справа № 991/7875/24

провадження №11-сс/991/623/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за подіями, аналогічними тим, про які ОСОБА_5 зазначив у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, тому відсутні підстави для повторного внесення відомостей до ЄРДР.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просить суд скасувати ухвалу слідчого судді від 27 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу шляхом зобов`язання детективів НАБУ, уповноважених на внесення відомостей заяв, повідомлень про кримінальне правопорушення до ЄРДР, внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 від 20 серпня 2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.3 ст.365 КК, щодо ймовірно протиправних дій першого заступника директора Державного бюро розслідувань, начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 та розпочати досудове розслідування.

В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на те, що суд не розглянув наведених в скарзі доводів, належним чином не перевірив їх, мотивованих і обґрунтованих відповідей на їх спростування у своєму рішенні не навів, внаслідок чого постановив ухвалу з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Суд не взяв до уваги викладені в заяві вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такої дії/бездіяльності як кримінального правопорушення.

Також до загального опису вищевказаних обставин суд не навів переконливих мотивів відхилення доводів скарги скаржника, окрім того, що повторна реєстрація кримінального провадження за тими самими фактами може призвести до безпідставного необґрунтованого витрачання сил і засобів правоохоронних та судових органів, а тому постановлене ним судове рішення не можна вважати таким, що відповідає приписам норм КПК України, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Оскільки КПК не передбачає вимог щодо обов`язкової участі сторін у розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.

Мотиви суду.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що 20 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення першим заступником директора ДБР ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.4 ст.368 КК, однак викладені у вказаному повідомленні про злочин відомості до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, у зв`язку з чим представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як встановлено слідчим суддею, з наданих детективом письмових пояснень та витягу з ЄРДР, викладені у заяві ОСОБА_5 відомості, які стали йому відомі із засобів масової інформації, вже є предметом перевірки детективами НАБУ у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 02 липня 2024 року за №52024000000000331, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ст.368-5 КК.

Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що правовий інтерес заявника у цьому випадку фактично забезпечено шляхом здійснення досудового розслідування у раніше розпочатому кримінальному провадженні, а тому внесення відомостей за аналогічними фактами є безпідставним.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 27 серпня 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.

Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).

Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У той же час, відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.214 КПК до ЄРДР вносяться відомості, у тому числі, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Ані вимогами КПК, ні нормами Положення не встановлено заборони та/або обмежень для органу досудового розслідування щодо зміни чи доповнення інформації в ЄРДР про кримінальне правопорушення в ході здійснення досудового розслідування. Навпаки, орган досудового розслідування повинен у разі отримання більшого кола інформації, зокрема, такої, яка впливає на кримінально правову оцінку вчиненого, відобразити її у ЄРДР. І таке відображення шляхом уточнення, конкретизації, зміни даних про кримінальне правопорушення, яке є предметом розслідування у відповідному кримінальному провадженні жодним чином не суперечить положенням КПК (постанова ККС ВС від 30 травня 2023 року у справі №761/13685/14-к).

За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлена відсутність підстав для покладення на уповноважених осіб НАБУ обов`язку вчергове вносити до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 20 серпня 2024 року, та обґрунтовано констатовано відсутність стверджуваної заявником бездіяльності з боку уповноважених осіб НАБУ.

Таким чином, відомості за заявою про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини вже є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №2024000000000331, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3