- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/8944/24
Провадження 1-кс/991/8989/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Стебника Львівської області, громадянина України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень та покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінального провадження № 42023140000000122 від 23.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом сприяння службовими особами Львівської митниці, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконному переміщенню на митну територію України побутової техніки в результаті чого до державного бюджету не були сплачені обов`язкові митні і податкові платежі, на загальну суму 15 510 800,19 гривень.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у квітні 2023 року невстановлені на даний час особи, діючи в інтересах невстановленого суб`єкта господарської діяльності, який займався продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на територію України, організували перевезення (переміщення) значної партії дороговартісної цифрової техніки (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник різних торгових марок; далі - цифрова техніка) на підставі експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4 із Федеративної Республіки Німеччина на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.
За версією слідства, для вказаних цілей невстановлена особа у квітні 2023 року підшукала, залучила і схилила ОСОБА_4, надавши йому при цьому вантажний автомобіль «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код: НОМЕР_2, далі - ТЗ), до незаконного ввезення (переміщення) вищезгаданої партії цифрової техніки через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Угринів-Долгобичув» (далі - пункт пропуску або МАПП) на територію України.
В свою чергу, ОСОБА_4 для реалізації вищевказаного злочинного умислу 13.04.2023 на ТЗ здійснив виїзд із України до Республіки Польща, звідки далі на тому ж ТЗ прослідував до Федеративної Республіки Німеччина, на території якої (неподалік від аеропорту «Ганновер-Лангенхаген») здійснено завантаження ТЗ вищевказаною цифровою технікою (із опломбуванням вантажного відсіку пломбою № 3673638).
ОСОБА_4 надано товаросупровідні документи для експорту цих товарів ТЗ з митної території Європейського Союзу до митної території України на підставі експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4.
Після цього 22.04.2023 ОСОБА_7 на ТЗ, в якому знаходилася вищевказана цифрова техніка, у згаданому пункті пропуску пройшов прикордонний та митний контроль компетентними органами Республіки Польща, надавши при цьому уповноваженим особам відповідні товаросупровідні документи на згаданий товар, та продовжив рух по території пункту пропуску в напрямку в`їзду в Україну на ТЗ, завантаженому вищезгаданою партією дороговартісної цифрової техніки, достовірно знаючи, що переміщає на митну територію України комерційну партію товару, що підлягає декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, тобто є об`єктами оподаткування.
Знаючи, що вказані документи не подавалися до Львівської митниці, діючи умисно, ОСОБА_4 приховав факт ввезення товарів на митну територію України та в порушення вимог ст. ст. 75, 198, 374 Митного кодексу України не здійснив декларування їх ввезення на митну територію України, що унеможливило подальше нарахування митним органом митних платежів і ввізного мита відповідно до Митного кодексу України та Податкового кодексу України.
Так, вказаний ТЗ, завантажений вищезгаданою партією дороговартісної цифрової техніки, під керуванням ОСОБА_4 після проходження на території пункту пропуску 22.04.2023 о 14:52 год. прикордонного контролю військовослужбовцями Державної прикордонної служби України прослідував смугою руху «червоний коридор» у зону митного контролю (далі - ЗМК) митного поста (далі - МП) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 для здійснення митного контролю і виконання митних формальностей.
За твердженням детектива, здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які ніби переміщалися ТЗ, відповідно до експортної декларації з унікальним ідентифікаційним номером переміщення (MRN) 23DE510369954617M4, було розподіллено на державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_8, за яким була закріплена та який використовував особисту номерну печатку (далі - ОНП) № 132 і на той час перебував на території пункту пропуску, та якого у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб невстановлена особа схилила до вчинення зловживання своїм службовим становищем та внесення завідомо недостовірних відомостей до АСМО «Інспектор» щодо відсутності у ТЗ вищезгаданої партії товару (вантажу), що у подальшому спричинило переміщення вантажу на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю та несплати обов`язкових платежів (податку на додану вартість та ввізного мита).
Надалі, 22.04.2023 із 16:33 год. до 17:16 год. ОСОБА_9, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України значної партії дороговартісної цифрової техніки без сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, маючи регламентований доступ та особисті атрибути доступу (логін і пароль користувача) до АСМО «Інспектор», навички роботи в програмно-інформаційних комплексах та комп`ютерних мережах митних органів, вніс до функціональних модулів «Журнал пункту пропуску» (далі - «ЖПП») і «Диспетчер зони митного контролю» (далі - «ДЗМК») АСМО «Інспектор» в розділі «Загальні дані» вніс завідомо недостовірні відомості - проставив відмітки «Без вантажу» та «Без пломб».
Після чого на контрольному талоні № НОМЕР_3, виданому ОСОБА_4 при в`їзді в пункт пропуску із території Республіки Польща, ОСОБА_9 проставив ОНП № 132, що свідчило про завершення митного контролю і митного оформлення стосовно ТЗ та надало право ОСОБА_10 на ТЗ виїхати із пункту пропуску і прослідувати на митну територію України, де проїхавши близько 35 метрів по автодорозі Т-14-08 в напрямку до
м. Червонограда Львівської області близько 17:30 год.
22.04.2023 працівниками УСБ України у Львівській області був зупинений ТЗ, у вантаженому відсіці якого у ході здійснення 22-23.04.2023 у тимчасовій зоні митного контролю подальшого переогляду працівниками Львівської митниці було виявлено вищевказаний товар (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник), який на ТЗ переміщено на митну територію України з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу, при цьому ОСОБА_4 жодних документів на вказаний вантаж (товар) або документів, що стосуються переміщення вказаного вантажу (товару) через митний кордон України, не надав.
Після цього за результатами вищеописаного переогляду щодо водія ТЗ - громадянина України ОСОБА_4 працівником Львівської митниці складено протокол про порушення митних правил від 23.04.2023
№ 0444/20900/23 за ч. 1 ст. 482 МК України, а вищезазначений ТЗ із вищеописаними товарами відповідно до ст. 482 МК України поміщено на територію Львівської митниці за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначає детектив, під час досудового розслідування у
кримінального провадження № 42023140000000122 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.04.2023 (справа № 463/3196/23, провадження № 1-кс/463/2874/23) 26-27.04.2023 прокурори Львівської обласної прокуратури за участю співробітників УСБУ у присутності працівників Львівської митниці провели обшук вищевказаного ТЗ, який на момент початку обшуку перебував у складському приміщенні на території УБК та ПМП Львівської митниці за вищевказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено вищевказаний товар - побутову техніку (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник різних торгових).
Відповідно до висновків експертів Львівського НДЕКЦ МВС України загальна вартість товарів, які були переміщені ОСОБА_4 на митну територію України у поза митним контролем, становить 66 401 920,97 грн.
Окрім цього, відповідно до розрахунку митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезені на митну територію України станом на 22.04.2023 в режимі «імпорт» вищевказаних товарів (комерційного вантажу), який був підготовлений Львівською митницею, загальна сума митних платежів, які підлягали б сплаті за вказаних умов, становить 15 510 800,19 грн. (сума ввізного мита - 1 858 680,00 грн, сума ПДВ - 13 652 120,19 грн).
Відповідно до висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 07.09.2023 № СЕ-19/103-23/9208-ЕК загальний розмір матеріальних збитків (шкоди), тобто митних платежів, що підлягали б нарахуванню та сплаті у випадку ввезення на митну територію України в митному режимі «імпорт» вищевказаного товару - побутової техніки становить 15 510 800,19 грн.
Тобто, версія слідства полягає в тому, що за вищевикладених обставин ОСОБА_4 переміщено на митну територію України через державний кордон України у пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» товари без сплати митних платежів у сумі 15 510 800,19 грн, до яких відповідно до п. 27 ст. 4 Митного кодексу України входять мито та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), які відповідно до пп. 9.1.3, 9.1.7 ст. 9 Податкового кодексу України входять у систему оподаткування України.
Детектив зазначає, що 10.09.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що вчинене особою, яка зобов`язана їх сплачувати та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає детектив, підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
За твердженням детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, застосування запобіжного заходу більш м`якого, ніж застава, на переконання детектива, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, оскільки, на його переконання, такий розмір відповідає майновому стану підозрюваного та не є завідомо непомірним для нього.
Крім того, детектив зазначає, що з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу та виконання завдань кримінального провадження, існує необхідність в покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в цілому не заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, просив визначити ОСОБА_4 заставу у мінімально можливому розмірі, який передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що ОСОБА_4 своєю процесуальною поведінкою, як до вручення йому письмового повідомлення про підозру та і після, довів, що не має намірів переховуватися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а навпаки готовий співпрацювати зі слідством, надавати показання та брати участь в слідчих (розшукових) діях. При визначенні розміру застави захисник просив врахувати, що на утриманні ОСОБА_4 перебувають дружина та двоє малолітніх дітей, а у разі покладення на нього відповідних обов`язків, які обмежать можливість його виїзду за кордон, останній залишиться без єдиного джерела доходу.
Водночас, захисник заперечував проти покладення на ОСОБА_4 обов`язку носіння електронного засобу контролю, вважаючи це надмірним обмеженням його прав.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 10.09.2024 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом сприяння службовими особами Львівської митниці, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконному переміщенню на митну територію України побутової техніки в результаті чого до державного бюджету не були сплачені обов`язкові митні і податкові платежі, на загальну суму 15 510 800,19 гривень, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
За версією слідства, механізм розслідуваного злочину полягав у тому, що за сприяння службових осіб Львівської митниці, 22.04.2023 ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 здійснив переміщення на митну територію України у зоні діяльності митного пункту «Угринів» поза митним контролем, побутової техніки, зокрема мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок, не маючи жодних документів на вказаний товар.
В ході досудового розслідування встановлено, що 22.04.2023 державним інспектором ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_8 була здійснена перевірка автомобіля на якому рухався ОСОБА_4 та проведене його митне оформлення як «порожній», при цьому ним були внесені недостовірні дані в АСМО «Інспектор 2006» в частині відсутності вищезазначених товарів. Вказані дії призвели до порушення встановлених митних правил та уможливили звільнення зацікавлених осіб від сплати до державного бюджету обов`язкових митних і податкових платежів.
Так, відповідно до висновків експертів Львівського НДЕКЦ МВС України, складених за результатами проведення судових товарознавчих експертиз загальна вартість електронних пристроїв, які 22.04.2024 були переміщені ОСОБА_4 на митну територію України у поза митним контролем, становить 66 401 920,97 грн.
Відповідно до листа Львівської митниці від 07.08.2023 №7.4-2-15/8/20015, яким надано розрахунок митних платежів, які б підлягали сплаті при ввезенні на митну територію України фізичною особою комерційного вантажу, загальною вартістю 66 401 920 грн, відповідно до вимог ст. 296 Митного кодексу України, загальна сума обов`язкових (митних та податкових) платежів, які підлягали сплаті до бюджету, становить 15 510 800,19 грн (сума ввізного мита -1 858 680 грн, сума ПДВ - 13 652 120,19 грн), що нормативно та документально підтверджується висновком експерта від 09.07.2023 №СЕ19/103-23/9208-ЕК, за результатами судової економічної експертизи.
Водночас, вказаним висновком експерта встановлено розмір матеріальних збитків (шкоди), завданої державному бюджету, внаслідок несплати митних платежів, що підлягали б нарахуванню та сплаті у випадку ввезення на митну територію України в митному режимі «імпорт», станом на 22.04.2023, електронних пристроїв мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок), переліки яких, зазначений у висновках експертів від 19.07.2023 №СЕ-19/114-23/10217-ТВ, від 18.07.2023 №СЕ-19/114-23/10216-ТВ, від 19.07.2023 №СЕ-19/114-23/10225-ТВ, від 26.07.2023 №СЕ-19/114-23/10226-ТВ, від 02.08.2023 №СЕ-19/114-23/10825-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10823-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10824-ТВ, від 24.07.2023 №СЕ-19/114-23/10822-ТВ, від 02.08.2023 №СЕ-19/114-23/10821-ТВ, від 21.07.2023 №СЕ-19/114-23/10820-ТВ, який становить 15 510 800,19 грн.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 374 Митного кодексу України, товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Разом з тим, відповідно до приписів п. 1 ч. З ст. 293 Митного кодексу України, у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, крім осіб, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, є особи, які незаконно ввезли товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення, та особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України.
Отже, версія сторони обвинувачення полягає у тому, що за викладених обставин, ОСОБА_4, виконуючи функції водія транспортного засобу «IVECO DAILY 70С17» з р.н. НОМЕР_1, безпосередньо здійснюючи незаконне, поза митним контролем, шляхом незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем службовими особами митного поста «Угринів» пункту пропуску «Угринів - Долгобичув» Львівської митниці, переміщення на митну територію України електронних пристроїв (мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, навушників, моноблоків, годинників різних торгових марок), загальною вартістю 66 401 920 грн., в порушення вимог ст.ст. 36, 206 Податкового кодексу України, ст.ст. 266, 289, 293, 295, 374 Митного кодексу України, вчинив умисні дії, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованого йому злочину.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-інформацією щодо чергування 22.04.2023 працівників ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці;
-протоколом від 26-27.04.2023 обшуку вантажного автомобіля «Iveco Daily 70C17» із д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код: НОМЕР_2, далі - ТЗ), що знаходився у складському приміщенні на території Львівської митниці за адресою: АДРЕСА_2, у ході якого виявлено вищевказаний товар (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навушники, моноблоки, годинник);
-протоколом від 01.05.2023 огляду оригіналу протоколу про порушення митних правил від 23.04.2023 № 0444/20900/23 (із додатками), складеного стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
-протоколом від 01.05.2023 огляду АСМО «Інспектор» (із додатками) щодо здійснення 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ.
-Наказом від 11.11.2021 № 218-ОД начальника 7 прикордонного загону «Про режим в міжнародному пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» та зони прикордонного контролю» (із додатком 4 - схема зони);
-листом 7 прикордонного загону від 26.06.2023 № 23/10514-23-Вих (із додатком - копія Угоди між Кабінетом міністрів України та і Урядом Республіки Польща);
-Наказом від 07.03.2024 № 84 Держмитслужби «Про посилення заходів митного контролю» (із резолюціями-дорученнями та листком ознайомлення);
-Наказом від 04.01.2023 № 14-о в.о. начальника Львівської митниці «Про переведення ОСОБА_8 », відповідно до якого ОСОБА_8 із 11.01.2023 переведено на посаду державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці;
-Наказом від 24.04.2023 № 321-о в.о. начальника Львівської митниці «Про звільнення ОСОБА_8 », відповідно до якого ОСОБА_8 24.04.2023 звільнено із посади державного інспектора ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці за угодою сторін;
-Наказом від 17.11.2021 начальника Львівської митниці «Про введення в дію та закріплення особистого митного забезпечення», відповідно до якого за ОСОБА_18 закріплено ОНП № 132;
-посадовою інструкцією ОСОБА_8, затвердженою в.о. начальника Львівської митниці 14.09.2022;
-Положенням про ВМО № 3 МП «Угринів» Львівської митниці, затвердженим 14.09.2022;
-протоколом від 20.06.2023 тимчасового доступу до речей і документів, щодо вилучення у Львівській митниці матеріалів листування із Департаментом міжнародної взаємодії Держмитслужби і відповіді митних органів Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина щодо MRN 23DE510369954617M4 (відповідно до якої на ТЗ із ФРН до України перевозився товар «Електронні пристрої, частини та аксесуари») та відомостей із АСМО «Інспектор» (модулі «ДЗМК» і «ЖПП») про здійснення ОСОБА_8 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ;
-протоколом від 20.06.2023 огляду відомостей із АСМО «Інспектор» (модулі «ДЗМК» і «ЖПП») про здійснення ОСОБА_8 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ;
-актом від 24.05.2023 № 7.4-17/21/466 про результати перевірки з окремих питань, проведеної Львівською митницею за фактом здійснення 22.04.2023 митних формальностей щодо ТЗ, відповідно до якого у діях ОСОБА_8 встановлено порушення;
-висновками експертів від 19.07.2023 № СЕ-19/114-23/10217-ТВ, 18.07.2023 № СЕ-19/114-23/10216-ТВ, 19.07.2023 № СЕ-19/114-23/10225-ТВ, 26.07.2023 № СЕ-19/114-23/10226-ТВ, 02.08.2023 № СЕ-19/114-23/10825-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10823-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10824-ТВ, 24.07.2023 № СЕ-19/114-23/10822-ТВ, 02.08.2023 № СЕ-19/114-23/10821-ТВ, 21.07.2023 № СЕ-19/114-23/10820-ТВ;
-листом Львівської митниці від 07.08.2023 № 7.4-2-15/8/20015 та додатком до нього;
-висновком експерта від 07.09.2023 № СЕ-19/103-23/9208-ЕК, складеного за результатами проведення економічної експертизи;
-листом Митної кримінальної служби ФРН від 06.10.2023 № Z 4663-2023.UAM800135-DVIII.A.22, з якого вбачається, що за MRN 23DE510369954617M4 відправка була здійснена 20.04.2023, загальна вага товару становила 3319 кг (9 упаковок в 1 позиції), товарами були електронні пристрої, запчастини та аксесуари, номер митної пломби «N3673638»;
-матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими від компетентних органів Республіки Польща разом із листами від 27.11.2023 № 3025-4.Oz.140.2023 та 13.03.2024 № 3021-0.Oz.156.2023;
-Показаннями свідка ОСОБА_15 від 07.02.2024;
-протоколами від 05.02.2024 та 08.02.2024 огляду доступної частини даних мобільного телефону «Apple iPhone 7 A1660» (ІМЕІ: НОМЕР_4 ), що перебував у користуванні ОСОБА_4 і був вилучений під час обшуку 13.06.2023 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
-листами Львівської митниці від 29.03.2024 № 7.4-4/28-07-05/8.11/9316, 03.04.2024 № 7.4-4/28-07-05/8.11/9996 та додатками до них;
-показаннями свідка ОСОБА_12 від 25.03.2024 і 24.06.2024;
-листом Львівської митниці від 22.04.2024 № 7.4-1/12-01//11658 та додатком до ного (графік виходу на роботу працівників ВМО № 3 МП «Угринів»);
-листом Львівської митниці від 23.04.2024 № 7.4-1/12-01/8.19/11757 та додатком до ного (графік внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці);
-листом Львівської митниці від 30.04.2024 № 7.4-1/12/8.11/12508 та додатками до ного (наказ від 31.01.2022 № 27 та контракт від 04.01.2023 і№ 03/2023 із ОСОБА_8 );
-листом Держмитслужби від 16.04.2024 № 5/23-03-02/8.11/2696 та додатками до ного (наказ від 25.01.2007 № 48 щодо АСМО «Інспектор»);
-протоколом від 12.04.2024 огляду отриманого разом із листом 7 прикордонного загону від 27.04.2023 № 5/872-23вих додатку № 9 (носій інформації) - диску «ALERUM» формату DVD-R ємністю 4.7 Gb із фрагментом відеозапису проходження 22.04.2023 прикордонного контролю ОСОБА_4 у напрямку «в`їзд в Україну» під час руху на згаданому ТЗ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Так, санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
До того ж враховуючи наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також той факт, що у 2022-2024 роках ОСОБА_4, як водій вантажних автомобілів, більш як 100 разів виїжджав із України у Республіку Польща, перетинаючи державний кордон України у пунктах пропуску, будучи внесеним у систему «ШЛЯХ», слідчий суддя вважає, що останній має реальну можливість безперешкодного виїзду за межі держави, що є передумовою та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до реального покарання у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншим підозрюваним, впливаючи на зміст, характер, обсяг його показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4, з огляду на характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, може будь-яким чином, в тому числі безпосередньо або використовуючи третіх осіб умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою їх схиляння до надання неповних та/або недостовірних показань
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
-на день розгляду клопотання підозрюваному ОСОБА_4 виповнився 31 рік, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано;
-невисокий майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, який постійно проживає у АДРЕСА_3, одружений, на його утриманні перебувають малолітні син, 2018 року народження, та донька, 2022 року народження, офіційного місця роботи не має;
-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.
Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у ході розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрюваного на поруки.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення просила визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
При визначенні розміру застави слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного членів його сім`ї.
Так, в ході судового розгляду, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний за останні роки офіційного доходу не отримував. Разом з тим, підозрюваний повідомив, що він тривалий час надає третім особам послуги з перевезення (в тому числі з-за кордону) і його місячний дохід від зайняття такою діяльністю складає близько 20 000 - 25 000 гривень. Водночас, на думку слідчого судді, реальний дохід підозрюваного від зайняття вказаною діяльністю може бути вищим від вказаної ним суми. Зокрема, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що за перевезення товарів з-за кордону, обставини чого встановлюються в цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_4 отримав оплату за надані ним послуги в розмірі 500 доларів США (протокол огляду від 08.02.2024). При цьому, враховуючи, що у 2022-2024 роках ОСОБА_4, як водій вантажних автомобілів, більш як 100 разів виїжджав із України у Республіку Польща, можливо припустити, що за вказаний період підозрюваний отримав значно більший дохід ніж той, про який він повідомив в судовому засіданні.
Також з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що у власності підозрюваного відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно, однак у власності його дружини - ОСОБА_19 перебувають житловий будинок загальною площею 88,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 та вісім земельних ділянок з кадастровими номерами: 4621287200:03:000:0221 площею 0,1102 га (для сільськогосподарського використання), 4621287200:05:000:0180 площею 1,4122 га, 4621287200:03:000:0156 площею 0,4291 га, 4621287200:03:000:0222 площею 0,1102 га, 4621287200:04:000:0097 площею 0,6515 га, 4621287200:05:000:0075 площею 0,4805 га, 4621287200:04:000:0055 площею 0,3647 га, 4621287200:05:000:0074 площею 1,551 га, які розташовані у Львівській області, набутті останньою у 2013 році у порядку спадкування.
При цьому, відповідно до офіційних відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно вказані земельні ділянки передані ОСОБА_19 в оренду ТОВ «ЗАХІД-АГРО-МХП», за що, за твердженням підозрюваного, остання отримує дохід у розмірі 20 000 гривень в рік.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний свідомо применшив розмір орендної плати, який офіційно отримує його дружина. Так, відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, у четвертому кварталі 2023 року ОСОБА_19 отримала від ТОВ «ЗАХІД-АГРО-МХП» дохід (ознака доходу 195) у розмірі 43 951,87 гривень (сума утриманого податку 7 911,35 гривень) за надання земельної ділянки в оренду (пп. 164.2.5 п.164.2 ст. 164, п. 170.1 ст. 170 ПК України).
На думку слідчого судді, повідомлення ОСОБА_4 недостовірної інформації щодо розміру отриманого його дружиною доходу за надання земельних ділянок в оренду та применшення розміру власного доходу, може свідчити про намагання підозрюваного приховати його реальний рівень фінансового забезпечення з метою унеможливлення визначення йому застави у розмірі співмірному з його доходом.
Враховуючи зазначене, встановлені в ході судового розгляду відомості про майновий стан підозрюваного та членів його родини, а також обставини вказаного кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі максимально можливому для цього виду кримінального правопорушення, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. На думку слідчого судді, визначений розмір застави є співмірним із реальними доходами підозрюваного та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.
Також, на переконання слідчого судді, прокурором доведено, що на цьому етапі досудового розслідування необхідним є покладення на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю, що забезпечить можливість відслідковування його місцеперебування та переміщення, оскільки наразі існує об`єктивна необхідність в здійсненні контролю за його пересуванням з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування.
Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2)не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 листопада 2024 року включно.
Враховуючи викладені вище обставин, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави - задовольнити.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
7)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
8)не відлучатись із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
9)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
10)утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, із іншим підозрюваним, а також зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
11)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
12)носити електронний засіб контролю.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування - до 10 листопада 2024 року включно.
5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, яке карається штрафом від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
10.Копію ухвали вручити прокурору, та направити підозрюваному та його захиснику.
11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1