- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
У Х В А Л А
іменем України
11 вересня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.10.09.2024 обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу.
1.2.Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді від 16.12.2022 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214 720 гривень. ОСОБА_10 20.12.2022 вніс вказану заставу. Указаний запобіжний захід не змінювався, наразі відносно ОСОБА_6 діє запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214 720 гривень.
1.3.25.07.2024 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_10 лист із вимогою повернення 214 720 гривень, які були внесені ним в якості застави, у зв`язку із невиконанням попередніх домовленостей. Ураховуючи наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_6, заявлена вимога створює для останнього додатковий тиск, що суттєве ускладнює його поточне становище.
1.4.Обвинувачений вважає, що існуючі наразі ризики, передбачені статтею 177 КПК України, є формальними та уявними, оскільки відсутні підтверджуючі докази. Зазначає про нові обставини, які підлягають врахуванню, зокрема про зміну стадії кримінального провадження та застосування до інших обвинувачених запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
1.5.Зазначає, що не вважає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а саме обвинувачення є необґрунтованим та абстрактним, тому підстава очікування можливого суворого покарання як аргументація ризиків не є актуальною.
1.6.Наголосив на тому, що на сьогоднішній день особа, яка внесла заставу, має фінансові труднощі і вимагає повернення вказаної суми. Матеріальне становище самого обвинуваченого не здатне забезпечити повернення внесеної суми грошових коштів. Крім того, обвинувачений зазначив, що сумлінно виконує процесуальні обов`язки і жодним чином їх не порушував.
1.7.Звертає увагу, що на даний час слідство фактично закінчено, залишилось допитати декількох свідків та обвинувачених, досліджені майже всі письмові докази, що виключає можливість знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин по справі.
1.8.Стверджує, що застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, як і до інших обвинувачених, цілком здатне забезпечити виконання обов`язків і досягти балансу між інтересами кримінального провадження і правами обвинуваченого.
1.9.Таким чином, обвинувачений просить змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Наголосив на необхідності виконання свого зобов`язання перед заставодавцем.
2.2.Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 .
2.3.Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Зазначив, що мотивування клопотання зобов`язанням обвинуваченого ОСОБА_6 повернути суму застави протягом року не корелюється із положеннями КПК України. Зауважив, що застава є безстроковим запобіжним заходом, і ОСОБА_6 усвідомлював можливий період тривалості цього заходу на період судового розгляду. Сума застави, яка наразі сплачена, не є непомірною для обвинуваченого. Належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 є результатом діючого запобіжного заходу і не може бути покладена в аргументацію зміни запобіжного заходу. Апелювання обвинуваченого щодо становища інших обвинувачених, на думку прокурора, є недоречним. Тому, прокурор зазначив, що жодних нових обставин обвинуваченим для зміни запобіжного заходу не наведено, тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
3.Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 стосовно ОСОБА_6 задоволено. Застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 гривень з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, термін дії яких визначено до 16.02.2023.
3.2.На виконання ухвали суду за підозрюваного ОСОБА_6 . 20.12.2022 ОСОБА_10 вніс заставу у визначеному розмірі.
3.3.Протягом дії запобіжного заходу строк покладення обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.0.2023.
3.4.Зі змісту ухвал слідчих суддів та суду вбачається встановлення ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду та впливу на свідків та інших обвинувачених.
3.5. На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.6.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.7.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України визначений невичерпний перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
3.8.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
3.9.Доводи сторони захисту в обґрунтування зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу зводяться до такого:
-необхідність виконання взятого обвинуваченим зобов`язання перед заставодавцем, а саме повернення суми застави протягом року;
-скрутне матеріальне становище обвинуваченого, що унеможливлює забезпечення власних фінансових потреб і виконання зобов`язань перед заставодавцем, який також має фінансові проблеми;
-належна процесуальна поведінка обвинуваченого;
-відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-відсутність ризику впливу на свідків;
-щодо інших обвинувачених застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3.10.Посилання обвинуваченого на погіршення (зміну) майнового стану заставодавця і необхідність виконання попередньо взятих домовленостей стосовно повернення внесеної суми грошових коштів є безпідставними. Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи, що обумовлюється її правом і не пов`язано обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до частини 3 статті 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно у підозрюваного та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою або від майнового стану одне одного. Отже, вимоги заставодавця до обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та її повернення Суд не виключає, що після внесення застави можуть виникнути певні нові непередбачувані обставини, які можуть впливати на зменшення/повернення суми застави. Однак, сама по собі фінансова неспроможність виконати обвинуваченим взятих на себе зобов`язань щодо повернення грошових коштів заставодавцю не є виключною підставою для зміни запобіжного заходу. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом, та мають бути належним чином підтверджені, що в даному випадку відсутнє.
3.11.Суд звертає увагу, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 сама по собі не є підставою для зміни запобіжного заходу. Сумлінне виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим і не залежить від волі чи бажання обвинуваченого. Отже, належність їх виконання не може впливати на суть і порядок виконання запобіжного заходу, в цьому випадку - застави у визначеному розмірі.
3.12.Щодо аргументів обвинуваченого про відсутність ризиків переховування та впливу на свідків Суд зазначає таке.
3.12.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризику незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню та впливати на інших учасників.
3.12.2. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища судді (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Санкція частини 3 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби обвинуваченого переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Суд, вирішуючи питання про зміну застосованого запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є: законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ; тісні дружні відносини з працівниками судових та правоохоронних органів.
3.12.3.Разом з тим, посилання ОСОБА_6 на необґрунтованість обвинувачення жодним чином не нівелює вказаний ризик і не пов`язане з підставами для зміни запобіжного заходу, обґрунтованість чи необґрунтованість обвинувачення є предметом судового розгляду, забезпечити який покликаний запобіжний захід.
3.12.4.Крім того, Суд звертає увагу на вік обвинуваченого, який в умовах дії правового режиму воєнного стану не є перешкодою для виїзду закордон. Так, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, передбачені обмеження для виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Зважаючи, що обвинуваченому станом на день розгляду цього клопотання виповнилось 68 років, повернення йому паспорту для виїзду за кордон, з урахуванням активної світової підтримки біженців з України, стадії судового розгляду (закінчення допиту свідків і перехід до судових дебатів) може посилювати спонукання останнього до виїзду із країни. Отже, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися, Суд вважає такі дії вірогідними.
3.12.5.Також Суд вбачає ризик впливу ОСОБА_6 на свідків та інших обвинувачених. Вказаний ризик залишається актуальним з огляду на стадію судового розгляду, обізнаність про свідків, яких залишилось допитати, та дослідження доказів, на яких ґрунтується обвинувачення. Судом ще не допитані всі свідки у цьому кримінальному провадженні та обвинувачені. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Отже, ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків існуватиме до моменту безпосереднього отримання та дослідження Судом їхніх показань.
3.12.6.За таких умов ОСОБА_6, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.
3.13.Суд зауважує, що посилання обвинуваченого на застосування більш м`яких запобіжних заходів стосовно інших обвинувачених як на підставу зміни запобіжного заходу, є безпідставним. Положення КПК України пронизані ідеєю персоналізації застосованих заходів стосовно підозрюваних/обвинувачених. Тобто, застосований запобіжний захід має індивідуальний характер, що унеможливлює вплив процесуального становища інших обвинувачених на його зміну або припинення.
4.З огляду на встановлені ризики кримінального провадження, відомості про особу обвинуваченого Суд доходить висновку, що наявний на даний час запобіжний захід достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених обов`язків та не є завідомо непомірним для нього. Крім того, встановлений розмір застави визначений у межах, закріплених частиною 5 статтею 182 КПК України. Отже, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання належить відмовити.
Керуючись статтями 176-178, 182, 201, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 13.09.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді
ОСОБА_13 ОСОБА_14