Пошук

Документ № 121456000

  • Дата засідання: 26/08/2024
  • Дата винесення рішення: 26/08/2024
  • Справа №: 991/7804/24
  • Провадження №: 52022000000000142
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/7804/24

Провадження 1-кс/991/7836/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

власника майна ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2022 року за № 52022000000000142,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 21 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України просив накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування мобільним телефоном iPhone 13 Pro Max модель MLLF3AA/A, серійний номер НОМЕР_1, imei: НОМЕР_2, imei 2: НОМЕР_3, вилученим під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2022 року за № 52022000000000142, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, в ході якого встановлено факти розтрати службовими особами ДП «Антонов» грошових коштів цього підприємства при замовленні та оплаті послуг з обробки літаків, що перешкоджають його обмерзанню (De-icing service of aircraft) на суму 5 млн 935 тис грн.

Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення цього клопотання та наголошував, що добровільно надав мобільний телефон для огляду, а також повідомив пароль від його системи логічного захисту.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має враховувати (ч. 3 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):

- необхідність такого арешту;

- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

3.3.1. Детектив повідомив, що під час досудового розслідування встановлено, що за результатами проведення внутрішнього аудиту на ДП «Антонов» виявлено факти розтрати службовими особами ДП «Антонов» грошових коштів при наданні іноземними компаніями послуг з обробки літаків, що перешкоджають його обмерзанню (De-icing service of aircraft) на загальну суму 211 750, 23 доларів США.

Так, були встановлені факти оплати ДП «Антонов» послуги (De-icing service of aircraft), згідно з інвойсами:

- № 22PINV000926 від 04 лютого 2022 року, виставленого компанією Click Aviation Network DMCC в аеропорту CYZF (Єлловнайф, Канада) щодо повітряного судна UR82007 (рейс № ADB357F), загальна вартість послуги складала 40 231 доларів США;

- № 43460 від 24 січня 2022 року, виставленого компанією Success Aviation Services FZСO в аеропорту CYMX (Монреаль, Канада) щодо повітряного судна UR82060 (рейс № ADB307F), вартість послуги складала 131 30,70 долари США;

- № ADBICE357F від 06 грудня 2021 року, виставленого компанією Marine Waste Disposal, Inc в аеропорту ANC (Анкорідж, США) щодо повітряного судна UR82007 (рейс № ADB357F), загальна вартість послуги складала 7 378,80 доларів США;

- № ADBICE309F1222 від 02 січня 2022 року, виставленого компанією Marine Waste Disposal, Inc в аеропорту ANC (Анкорідж, США) щодо повітряного судна UR82027 (рейс №ADB309F), загальна вартість послуги складала 11 706,75 доларів США;

- № ADBICE301F122621 від 26 грудня 2021 року, виставленого компанією Marine Waste Disposal, Inc в аеропорту ANC (Анкорідж, США) щодо повітряного судна UR82029 (рейс №ADB301F), вартість послуги складала 9 337,02 доларів США;

- № ADBICE389F від 25 грудня 2021 року, виставленого компанією Marine Waste Disposal, Inc в аеропорту ANC (Анкорідж, США) щодо повітряного судна UR82072 (рейс № ADB389F), вартість послуги складала 9 705,96 доларів США.

Проте фактично зазначені послуги не надавалися, що підтверджується показаннями членів екіпажів, а також відповідними позначками у бортових журналах, доданих до клопотання детектива.

Детектив стверджував, що інвойси № 22PINV000926 від 04 лютого 2022 року від компанії Click Aviation Network DMCC, № 43460 від 24 січня 2022 року від компанії Success Aviation Services FZCO, № ADBICE357F від 06 грудня 2021 року, № ADBICE309F1222 від 02 січня 2022 року, № ADBICE301F122621 від 26 грудня 2021 року, № ADBICE389F від 25 грудня 2021 року від компанії Marine Waste Disposal, inc погоджувалися т.в.о. директором АТП ДП «Антонов» ОСОБА_5, начальником відділу організації та наземного забезпечення польотів В-255 ДП «Антонов» ОСОБА_4 та начальником бюро оперативного керування та наземного забезпечення польотів ДП «Антонов» ОСОБА_6 .

За версією органу досудового розслідування, протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року посадові особи ДП «Антонов», діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, погодили інвойси з надання послуг (De-icing service of aircraft) літакам ДП «Антонов», що призвело до перерахування належних ДП «Антонов» грошових коштів на користь іноземних компаній (виконавців послуг) та як наслідок - їх розтрати.

Разом з тим, ОСОБА_5 має банківський рахунок № НОМЕР_4, відкритий у Emirates NBD Bank PJSC ( Об`єднані Арабські Емірати ), на який упродовж серпня 2021 року - квітня 2022 року було зараховано кошти на загальну суму 1,78 млн дирхам та 0,11 млн дол США. Зазначені грошові кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_5 від юридичних осіб - нерезидентів, що здійснюють діяльність у сфері вантажних авіаперевезень: CARGO AIR CHARTERING FZE та EXPRESS CHARTER SOLUTIONS LTD, з якими ДП «Антонов» мало господарські взаємовідносини, а також від Marine Waste Disposal, Inc. В подальшому, отримані грошові кошти ОСОБА_5 використовував на власний розсуд, а саме: розрахунок в магазинах, перерахування на рахунки своїх родичів тощо.

Отже, детектив наполягав, що дії начальника відділу організації та наземного забезпечення польотів В-255 ДП «Антонов» ОСОБА_4 слід кваліфікувати як розтрата грошових коштів ДП «Антонов» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У період, що охоплює можливе вчинення зазначених кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 обіймав посаду начальника відділу організації та наземного забезпечення польотів В-255 ДП «Антонов».

3.3.2. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема, (1) протоколами допиту свідків від 26 та 27 жовтня, 01, 07, 11, 15 та 17 листопада, 21 та 30 грудня 2022 року, 07 березня 2023 року, (2) інвойсом № 22PINV000926 від 04 лютого 2022 року, (3) платіжним дорученням в іноземній валюті № 53 від 22 лютого 2022 року, (4) актом виконаних робіт № CAN-060 від 17 лютого 2022 року, (5) інвойсами № 43460 від 24 січня 2022 року, № ADBICE309F1222 від 02 січня 2022 року, № ADBICE357F від 06 грудня 2021 року, № ADBICE301F122621 від 26 грудня 2021, № ADBICE389F від 25 грудня 2021 року, (6) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 08 квітня 2024 року, який підтвердив, що здійснював погодження окреслених інвойсів. Наведені доводи проаналізовані у пп. 3.2.1-3.2.2 цієї ухвали і, враховуючи надані на їх підтвердження матеріали, є переконливими.

3.3.3. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання.

Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.

3.4. Щодо підстав для арешту майна

3.4.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання, зокрема, мобільних терміналів зв`язку, за допомогою яких можливе створення, копіювання та/або зберігання інформації, на яких знаходяться (знаходилися раніше) документи та інформація в електронному вигляді, що містять відомості, пов`язані із наданням послуг з протикригової обробки літаків (De-icing) ДП «Антонов», у тому числі, в яких містяться відомості про вчинений злочин, які використовувались для обміну інформацією між причетними до вказаного кримінального правопорушення особами та містять переписку вказаних осіб, здійснену за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «WhatsApp», «Line», «Telegram», «Signal», «Threema» тощо, а також ті, які містять текстові, аудіо- та відео-файли, що можуть бути використані під час проведення відповідних експертиз.

15 серпня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 було проведено обшук, за результатами якого було віднайдено мобільний телефон iPhone 13 Pro Max модель MLLF3AA/A, серійний номер НОМЕР_1, imei: НОМЕР_2, imei 2: НОМЕР_3 . ОСОБА_4 під час проведення обшуку повідомив пароль від системи логічного захисту цього телефону.

Під час попереднього огляду телефону ОСОБА_4, здійсненого під час проведення обшуку, встановлено, що в ньому містяться месенджери «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Signal», в яких виявлено листування з іншими абонентами, зокрема, таке листування, яке може мати доказове значення для цього кримінального провадження.

Так, у месенджері «Signal» виявлено листування ОСОБА_4 з абонентом з іменем « ОСОБА_8 », у якому вони обговорювали питання підтвердження послуги De - іcing за інвойсом № 43460 від 24 січня 2022 року.

Крім того, детектив повідомив, що у мобільному пристрої виявлено листування ОСОБА_4 із ОСОБА_5, дружиною ОСОБА_5 - ОСОБА_9, листування із менеджерами авіаперевезень ДП «Антонов» та провідними інженерами відділу В-255 ДП «Антонов» ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 тощо, менеджерами компаній Success Aviation Services FZCO та Marine Waste Disposal, inc. з приводу надання послуг з протикригової обробки літаків De-icing та підтвердження їх оплати протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року. А тому, з метою проведення додаткового огляду, експертного дослідження та відновлення видалених даних такий мобільний телефон було вилучено.

Того ж дня, постановами від 15 серпня 2024 року мобільний телефон ОСОБА_4 було визнано речовим доказом, а також призначено його комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.

Також, 15 серпня 2024 року такий мобільний телефон було оглянуто з частковим копіюванням його вмісту.

Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

За твердженням детектива, до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_4, у якого в мобільному телефоні було віднайдено листування щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Викладені обставини переконують слідчого суддю у тому, що такий мобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, листування та інші способи контактування з особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення.

3.4.2. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з протоколу обшуку від 15 серпня 2024 року, а також пояснень детектива, мобільний телефон ОСОБА_4 є необхідним для проведення експертного дослідження, позаяк на ньому віднайдено інформацію, яка може мати значення для цього кримінального провадження, а тому є необхідність у її дослідженні та копіюванні.

Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення такого мобільного телефону.

Разом з тим, слідчий суддя відхиляє посилання детектива на необхідність подолання системи логічного захисту телефону, оскільки ОСОБА_4 повідомив відповідний пароль.

3.5. Щодо співмірності втручання у право власності

3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Враховуючи характер майна, тимчасове застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для особи.

3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування) на майно ОСОБА_4, а саме:

- мобільний телефон iPhone 13 Pro Max модель MLLF3AA/A, серійний номер НОМЕР_1, imei: НОМЕР_2, imei 2: НОМЕР_3 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1