- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/8767/24
Провадження 1-кс/991/8813/24
УХВАЛА
12.09.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
1.09.09.2024 адвокат ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), не розпочали досудове розслідування та не надали заявнику та його адвокату ОСОБА_3 витяг з ЄРДР.
2.У цей же день, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити.
4.Представник САП у судове засідання не прибув. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що 19.08.2024 засобами поштового зв`язку ОСОБА_4 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 328, 329, 364, 387 КК України.
7.За змістом заяви Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022080020000039 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 255, 263, 407, 410 КК України. Поряд з цим, під час виконання вимог статті 290 КПК України, ані ОСОБА_4, ані його захисникам матеріали з грифами «таємно», «цілком таємно» для ознайомлення не надавались. Нині це кримінальне провадження перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва.
8.Водночас, 24.06.2024 на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у відеохостингу «Youtube» його ведучим ОСОБА_5 було розміщено відео з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», у якому оприлюднено матеріали з грифами «таємно», «цілком таємно», персональну інформацію та документи, що містяться у матеріалах кримінального провадження № 62022080020000039. Поряд з цим, такі матеріали під час судового розгляду не досліджувались, тому, на переконання ОСОБА_4, слідчі ДБР та прокурори Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП), які мали безпосередній доступ до матеріалів провадження з грифами «таємно», «цілком таємно» здійснили передачу та розголошення ОСОБА_5 відповідної інформації.
9.За змістом заяви, ОСОБА_5 підтримує особисті зв`язки зі слідчими ДБР, які здійснювали досудове розслідування, а також має широке коло зв`язків з представниками рф, особами, які переховуються від правоохоронних органів України на території рф, а також представниками сепаратистських угрупувань на території тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей України тощо.
10.Окрім того, виходячи із аналізу журналістських розслідувань, оприлюднених на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у відеохостингу «Youtube», ОСОБА_5 має широкий доступ до матеріалів кримінальних проваджень, які розслідувались та розслідуються слідчими ДБР та прокурорами ОГП, результатів негласних слідчих (розшукових) дій, персональних даних, відомостей ЄРДР, оперативних баз даних, які оприлюднюються та слугують інформаційною базою для спецслужб рф.
11.За таких обставин, ОСОБА_4 вважає, що у діях перелічених осіб, які діють у складі організованої злочинної групи, наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 328, 329, 364, 387 КК України.
12.Заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення згідно з даними відстеження поштового відправлення отримана САП 05.09.2024.
13.На підставі викладеного, слідча суддя вважає, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, а саме адвокатом в інтересах заявника, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
14.І хоча за змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга повинна бути подана саме заявником, однак слідча суддя застосовує норму статті 59 Конституції України. Остання є нормою прямої дії, та гарантує конституційне право на професійну правничу допомогу в контексті із офіційним тлумаченням відповідної норми у попередній редакції, здійсненого Конституційним Судом України у рішенні № 23-рп/2009 від 30 вересня 2009 року, де зазначається, що норму «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
15.Отже, на підставі ст. 59 Конституції України адвокат, який уповноважений заявником (що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером на надання правової допомоги), має право від його імені оскаржувати бездіяльність слідчого (детектива), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
16.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
17.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
18.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
19.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
20.Отже, оскаржена бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
21.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
22.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
23.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
24.Так, абз. 6 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення названих кримінальних правопорушень прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», серед іншого, Генеральним прокурором, першим заступником Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора, керівником підрозділу Офісу Генерального прокурора, заступником керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора, прокурором Офісу Генерального прокурора.
25.За таких обставин, оскільки у заяві стверджується про вчинення, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України прокурорами Офісу Генерального прокурора, скарга підлягає розгляду в цьому суді.
26.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення цього кримінального правопорушення, у співучасті з іншими особами, а також цими ж особами інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями, 255, 328, 329, 387 КК України. Тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
27.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
28.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
29.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
30.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
31.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
32.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
33.Однак, на переконання слідчої судді, скарга не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
34.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
35.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень мають занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
36.Загалом, діяння, про які стверджується у заяві про вчинення кримінального правопорушення, за наявності достатніх відомостей, що було вчинене кримінальне правопорушення, могли б підпадати під ознаки діянь, передбачених ст. 328 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці та ст. 387 КК України, якою карається розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.
37.Проте покликання заявника на те, що документи, які є частиною матеріалів кримінального провадження № 62022080020000039, у т.ч. з грифами «таємно», «цілком таємно» надійшли у розпорядження ОСОБА_5 від прокурорів ОГП та слідчих ДБР, як і твердження про зв`язки останніх із ОСОБА_5, є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність відповідних подій, а отже і ознак вчинення кримінального правопорушення.
38.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
39.Також у заяві не зазначається, що таємні документи були втрачені. Тому підстав для висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 329 КК України, а саме втрати документів, що містять державну таємницю, немає.
40.Поряд з цим, у заяві узагалі не йдеться про ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, зокрема, використання будь-ким свого службового становища, одержання неправомірної вигоди унаслідок таких діянь, завдання ними істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб або ж спричинення тяжких наслідків унаслідок цього.
41.Аналогічно відсутні достатні підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 255 КК України, яке полягає у створенні, керівництві злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній. Так, у заяві стверджується про зв`язки ОСОБА_5 зі слідчими ДБР, а також про їх відносини із представниками рф, терористичних, сепаратистських угрупувань тощо, проте недостатньо, аби дійти висновку, що відповідні особи об`єднались у стійке ієрархічне об`єднання декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.
42.Поряд з цим, ознак вчинення інших, передбачених законом про кримінальну відповідальність, правопорушень слідчою суддею зі змісту заяви ОСОБА_4 не встановлено.
43.Отже, доводи заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
44.Слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
45.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
46.Отже, оскільки викладене ОСОБА_4 не містить відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, початку досудового розслідування та надання заявнику та його адвокату витягу з ЄРДР.
47.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи САП.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1