- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/8065/24
Провадження № 1-кс/991/8103/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м. Запоріжжя),
підозрюваного ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023,
УСТАНОВИВ:
29.08.2024 до Вищого антикорупційного суду шляхом направлення через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.
І. Суть клопотання
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.02.2024 (справа № 991/1481/24) накладено арешт на: грошові кошти, які належать підозрюваному ОСОБА_4 та є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6, а саме: грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Акцент-Банк» (2); грошові кошти, які належать ОСОБА_6 та є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6, а саме: грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.04.2024 скасовано арешт з 1/2 частини коштів, розміщених на рахунках ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також з грошових коштів, розміщених на банківському рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», належному ОСОБА_4 .
Наразі, у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наявні п`ять банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_4, грошові кошти на яких арештовані відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.02.2024, а саме:
1) рахунок НОМЕР_2, на якому зберігається 1 128,46 грн.
Цей банківський рахунок використовувався ОСОБА_4 для одержання соціальних виплат (щомісячної одноразової допомоги при народженні дитини).
2) рахунок НОМЕР_3, на якому зберігається 18 090,84 грн;
Зазначений банківський рахунок («Стандарт» строковий на 6 місяців; депозитний) був відкритий ОСОБА_4 та використовувався нею для зберігання грошових коштів, одержаних нею виключно в якості заробітної плати.
3) рахунок НОМЕР_4, на якому зберігається 43 066,74 грн.
Відповідний банківський рахунок («Стандарт» строковий на 9 місяців, депозитний) був відкритий ОСОБА_4 та використовувався нею для зберігання грошових коштів, одержаних нею виключно в якості соціальних виплат (щомісячної одноразової допомоги при народженні дитини).
4) рахунок НОМЕР_5, на якому зберігається 2 740,72 доларів США.
Розміщені на цьому банківському рахунку грошові кошти є частиною коштів, одержаних ОСОБА_4 у дар від своєї матері ОСОБА_7 та є її особистою власністю.
Арешт, накладений на грошові кошти, які розміщені на зазначених вище банківських рахунках, на думку адвоката ОСОБА_3, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
5) рахунок НОМЕР_6, на якому зберігається 0,00 грн.
Адвокат ОСОБА_3 зазначила, що у подальшому застосуванні арешту, накладеному на цей банківський рахунок, відпала потреба.
У змісті клопотання зазначено, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до подій можливих кримінальних правопорушень, мова про які йде ухвалі слідчого судді. Метою накладення арешту є забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, але конфіскації підлягає не будь-яке майно будь-якої особи.
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_3 просила скасувати арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_4, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.02.2024 (справа № 991/1481/24), який полягає у тимчасовій забороні розпорядження, відчуження та користування грошовими коштами, які розміщені на рахунках ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просила не розглядати клопотання в частині скасування арешту з банківського рахунку з останніми цифрами 1660, оскільки нею вживаються додаткові заходи для встановлення джерела походження грошових коштів. Щодо банківського рахунку з останніми цифрами 953 зазначила, що арешт на нього накладено необґрунтовано, оскільки грошові кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_4 . Ці гроші були подаровані ОСОБА_4 її матір`ю.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали клопотання про скасування арешту майна. Зазначили, що грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку з останніми цифрами 953, належать ОСОБА_4 .
05.09.2024 від детектива Національного бюро ОСОБА_8 на електронну пошту суду надійшло письмове заперечення на клопотання, в якому він просив розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 за його відсутності (Вх. № 34598/24). Детектив не заперечив щодо зняття арешту з розрахункових рахунків ОСОБА_4, які відкриті у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з останніми цифрами 3050, 5867 та 1844. Щодо зняття арешту з інших рахунків заперечив, у зв`язку з недоведеністю стороною захисту джерела походження грошових коштів, які на них розміщені.
Власник майна ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Підтвердження належного повідомлення ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду клопотання міститься у матеріалах справи (телефонограмі).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Враховуючи заявлене адвокатом ОСОБА_3 прохання не розглядати клопотання в частині скасування арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку НОМЕР_4, положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у межах передбачених повноважень у цій справі не вирішуватиме питання про скасування арешту майна у цій частині.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення детектива Національного бюро ОСОБА_8, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник кримінального провадження, який подав таке клопотання, має довести, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2024 у справі № 991/1481/24 накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, які належать ОСОБА_6 і є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6, який полягає у тимчасовій забороні розпорядження, відчуження та користування (окрім заборони прибуткових операцій, надходжень, тобто коштів, які надходять на рахунки), а саме: грошові кошти, розміщені на рахунках ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачається, що метою накладення арешту в цій частині є забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Слідчий суддя, дослідивши наявні у матеріалах клопотання відомості, дійшов висновку, що вказане вище майно було набуто подружжям (підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ) у період їх перебування у шлюбі.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 27.02.2024, є таким, що передбачений КПК України, оскільки ОСОБА_4 на момент вирішення питання про арешт грошових коштів, розміщених на банківських рахунках, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді конфіскації майна.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано (1) та у подальшому його застосуванні відпала потреба (2).
Слідчий суддя, вирішуючи питання скасування арешту, виходить з того, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, у п. 203 рішення у наведеній справі Суд, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Отже, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на:
1) грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у розмірі 1 128,46 грн.
Станом на 27.08.2024 на банківському рахунку перебуває 1 128,46 грн.
Відповідно до виписки по картці/рахунку від 27.08.2024 за період 30.05.2014 - 27.08.2024 на банківський рахунок у серпні 2019 - серпні 2021 року зараховувались виплати Соціального фонду, соціальні виплати у розмірі 860 грн кожного місяця.
Про зарахування ОСОБА_4 грошових коштів - щомісячної одноразової допомоги при народженні першої дитини у розмірі 860 грн кожного місяця свідчать долучені до клопотання копії довідок УСЗН ЗМР по Вознесенівському району, виданих ОСОБА_4
2) грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_3, відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у розмірі 18 090,84 грн, станом на 27.08.2024.
Станом на 27.08.2024 на банківському рахунку перебуває 18 090,84 грн.
Відповідно до виписки по картці/рахунку від 27.08.2024 вказаний депозитний рахунок відкритий 04.10.2018 з картки НОМЕР_8, з одночасним зарахуванням 11 167,4 грн; за період 04.10.2018 - 27.08.2024 по цьому рахунку здійснювалося зарахування процентів за вкладом, капіталізація відсотків по депозиту, внаслідок чого сума залишків по цьому рахунку станом на 27.08.2024 становить 18 090,84 грн.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що рахунок НОМЕР_8, з якого здійснено відкриття депозитного рахунку, а також його поповнення, використовувався для зарахування заробітної плати ОСОБА_4, що підтверджується копією виписки по надходженням по картці/рахунку від 27.08.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується. Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до ч. 2 вищевказаної статті. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20).
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Враховуючи викладене, арешт з грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3, відкритих у АТ «ПРИВАТБАНК», на яких зберігаються грошові кошти, частина з яких отримані ОСОБА_4 як заробітна плата, а також як соціальна допомога при народженні дитини, підлягає скасуванню.
3) грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_5, відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у розмірі 2 740,72 долари США.
Станом на 27.08.2024 на валютному рахунку перебуває 2 740,72 доларів США.
Відповідно до позиції адвоката ОСОБА_3 грошові кошти на зазначеному банківському рахунку на праві особистої власності належать ОСОБА_4 та не є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 .
На підтвердження цього факту до матеріалів клопотання додано, у копіях:
- розписку від 19.04.2018, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_4 підтвердила, що цього ж дня одержала у дар грошові кошти у сумі 50 000 доларів США від своєї матері ОСОБА_7 ;
- договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом 20.04.2018, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_7 передано у дар ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 50 000 доларів США. Також, договір містить відомості про те, що передача грошових коштів ОСОБА_4 за цим договором відбулася до підписання цього договору;
- виписку по надходженням по картці/рахунку від 27.08.2024, зі змісту якої слідує, що 19.04.2018, 15.05.2018 та 23.10.2018 на банківський рахунок зараховані грошові кошти у валюті USD (загалом 14 869 доларів США).
Дослідивши ці документи, слідчий суддя дійшов висновку, що грошові кошти, розміщені на банківському рахунку НОМЕР_5 належать ОСОБА_4 та не є спільною сумісною власністю подружжя.
Такий висновок слідує з того, що грошові кошти були подаровані ОСОБА_4 її матір`ю ОСОБА_7, що підтверджено відповідною розпискою та договором дарування. Зміст цих документів чітко вказує на те, що грошові кошти передавались ОСОБА_4 як подарунок, більш того, договір дарування прямо зазначає, що їх передача відбулася до підписання договору. Виписка по банківському рахунку, у свою чергу, підтверджує, що частина грошових коштів була зарахована на рахунок, що належить ОСОБА_4, одразу у день отримання ОСОБА_4 грошових коштів, отриманих нею у дар.
Також, щодо рухомих речей, які не підлягають державній реєстрації, має враховуватися дія презумпції права власності за особою, яка володіє (реально панує, здійснює фактичний контроль над річчю corpus possessionis); спростування вказаної презумпції можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (рішення суду щодо визнання права власності за іншою особою, письмові докази, дата складання, яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів, матеріали фото-, відеофіксації, речові докази тощо); показання свідків та пояснення зацікавлених осіб за умови обов`язкової письмової форми правочину не мають братися до уваги при вирішенні питання про спростування зазначеної презумпції; пояснення сторін оцінюються у співставленні із фактичними обставинами та наданими доказами
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на момент накладення арешту відповідні грошові кошти перебували у приватній власності ОСОБА_4, що підтверджується сукупністю наданих доказів (нотаріально посвідченим договором, розпискою про отримання коштів, внесенням їх частини у період квітня-травня 2018 року на банківський рахунок), та не були об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому арешт на них не міг бути накладений на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
За таких обставин, накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_5, відкритому у АТ «ПРИВАТБАНК», підлягає скасуванню.
4) грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_6, відкритому у АТ КБ «ППРИВАТБАНК», у розмірі 0,00 грн.
Станом на 27.08.2024 залишок по рахунку становить 0,00 грн, що підтверджується довідкою від 27.08.2024.
Потреба у подальшому арешті цього банківського рахунку відпала, у зв`язку з відсутністю розміщених у ньому грошових коштів. Арешт банківського рахунку, на якому відсутні грошові кошти, є недоцільним та таким, що не має практичного значення.
Також, слідчий суддя під час розгляду клопотання про скасування арешту майна враховує правову позицію детектива Національного бюро, який просив клопотання адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково та зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_4, відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_6 .
Частиною 1 статті 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи викладені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2024 на грошові кошти, які належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_9, який полягав у тимчасовій забороні розпорядження, відчуження та користування (окрім заборони прибуткових операцій, надходжень, тобто коштів, які надходять на рахунки), розміщені на рахунках ОСОБА_4, а саме:
-у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритий у валюті (гривні, UAH), тип рахунку (Картка для виплат), на якому знаходяться кошти у розмірі 1 128,46 грн, станом на 27.08.2024;
-у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) на банківському рахунку НОМЕР_3, відкритий у валюті (гривні, UAH), тип рахунку («Стандарт» строковий на 6 місяців), на якому знаходяться кошти у розмірі 18 090,84 грн, станом на 27.08.2024;
-у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) на банківському рахунку НОМЕР_5, відкритий у валюті (USD), тип рахунку (Поточні рахунки - базові валюти), на якому знаходяться кошти у розмірі 2 740,72 долари США (сума залишків у валютному еквіваленті (UAH) 113 353,71 грн), станом на 27.08.2024;
-у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) на банківському рахунку НОМЕР_6, відкритий у валюті (гривні, UAH), тип рахунку (Картка Універсальна), на якому знаходяться кошти у розмірі 0,00 грн, станом на 27.08.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1