- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/8319/24
Провадження 1-кс/991/8358/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000251 від 02.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
03.09.2024 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У поданій скарзі адвокат просить визнати бездіяльність детектива та повернути тимчасово вилучене майно під час обушку за місце проживанням ОСОБА_4 .
В обгрунтування поданої скарги адвокат вказав, що за результатами проведення обшуку 08.02.2023 у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 були вилучені мобільний телефон Iphone Xs Max модель MT512LL/A, Imei: НОМЕР_1, чохол пластиковий чорного кольору та сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 та ноутбук «Асer» (У1-531) s/n NXM12EU0324609 EFB чорного кольору.
Арешт на вказані вилучені пристрої не накладався, а станом на 15.08.2024 не повернуті власнику.
З метою повернення відповідних пристроїв, адвокатка звернулася до детектива з клопотанням від 14.08.2024, однак воно залишилося без будь-якого реагування з боку сторони обвинувачення.
При цьому, на переконання адвоката, ухвала про надання дозволу на обшук не є судовим рішенням, яке спрямоване на обмеження права власності, адже відповідно до положення ст. 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Натомість тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту як заходу забезпечення. Тому норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямований на обмеження права власності особи під час досудового розслідування- ухвала про арешт.
Натомість, у випадку прийняття до уваги позиції, що ухвала про надання дозволу на обшук, якою прямо передбачено дозвіл на відшукання речей, яке вилучається, то створюється правовий вакуум, в якому опиняється власник майна без права на оскарження обмежень права власності.
Більше того, адвокат звертає увагу, що КПК висуває особливий правовий порядок вилучення під час огляду та обшуку електронних інформаційних систем, мобільних терміналів для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, у разі якщо вони передбачені в ухвалі суду, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Адвокат не заперечує, що відповідні пристрої були передбачені в ухвалі суду, однак будь-яких перешкод для огляду та вилучення інформації, яка має значення для кримінального провадження не було, адже власник добровільно повідомив паролі доступу до телефону та ноутбуку, а відомостей про призначені експертизи відсутні.
Однак, детектив не визнав їх речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та не виносив рішення про їх приєднання до матеріалів кримінального провадження.
Також адвокатка зауважує, що вміст телефону та ноутбуку оглянуто, а результати відповідним чином зафіксовані у відповідному протоколі та є самостійним джерелом доказу, а тому носії інформації не мають самостійного доказового значення і мають бути повернуті власнику.
Адвокатка вважає, що при зазначених обставинах детектив мав негайно повернути вилучене майно, однак не зробив цього. Так само ним було не виконано обов`язок повернення майна при її зверненні із відповідним клопотання, яке було проігнороване, а тому вважає, що у діях детектива наявна бездіяльність.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокатка ОСОБА_3 просила задовольнити подану скаргу та зобов`язати детективів НАБУ повернути все майно, вилучене під час вказаного обшуку.
Детектив ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, надіславши письмові заперечення, у яких вказав, що ухвала про надання дозволу на обшук передбачала право на відшукання та вилучення мобільних телефонів та ноутбуків. У подальшому, на вказаних пристроях було виявлено відомості, які мають значення для цього кримінального провадження щодо виконання договірних зобов`язань між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «ТОП Трейдінг Лайн» по постачанню бронежилетів на суму 20 212 500 грн.
Також у зв`язку із відповідністю критеріям ст.98 КПК, вказані пристрої були визнано речовими доказами, а телефон був оглянутий та за результатами розгляду складено протокол у якому зафіксовано необхідні слідству відомості.
Детектив із посиланням на судову практику підтримує позицію, що передбачене в ухвалі про обшук майно не є тимчасово вилученим, а тому у даній ситуації немає підстав для задоволення такого клопотання.
На підтвердження своїх доводів подав матеріали вказаного кримінального провадження, а саме протоколи огляду вилучених технічних носіїв.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
У першу чергу, для вирішення питання про неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п.1-4 вказаної статті.
При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч.2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.
Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п.6 ч.2 ст. 235 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи ( п.2-4 ч.5 ст.234 КПК України).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.
У зв`язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.
Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:
- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що КПК висуває особливий правовий порядок вилучення під час огляду або обшуку електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, а саме таке вилучення є тимчасовим та здійснюється лише у разі, якщо:
- вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду;
- коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч.2 ст. 168 КПК України).
Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у поданій скарзі, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Так, встановлено, що 08.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду від 28.01.2023 (справа № 764/3328/23) було проведено обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 .
Під час вказаного обшуку було вилучено ряд речей і документів, у тому числі мобільний телефон Iphone Xs Max модель MT512LL/A, Imei: НОМЕР_1, чохол пластиковий чорного кольору та сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 та ноутбук «Асer» (У1-531) s/n NXM12EU0324609 EFB чорного кольору.
Зважаючи на наведені вище нормативні положення, слідчий суддя має встановити чи входило майно, щодо якого порушується питання, до переліку такого, на яке прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Із резолютивної частини ухвали про обшук вбачається, що слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання, зокрема комп`ютерної техніки, ноутбуків, носіїв інформації (флеш-карт, жорстких дисків, планшетів та інших), засобів зв`язку, мобільних телефонів, та інші предмети, що підтверджують протиправну діяльність.
Відповідні технічні пристрої були визнані речовими доказами постановою слідчого від 08.02.2023.
У той же час, слідчий суддя вважає зауважити, що сам по собі факт винесення такої постанови, яка не передбачена КПК, не створює підставу для утримання майна.
Перевіряючи відповідність вилученого майна критеріям, які зазначені в ухвалі про надання дозволу на обшук, слідчий суддя відзначає, що детективом долучено протокол огляду від 11.02.2023 вилученого ноутбуку «Асer» s/n NXM12EU0324609 EFB, згідно з яким не виявлено інформації, яка стосується предмету досудового розслідування, а саме постачання бронежилетів модульних тактичних 4 класу.
Таким чином, зважаючи на відсутність на такому технічному пристрої інформації, яка би мала значення для вказаного кримінального провадження, то слідчий суддя доходить висновку, що вони не відповідають такому критерію як «підтверджують протиправну діяльність», а тому є тимчасово вилученим майном.
Також долучено протокол огляду мобільного телефону від 13.02.2023, зі змісту якого вбачається, що у мобільному телефоні виявлено контактні дані осіб, та електронні документи, а саме акти здачі-прийняття робіт з ТОВ «ТОП Трейдінг Лайн», які зафіксовані слідчим шляхом фотографування та є додатком до протоколу. Таким чином, подальший огляд встановив приналежність відповідності такого мобільного телефону умовам визначеним в ухвалі про надання обшуку.
Однак, слідчий суддя відзначає на особливий статус вилученого майна, визнання такого мобільного телефону речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а також значення наявних на ньому відомостей для кримінального провадження.
З огляду на встановлені вище слідчий суддя вважає за можливе частково задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 169, 170, 303, 305, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000251 від 02.06.2022,- задовольнити частково.
2.Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України, уповноваженого здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100130000251 від 02.06.2022 повернути ОСОБА_4 ноутбук «Acer» (El-531) s/n NXM12EU0324609 EFB1601 чорного кольору, які вилучені 08.02.2023 року під час обшуку за адресою: м АДРЕСА_1 .
3.В іншій частині скарги - відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1