, зважаючи на те, що: (1) відсутнє належне обґрунтування щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів; (2) ОСОБА_7 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, мешкає з дружиною та дитиною, має постійний дохід, є особою раніше не судимою, а ризик втечі є вкрай низьким.
9.2. Прокурор зазначив, що слідча суддя правильно обрала вид запобіжного заходу.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідча суддя дійшла правильного висновку, застосувавши тримання під вартою з можливістю внесення застави.
9.4. Надаючи відповідну оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із стандарту доведення «достатні підстави».
9.4.1. Так, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти установленим ризикам.
9.4.2. Отже, інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини.
9.5. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.6. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою є: (а) домашній арешт; (б) застава; (в) особисте зобов`язання; (г) особиста порука. Отже, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).
9.7. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
9.8. Санкцією ч. 4 ст. 368 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
9.9. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 щодо ОСОБА_7 стосується розслідування обставин вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання, зокрема, у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (т. 2 а. с. 24-29).
9.10. Разом з цим, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (49 років), має незадовільний стан здоров`я, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, одружений, має дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2, у якої незадовільний стан здоров`я, має разом із членами своєї сім`ї достатні майнові ресурси (т. 1 а. с. 78, 243-254; т. 2 а. с. 42-46, 60-95).
9.11. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки попередить можливість: (1) переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду; (2) здійснення впливу на учасників кримінального провадження; (3) вчинення дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) вчинення іншого кримінального правопорушення.
9.11.1. У випадку внесення застави за підозрюваного стримуючим фактором від настання ризиків буде загроза звернення відповідної суми в дохід держави.
9.11.2. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий або особиста порука, а також інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою чи застава у визначеному слідчою суддею розмірі, не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами. Зважаючи на характер вчинених дій, спосіб їх вчинення та майновий стан підозрюваного і його сім`ї, застосування таких заходів може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даній стадії.
(§3) Щодо розміру застави, визначеного слідчою суддею
10. Слідча суддя, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, членів його родини вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 25 000 000,00 грн, яка розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірною для підозрюваного.
10.1. Сторона захисту зазначила, що застосована слідчою суддею сума застави є необґрунтованою.
10.2. Прокурор вказав, що застосований розмір застави є помірним для ОСОБА_7, зважаючи на те, що: його доходи значно вищі, аніж ті, які ним офіційно задекларовані; ним отримано неправомірну вигоду в значному розмірі, з якої лише частину вдалося віднайти стороні обвинувачення.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя у повній мірі дослідила обставини справи, роль у них ОСОБА_7 та, зважаючи на майновий стан підозрюваного і його родини, правильно визначила суму застави.
10.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
10.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.4.4. Водночас сума застави повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:
10.5.1. відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що за 2023 рік ОСОБА_7 отримав доходи у розмірі 1 205 669 грн, йому повернена позика у розмірі 1 749 100 грн. Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_14 задекларувала за 2023 рік такі доходи: заробітну плату у розмірі 2 517 960 грн, довічне грошове утримання у розмірі 400 221 грн. Окрім цього як спільну сумісну власність подружжя задекларовано грошові активи у сумі 60 000 доларів США та 357 817 грн (т. 1 а. с. 244-250);
10.5.2. ОСОБА_7 на праві власності належать: квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 1423385400:06:000:1440, 0,06 га, яка розташована у АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 251-253);
10.5.3. ОСОБА_7 є власником автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2011 року випуску (т. 1 а. с. 254);
10.5.4. відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_11 та протоколу за результатами проведення НС(Р)Д, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 25.07.2024 ОСОБА_7 можливо отримував за час перебування на посаді заступника Міністра енгергетики України щомісячно коштів у сумі від 300 до 400 тисяч гривень від керівників державних підприємств, які займаються видобутком вугілля, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а. с. 110-111, 272-275);
10.5.5. частина грошових коштів, які становлять предмет злочину, органом досудового розслідування наразі не відшукана, що вказує на можливість їх використання для внесення застави (т. 1 а. с. 114-116, 132-135, 151-154, 195-221, 222-242);
10.5.6. кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7, було вчинено ним як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, та не самостійно, а за попередньою змовою у складі групи осіб (т. 2 а. с. 24-29).
10.6. Ураховуючи особу ОСОБА_7, його та членів його сім`ї майновий стан, а також наявність обґрунтованої підозри й характер вчинених дій, визначений слідчою суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.
10.7. Отже, з огляду на обставини справи, в тому числі, високу ймовірність настання ризиків, зважаючи на характеризуючі відомості, майновий стан і зв`язки підозрюваного, визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений зазвичай для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не є свавільним, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
10.8. Таким чином, визначена сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК, а її сплата дозволить запобігти встановленим ризикам, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_7 від вчинення відповідних дій.
(§4) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 132, 176-178, 182-183, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404-407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисниці залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4