- Головуючий суддя (ВАКС) : Крикливий В.В.
- Суддя (ВАКС) : Галабала М.В., Ногачевський В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/2380/24
Провадження № 2/991/2/24
О К Р Е М А УХВАЛА
17 вересня 2024 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого Крикливого В.В., суддів Галабали М.В. та Ногачевського В.В.,
за участю: секретаря судового засідання Чумаченко А.О., представників позивача - прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Стрільцова І.С., Макара О.І., відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
в с т а н о в и в :
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 17.09.2024 задоволено позовну заяву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі ? САП) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі ? відповідачі) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Визнано необґрунтованими активами та стягнуто в дохід держави зареєстровані на ОСОБА_2 житловий будинок та шість земельних ділянок, розташованих на території Золочівської територіальної громади Бориспільського району Київської області, загальною вартістю 8 604 303,41 грн.
Під час вирішення цивільної справи судом виявлено порушення законодавства, що є підставою для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 262 ЦПК України, з огляду на таке.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішення спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.
Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду, є його правом, а не обов`язком.
Зазначене цілком узгоджується із висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 (справа № 438/610/14?ц), Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2018 (справа № 761/32388/13?ц).
Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом судового реагування та / або впливу на виявлені під час судового розгляду порушення закону, діяльності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно?правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
З матеріалів цивільної справи слідує таке.
У позовній заяві САП прохала визнати необґрунтованими згадані активи та стягнути їх в дохід держави, позаяк вони не були набуті за рахунок законних доходів відповідачів, один з яких є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
На противагу таким твердженням позивача, відповідачі та їх представники наполягали на тому, що спірні активи ОСОБА_2 придбала не за рахунок отриманих нею чи сином ОСОБА_1 доходів, а за рахунок позики, наданої ОСОБА_7 22.11.2022 у сумі 375 000,00 доларів США готівкою.
На підтвердження того, що у розпорядженні ОСОБА_7 могла бути відповідна сума коштів та законності джерела їх походження, відповідачі надали суду довідку відділення № 197/15 АБ «Укргазбанк» від 19.08.2022 № 5?197/15/1021/2022 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) за підписом начальника відділення Ольги Хлівної.
З цією довідки слідує, що в АБ «Укргазбанк» на ім`я ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито поточний рахунок у доларах США № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 . 19.08.2022 з цього рахунку, згідно із заявою про видачу готівки № TR.21900395.32295.11908, знято через касу банку 417 000,00 доларів США.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України гривні щодо іноземних валют станом на 19.08.2022 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 417 000,00 доларів США в еквіваленті становило 15 249 106,2 грн.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_7 підтвердив, що 19.08.2022 отримав у відділенні банку зазначену суму коштів, яку днем раніше поклав на власний рахунок.
Втім, судом з`ясовано, що видача банком 19.08.2022 зазначеної суми грошових коштів готівкою суперечить обмеженням, установленим Національним банком України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 679?XIV від 20.05.1999 «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк України має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі (ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону № 679?XIV).
У силу ч. 3 ст. 6 Закону № 679?XIV Національний банк України в межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
До функцій Національного банку України віднесено, серед інших, встановлення для банків правил проведення банківських операцій (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 679?XIV).
Пунктом 1.2 Інструкції про порядок підготовки, видання, реєстрації, надсилання та систематизації нормативних документів Національного банку України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 313 від 20.12.1995, визначено, що нормативний акт Національного банку України - це офіційний документ, юридична форма правотворчої діяльності Національного банку України. Він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить у собі певні правила її діяльності. Нормативний акт є обов`язковим для виконання всіма банками, а також юридичними і фізичними особами під час здійснення банківських операцій.
Постанови, накази, розпорядження, листи, телеграми є правозастосовуючими документами розпорядчого характеру і видаються на виконання законодавства та нормативних актів Національного банку України (абз. 8 п. 1.3 цієї ж Інструкції).
З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи 24.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Пункт 5 цієї постанови (в редакції станом на 19.08.2022) містив заборону видачі в Україні готівкових грошових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100 000,00 грн у день (без урахування комісії банку).
З огляду на наведене, видача АБ «Укргазбанк» 19.08.2022 коштів у готівковій формі у сумі 417 000,00 доларів США, що в еквіваленті становило 15 249 106,2 грн, суперечила забороні, встановленій у п. 5 Постанови Правління Національного банку України № 18.
Із показань свідка ОСОБА_7 слідує, що метою зняття 19.08.2022 коштів з банківського рахунку було отримання згаданої довідки банку, щоб задекларувати кошти на митниці при їх вивезенні за кордон.
Відповідно до Закону України № 361?ІХ від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції станом на 19.08.2022) (далі ? Закон № 361?ІХ), фінансова операція у вигляді внесення на банківський рахунок 417 000,00 доларів США готівкою підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу банком.
Фінансовий моніторинг - це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму.
Первинний фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (п. 45 ч. 1 ст. 1 Закону № 361?ІХ).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 361?ІХ банки належать до суб`єктів первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 361?ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу і призначає працівника, відповідального за його проведення.
Внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також запобігання використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, серед іншого:
- забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 361?ІХ);
- забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою (ими) операцією (ями) (п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 361?ІХ);
- повідомляти спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним, зокрема абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону № 361?ІХ, - не пізніше п`ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені (п.п. «б» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону № 361?ІХ).
У відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону № 361?ІХ фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 000,00 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют 400 000,00 грн на момент проведення фінансової операції, за умови здійснення фінансової операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Така порогова фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу (п. 67 ч. 1 ст. 3 Закону № 361?ІХ).
Виходячи з показань ОСОБА_7 про те, що довідка банку йому потрібна була для того, щоб задекларувати на митниці джерело походження грошових коштів, нелогічним та сумнівним видається, що таке джерело він міг підтвердити при їх внесенні на банківський рахунок готівкою - за 1 день до їх зняття. Згідно з матеріалами судової справи відповідних законних доходів ОСОБА_7 не мав.
У свою чергу зазначене ставить під сумнів здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу - відділенням АБ «Укргазбанк» фінансового моніторингу порогової фінансової операції, пов`язаної із внесенням ОСОБА_7 на банківський рахунок 417 000,00 доларів США готівкою.
У силу ч. 6 ст. 8 Закону № 361?ІХ відповідальність за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу несе керівник суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також відповідальний працівник.
Згідно із ст. 63 Закону України № 2121?ІІІ від 07.12.2020 «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Виявлені порушення законодавства потребують відповідного реагування шляхом постановлення окремої ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 ЦПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним чи іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
З метою перевірки наведених обставин та вжиття відповідних заходів реагування суд уважає за необхідне скерувати окрему ухвалу на адресу Національного банку України та Державної служби фінансового моніторингу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 262 ЦПК України,
у х в а л и в :
Повідомити Національний банк України та Державну службу фінансового моніторингу України про вказані в ухвалі порушення для проведення перевірки та вжиття відповідних заходів.
Про вжиті заходи повідомити Вищий антикорупційний суд протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали.
Окрема ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, яких вона стосується. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.09.2024.
Судді:
Віталій КРИКЛИВИЙ Маркіян ГАЛАБАЛА Віктор НОГАЧЕВСЬКИЙ