- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
УХВАЛА
02 вересня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
представника відповідача ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та заяву заставодавця ОСОБА_11 про повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168,
за обвинуваченням ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
30.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, шляхом зменшення розміру застави. Того ж дня до суду звернувся заставодавець ОСОБА_11 . У поданій заставодавцем заяві останній просить суд повернути йому 100 000 гривень, що були внесені за ОСОБА_9 у якості застави у кримінальному провадженні № 62020100000002168.
Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу та заяви про повернення застави
Захисник ОСОБА_7 у поданому клопотанні зазначає наступне. Обвинувачений ОСОБА_9 протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законодавством. Поведінка обвинуваченого є бездоганною. Разом з цим, захисник посилається на ті обставини, що з плином часу істотно зменшилися ризики, встановлені Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду при застосуванні до ОСОБА_9 запобіжного заходу. На переконання захисника, застава в меншому розмірі повністю здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, що підтверджується і поведінкою ОСОБА_9 протягом часу, коли до нього був застосований запобіжний захід, визначений слідчим суддею.
Поряд з наведеними обставинами захисник у клопотанні посилається на наявну у заставодавця потребу в грошових коштах. Дана потреба пов`язана з окупацією російською федерацією населеного пункту, в якому зареєстрований та постійно проживав заставодавець. Окупація населеного пункту змусила заставодавця залишити свою домівку. Окрім того, у зв`язку з воєнними діями, що відбуваються поблизу підприємства заставодавця, пошкоджено дане підприємство.
На підставі викладеного захисник просить зменшити розмір застави, застосованої до ОСОБА_9 на 100 000 гривень, а відповідні грошові кошти повернути заставодавцю - ОСОБА_11 .
Водночас, у заяві про повернення застави заставодавець ОСОБА_11 посилається на аналогічні обставини та зазначає про те, що через воєнні дії він змушений змінити місце проживання і виїхав з власної домівки. На теперішній час він разом дружиною залишилися без даху над головою. Окремо заставодавець вказує, що в результаті бойових дій пошкоджено місце здійснення ним підприємницької діяльності. Просить повернути заставу у розмірі 100 000 гривень, внесену за обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні подане клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні. Наголосив на тому, що поведінка ОСОБА_9 протягом усього часу є бездоганною. Підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, немає. Також, як на підставу зменшення розміру застави, захисник послався на виниклу у заставодавця ОСОБА_11 обставини, а саме: необхідність залишення останнім належного йому житла через окупацію населеного пункту російськими військами та пошкодження підприємства, яке забезпечувало заставодавця грошовими коштами. Просив зменшити розмір застави на 100 000 гривень.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_9 підтримали клопотання, просили змінити запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави на 100 000 гривень. Зазначену суму просили повернути заставодавцю ОСОБА_11 .
Прокурор ОСОБА_12 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики продовжують існувати. Під час судового розгляду залишилося допитати одного свідка та самого обвинуваченого. Таким чином застава у визначеному розмірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого на фінальній стадії провадження. Також вказав, що майну заставодавця в попередніх судових рішення вже надавалася оцінка судом.
Цивільний позивач ОСОБА_6 та представник цивільного позивача ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_10 вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу залишила на розсуд суду.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника
Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та заяву заставодавця, заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши долучені документи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування будь-якого запобіжного заходу буде безпідставним.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 (справа № 991/2997/22, провадження № 11-сс/991/254/22) до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 2 800 000 гривень. Внаслідок внесення визначеної суми застави ОСОБА_9 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Водночас вищевказаною ухвалою на обвинуваченого покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_9 обов`язків продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 до 20.12.2022, після чого з продовженням строку дії обов`язків сторона обвинувачення не зверталася.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 запобіжний захід у вигляді застави змінено шляхом зменшення суми застави до 2 400 000 гривень, а ухвалою від 25.10.2023 розмір застави зменшено до 2 300 000 гривень. Таким чином на теперішній час до обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 300 000 гривень.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_9 захисник у клопотанні посилається на те, що поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування та за час судового розгляду є бездоганною, не викликала ніяких нарікань. На підтвердження цього наводить не звернення сторони обвинувачення з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Разом з цим, після закінчення строку дії процесуальних обов`язків, які були покладені на ОСОБА_9, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 жодного разу не вчиняв дії, що давали б можливість припустити намір останнього ухилитися від суду. Водночас, за час судового розгляду справи вже допитані усі свідки сторони обвинувачення, що свідчить про відсутність ризику впливу обвинуваченого на відповідних осіб. Враховуючи викладені обставини та час, що минув від початку досудового розслідування, захисник наголошує на тому, що ризики істотно зменшилися. Отже, є підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.
Додатково захист звертає увагу на сімейні обставини у родині заставодавця, а саме: необхідність зміни місця проживання та пошкодження належного заставодавцю підприємства через військові дії.
Так, підстави та порядок звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу передбачено ч. 1 ст. 201 КПК України, ч. 5 ст. 194 КПК України.
З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
Частинами 1, 2 статті 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9, як з часу обізнаності останнього про наявність кримінального провадження, так і з часу застосування до нього запобіжного заходу, як підставу для твердження про відсутність ризику переховування, колегія суддів зазначає таке.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладене, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Зазначена обставина свідчить лише про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На переконання суду саме визначений на теперішній час розмір застави забезпечує належну поведінку ОСОБА_9 .
В контексті твердження сторони захисту про значне зменшення ризиків, встановлених ухвалою колегії суддів при застосуванні до ОСОБА_9 запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи хід судового розгляду справи та ті обставини, що на час розгляду відповідного клопотання сторони захисту судом вже допитані усі свідки сторони обвинувачення, суд погоджується з позицією захисників про відсутність ризику впливу обвинуваченого на свідків в даному провадженні. Щодо ризику переховування, суд зазначає, що хоча відповідний ризик і значно зменшився в порівнянні з часом початку досудового розслідування та застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, втім не втратив своєї актуальності в повній мірі.
З приводу аргументів сторони захисту та заставодавця щодо необхідності повернення застави ОСОБА_11 з огляду на вимушену необхідність у останнього виїхати з населеного пункту, в якому мешкав, та пошкодження підприємства, що забезпечувало родину заставодавця грошима, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не є релевантними для підстав зміни запобіжного заходу. На вказані обставини судом неодноразово зверталася увага сторони захисту та самого заставодавця в судових рішеннях від 27.07.2023, 25.10.2023, 12.02.2024 та 03.06.2024
Так, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Колегія суддів наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до положень ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом доброї волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її волі. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Водночас така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, колегією суддів при ухвалені судового рішення не беруться до уваги обставини, що мали місце в житті заставодавця після останньої зміни обвинуваченому запобіжного заходу. Водночас, суд звертає особливу увагу на твердження сторони захисту щодо відсутності у заставодавця даху над головою та пошуку ним житла в районі проживання його сина та зазначає, що відповідно до досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження заставодавець є власником квартири АДРЕСА_3, загальною площею 126,4 кв.м, у якій мешкає його син зі своєю родиною, а також гаража № 2-70, розташованого за тією ж адресою. На переконання суду наведені обставини свідчать, що ОСОБА_11 не залишиться на вулиці без даху над головую та засобів для існування.
Підсумовуючи вищевикладене, колегією суддів при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та заяви заставодавця про повернення застави не встановлення підстав для їх задоволення. Відтак, у задоволенні заяви та клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Відмовити у задоволенні заяви заставодавця ОСОБА_11 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3