- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/7935/24
Провадження № 1-кс/991/7973/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
02 вересня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 грудня 2023 року за № 52023000000000636.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року (справа № 991/3853/24) у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням представника власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме за фактом систематичного одержання службовими особами органу виконавчої влади неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення дій з використанням службового становища.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися) на майно, вилучене 02 травня 2024 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . яке належить:
1) ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон iPhone. ІМЕІ: НОМЕР_1 та планшет iPad, model А2379,s/n НОМЕР_2 ;
2) ОСОБА_5, а саме: -мобільний телефон синього кольору iPhone 15.без ідентифікаційних ознак.
Адвокат зазначає, що вирішуючи питання про арешт майна, слідча суддя взяла до уваги доводи детектива, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні ОСОБА_3, яка, маючи дипломатичний статус, як пасажирка перетинала кордон, а також ОСОБА_5, з яким вона проживає однією сім`єю. Крім того, у планшеті ОСОБА_3 виявлені відомості щодо включення в систему Шлях ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також інформація щодо кримінального переслідування ОСОБА_8 . Викладені обставини переконують слідчу суддю у тому, що зазначені телефони та планшет відповідають критеріям речових доказів, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні документи, листування та інші способи контактування ОСОБА_9 та ОСОБА_5 між собою та з іншими особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, на думку адвоката, станом на сьогодні у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та арешт накладеного необґрунтовано, з огляду на таке:
- арешт накладено у кримінальному провадженні, яке не стосується діяльності працівників ДПС України, оскільки наразі у кримінальному провадженні № 52023000000000636 слідство стосовно працівників ДПС України за фактом отримання неправомірної вигоди не здійснюється;
- ОСОБА_3 непричетна до цього кримінального правопорушення, оскільки подані детективом разом із клопотанням про арешт майна докази не містять жодних відомостей (доказів) про отримання/надання ОСОБА_3 кому-небуть будь-якої неправомірної вигоди, щоб виникли підстави вважати, що службові особи виконавчої влади могли отримати неправомірну вигоду;
- арештоване майно не відповідає критеріям речового доказу, оскільки мобільний телефон та планшет ОСОБА_3 не містять жодних фактичних даних, які б вказували на події можливого кримінального правопорушення, пов`язаного із отриманням службовими особами виконавчої влади неправомірної вигоди;
- слідчим суддею для доведеності підстав арешту майна необґрунтовано використано подані детективом відомості про затримання 22 лютого 2024 року на території Угорщини автомобіля з тютюновими виробами, пасажиром якого була нібито ОСОБА_10, однак такий факт не підтверджено належними і допустимими доказами, як того вимагаю стаття 132 КПК України.
Крім того, адвокат вважає, що потреби в утримуванні телефону і планшету ОСОБА_3 у прокурора та детектива немає, оскільки відомості названих об`єктів були скопійовані під час огляду цих телефонів, здійсненого в травні 2024 року, а після копіюванням із телефона та планшету інформації, така інформація є оригіналом електронного документа. а сам носій - телефон, втрачає ознаки речового доказу. Також за наявними даними, 16 травня 2024 року детектив призначив у цьому кримінальному провадженні судово комп`ютерно-технічну експертизу для дослідження вмісту телефонів, проте з часу призначення експертизи минуло більше 90 днів і проведення експертизи у більші розумні строки детективом не вирішено.
За таких обставин, адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного. яке належить ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон iPhone. ІМЕІ: НОМЕР_1 та планшет iPad, model А2379.s/nG7721D47VT.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Детектив НАБУ у судове засідання не прибув, надіслав слідчому судді письмові заперечення де просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Зазначив, що під час проведення обшуку 02 травня 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовилися надати коди доступу до відшуканих мобільних телефонів та планшету. З огляду на те, що оглядати мобільні телефони та планшет без коду доступу неможливо, вони були вилучені з метою дослідження в умовах криміналістичної лабораторії, тобто для експертного дослідження. Відтак, детективом винесено постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 31 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року, яка на даний час триває. Крім того, постановою детектива від 03 травня 2024 року на підставі ст. 98 КПК України, вказані речі визнано речовими доказами. За таких обставин, детектив вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на цей час в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
На підтвердження викладених обставин просив долучити копії матеріалів, зокрема: ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2024 року; протокол обшуку від 02 травня 2024 року; постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 03 травня 2024 року; протокол огляду від 31 травня 2024 року; постанова про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 31 травня 2024 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року; ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року; ухвала судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2024 року; службові записки детектива НАБУ від 22 лютого 2024 року; протокол огляду від 23.01-15.02.2024 року з додатками; протокол огляду від 26 лютого 2024 року; відомості з ДПС України про перетин кордону; рапорт детектива НАБУ від 10 травня 2024 року; витяги з ЄРДР; постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження від 13 травня 2024 року.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, письмові заперечення детектива НАБУ та заслухав думки учасників судового провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.».
Зі змісту вказаної вище норми видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо іншим власником або володільцем майна буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна, а саме мобільного телефону iPhone. ІМЕІ: НОМЕР_1 та планшету iPad, model А2379.s/nG7721D47VT», накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року.
Водночас, детектив НАБУ у своїх запереченнях зазначив, що арештовані мобільний телефон та планшет є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба не відпала, оскільки вказані речові докази містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя враховує, що під час проведення обшуку ОСОБА_3 відмовилися надати коди доступу до відшуканих мобільного телефону та планшету, у зв`язку з чим у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, яка на даний час триває.
Слідчий суддя також враховує, що оскільки кримінальне провадження ґрунтується на принципах диспозитивності та змагальності сторін (за якими кожна зі сторін повинна довести суду обставини, на які вона посилається), а також і на принципі безпосередності дослідження показань, речей і документів (за яким суд досліджує докази безпосередньо, у тому числі і речові), зазначені у клопотанні адвоката речові докази можуть бути досліджені судом за встановленим ним порядком за ініціативою будь-якого учасника як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту (якої не існує у цьому кримінальному провадженні станом на час розгляду цього клопотання, що не виключає можливості її існування у майбутньому), а питання вирішення долі речових доказів має бути вирішене у порядку ст.100 КПК України.
Слідчий суддя також приймає до уваги доводи детектива НАБУ, про те, що вміст вилучених мобільного телефону та планшету містить значну кількість відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження, а скасування арешту та повернення мобільного телефону та планшету може вплинути на хід досудового розслідування, оскільки є ризик знищення та зміни інформації, яка в них міститься.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що з доданої до клопотання ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року видно, що розгляд клопотання детектива НАБУ про арешт майна здійснювався за участю учасників кримінального провадження, зокрема представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4, тобто останній був присутній при розгляді питання про арешт майна, відтак право заявити клопотання про скасування арешту цього майна у нього відсутнє. Крім того, в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_4 була залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Слідчий суддя не бере до уваги посилання захисника про необґрунтованість накладення арешту на майно та погоджується з висновками викладеними Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у вказаній вище ухвалі, та вважає, що арешт був накладений обґрунтовано, а в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала.
Слідчий суддя не зважає на решту доводів сторони захисту і не приймає їх до уваги, оскільки вони не мають значення для вирішення питання про скасування арешту майна.
За таких обставин, з огляду на те, що мобільний телефон та планшет арештовані як речові докази та з урахуванням зазначеного вище, арешт майна накладено обґрунтовано та він не втратив своєї актуальності на цій стадії досудового розслідування, що дає слідчому судді підстави для висновку про те, що на теперішній час потреба в арешті майна не відпала, а скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року (справа № 991/3853/24) у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 06 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1