- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/4060/24
провадження № 11-сс/991/552/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
09 вересня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 17.05.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
29.07.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді про арешт майна від 17.05.2024 р., якою задоволено клопотання детектива НАБУ та накладено арешт (із забороною відчуження та розпорядження) на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 105-132).
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що розгляд клопотання слідчим суддею відбувся без виклику власника майна ОСОБА_7 та його представника. При цьому, копію оскаржуваної ухвали направлено йому засобами поштового зв`язку 19.06.2024 року, а отримано лише 04.07.2024 року. Отже, строк на подання апеляційної скарги закінчився 10.07.2024 року. Водночас, стверджує, що строк пропущений ним з поважних причин, оскільки 07.07.2024 року помер його батько, що завадило вчасно підготувати апеляційну скаргу. Враховуючи, що він проживає за 200 км від батьків, з 08 по 19 липня 2024 року ОСОБА_6 оформив відпустку, щоб поховати батька та влаштувати побут матері. Враховуючи, що 19.07.2024 року - п`ятниця, до роботи він приступив 22.07.2024 року. Відтак, для написання апеляційної скарги використав три дні, після чого 24.07.2024 року надіслав її на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т. 2 а.с. 106-109).
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказане клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 29.07.2024 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 134).
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Додатково на запитання суду повідомив, що 09 та 11 липня 2024 року приїжджав до м. Києва та брав участь у судових засіданнях Вищого антикорупційного суду.
Інші учасники, належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не прибули.
Власник майна ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався.
Прокурор САП ОСОБА_9 засобами електронного зв`язку направив заперечення на клопотання про поновлення пропущеного строку, в яких зазначив про відсутність підстав для його задоволення. Наголосив, що безумовно смерть близького родича може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, втім у даному випадку адвокат ОСОБА_6 отримав копію оскаржуваної ухвали 04.07.2024 року, а подав апеляційну скаргу 24.07.2024 року, хоча відпустка у зв`язку з похованням батька закінчилась у нього 19.07.2024 року. Відтак, підстав для поновлення пропущеного строку немає (т. 2 а.с. 180).
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників процесу за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що учасники апеляційного провадження належним чином повідомлені та не були позбавлені можливості прибути в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому вищевказане клопотання адвоката ОСОБА_10 розглянуто за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 17.05.2024 року в закритому судовому засіданні без виклику власників майна.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до матеріалів провадження, копію оскаржуваної ухвали власник майна ОСОБА_7 отримав особисто 04.07.2024 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (т. 2 а.с. 103). Що стосується представника - адвоката ОСОБА_6, останній під час апеляційного розгляду підтвердив, що копію оскаржуваної ухвали його довіритель ОСОБА_7 надіслав йому засобами електронного зв`язку в цей же день (04.07.2024 року).
За викладених обставин, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 05.07.2024 року та сплинув 09.07.2024 року. Водночас, апеляційну скаргу подано адвокатом ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку 24.07.2024 року, що підтверджується експрес-накладною поштового відправлення - тобто, поза межами встановленого строку (т. 2 а.с. 132).
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі ВС від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Брумареску проти Румунії», згідно якими поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що строк пропущений ним з поважних причин, оскільки 07.07.2024 року помер його батько, у зв`язку з чим він взяв відпустку з 08 по 19 липня 2024 року. З урахуванням того, що 19.07.2024 року - п`ятниця, до роботи він приступив 22.07.2024 року, а вже 24.07.2024 року подав апеляційну скаргу.
Втім, на думку колегії суддів, вищенаведені доводи, з урахуванням матеріалів даної судової справи, не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що такий строк пропущений на 15 днів.
Дійсно, смерть близького родича безумовно є поважною причиною пропуску процесуального строку. Втім, жодних доказів наявності об`єктивних обставин, які б перешкодили подати апеляційну скаргу у період з 04.07.2024 року (день отримання копії оскаржуваної ухвали) по 07.07.2024 року (день смерті батька), та з 20.07.2024 року (день виходу із відпустки) по 24.07.2024 року (день подання апеляційної скарги), матеріали справи не містять. При цьому, колегія суддів враховує, що 09 та 11 липня 2024 року (тобто, під час своєї відпустки) адвокат ОСОБА_6 приїжджав до м. Києва для участі в інших судових засіданнях Вищого антикорупційного суду (що останній підтвердив на питання суду). Зазначене свідчить про відсутність перешкод для підготовки та подання апеляційної скарги у період вказаної відпустки. Більше того, з урахуванням існуючих наразі засобів зв`язку (електронний суд, електронна пошта, поштовий зв`язок, тощо), можливості подання апеляційної скарги дистанційно не вимагають особистої присутності представника в м. Київ.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що представник власника майна адвокат ОСОБА_6 не був позбавлений можливості вчасно подати короткий текст апеляційної скарги, а до початку апеляційного розгляду змінити або доповнити її, як це передбачено КПК України. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї (ч. 3 ст. 403 КПК України).
З огляду на сталу практику ЄСПЛ, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»).
Враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок, він є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.
З урахуванням сукупності наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини, які б унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість представника власника майна вчасно звернутись з апеляційною скаргою, або що поновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя. Відтак, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Посилання у клопотанні на потребу у часі для написання апеляційної скарги колегія суддів також не вважає слушними, оскільки її обсяг складає 7 аркушів, 4 з яких стосуються підстав для поновлення попущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України. При цьому, повернення апеляційної скарги представнику власника майна, згідно з положеннями ч. 7 ст. 399 КПК України, не перешкоджає повторному зверненню власником майна з апеляційною скаргою, з одночасним порушенням питання про поновлення пропущеного строку та наданням доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску. Крім того, власник майна або його володілець, згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України, має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2024 р. - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4