- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/8946/24
Провадження 1-кс/991/8991/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023, щодо:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця міста Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, строком на 2 місяці з покладенням ряду процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінального провадження № 42023140000000122 від 23.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом сприяння службовими особами Львівської митниці, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконному переміщенню на митну територію України побутової техніки в результаті чого до державного бюджету не були сплачені обов`язкові митні і податкові платежі, на загальну суму 15 510 800,19 гривень.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у квітні 2023 року невстановлені на даний час особи, діючи в інтересах невстановленого суб`єкта господарської діяльності, який займався продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на територію України, організували перевезення (переміщення) значної партії дороговартісної цифрової техніки (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник різних торгових марок; далі - цифрова техніка) на підставі експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4 із Федеративної Республіки Німеччина на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.
За версією слідства, для вказаних цілей невстановлена особа у квітні 2023 року підшукала, залучила і схилила ОСОБА_7, надавши йому при цьому вантажний автомобіль «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код: НОМЕР_2, далі - ТЗ), до незаконного ввезення (переміщення) вищезгаданої партії цифрової техніки через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Угринів-Долгобичув» (далі - пункт пропуску або МАПП) на територію України.
В свою чергу, ОСОБА_7 для реалізації вищевказаного злочинного умислу 13.04.2023 на ТЗ здійснив виїзд із України до Республіки Польща, звідки далі на тому ж ТЗ прослідував до Федеративної Республіки Німеччина, на території якої (неподалік від аеропорту «Ганновер-Лангенхаген») здійснено завантаження ТЗ вищевказаною цифровою технікою (із опломбуванням вантажного відсіку пломбою № 3673638).
ОСОБА_7 надано товаросупровідні документи для експорту цих товарів ТЗ з митної території Європейського Союзу до митної території України на підставі експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4.
Після цього 22.04.2023 ОСОБА_8 на ТЗ, в якому знаходилася вищевказана цифрова техніка, у згаданому пункті пропуску пройшов прикордонний та митний контроль компетентними органами Республіки Польща, надавши при цьому уповноваженим особам відповідні товаросупровідні документи на згаданий товар, та продовжив рух по території пункту пропуску в напрямку в`їзду в Україну на ТЗ, завантаженому вищезгаданою партією дороговартісної цифрової техніки, достовірно знаючи, що переміщає на митну територію України комерційну партію товару, що підлягає декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, тобто є об`єктами оподаткування.
Знаючи, що вказані документи не подавалися до Львівської митниці, діючи умисно, ОСОБА_7 приховав факт ввезення товарів на митну територію України та в порушення вимог ст. ст. 75, 198, 374 Митного кодексу України не здійснив декларування їх ввезення на митну територію України, що унеможливило подальше нарахування митним органом митних платежів і ввізного мита відповідно до Митного кодексу України та Податкового кодексу України.
Так, вказаний ТЗ, завантажений вищезгаданою партією дороговартісної цифрової техніки, під керуванням ОСОБА_7 після проходження на території пункту пропуску 22.04.2023 о 14:52 год. прикордонного контролю військовослужбовцями Державної прикордонної служби України прослідував смугою руху «червоний коридор» у зону митного контролю (далі - ЗМК) митного поста (далі - МП) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 для здійснення митного контролю і виконання митних формальностей.
За твердженням детектива, здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які ніби переміщалися ТЗ, відповідно до експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4, було розподіллено на державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_4, за яким була закріплена та який використовував особисту номерну печатку (далі - ОНП) № 132 і на той час перебував на території пункту пропуску, та якого у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб невстановлена особа схилила до вчинення зловживання своїм службовим становищем та внесення завідомо недостовірних відомостей до АСМО «Інспектор» щодо відсутності у ТЗ вищезгаданої партії товару (вантажу), що у подальшому спричинило переміщення вантажу на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю та несплати обов`язкових платежів (податку на додану вартість та ввізного мита).
Надалі, 22.04.2023 із 16:33 год. до 17:16 год. ОСОБА_9, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України значної партії дороговартісної цифрової техніки без сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, маючи регламентований доступ та особисті атрибути доступу (логін і пароль користувача) до АСМО «Інспектор», навички роботи в програмно-інформаційних комплексах та комп`ютерних мережах митних органів, вніс до функціональних модулів «Журнал пункту пропуску» (далі - «ЖПП») і «Диспетчер зони митного контролю» (далі - «ДЗМК») АСМО «Інспектор» в розділі «Загальні дані» вніс завідомо недостовірні відомості - проставив відмітки «Без вантажу» та «Без пломб».
Після чого на контрольному талоні № НОМЕР_3, виданому ОСОБА_7 при в`їзді в пункт пропуску із території Республіки Польща, ОСОБА_9 проставив ОНП № 132, що свідчило про завершення митного контролю і митного оформлення стосовно ТЗ та надало право ОСОБА_10 на ТЗ виїхати із пункту пропуску і прослідувати на митну територію України, де проїхавши близько 35 метрів по автодорозі Т-14-08 в напрямку до
м. Червонограда Львівської області близько 17:30 год.
22.04.2023 працівниками УСБ України у Львівській області був зупинений ТЗ, у вантаженому відсіці якого у ході здійснення 22-23.04.2023 у тимчасовій зоні митного контролю подальшого переогляду працівниками Львівської митниці було виявлено вищевказаний товар (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник), який на ТЗ переміщено на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу, при цьому ОСОБА_7 жодних документів на вказаний вантаж (товар) або документів, що стосуються переміщення вказаного вантажу (товару) через митний кордон України, не надав.
Після цього за результатами вищеописаного переогляду щодо водія ТЗ - громадянина України ОСОБА_7 працівником Львівської митниці складено протокол про порушення митних правил від 23.04.2023
№ 0444/20900/23 за ч. 1 ст. 482 МК України, а вищезазначений ТЗ із вищеописаними товарами відповідно до ст. 482 МК України поміщено на територію Львівської митниці за адресою: АДРЕСА_3 .
Як зазначає детектив, під час досудового розслідування у
кримінального провадження № 42023140000000122 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.04.2023 (справа № 463/3196/23, провадження № 1-кс/463/2874/23) 26-27.04.2023 прокурори Львівської обласної прокуратури за участю співробітників УСБУ у присутності працівників Львівської митниці провели обшук вищевказаного ТЗ, який на момент початку обшуку перебував у складському приміщенні на території УБК та ПМП Львівської митниці за вищевказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено вищевказаний товар - побутову техніку (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник різних торгових).
Відповідно до висновків експертів Львівського НДЕКЦ МВС України загальна вартість товарів, які були переміщені ОСОБА_7 на митну територію України у поза митним контролем, становить 66 401 920,97 грн.
Окрім цього, відповідно до розрахунку митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезені на митну територію України станом на 22.04.2023 в режимі «імпорт» вищевказаних товарів (комерційного вантажу), який був підготовлений Львівською митницею, загальна сума митних платежів, які підлягали б сплаті за вказаних умов, становить 15 510 800,19 грн. (сума ввізного мита - 1 858 680,00 грн, сума ПДВ - 13 652 120,19 грн).
Відповідно до висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 07.09.2023 № СЕ-19/103-23/9208-ЕК загальний розмір матеріальних збитків (шкоди), тобто митних платежів, що підлягали б нарахуванню та сплаті у випадку ввезення на митну територію України в митному режимі «імпорт» вищевказаного товару - побутової техніки становить 15 510 800,19 грн.
Тобто, версія слідства полягає в тому, що за вищевикладених обставин ОСОБА_7, за сприяння державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_4, переміщено на митну територію України через державний кордон України у пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» товари без сплати митних платежів у сумі 15 510 800,19 грн, до яких відповідно до п. 27 ст. 4 Митного кодексу України входять мито та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), які відповідно до пп. 9.1.3, 9.1.7 ст. 9 Податкового кодексу України входять у систему оподаткування України.
Детектив зазначає, що 10.09.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для інших осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає детектив, підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
За твердженням детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім домашнього арешту, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, застосування запобіжного заходу більш м`якого, ніж домашній арешт, на переконання детектива, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, детектив зазначає, що з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу та виконання завдань кримінального провадження, існує необхідність в покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) - утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання наголошуючи, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а на підтвердження зроблених у ній висновків стороною обвинувачення не надано жодного доказу.
Так, за твердженням захисника, зміст повідомлення про підозру, як і долучені до клопотання матеріали не містять жодного доказу обов`язкової ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.
Також, на думку захисника, прокурором не доведено, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки попередня поведінка ОСОБА_4 навпаки свідчить про відсутність в нього будь-якого наміру переховуватися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, частиною п`ятою зазначеної статті передбачено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, вказаних вище, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 10.09.2024 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_9 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_9 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом сприяння службовими особами Львівської митниці, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконному переміщенню на митну територію України побутової техніки в результаті чого до державного бюджету не були сплачені обов`язкові митні і податкові платежі, на загальну суму 15 510 800,19 гривень, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
За версією слідства, механізм розслідуваного злочину полягав у тому, що за сприяння службових осіб Львівської митниці, 22.04.2023 ОСОБА_7 рухаючись на автомобілі «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 здійснив переміщення на митну територію України у зоні діяльності митного пункту «Угринів» поза митним контролем, побутової техніки, зокрема мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок, не маючи жодних документів на вказаний товар.
В ході досудового розслідування встановлено, що 22.04.2023 державним інспектором ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_4 була здійснена перевірка автомобіля на якому рухався ОСОБА_7 та проведене його митне оформлення як «порожній», при цьому ним були внесені недостовірні дані в АСМО «Інспектор 2006» в частині відсутності вищезазначених товарів. Вказані дії призвели до порушення встановлених митних правил та уможливили звільнення зацікавлених осіб від сплати до державного бюджету обов`язкових митних і податкових платежів.
Так, відповідно до висновків експертів Львівського НДЕКЦ МВС України, складених за результатами проведення судових товарознавчих експертиз загальна вартість електронних пристроїв, які 22.04.2024 були переміщені ОСОБА_7 на митну територію України у поза митним контролем, становить 66 401 920,97 грн.
Відповідно до листа Львівської митниці від 07.08.2023 №7.4-2-15/8/20015, яким надано розрахунок митних платежів, які б підлягали сплаті при ввезенні на митну територію України фізичною особою комерційного вантажу, загальною вартістю 66 401 920 грн, відповідно до вимог ст. 296 Митного кодексу України, загальна сума обов`язкових (митних та податкових) платежів, які підлягали сплаті до бюджету, становить 15 510 800,19 грн (сума ввізного мита -1 858 680 грн, сума ПДВ - 13 652 120,19 грн), що нормативно та документально підтверджується висновком експерта від 09.07.2023 №СЕ19/103-23/9208-ЕК, за результатами судової економічної експертизи.
Водночас, вказаним висновком експерта встановлено розмір матеріальних збитків (шкоди), завданої державному бюджету, внаслідок несплати митних платежів, що підлягали б нарахуванню та сплаті у випадку ввезення на митну територію України в митному режимі «імпорт», станом на 22.04.2023, електронних пристроїв мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок), переліки яких, зазначений у висновках експертів від 19.07.2023 №СЕ-19/114-23/10217-ТВ, від 18.07.2023 №СЕ-19/114-23/10216-ТВ, від 19.07.2023 №СЕ-19/114-23/10225-ТВ, від 26.07.2023 №СЕ-19/114-23/10226-ТВ, від 02.08.2023 №СЕ-19/114-23/10825-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10823-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10824-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10822-ТВ, від 02.08.2023 №СЕ-19/114-23/10821-ТВ, від 21.07.2023 №СЕ-19/114-23/10820-ТВ, який становить 15 510 800,19 грн.
Отже, версія сторони обвинувачення полягає у тому, що за викладених обставин, ОСОБА_9, будучи державним інспектором ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третіх осіб, створив умови для ввезення ОСОБА_7 на митну територію України значної партії дороговартісної цифрової техніки (мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок), загальною вартістю 66 401 920 грн, незаконного звільнивши його від митного контролю шляхом внесення до функціональних модулів «Журнал пункту пропуску» і «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» в розділі «Загальні дані» завідомо недостовірних відомостей щодо відсутності таких товарів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, які можуть бути вчинені ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складів інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-інформацією щодо чергування 22.04.2023 працівників ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці;
-протоколом від 26-27.04.2023 обшуку вантажного автомобіля «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код: НОМЕР_2, далі - ТЗ), що знаходився у складському приміщенні на території Львівської митниці за адресою: АДРЕСА_3, у ході якого виявлено вищевказаний товар (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник);
-протоколом від 01.05.2023 огляду оригіналу протоколу про порушення митних правил від 23.04.2023 № 0444/20900/23 (із додатками), складеного стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
-протоколом від 01.05.2023 огляду АСМО «Інспектор» (із додатками) щодо здійснення 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ.
-Наказом від 11.11.2021 № 218-ОД начальника 7 прикордонного загону «Про режим в міжнародному пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» та зони прикордонного контролю» (із додатком 4 - схема зони);
-листом 7 прикордонного загону від 26.06.2023 № 23/10514-23-Вих (із додатком - копія Угоди між Кабінетом міністрів України та і Урядом Республіки Польща);
-Наказом від 07.03.2024 № 84 Держмитслужби «Про посилення заходів митного контролю» (із резолюціями-дорученнями та листком ознайомлення);
-Наказом від 04.01.2023 № 14-о в.о. начальника Львівської митниці «Про переведення ОСОБА_4 », відповідно до якого ОСОБА_4 із 11.01.2023 переведено на посаду державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці;
-Наказом від 24.04.2023 № 321-о в.о. начальника Львівської митниці «Про звільнення ОСОБА_4 », відповідно до якого ОСОБА_4 24.04.2023 звільнено із посади державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці за угодою сторін;
-Наказом від 17.11.2021 начальника Львівської митниці «Про введення в дію та закріплення особистого митного забезпечення», відповідно до якого за ОСОБА_18 закріплено ОНП № 132;
-посадовою інструкцією ОСОБА_4, затвердженою в.о. начальника Львівської митниці 14.09.2022;
-Положенням про ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці, затвердженим 14.09.2022;
-протоколом від 20.06.2023 тимчасового доступу до речей і документів, щодо вилучення у Львівській митниці матеріалів листування із Департаментом міжнародної взаємодії Держмитслужби і відповіді митних органів Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина щодо MRN 23DE510369954617M4 (відповідно до якої на ТЗ із ФРН до України перевозився товар «Електронні пристрої, частини та аксесуари») та відомостей із АСМО «Інспектор» (модулі «ДЗМК» і «ЖПП») про здійснення ОСОБА_4 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ;
-протоколом від 20.06.2023 огляду відомостей із АСМО «Інспектор» (модулі «ДЗМК» і «ЖПП») про здійснення ОСОБА_4 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ;
-актом від 24.05.2023 № 7.4-17/21/466 про результати перевірки з окремих питань, проведеної Львівською митницею за фактом здійснення 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ, відповідно до якого у діях ОСОБА_4 встановлено порушення;
-висновками експертів від 19.07.2023 № СЕ-19/114-23/10217-ТВ, 18.07.2023 № СЕ-19/114-23/10216-ТВ, 19.07.2023 № СЕ-19/114-23/10225-ТВ, 26.07.2023 № СЕ-19/114-23/10226-ТВ, 02.08.2023 № СЕ-19/114-23/10825-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10823-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10824-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10822-ТВ, 02.08.2023 № СЕ-19/114-23/10821-ТВ, 21.07.2023 № СЕ-19/114-23/10820-ТВ;
-листом Львівської митниці від 07.08.2023 № 7.4-2-15/8/20015 та додатком до нього;
-висновком експерта від 07.09.2023 № СЕ-19/103-23/9208-ЕК, складеного за результатами проведення економічної експертизи;
-листом Митної кримінальної служби ФРН від 06.10.2023 № Z 4663-2023.UAM800135-DVIII.A.22, з якого вбачається, що за MRN 23DE510369954617M4 відправка була здійснена 20.04.2023, загальна вага товару становила 3319 кг (9 упаковок в 1 позиції), товарами були електронні пристрої, запчастини та аксесуари, номер митної пломби «N3673638»;
-матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими від компетентних органів Республіки Польща разом із листами від 27.11.2023 № 3025-4.Oz.140.2023 та 13.03.2024 № 3021-0.Oz.156.2023;
-Показаннями свідка ОСОБА_15 від 07.02.2024;
-протоколами від 05.02.2024 та 08.02.2024 огляду доступної частини даних мобільного телефону «Apple iPhone 7 A1660» (ІМЕІ: НОМЕР_4 ), що перебував у користуванні ОСОБА_7 і був вилучений під час обшуку 13.06.2023 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;
-листами Львівської митниці від 29.03.2024 № 7.4-4/28-07-05/8.11/9316, 03.04.2024 № 7.4-4/28-07-05/8.11/9996 та додатками до них;
-показаннями свідка ОСОБА_12 від 25.03.2024 і 24.06.2024;
-листом Львівської митниці від 22.04.2024 № 7.4-1/12-01//11658 та додатком до ного (графік виходу на роботу працівників ВМО № 3 МП «Угринів»);
-листом Львівської митниці від 23.04.2024 № 7.4-1/12-01/8.19/11757 та додатком до ного (графік внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці);
-листом Львівської митниці від 30.04.2024 № 7.4-1/12/8.11/12508 та додатками до ного (наказ від 31.01.2022 № 27 та контракт від 04.01.2023 і№ 03/2023 із ОСОБА_4 );
-листом Держмитслужби від 16.04.2024 № 5/23-03-02/8.11/2696 та додатками до ного (наказ від 25.01.2007 № 48 щодо АСМО «Інспектор»);
-протоколом від 12.04.2024 огляду отриманого разом із листом 7 прикордонного загону від 27.04.2023 № 5/872-23вих додатку № 9 (носій інформації) - диску «ALERUM» формату DVD-R ємністю 4.7 Gb із фрагментом відеозапису проходження 22.04.2023 прикордонного контролю ОСОБА_7 у напрямку «в`їзд в Україну» під час руху на згаданому ТЗ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за викладених у клопотанні обставин, а доводи сторони захисту щодо її необґрунтованості не спростовують вказаний висновок.
Слідчий суддя хоча і вважає слушними доводи захисту про відсутність в долучених до клопотання матеріалах прямих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_4 суб`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, разом з тим зауважує, що при розгляді цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або застосування щодо особи обмежувальних заходів. Питання щодо того, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_4 склади кримінальних правопорушень та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на стадії досудового розслідування.
З огляду на це, слідчий суддя відзначає, що доводи сторони захисту про недостатність доказів, які б підтверджували окремі складові підозри, зокрема щодо відсутності шкоди, невстановлення осіб в інтересах яких діяв ОСОБА_9 тощо, не можуть бути предметом оцінки в межах розгляду цього клопотання, а підлягатимуть оцінці судом, за результатами розгляду висунутого обвинувачення, якщо відповідне провадження надійде до суду. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. В контексті цього, слідчий суддя враховує, що наразі досудове розслідування не завершене, тобто стороною обвинувачення продовжується збір нових доказів, що свідчить про передчасність твердження захисту про очевидну необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_9 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.
До того ж враховуючи наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також той факт, що ОСОБА_9 тривалий період працював у Львівській митниці, у зв`язку з чим міг набути широке коло знайомств серед мешканців Львівської області, представників правоохоронних та державних органів, слідчий суддя вважає, що останній може скориставшись такими зв`язками створити умови для безперешкодного виїзду за межі держави навіть в умовах воєнного стану, що є передумовою та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до реального покарання у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншим підозрюваним, впливаючи на зміст, характер, обсяг його показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_9, з огляду на характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, може будь-яким чином, в тому числі безпосередньо або використовуючи третіх осіб умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою їх схиляння до надання неповних та/або недостовірних показань
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким корупційним злочином, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-на день розгляду клопотання підозрюваному ОСОБА_4 виповнилось 35 років, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано;
-невисокий майновий стан підозрюваного та членів його родини, зокрема під час аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено, що за період 2019-2023 років офіційний дохід ОСОБА_4 склав 865 695 грн, а його дружини - ОСОБА_19 за той самий період - 981 445 грн;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання - проживає у місті Львів, має постійне місце роботи, одружений;
-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя вважає доведеним наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки існують ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Разом з тим, з урахуванням всіх встановлених обставин, у тому числі відомостей про особу підозрюваного, зокрема, наявність обов`язків щодо утримання близьких осіб, міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, його процесуальна поведінка на час розгляду клопотання та інші дані, слідчий суддя доходить висновку, що існуючі ризики не досягають такого обсягу та рівня, які б давали беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, однак свідчать про достатність підстав для встановлення підозрюваному заборони залишати житло у період часу із 20 год 00 хв до 07 год 00 хв.
Вказаний запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде прийнятним для підозрюваного, з урахуванням досліджених матеріалів (відсутність матеріальної можливості для внесення застави, у разі застосування такого виду запобіжного заходу, необхідність відвідування роботи з метою забезпечення матеріального добробуту сім`ї тощо) та буде належним стримуючим фактором від порушення ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і забезпечить дотримання ним належної процесуальної поведінки, тоді як посилання прокурора на неможливість забезпечення належного контролю за дотриманням умов нічного домашнього арешту у зв`язку із значною територіальною віддаленістю підозрюваного від міста Києва в жодному разі не може бути причиною застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту.
Разом з тим, при оцінці пропорційності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час для запобігання встановленим ризикам та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що досліджені під час судового засідання матеріали та індивідуальні особливості кримінального провадження, беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт може негативно вплинути на здійснення досудового розслідування, зокрема шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
На переконання слідчого судді, домашній арешт є достатньо суворим запобіжним заходом, який повною мірою може запобігти наявним ризикам можливого перешкоджання кримінальному провадженню без надмірного обмеження прав підозрюваного.
3.6. Щодо визначення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
Крім того, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.
Так, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.
Також, на переконання слідчого судді, прокурором доведено, що на цьому етапі досудового розслідування необхідним є покладення на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю, що забезпечить можливість відслідковування його місцеперебування та переміщення, оскільки наразі існує об`єктивна необхідність в здійсненні контролю за його пересуванням з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування.
Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2)не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 листопада 2024 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 181, 184, 193-198, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023, - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період з 20 год. 00 хв. до 07 год 00 хв. без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці, але у межах строку досудового розслідування, тобто до 10 листопада 2024 року включно.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
4. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком до 10 листопада 2024 року включно.
5. Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023 та детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження.
6. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.
8. Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
9. Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
10. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
11. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1