- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/8115/24
Провадження 1-кс/991/8153/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000236 від 31.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що слідством було встановлено відповідно до заявки на закупівлю речового майна у 2022 році станом на 08.04.2022 з урахуванням зміни чисельності ІНФОРМАЦІЯ_3 у розділі «ІНФОРМАЦІЯ_4 передбачено потребу у ІНФОРМАЦІЯ_5, вид 2, відповідно до ТC A01XJ.33803-097:2018 (01), або еквівалент (технічні характеристики товарів мають бути не гіршими від визначених технічною специфікацією).
20.05.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_6, як розпорядником бюджетних коштів, в особі Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів (далі - Департамент) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» без будь-якого погодження із уповноваженими структурними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_8 укладено договір № НОМЕР_4 щодо закупівлі та постачання для ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_10.
При цьому в порушення вимог ч. 4 ст.180 Господарського кодексу України та п. 2.2 Інструкції з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені ІНФОРМАЦІЯ_8, затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.12.2020 № 500 умовами договору не визначено вимоги щодо якості предмета договору, які передбачені технічною специфікацією А01XJ.33803-097:2018 (01) «ІНФОРМАЦІЯ_11. Технічна Специфікація ІНФОРМАЦІЯ_8 на предмет для речового забезпечення».
Аналогічний договір № НОМЕР_5 між Департаментом та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» укладено 07.06.2022 на закупівлю ІНФОРМАЦІЯ_12.
У порушення умов вказаних договорів та вище вказаних положень Закону 19.07.2022 між Департаментом та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» укладено додаткові угоди № 1, а 29.07.2022 додаткові угоди № 2, умовами яких змінено предмет договорів, вилучено посилання на Торгову марку та серію Товару.
За таких обставин посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» були створені умови для постачання товару невизначеної якості шляхом не зазначення в умовах договорів вимог щодо якості товарів та шляхом подальшої зміни предмету договорів.
У подальшому на виконання умов договорів № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» поставлено ІНФОРМАЦІЯ_13.).
Водночас, відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.05.2024 № 4388/24-53/4389/24-34 вироби, поставлені на умовах договорів № НОМЕР_4 від 20.05.2022, № НОМЕР_5 від 07.06.2022 не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням, оскільки не відповідають вимогам ТC A01XJ.33803-097:2018 «ІНФОРМАЦІЯ_11. Технічна специфікація ІНФОРМАЦІЯ_8 на предмети для речового забезпечення» та ДСТУ EN 388:2017 (EN 388:2016, ITD) «ІНФОРМАЦІЯ_14».
За таких обставин, в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_8 діючи умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» здійснили закупівлю на підставі договорів від 20.05.2022 № НОМЕР_4 та від 07.06.2022 № НОМЕР_5 та додаткових угод до них неякісних товарів речового майна - ІНФОРМАЦІЯ_15, чим завдали тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_16
Як вказує прокурор, у ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення може бути причетним колишній працівник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17» та представник ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_18" ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який від імені ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_18" здійснював комунікацію зі службовими особами компанії «ІНФОРМАЦІЯ_19» щодо закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_20», які в подальшому були імпортовані для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» у якості ІНФОРМАЦІЯ_21 та поставлені ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_7" до ІНФОРМАЦІЯ_22 за договорами від 20.05.2022 № НОМЕР_4 та від 07.06.2022 № НОМЕР_5.
29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 справа № 991/7638/24, провадження № 1-кс/991/7670/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2, доступ до якого обмежений засобами логічного захисту (встановлено пароль), який останній в ході обшуку повідомити відмовився.
Прокурор вказує про необхідність накладення арешту на пристрій, оскільки вважає, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На обгрунтування вилучення пристрою, прокурор вказує, що його надання разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також у зв`язку із обмеженням їх власником, володільцем або утримувачем і пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурор вважає, що електронний носій також може містити видалену інформацію, що має доказове значення в кримінальному провадженні і може бути використаними як докази, а саме - щодо зв`язків, взаємоузгодженості дій між учасниками злочину, виявлення якої можливе виключно під час проведення експертного дослідження.
З огляду на викладене для забезпечення його збереження та з метою запобігання можливості його приховування та відчуження, а також задля дослідження їх вмісту шляхом проведення експертного дослідження, існує потреба у накладенні на дане майно арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування ним.
З урахуванням викладеного, застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження прокурор вважає виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів та забезпечення проведення експертного дослідження.
2. Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, додатково надав матеріали на обгрунтування вчинення кримінального правопорушення.
Представник власника ОСОБА_4 майна заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи про його необгрунтованість вилучення мобільного телефону та вказав про надання недостовірних відомостей. Так, адвокат наполягав на відмові у задоволенні клопотання, оскільки детективом повідомлено недостовірні відомості про мобільний телефон. У протоколі обшуку зазначається, що мобільний телефон був оглянутий під час слідчої дії, а у зауваженнях адвокатки, яка надавала правову допомогу під час обшуку, повідомлено про відсутність паролю.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
3.1. Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
З матеріалів долучених до клопотання та пояснень детектива встановлено, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини можливого зловживання службовим становищем посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 під час закупівлі товарів індивідуального обмундирування для ІНФОРМАЦІЯ_9.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у 2022 році між ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» було укладено два договори про постачання для ІНФОРМАЦІЯ_9 індивідуального обмундирування - ІНФОРМАЦІЯ_21. При цьому, за версією слідства, поставлений вказаним приватним підприємством товар не відповідає вимогам ТC A01XJ.33803-097:2018 «ІНФОРМАЦІЯ_11. Технічна специфікація ІНФОРМАЦІЯ_8 на предмети для речового забезпечення» за низкою показників, зокрема лінійні виміри, зміст маркування на етикетці.
Тобто, версія слідства полягає у тому, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_8, всупереч вимогам чинних нормативно-правових актів, здійснили закупівлю товарів індивідуального обмундирування - ІНФОРМАЦІЯ_21, які не відповідають за своїми технічними вимогами встановленим стандартам та шляхом внесення змін в умови первісних договорів, уможливили прийняття неякісного товару неналежної якості на загальну суму 231 876 000 гривень.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у ст. 364 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
При цьому, описані вище обставини та механізм ймовірно вчиненого злочину встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема, висновку НАЗК від 25.05.2023, листів потреби ЦУРЗ Тилу КСЛ ЗСУ від 11.04.2022 та 26.05.2022, договору про закупівлю потреб товарів речової служби №286/3/22/196 від 20.05.2022 з додатками; договору про закупівлю потреб товарів речової служби №286/3/22/209 від 27.06.2022 з додатками; протоколу огляду від 28.03.2024; витягу висновку за результатами проведення комплексної товарознавчої експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів від 30.05.2024 №4388/24-53/4389/24-34, контракту від 17.06.2022.
Таким чином, описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими детективом матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний детективом злочин, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинено зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення.
При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні злочинів, у зв`язку з розслідуванням яких подається відповідне клопотання.
3.2. Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 29.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_6, під час якого виявлено та вилучено його мобільний телефон, оскільки за версією слідства, останній може бути причетним до вчинення розслідуваного злочину.
При цьому, прокурор просить накласти на майно, яким він користується, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 .
Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч.2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
3.3. Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що прокурор просить про накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2, з метою збереження його як речового доказу.
Як встановлено слідчим суддею, вказаний пристрій було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 у справі №991/7638/24. Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання, зокрема, матеріальних носіїв інформації (у тому числі персональних комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, SD-карт, оптичних дисків, флеш-накопичувачів, дисків, мобільних телефонів), за допомогою яких можливе створення, копіювання та/або зберігання інформації, на яких можуть знаходитися документи та інформація в електронному вигляді, що містять відомості, які стосуються обставин закупівлі та поставки ІНФОРМАЦІЯ_21 для ІНФОРМАЦІЯ_23 в 2022 році за викладеними вище обставинами справи.
Як встановлено з протоколу обшуку від 29.08.2024 під час проведеного обшуку ОСОБА_6 надав свій мобільний телефон добровільно для огляду. У протоколі обшуку відображено відомості про поверхневий огляд телефону та виявлення у месенджерах WhatsApp групи під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій міститься листування за 2022-2023 рр. щодо ввезення на територію України ІНФОРМАЦІЯ_21, проведення лабораторних досліджень, сплата мита; спілкування з контактом « ОСОБА_7 » під час якого відбувається пересилання скан-копії документів із зображенням напису ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17». У месенджері Signal виявлено спілкування із абонентом « ОСОБА_7 », у ході якого обговорюються питання отримання коштів.
Таким чином, під час поверхневого огляду вмісту мобільного телефону було встановлено наявність відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження, зокрема стосуються питань доставки ІНФОРМАЦІЯ_24 від виробників.
Водночас, відповідно до змісту описової частини протоколу обшуку щодо вилученого майна, детективом зазначається, що власник телефону не повідомив пароль. Натомість, представник власника майна із посиланням на зауваження адвоката під час обшуку, вказує про недостовірність відомостей про наявність паролю та безпідставність вилучення телефону.
Вирішуючи питання про наявність підстав для арешту, слідчий суддя враховує долучений детективом протокол огляду від 30.08.2024, зі змісту якого встановлено, що телефон перебуває у заблокованому стані та у перебував у режимі «польоту».
Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження, детективами прийнято рішення про його вилучення. На переконання слідчого судді, таке рішення детективів про вилучення узгоджується із положеннями ст. 168 КПК України. Такий висновок грунтується на тому, що подальший огляд телефону вказує на наявність перешкод у дослідженні телефону, а саме наявності «графічного» паролю, за твердженнями детектива.
Більше того, слідчий суддя бере до уваги, що при поверхневому огляді було встановлено відомості, які мають значення для цього кримінального провадження, зокрема щодо обговорень доставки ІНФОРМАЦІЯ_24, які мають бути належним чином процесуально закріплені та скопійовані.
Тому, враховуючи обставини розслідуваного злочину, слідчий суддя бере до уваги умови відшукання і вилучення телефону у ОСОБА_6, який від імені ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_18" здійснював комунікацію зі службовими особами компанії «ІНФОРМАЦІЯ_19» щодо закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_20», які в подальшому були імпортовані для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» у якості ІНФОРМАЦІЯ_21 та поставлені ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_7" до ІНФОРМАЦІЯ_22.
З огляду на вказане, обгрунтованими є міркування детектива про те, що відповідні пристрої містять відомості, які мають значення для цього кримінального провадження, зокрема могли використовуватися в т.ч. для комунікації з ймовірними співучасниками з приводу подій, які є предметом досудового розслідування. На підставі таких файлів можливо підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з його допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, деталі закупівлі таких ІНФОРМАЦІЯ_24, їх поставку та залучених до цього процесу осіб.
За таких обставин, відомості, які містяться на пристрої, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно пристрій, як матеріальний носій цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що постановою детектива призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу від 29.08.2024 з метою подолання логічного захисту.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилучених технічних засобів, в т.ч. шляхом проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на такому пристрої файли та перевірити на предмет наявності видалених.
У такому випадку суттєвим для отримання такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення мобільного телефону до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув досить незначний проміжок часу, а пристрій містить систему логічного захисту, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості провести повне копіювання вмісту пристрою та здійснити його огляд на предмет наявності файлів (в т.ч. видалених) та відновити їх.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
3.4. За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміна відомостей, наявних на вилученому пристрої. Враховуючи виявлення на такому технічному засобі відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих пристроїв.
3.5. Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно розслідуваного злочину, специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення особи, яка є власником вилученого майна, а також імовірність збережених на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для проведення в т.ч. експертних досліджень, огляду, копіювання вмісту, тощо.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні технічні пристрої не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не сам по собі матеріальний носій інформації, а наявні на цьому електронні файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі на предмет наявності на ньому конкретної (в т.ч. видаленої) інформації, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідних телефонів у розпорядженні слідства.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 131,98, 235, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000236 від 31.05.2023, - задовольнити.
2.Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 29.08.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі НОМЕР_3 IMEI2 НОМЕР_2 .
3. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
5. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1