Документ № 121409980

Справа № 991/5813/24

Провадження №11-сс/991/510/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №52019000000000585 від 15.07.2019,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 відмовлено в задоволенні скарги сторони захисту на повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; постановити нову, якою задовольнити скаргу про скасування підозри ОСОБА_7 .

Захисник вважає необґрунтованим повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки воно не містить опис складу зазначеного злочину та не підтверджується жодним належним доказом. На думку захисника, сторона обвинувачення вчинила безпідставну перекваліфікацію даного кримінального провадження зі ст. 364 КК України на ст. 191 КК України. Стверджує, що учасники АТО мали право на безоплатне отримання земельних ділянок, відтак склад злочину, передбачений ст. 191 КК України, відсутній. На думку захисника, відбулось лише порушення права користування земельними ділянками, а не протиправне заволодіння ними, що не є предметом злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Зазначає, що ТОВ «АФ Довіра 2008», ОСОБА_8 та наближені до нього особи безоплатно не отримали від держави жодної земельної ділянки, а також органом досудового розслідування не зафіксовано жодного факту укладення договорів купівлі-продажу з порушенням вимог законодавства. Дії ОСОБА_7 як начальника земельного відділу ТОВ «АВІС УКРАГРО» полягали виключно у виконанні вказівок роботодавця допомагати учасникам АТО у законний спосіб оформляти та подавати до державних органів документи, необхідні для одержання від держави земельних ділянок, укладати щодо них договори оренди та купівлі-продажу, відтак інкриміновані ОСОБА_7 дії не є злочином. Окрім цього, ОСОБА_7 невідомо про будь-які дії, у т.ч. злочинні плани інших учасників, які сторона обвинувачення вважає кримінально караними.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення та просив зашити оскаржувану ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

23.04.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке, у зв`язку з перебуванням останнього за межами України, вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 42, 135 КПК України.

Згідно підозри ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, у період не пізніше 25.01.2018 по 09.02.2021, шляхом забезпечення: подання до ГУ ДКГ у Сумській області від імені заздалегідь підшуканих осіб клопотань про затвердження розроблених ПП «Ромни?Проект» проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства; заповнення договорів про оренду земельних ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008», шляхом проставлення дат, відомостей про місцезнаходження земельних ділянок та їх кадастрові номери; оформлення за довіреністю договорів про оренду земельних ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» та отримання зареєстрованих документів; оформлення за довіреностями права власності на земельні ділянки; державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, вчинив пособництво у заволодінні в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 291 122 287 грн., чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Під час перегляду оскаржуваної ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в повній мірі перевірено дотримання вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи на даному етапі кримінального провадження є відомості, які об`єктивно відображають зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, та є достатніми для подальшого розслідування з метою висунення обвинувачення або спростування такої підозри. Колегія суддів погоджується з даним висновком та зазначає, що підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для складання та направлення обвинувального акту до суду, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що таких доказів достатньо для повідомлення про підозру. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з формулюванням кваліфікації злочину. Однак, остаточна перевірка як правильності кваліфікації інкримінованого злочину, так і доведення вини чи невинуватості відбувається на стадії розгляду кримінального провадження по суті судом першої інстанції.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши подані сторонами матеріли, слідчий суддя вірно встановив, що в своїй сукупності вони дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Так, згідно підозри заволодіння особливо цінними землями державних підприємств відбувалось в три етапи. Зокрема, перший етап передбачав створення видимості того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. У період з 06.03.2017 по 16.06.2017 під час реалізації першого етапу плану вчинення злочину співорганізатори забезпечили приховання частини документів, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право користування на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Другий етап передбачав недопущення отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Згідно третього етапу мало відбутись заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств. Співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_8 ТОВ «АФ Довіра 2008». Як наслідок у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 співучасникам кримінального правопорушення вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2493,1387 га.

Слідчим суддею досліджено та оцінено докази, якими підтверджується правомірність користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Пехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, яка за допомогою підставних осіб перейшла у фактичне користування ТОВ «АФ Довіра 2008», зокрема :

- державний акт на вічне користування землею колгоспами №545709;

- державні земельні книги реєстрації землі за 1950-1970 роки;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно якого у простійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно якого у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- листи ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою на відведення землі площею 3520,1 га на території Перехрествської сільської ради з підстав того, що вона вже знаходиться в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

- лист директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_13 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах;

- протокол огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_13 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації;

- наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 №432 про включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах. При цьому не маючи на меті фактичне їх проведення, а лише з метою унеможливити їх передачу стороннім особам у користування чи власність.

- протокол огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким договори оренди деяких земельних ділянок з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладались раніше ніж здійснювалась первинна реєстрація права власності на земельну ділянку;

- протокол допиту свідка ОСОБА_21 (учасник АТО/ООС) від 23.02.2024, який повідомив, що весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ «Довіра 2008», а власник зобов`язувався передати цьому товариству землю в оренду;

- висновки судових земельно-технічних експертиз, звіти ДНВП «Картографія» про накладення земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

На причетність ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення вказують, серед іншого:

-протокол огляду від 18.04.2024 (т.2 а.с. 141-148), згідно з яким встановлено, що представництво інтересів громадян при відведенні у їх власність земельних ділянок, сформованих за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ «Надія», здійснювали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за довіреністю, а реєстрацію права оренди за ТОВ «АФ Довіра 2008» забезпечував на підставі довіреності ОСОБА_7 ;

-протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 01.12.2020, відповідно до якого останній організовує роботу по відведенню земельних ділянок у приватну власність за рахунок землі державних підприємств (т. 2, а.с. 177-184);

-протоколу обшуку земельного відділу ТОВ «АВІС УкрАгро» від 25-26 лютого 2020 року, начальником якого на момент вчинення інкримінованого підозрюваному злочину був ОСОБА_7, відповідно до якого відшукано: печатку ТОВ «АФ Довіра 2008»; незатверджені проєкти землеустрою ПП «Ромни-Проект» про відведення земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; завірені копії наказів ГУ ДГК в Сумській області про відведення вищевказаної землі у власність; списки громадян на отримання земельних ділянок у приватну власність (т. 2, а.с. 185-189);

-протоколу НСРД щодо ОСОБА_7 від 17.01.2020, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_7 обізнаний про те, що земля відводиться за рахунок землі державних підприємств, а також спілкується щодо питань оформлення права на землю з іншими особами, залученими до виведення земель Перехрестівської сільської ради (т. 2, а.с. 197-201);

-протоколів НСРД щодо ОСОБА_14 від 17.01.2020 та від 06.03.2020, згідно з якими ОСОБА_7 спілкується з ОСОБА_14 з приводу процесу оформлення землі та видачі документів, достовірно знаючи, що відбувається це за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» (т.2, а.с. 202-235 );

-протоколів НСРД щодо ОСОБА_22 від 16.12.2019 та від 27.02.2020, у яких містяться розмови директора ПП «Ромни-Проект» з ОСОБА_7 з приводу відведення земельних ділянок у власність в частині розроблення проєктів землеустрою (т. 2, а.с. 243-249);

-протоколу огляду блокнотів працівників ТОВ «АВІС УкрАгро», у тому числі ОСОБА_7, від 05.06.2020, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_7 тримає на контролі стан справ по відведенню землі в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» (т. 2, а.с. 325-328);а також інші матеріали, долучені детективом до заперечень на скаргу захисника, у своїй сукупності.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, з огляду на звичайні правочини отримання земельних ділянок фізичними особами, громадянами України. Дійсно, законодавством України, чинним як на момент вчиненого злочину, так і станом на період розгляду апеляційної скарги судом, передбачається можливість для даної категорії осіб в порядку безоплатної приватизації отримувати земельні ділянки із земель державної і комунальної власності. Однак, така можливість існує лише за наявності умови, передбаченої ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, а саме після припинення в порядку, визначеному законом, права власності чи користування ними, у разі якщо такі земельні ділянки перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Питання щодо правомірності вибуття з державної власності та з користування державними підприємствами землями ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ «Надія» було предметом неодноразової перевірки як слідчими суддями, так і апеляційною інстанцією ВАКС при розгляді клопотань про застосування (обрання) запобіжних заходів та отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, за результатами якої судом зроблено безумовний висновок про його незаконність. Достатніх підстав для іншого висновку ані в скарзі на підозру ОСОБА_7, ані в апеляційній скарзі на рішення слідчого судді захисником не наведено. А отже не спростовані висновки суду, що ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на праві користування з 1950-х років за їх різних реорганізаційних форм шляхом об`єднання/роз`єднання належали на законних підставах відповідні землі Перехрестівської сільської ради, розміри яких також змінювались з огляду на реорганізаційні процеси, що у тому числі підтверджено листами ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 28.07.2016 та від 05.04.2017. Зокрема, відмовляючи ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для дослідних і навчальних цілей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, пославшись на ч. 5 ст. 116 та ст. 141 Земельного кодексу України, ГУ Держгеокадастру в Сумській області підтвердило право постійного користування у вказаних державних підприємств, яке було чинним та не припиненим станом на період звернення. Відтак, з огляду на зазначене, підшукані особи - учасники АТО/ООС не мали права на безоплатне отримання саме тих земельних ділянок, зокрема, право оренди на які за ТОВ «АФ «Довіра 2008» оформляв ОСОБА_7, так як вони належали на праві постійного користування ДП ДГ «АФ Надія» та ДП ДГ «Іскра», та яке згідно наданих детективом матеріалів не було припиненим чи скасованим на момент їх отримання учасниками АТО/ООС.

З огляду на викладене, на переконання колегії, наявні матеріали провадження вказують як на правомірність землекористування ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», так і достатність підстав вважати, що співучасники інкримінованого злочину, зокрема, ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами, будучи довіреною особою ОСОБА_11 усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом ведення обліку заздалегідь підшуканих громадян України, які отримали у власність земельні ділянки за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» Окрім цього, усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом контролю подачі та отримання від імені заздалегідь підшуканих громадян України клопотань до ГУ ДГК у Сумській області про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та забезпечував державну реєстрацію права власності на них.

ОСОБА_7 також сприяв приховуванню злочину шляхом забезпечення державної реєстрації права оренди ТОВ «АФ «Довіра 2008» на земельні ділянки, які протиправно відведені у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян, за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», виконував інші вказівки і доручення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Доводи сторони захисту про необізнаність ОСОБА_7 щодо вчинення злочинних дій у співучасті з іншими особами, а також здійснення безпосередніх вказівок свого керівництва в межах його посадових обов`язків, а не злочину, передбаченого ст. 191 КК України, колегія суддів відхиляє як такі, що спростовуються наявними в провадженні вищенаведеними матеріалами, які мають бути предметом остаточної перевірки під час розгляду кримінального провадження по суті та стосуються питання винуватості особи. При перевірці підозри під час досудового розслідування слідчий суддя встановлює лише причетність підозрюваного до події злочину, яка дає право для втручання в права особи та здійснення щодо неї процесуальних дій.

Отже, з огляду на вищезазначені матеріали, а також з урахуванням інших доказів, долучених стороною обвинувачення до заперечень на скаргу, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо наявність в матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», закріпленому в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Окрім цього, виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія суддів не вбачає очевидних ознак неправильної кваліфікації, відтак доводи захисника в цій частині відхиляє. Остаточна оцінка вчинених ОСОБА_7 дій та їх кваліфікація буде надана за результатом розгляду кримінального провадження по суті.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника про відсутність допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, з огляду на таке. На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини. При цьому їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Доводи захисника не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доказів, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_7, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

В апеляційній скарзі захисника містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку суду щодо достатності доказів для підозри ОСОБА_7 . Отже, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, відображених в оскаржуваній ухвалі, повідомлення про підозру вважає обґрунтованим наявними в матеріалах провадження відомостями, достатніми для повідомлення особі про підозру.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість і вмотивованість оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 42, 276-278, 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді від 11 липня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3