Документ № 121780333

Справа № 991/7929/24

Провадження № 1-кс/991/9510/24

УХВАЛА

19.09.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 62023000000000883,

за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зірка, Поліського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.26.08.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) у названому кримінальному провадженні надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - прокурор), про продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку тримання під домашнім арештом на 60 днів та покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення та, що такі не зменшились, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді.

1.3.Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 від 27.08.2024 у справі № 991/7929/24 (провадження № 1-кс/991/7966/24) закрито провадження за зазначеним клопотанням.

1.4.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 11.09.2024 скасовано ухвалу слідчого суді ВАКС від 27.08.2024 та постановлено нову ухвалу, якою матеріали цього клопотання повернуто слідчому судді ВАКС для розгляду в порядку ст. 199 КПК України.

1.5.16.09.2024 згідно із протоколом автоматично визначення слідчого судді матеріали клопотання передані на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє частково, з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частини 1, 2 ст. 181 КПК України).

2.5.Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).

2.6.Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (частини 1, 3-5 ст. 199 КПК України).

2.7.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Водночас, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.8.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.9.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.10.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.11.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому, з урахуванням положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України, його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

3.2.До того ж, колегія суддів АП ВАКС під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 27.08.2024 дійшла висновку, що оскільки кримінальне провадження № 62023000000000883 підсудне ВАКС за критеріями, визначеними п.п. 1), 2) ч. 5 ст. 216 КПК України, то здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у зазначеному провадженні відноситься до повноважень слідчого судді саме цього суду, в тому числі щодо розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу /а.с. 217-219 т. 6/.

Щодо питань, які належить вирішити

3.3.16.04.2024 слідчим суддею ВАКС до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 17.06.2024, із покладенням наступних обов`язків: (1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; (2) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю /а.с. 46, 47 т. 6/.

3.4.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 29.05.2024 у справі № 991/4521/24 змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт із залишенням раніше покладених обов`язків до 17.06.2024 /а.с. 48 т. 6/.

3.5.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.06.2024 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, до 05.07.2024, із покладенням таких же обов`язків, що і попередніми ухвалами /а.с. 137-149 т. 6/.

3.6.04.07.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 04.09.2024 /а.с. 158-167 т. 6/.

3.7.Ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 02.08.2024 названу ухвалу слідчого судді скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом до 04.09.2024 із забороною йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також продовжено до 04.09.2024 строк дії покладених на нього обов`язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; (2) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю /а.с. 168-177 т. 6/.

3.8.Із клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом та відповідно покладених на нього обов`язків прокурор звернувся до ВАКС 26.08.2024 /а.с. 1-21 т. 1/.

3.9.Поряд з цим, 28.06.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000883 від 13.10.2023 завершено /а.с. 150-157 т. 6/.

3.10.Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та чи виправдовують такі тримання підозрюваного під домашнім арештом;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного;

-щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.11.Кримінальне провадження № 62023000000000883 було розпочате 12.07.2023 /а.с. 22, 23 т. 1, а.с. 16, 17 т. 7/.

3.12.05.10.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру, а 10.06.2024 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, а саме: у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України (далі - ЗСУ) в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до інших тяжких наслідків /а.с. 161-226 т. 2, а.с. 49-130 т. 6/.

3.13.Так, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він будучи тимчасово виконуючим обов`язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України (далі - Департамент), за попередньою змовою з заступником Міністра оборони України (далі - МОУ) ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, за пособництва начальника управління розвитку речового забезпечення Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - ЦУРСМЗ ЗСУ) ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату державних коштів на користь представників компанії «MIMALTEMER LTD» шляхом укладення договорів № 01 від 05.03.2022 та № 03 від 11.04.2022 із вказаною компанією на постачання балістичних жилетів у комплекті, у загальній кількості 80 000 шт за двома договорами, за завищеними цінами, які не відповідають державним та військовим стандартам України, зокрема, щодо захисних властивостей, без визначення у них вимог щодо контрою за якістю, а також гарантійних строків, та обравши місцем поставки товару територію іншої держави, у якій здійснення перевірки якості товару неможливе.

Водночас, зо змістом підозри, названі договори були укладені без обов`язкового попереднього проведення Департаментом юридичного забезпечення МОУ відповідної юридичної експертизи, без попереднього погодження із Департаментом фінансів МОУ та без попереднього здійснення моніторингу оцінки ризиків Департаментом внутрішнього аудиту МОУ.

У подальшому, ОСОБА_3 забезпечив здійснення попередньої оплати за вказаним зовнішньоекономічними договорами, шляхом підготовки проектів та підписання відповідних рішень, а саме: «Рішення щодо здійснення попередньої оплати за контрактом від 05.03.2022 № 1» та «Рішення щодо здійснення попередньої оплати за зовнішньоекономічним контрактом № 3 від 11.04.2022», подальшого погодження розподілу коштів на проведення його централізованої оплати, затвердження копій документів, необхідних для здійснення такої оплати, та їх направлення до АТ «Укрексімбанк».

Поряд з цим, за змістом підозри, ОСОБА_3, будучи відповідальним за підготовку та організацію виконання укладених договорів (додаткових угод), зловживаючи своїм службовим становищем, свідомо не вжив заходів щодо повідомлення Центрального управління контролю якості щодо факту укладення зазначених договорів та необхідності здійснення контролю за якістю речового майна у місці поставки товарів за договорами, а також не забезпечив організацію виконання зазначених договорів шляхом направлення туди представників Департаменту, чим умисно допустив безпідставне виконання вказаних договорів та прийняття на облік неякісного товару за ними.

Після цього ОСОБА_3 з метою приховання протиправної діяльності шляхом безпідставного погашення дебіторської заборгованості за договором № 01 від 05.03.2022 та унеможливлення здійснення МОУ заходів представницького характеру через направлення до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) представників Департаменту для підписання службовими особами цієї військової частини змінених актів приймання-передачі № 295 - № 298 на заміну актів приймання-передачі № 100 від 19.03.2022, № 104 та № 106 від 21.03.2022, та № 107 22.03.2022, з відображенням інформації про нібито проведення перевірки якості балістичних жилетів у комплекті за зазначеним договором, що призвело до поставки до ЗСУ засобів індивідуального захисту - балістичних жилетів у кількості 30 000 шт неналежної якості, які не можуть використовуватись військовослужбовцями ЗСУ через невідповідність державним та військовим стандартам України.

З цією ж метою ОСОБА_3, забезпечив унеможливлення здійснення МОУ заходів представницького характеру через прийняття військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) товару за договором № 03 від 11.04.2022 згідно актів приймання-передачі № 906 від 21.07.2022, № 979 від 03.08.2022, № 1005 від 05.08.2022, № 2438 від 30.12.20522, у тому числі уклавши 23.12.2022 додаткову угоду № 2 до названого договору, якою зменшено вимоги до балістичних властивостей бронежилетів, що призвело до поставки до ЗСУ засобів індивідуального захисту - балістичних жилетів у кількості 37 000 шт неналежної якості, які не можуть використовуватись військовослужбовцями ЗСУ через невідповідність державним та військовим стандартам України.

В результаті зазначених дій державі Україна в особі МОУ завдано збитків у загальній сумі 1 724 852 735,10 грн, що є особливо великим розміром.

Окрім того, за змістом повідомленої підозри, вищенаведені дії, зокрема, ОСОБА_3 призвели до критичних наслідків в підтриманні обороноздатності країни, загрози життю та здоров`ю особового складу ЗСУ внаслідок своєчасного незабезпечення військовослужбовців якісними засобами індивідуального захисту, внаслідок чого підірвано рівень боєздатності підрозділів ЗСУ.

3.14.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.15.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).

3.16.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.17.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.18.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.19.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-Витягів із наказів МОУ № 268 та № 43 від 06.07.2021 про призначення ОСОБА_3 заступником директора Департаменту /а.с. 51-53 т. 1/;

-наказів МОУ № 725КП від 07.07.2021, № 74/нм від 22.02.2022, № 99кп від 17.08.2022 про тимчасове виконання ОСОБА_3 обов`язків директора Департаменту /а.с. 54-59 т. 1/;

-положення про Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів, затвердженого наказом МОУ № 267 від 28.05.2019 (зі змінами), яке визначає завдання та повноваження Департаменту на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб ЗСУ /а.с. 38-50 т. 1/;

-технічної специфікації МОУ на предмети для речового забезпечення та Державного стандарту 8782:2018 «Засоби індивідуального захисту бронежилети», технічні вимоги для закупівлі бронежилетів /а.с. 64-99, 140-142 т.1/;

-Інструкції з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені МОУ /а.с. 143-150 т.1/;

-договору № 01 від 05.03.2022 на поставку комплекту балістичних жилетів, який від імені МОУ підписав ОСОБА_3, у якому відсутні вимоги щодо якості товару, його технічних характеристик, не врегульований порядок здійснення контролю за якістю поставленого майна, відсутні гарантійні зобов`язання, а також специфікації та актів приймання- передачі /а.с. 219-248 т. 4/;

-договору № 03 від 11.04.2022 на поставку балістичних жилетів, який від імені МОУ підписав ОСОБА_3, у якому відсутні вимоги щодо якості товару, його технічних характеристик, не врегульований порядок здійснення контролю за якістю поставленого майна, відсутні гарантійні зобов`язання, рішень про попередньо оплату за названим договором, специфікації та актів приймання-передачі /а.с. 81-110 т.4/;

-висновку експерта № 25347/23-32 від 04.01.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи, зокрема, у додаткових угодах № 01, 02 до договору поставки від 11.04.2022, розрахунках попередньої оплати за договором поставки № 01 від 05.03.2022 виконані ОСОБА_3 /а.с. 62-153 т. 2/;

-висновку експерта № 20338/23-31 від 10.08.2023 за результатами проведення судово-балістичної експертизи балістичних жилетів у комплекті, поставлених компанією «MIMALTEMER LTD» на виконання договору поставки № 03 від 11.04.2022 та додаткової угоди № 2 від 23.12.2023 до нього, яким, окрім іншого, встановлено неможливість використання за цільовим призначенням військовослужбовцями ЗСУ бронежилетів, які були об`єктами балістичних випробувань (поставлені компанією «MIMALTEMER LTD» за договором поставки № 03 від 11.04.2022) у зв`язку з невідповідністю ДСТУ 8782:2018 /а.с. 1-11 т. 2/;

-висновку експерта № СЕ-19-23/38410-ТВ від 24.07.2023 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи балістичних жилетів у комплекті, відповідно до якого надані на дослідження бронежилети не відповідають вимогам ВСТ 01.301.010-2021 в частині перевищення глибини позаперешкодної деформації підтримуючого матеріалу, що є критичною невідповідністю ДСТУ 8782:2018, базовому класу балістичної стійкості згідно з ВСТ 01.301.010-2021 /а.с. 12-20 т. 2/;

-висновку експерта № 22086/23-72 від 18.10.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якого розмір втрачених активів (нанесення збитків) державі в особі МОУ внаслідок виконання компанією «MIMALTEMER LTD» договору поставки № 03 від 11.04.2022 та додаткової угоди № 2 від 23.12.2023 до нього, розрахунково складає 948 485 010,00 грн /а.с. 21-61 т. 2/;

-висновку експертів № 27493/27494/23-72 від 25.04.2024 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, відповідно до якого розмір матеріальних збитків державі в особі МОУ внаслідок виконання компанією «MIMALTEMER LTD» договору поставки № 1 від 05.03.2022 розрахунково складає 776 367 725,10 грн; /а.с. 1-45 т. 6/;

-висновку експертів № 28513/23-83 від 06.03.2024 за результатами проведення комісійної судової військової експертизи, відповідно до якого дії заступника МОУ ОСОБА_7, т.в.о. директора Департаменту ОСОБА_3 не відповідали вимогам нормативних (керівних) документів щодо речового забезпечення військовослужбовців під час організації та здійснення закупівлі за державні кошти речового майна відповідно до договорів поставки № 01 від 05.03.2022 та № 03 від 11.04.2022 і додаткової угоди № 02 від 23.12.2022 до нього, укладених між Міністерством оборони України та компанією «MIMALTEMER LTD», та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку щодо зниження боєздатності ЗСУ /а.с. 84-204 т. 5/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_9, відповідно до якого, останній, ознайомившись з договорами поставки, укладеними під час дії правового режиму воєнного стану з іноземними постачальниками, в тому числі при укладенні договорів поставки із компанією «MIMALTEMER LTD», повідомив про зазначення у договорах та специфікаціях до них в якості характеристики товару посилання на неіснуючі або такі, що втратили чинність, стандарти, або взагалі без посилання на будь-який стандарт /а.с. 100-114 т. 3/ та іншими матеріалами у їх сукупності.

3.20.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 62023000000000883 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.21.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.22.Водночас, слідча суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

3.23.Поряд з цим, порушені захистом питання щодо підозри виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Щодо наявності ризиків

3.24.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

3.25.Обидва злочини є особливо тяжкими. Так, дії, передбачені ч. 2 ст. 114-1 КК України караються позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, а ч. 5 ст. 191 КК України - від семи років до дванадцяти років.

3.26.Водночас, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткові обов`язкові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3.27.Поряд з цим, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

3.28.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

3.29.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.

3.30.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.31.Окрім того, слідча суддя бере до уваги професійний досвід підозрюваного, зокрема, тривалий час перебування на керівній посаді у Міністерстві оборони України, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних військових формувань, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від органу досудового розслідування та суду навіть в умовах воєнного стану.

3.32.Поряд з цим, слід зазначити, що ОСОБА_3 має статус підозрюваного і у іншому кримінальному провадженні /а.с. 11 т. 7/, що на переконання слідчої судді, збільшує ймовірність його переховування.

3.33.Водночас, слідча суддя не бере до уваги покликання прокурора, які він зазначає на обґрунтування ризику переховування, на те, що інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8, залишив межі території України за листом ОСОБА_7 /а.с. 131-136 т.6/, який також є підозрюваним у даному провадженні. Адже, процесуальна поведінка інших підозрюваних не може свідчити про те, що до таких дій може вдатись і ОСОБА_3 . Однак, зазначене не спростовує наведених вище висновків слідчої судді щодо існування ризику переховування.

3.34.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

3.35.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.36.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.37.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.38.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.39.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.40.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.41.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань, у т.ч. тих, що є діючими та колишніми працівниками МОУ.

3.42.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.43.З огляду на зазначене, слідча суддя визнає неспроможними покликання захисника на відсутність ризику впливу на свідків, адже більшість свідків сторони обвинувачення на його переконання, не дають викривальних показань щодо підозрюваного, а лише повідомляють загальні відомості щодо обставин їх роботи (посадових обов`язків, порядку укладення договорів, проведення перевірок та виявлених за їх результатами порушень, тощо) на тих чи інших посадах в МОУ.

3.44.Водночас, підозрюваний ОСОБА_3, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатись до здійснення впливу на підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, зокрема, шляхом узгодження з ними процесуальної поведінки, обсягу і змісту надання показань суду, тощо.

3.45.Водночас, прокурором не доведено наявність ризику впливу підозрюваного на експертів у цьому кримінальному провадженні, адже сам лише факт значної кількості проведених експертних досліджень під час досудового розслідування та ймовірність необхідності у подальшому виклику експертів до суду не свідчіть про можливість підозрюваного здійснювати вплив на таких. Натомість, інших об`єктивних даних щодо ймовірності такого впливу прокурор не навів.

3.46.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.47.На переконання слідчої судді, прокурор не довів такий ризик.

3.48.Так, на обґрунтування зазначеного ризику прокурор покликався на те, що підозрюваний може вдатись до спроб створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик, на переконання прокурора, може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами.

3.49.Однак доказів, які б вказували на обґрунтовані підстави покликатись на зазначене не навів.

3.50. Що ж до інших доводів прокурора на обґрунтування зазначеного ризику, то такі на переконання слідчої судді, підтверджують ризики переховування від органу досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків та інших підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що уже встановлено слідчою суддею.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

3.51.Прокурор у клопотанні покликався, що підозрюваний перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, шляхом незаконного перетину державного кордону.

3.52.Однак, слідча суддя відзначає, що ознаки такого кримінального правопорушення можуть бути наявні у разі реалізації підозрюваним ризику переховування від органу досудового розслідування чи суду, який був встановлений у цій ухвалі. Однак, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, на переконання слідчої судді, не можна обґрунтовувати одними і тими ж обставинами.

3.53.Враховуючи зазначене, наразі ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не доведений.

3.54.Отже, слідчою суддею встановлено, що наразі ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків, та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, продовжують існувати, хоча і є незначними.

3.55.Адже ОСОБА_3 повідомлено про підозру ще 05.01.2024. Однак, сторона обвинувачення не надала жодних доказів, які б вказували на те, що з того часу та протягом дій попередніх ухвал слідчих суддів та колегії суддів АП ВАКС, перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_3 вчиняв які-небудь дії, спрямовані на реалізацію названих ризиків з метою уникнення кримінальної відповідальності.

3.56.Разом з цим, така поведінка підозрюваного не нівелює встановлені ризики, натомість свідчіть про дієвість застосованого до нього запобіжного заходу та виправданість його подальшого застосування з огляду на існування встановлених ризиків.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

3.57.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.58.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.59.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування. Як зазначив у судовому засіданні захисник, матеріали кримінального провадження налічують близько 90 томі, водночас сторона захисту наразі ознайомилась із 75 томами.

3.60.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.61.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.62.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.63.Разом з цим, слідча суддя зауважує, на момент розгляду цього клопотання строк дії попередньої ухвали, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід /а.с. 168-177 т. 6/, сплив 04.09.2024.

3.64.Водночас, слідча суддя враховує, що прокурор із клопотанням про продовження такого строку звернувся 26.08.2024, тобто у строк, передбачений ч. 1 ст. 199 КПК України, яке наразі і вирішується слідчою суддею.

3.65.Поряд з цим, з огляду на вищенаведене, прокурором доведені підстави для подальшого застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.

3.66.Водночас, зважаючи на те, що строк дії запобіжного заходу на час розгляду клопотання завершився, слідча суддя не може його продовжити, як про це зазначалось у клопотанні прокурора.

3.67.Однак відповідно до засади диспозитивності слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (ч. 3 ст. 26).

3.68.Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Частина 5 останньої встановлює, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного (заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи; наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування).

3.69.Отже, з інших підстав слідча суддя не вправі відмовляти у задоволенні клопотання, а тому покликання сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

3.70.Таким чином, зважаючи на те, що строк тримання особи під домашнім арештом закінчився, однак встановлені підстави для подальшого застосування запобіжного заходу, слідча суддя вважає за необхідне саме застосувати запобіжний захід.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам

3.71.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.72.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, пов`язане із позбавленням волі та є особливо тяжким.

3.73.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, водночас є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні /а.с. 11 т. 7/, що вказує на наявність ризику повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки.

3.74.Також, слідча суддя бере до уваги, що розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3, складає 1 724 852 735,10 грн, який є особливо великим

3.90.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 37 років /а.с. 61 т. 6/, зі слів підозрюваного, він має сина 2013 року народження, наразі перебуває у розпорядженні Національного університету оброни України імені ОСОБА_10, має на утримані батьків пенсіонерів, адже його мати має проблеми зі здоров`ям, а батько є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 25-36 т. 7/, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків.

3.91.Водночас, підозрюваний на проблеми зі здоров`ям не скаржився, відомостей щодо його репутації, майнового стану слідчій судді не надано.

3.92.Виходячи з наведеного, слідча суддя вважає, що необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, на строк 60 днів, тобто, до 18.11.2024, включно з обов`язком прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

3.75.Разом з тим, з урахуванням введення на території України воєнного стану, імовірність настання надзвичайних ситуацій воєнного, а також техногенного, природного характеру, а також імовірність погіршення стану здоров?я, слідча суддя вважає за можливе зробити виключення щодо перебування під домашнім арештом за умови настання таких обставин. Тому доцільним вбачається застосування домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло у визначений цією ухвалою період доби за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

3.76.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, а саме застава, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.77.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.

3.78.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.

3.79.Натомість, під час перебування особи під домашнім арештом працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтися в житло цієї особи.

3.80.Тому, саме домашній арешт підозрюваного у визначений період доби є єдиним ефективним запобіжним заходом, здатним забезпечити ненастання встановлених слідчою суддею ризиків.

3.81.В іншому разі виконання обов`язків підозрюваного у кримінальному провадженні, де він підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, фактично буде забезпечуватись виключно його власним бажанням.

3.82.Водночас, належна процесуальна поведінка підозрюваного, на що покликався захисник, не спростовує встановлених ризиків, а вказує на ефективність обраного запобіжного заходу.

3.83.Такий ступінь втручання у права підозрюваного виправданий завданнями кримінального провадження, до яких належить захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.84.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слід покласти на підозрюваного обов`язки, об`єктивна необхідність в яких доведена прокурором, на 60 днів, тобто до 18.11.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; (2) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

3.85.Щодо ж до покликань сторони захисту на необхідність для підозрюваного відвідувати батьків, які проживають у м. Переяслав-Хмельницький Київської області, слідча суддя зазначає, що задля можливості пересування підозрюваного за межі м. Києва передбачений механізм отримання відповідного дозволу у слідчого, прокурора. До того ж, слідча суддя звертає увагу, що КПК України не встановлено обмежень щодо кількості звернень сторони захисту до слідчого/прокурора із клопотання про надання дозволу на виїзд за відповідної територіальної одиниці у період дії покладених на підозрюваного обов`язків. Водночас, сторона захисту не покликалась на наявність з-боку слідчого/прокурора випадків відмови у надані відповідного дозволу.

3.86.Поряд з цим, сторона захисту заперечувала щодо покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, покликаючись на те, що починаючи з серпня 2024 року на території України діє погодинна подача електроживлення, що зазвичай не перевищує 6 годин, отже, в години відсутності електричної енергії, підозрюваний позбавлений можливості засіб електронного контролю, у зв`язку зичим постійно спрацьовує сигнал некоректної роботи пристрою, що підтверджується неодноразовими зверненнями захисника до Головного управління Національної поліції у м. Києві /а.с. 37-48 т. 7/. Натомість, після відновлення електропостачання ОСОБА_3 фактично прикутий до джерела живлення, адже зарядка засобу контролю триває 3-4 години. Зазначене, на переконання сторони захисту порушує нормальний уклад життя підозрюваного.

3.87.З цього приводу слідча суддя зазначає, що станом на момент прийняття цього рішення, ситуація з електропостачанням, зокрема у м. Києві значно покращується. До прикладу, за офіційним повідомленням постачальника електроенергії, починаючи з 23.07.2024 тривалість стабілізаційних відключень знизилась, а для деяких груп споживачів не застосовували, а фактично з 01.08.2024 стабілізаційні відключення електроенергії у м. Києві взагалі не застосовувались.

3.88.Отже, наразі обставини, які викликають труднощі у застосуванні ОСОБА_3 електронного засобу контролю, зокрема необхідність його зарядження від електричного джерела живлення, втратили свою актуальність.

3.89.З огляду на зазначене, а також враховуючи відсутність даних про те, що електронний засіб контролю, застосований до ОСОБА_3, має технічні несправності, які виключають можливість його експлуатації, слідча суддя доходить висновку про відсутність на даний час підстав для відмови у покладенні на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю.

3.90.До того ж, слідча суддя зауважує, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю її підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.

3.91.Натомість, належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у тому числі відсутність їх порушень у період, коли строк дії застосованого до нього запобіжного заходу сплив, не обумовлює скасування таких обов`язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.92.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, належить визначити на 60 днів. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.93.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 62023000000000883 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, на строк 60 днів, тобто, до 18.11.2024, включно з обов`язком прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов`язання виконувати такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 18.11.2024 включно.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвалу про застосування домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1