- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
Справа № 991/4001/24
Провадження 2/991/3/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
20 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді Крикливої Т.Г.суддів Дубаса В.М. Танасевич О.В.за участю секретаря судового засідання Тарасової А.Д.представника позивача, прокурора Стрільцова І.С. відповідачів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 представника відповідачів, адвоката Альошина В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні цивільну справу за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
І. Позовні вимоги.
1.1. У позовній заяві прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Стрільцов І.С. який діє від імені держави Україна (далі - позивач) просить визнати необґрунтованими та стягнути на користь держави активи на суму 6 987 254,77 грн, а саме:
- готівкові грошові кошти у розмірі 4 987 254,77 грн, вилучені у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 27.12.2023 під час проведення обшуку будинку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- транспортний засіб марки та моделі Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, вартістю 2 094 254,00 грн, право власності на який зареєстрований за ОСОБА_4 .
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
2.1. Ухвалою від 14.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
2.2. Ухвалою від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
2.3. Під час судового розгляду були задоволені клопотання представника позивача та представника відповідачів та здійснено виклик та допит як свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
2.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.05.2024 (справа № 991/3733/24, провадження № 2-з/991/2/24) задоволено заяву прокурора про забезпечення позову та накладено арешт на актив, який є предметом спору, а саме на транспортний засіб марки та моделі Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, а також на активи, які є у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ІІІ. Обґрунтування позовних вимог позивача.
3.1. Щодо статусу відповідача ОСОБА_2
3.1.1 За результатами моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - начальника територіального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області ОСОБА_2. Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) спільно з САП встановлено відомості, які свідчать про набуття ОСОБА_2 та членами його родини, а саме дружиною - ОСОБА_3 та сином - ОСОБА_4 необґрунтованих активів.
3.1.2. Згідно з Наказом Головного сервісного центру МВС від 12.06.2020 № 2/3/7-кп ОСОБА_2 з 17.06.2020 призначено на посаду начальника територіального сервісного центру № 1248 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області.
3.1.3. Наказом Головного сервісного центру МВС від 18.01.2022 № 2/3/10-кп йому присвоєно 5 ранг державного службовця.
3.1.4. Наказом Головного сервісного центру МВС від 21.11.2023 № 2/29/126-кп ОСОБА_2 з 28.11.2023 переведено на нижчу посаду адміністратора територіального сервісного центру № 1248 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях зі збереженням раніше присвоєного 5 рангу державного службовця.
3.1.5. Отже, позивач стверджує, що згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
3.2. Родинні відносини.
3.2.1. 17.09.1994 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син- ОСОБА_4 .
3.2.2. Таким чином, як зазначає позивач, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають родинні зв`язки з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - ОСОБА_2
Активи, обґрунтованість та законність яких ставить під сумнів позивач.
3.3. Грошові кошти.
3.3.1. Позивач зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42023052110000104 від 06.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 3662 КК України, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 а також у автомобілі, який перебуває у його користуванні, виявлено та вилучено 146 925,00 дол. США, 4 515,00 євро та 253 520,00 грн.
3.3.2. Такі активи, а саме готівкові грошові кошти на загальну суму 4 893 000,77 грн, позивач вважає необґрунтованими.
3.3.3. Позивач вказує на те, що на запит НАЗК щодо джерел походження вилучених готівкових коштів суб`єкт декларування ОСОБА_2 02.04.2024 надав такі пояснення:
1) кошти у розмірі 253 520,00 грн, 20 300,00 дол. США та 4 515,00 євро належать ОСОБА_2 та заощаджені ним з таких джерел:
- отриманої заробітної плати та інших нарахувань за 2023 рік на посадах начальника та адміністратора територіального сервісного центру у сумі 505 278,26 грн;
- отриманого доходу згідно із договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» та приватними домогосподарствами, що на праві власності належать ОСОБА_2, за 2023 рік у сумі 334 157,47 грн;
- доходу від відчуження нерухомого майна у сумі 371 000,00 грн;
2) кошти у розмірі 90 000,00 дол. США запозичені дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за договорами позики у третіх осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 для відновлення та розширення підприємницької діяльності;
3) кошти у розмірі 40 000,00 дол. США належать ОСОБА_10 та були передані суб`єкту декларування на відповідальне зберігання.
3.3.4. Позивач не погоджується із такими поясненнями ОСОБА_2 та спростовує їх наступним.
3.3.5. Зокрема, звертає увагу на те, що зарахування заробітної плати та компенсація за вироблену електричну енергію здійснювалися на карткові рахунки ОСОБА_2, відкриті в АТ КБ «Приватбанк».
3.3.6. Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний розмір отриманої заробітної плати (за вирахуванням податків) ОСОБА_2 за 2023 рік становив 369 556,17 грн.
3.3.7. За інформацією з виписок по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» за 2023 рік ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» перерахувало ОСОБА_2 кошти за електричну енергію у сумі 293 415,81 грн.
3.3.8. Також, 30.12.2023 ОСОБА_2 здійснив переказ зі свого розрахункового рахунку на рахунок його дружини - ОСОБА_3 190 000,00 грн, які готівкою не знімались та станом на 31.12.2023 перебували на рахунку.
3.3.9. При цьому, згідно з інформацією з виписок по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», витрати на проживання ОСОБА_2 за 2023 рік становили - 382 165,54 грн.
3.3.10. Позивач звертає увагу на те, що під час проведених обшуків 27.12.2023 вилучено готівкові кошти, проте з карткових рахунків, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», готівку не знімали.
3.3.11. Щодо доходу від відчуження нерухомого майна, то позивач вказує на те, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 23.10.2023 продавець ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_6 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, при цьому відповідно до п. 2.2. цього договору розрахунки здійснювались в безготівковій формі з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця.
3.3.12. В той же час, впродовж 2023 року на рахунок ОСОБА_2, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» від ОСОБА_6 надійшли 2 платежі, 31.07.2023 на суму 18 500,14 грн та 02.08.2023 - 5 500,00 грн. На інші рахунки ОСОБА_2, відкриті в інших банках, платежів від ОСОБА_6 не надходило.
3.3.13. Крім того, позивач звертає увагу на те, що сукупний розмір отриманих ОСОБА_6 доходів за період із 2007 року по жовтень 2023 року становив 209 109,03 грн, що свідчить про неможливість сплатити кошти у розмірі 371 00,00 грн за придбання вказаної квартири.
3.3.14. Щодо отриманих дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позик, для реконструкції перукарні, відновлення повноцінної підприємницької діяльності та розширення бізнесу, на загальну суму 90 000,00 дол. США, то позивач вказує на те, що позикодавці ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не мали законних джерел доходів, які б дозволили їм заощадити вказані у договорах позики суми.
3.3.15. Так, ОСОБА_9 у своїй заяві, адресованій НАЗК, повідомляє про те, що запозичені ним для ОСОБА_3 кошти зароблені та накопичені при здійсненні ним підприємницької діяльності.
3.3.16. Однак відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 не зареєстрований фізичною особою-підприємцем та не є керівником, засновником чи кінцевим бенефіціарним власником будь-якої юридичної особи.
3.3.17. Позивач зазначає, що сукупний розмір отриманих ОСОБА_9 доходів за період із 2001 року по вересень 2023 року становить 367 465,63 грн, що вказує на неможливість надання ним позики ОСОБА_3 у розмірі 50 000,00 дол. США.
3.3.18. Щодо джерел походження коштів у позикодавця ОСОБА_8, то останній у своїй заяві, адресованій НАЗК, повідомляє про те, що ці кошти були ним зароблені та накопичені при здійсненні підприємницької діяльності.
3.3.19. За даними податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця - ФОП ОСОБА_8 за 2019-2022 роки загальний обсяг отриманих доходів становить 3 593 308,00 грн.
3.3.20. Однак, із аналізу руху грошових кошів по банківському рахунку ФОП ОСОБА_8 вбачається, що за період з 01.01.2019 по 21.02.2023 на рахунок ОСОБА_8, відкритий в АТ КБ «Приватбанк», надійшли кошти на загальну суму 3 752 478,51 грн, однак за цей же період було витрачено кошти у сумі 3 719 341,89 грн на проживання та здійснення підприємницької діяльності.
3.3.21. При цьому, сума грошових коштів, які були зняті готівкою за період з 01.01.2019 по 21.02.2023, становить 31 310,00 грн, що унеможливлює заощадження ОСОБА_8 готівкових коштів у сумі 818 346,00 грн для надання їх у позику ОСОБА_3 .
3.3.22. Щодо джерел походження коштів у позикодавця ОСОБА_7, то останній у своїй заяві, адресованій НАЗК, повідомляє про те, що ці кошти були ним накопичені й отримані під час трудової діяльності та за участь у бойових діях при проходженні служби в лавах Збройних Сил України.
3.3.23. Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний розмір отриманих доходів ОСОБА_7 за період із 2000 року по травень 2023 року становить 1 292 856,43 грн.
3.3.24. Разом з тим за інформацією з виписок по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», витрати на проживання ОСОБА_7 за період з 01.01.2019 по 31.05.2023 становлять 764 412,47 грн, а сума грошових коштів, які були зняті готівкою за цей період - 121 954,95 грн, що унеможливлює заощадження ним готівкових коштів у сумі 365 686,00 грн (еквівалентно 10 000,00 дол. США) для надання позики ОСОБА_3 .
3.3.25. Додатково, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до пояснень ОСОБА_2 усі позики були надані його дружині - ОСОБА_3 для реконструкції перукарні, яка є її власністю, відновлення повноцінної підприємницької діяльності та розширення бізнесу.
3.3.26. В той же час, ОСОБА_3 припинила здійснення підприємницької діяльності з видом діяльності - надання послуг перукарнями та салонами краси ще 27.12.2016 та згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний розмір отриманих нею доходів за 2023 рік становить 56 837,92 грн.
3.3.27. Наведене у своїй сукупності ставить під сумнів факт отримання зазначених позик.
3.3.28. Поряд з цим, як вважає позивач, відсутні відомості, які б свідчили про можливість ОСОБА_10 заощадити 40 000,00 дол. США, які, як зазначив ОСОБА_2, були йому передані на відповідальне зберігання.
3.3.29. Відповідно до пояснень ОСОБА_2, його сестра - ОСОБА_15 здійснювала грошові перекази у валюті - євро для ОСОБА_10, яка в свою чергу знімала їх готівкою, здійснювала обмін на долари США та передавала на зберігання ОСОБА_2 .
3.3.30. Вказані кошти ОСОБА_15 надсилала з-за кордону ОСОБА_10, для подальшого придбання останньою власного житла.
3.3.31. Позивач зазначає, що згідно з інформацією з виписок по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2021 по 27.12.2023, було здійснено перерахування коштів WesternUnion на загальну суму 35 600 євро, та за цей же період із вказаного рахунку ОСОБА_10 зняла готівкою 20 412,69 євро.
3.3.32. Кошти у розмірі 15 187,31 євро ОСОБА_10 витратила на проживання.
3.3.33. Отже, позивач вважає, що не встановлено законних джерел походження готівкових коштів у розмірі 16 587,31 євро.
3.4. Автомобіль.
3.4.1. За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 17.11.2023 набув у власність транспортний засіб Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_3, вартістю 2 094 254,00 грн.
3.4.2. Такий актив позивач вважає необґрунтованим.
3.4.3. На запит НАЗК щодо джерел походження коштів у сина на придбання вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 пояснив, що такі кошти були заощаджені його сином за період роботи сервісним інженером на ТОВ «Агротек Інвест» починаючи з 2017 року. При цьому син із ним не проживає, окремо здійснює управління своїм побутом та фінансовим станом, а рішення щодо придбання транспортного засобу приймалося ним самостійно і згідно із власними фінансовими можливостями.
3.4.4. Такі пояснення ОСОБА_2 позивач спростовує наступним.
3.4.5. Сукупний розмір отриманих сином ОСОБА_2 - ОСОБА_4 доходів за все життя становить 458 260,93 грн, що вказує на неможливість придбання ним транспортного засобу Skoda Kodiaq, 2023 року випуску за рахунок власних коштів.
3.4.6. Більше того, як зазначає позивач, автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, був придбаний ОСОБА_4 за дорученням його батька - ОСОБА_2, що підтверджується їх перепискою, що була виявлена під час огляду мобільного телефона ОСОБА_2, який було вилучено під час досудового розслідування.
3.4.7. Таким чином, як вважає позивач, з урахуванням видатків та законних доходів родини, ОСОБА_2 та члени його сім`ї не мали законних джерел доходів, які б дозволили їм заощадити готівкові грошові кошти у розмірі 4 893 000,77 грн та придбати за рахунок законних доходів автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, вартістю 2 094 254,00 грн, тому вказані активи є необґрунтованими.
3.4.8. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та просив її задовольнити в повному обсязі, подав додаткові спростування позиції відповідачів.
ІV. Позиції відповідачів.
4.1. Представник відповідачів надав наступні пояснення.
4.1.1. Кошти, які позивач вважає необґрунтованими активами, були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023052110000104 від 06.10.2023.
4.1.2. Вказує, що слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 23.02.2024 було встановлено, що вилучені кошти мають законне походження та належать таким особам: ОСОБА_2 у сумі 20 300,00 дол. США, 4 515,00 євро, 253 550,00 грн; ОСОБА_10 у сумі 40 000,00 дол. США; ОСОБА_3 у сумі 85 700,00 дол. США. Також, вказаною ухвалою було зобов`язано уповноважених осіб, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023052110000104, повернути вилучені кошти законним володільцям.
4.1.3. Представник зазначає, що в подальшому, вказані грошові кошти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024040000000218 та ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 13.03.2024 на них був накладений арешт, який ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2024 у справі № 202/3161/24 був скасований.
4.1.4. Адвокат Альошин В.С. вказує на те, що вилучені грошові кошти були повернуті їх законним володільцям, зокрема і позикодавцям ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
4.1.5. Щодо обґрунтованості активів, отриманих за договорами позик представник зазначає наступне.
4.1.6. 04.08.2022 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 був укладений договір позики на суму 100 000,00 дол. США, строком дії до 31.12.2024, а тому на момент укладання договору позики з ОСОБА_3, позикодавець ОСОБА_9 мав достатню суму коштів, що отримані із законного джерела, а саме за договором позики від ОСОБА_11 .
4.1.7. В свою чергу, кошти у ОСОБА_11 також мають законне походження, що підтверджується нотаріально посвідченим договором іпотеки від 02.02.2022.
4.1.8. Щодо наявності у ОСОБА_8 коштів у сумі 30 000,00 дол. США, то представник звертає увагу на те, що такі кошти були ним заощаджені впродовж усього періоду своєї підприємницької діяльності, а не лише за період з 2019 ро 2022 роки, як про це вказує позивач.
4.1.9. Адвокат також не погоджується із твердженням позивача про те, що позикодавець ОСОБА_7 не міг надати у позику ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 000,00 дол. США, оскільки прокурор врахував лише доходи ОСОБА_7, отримані ним на території України, в той час коли він неодноразово їздив на заробітки за кордон.
4.1.10. Щодо джерел походження коштів у ОСОБА_4 для придбання автомобіля Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, вартістю 2 094 254,00 грн, то представник зазначає про те, що такі кошти були ним заощаджені із заробітної плати, а також отримані у позику від ОСОБА_16 у сумі 400 000,00 грн та від ОСОБА_12 у сумі 500 000,00 грн, що підтверджується відповідними договорами позик та декларацією дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_17, яка є суб`єктом декларування.
4.1.11. Наявну у матеріалах справи переписку з мобільного телефона ОСОБА_2 . представник пояснює тим, що батько надавав сину консультацію з приводу можливого придбання автомобіля та вважає, що зміст такої переписки не може свідчити про те, що автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, придбаний ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_2 .
4.1.12. Щодо грошових коштів на загальну суму 40 000,00 дол. США, які були передані на зберігання ОСОБА_2 в період з 2019 по 2023 роки ОСОБА_10, то представник зазначає таке.
4.1.13. Рідна сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_15 працює за кордоном в Італії з 2017 року та у 2019 році вона приїздила до України та привозила зароблені готівкові кошти, які не декларувала, оскільки сума не перевищувала 10 000,00 євро, та передавала їх на зберігання.
4.1.14. У 2020 році сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_15 повернулась до Італії та з цього часу надсилала кошти ОСОБА_10 через банківські установи, в той час коли позивач надає суду виписки з рахунка лише починаючи з 2021 року.
4.1.15. Представник звертає увагу на те, що сума переказів, отриманих ОСОБА_10 з 2020 року становить 46 008 євро, що дозволяло їй заощадити грошові кошти у сумі 40 000,00 дол. США.
4.2. У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та їх представник Альошин В.С. позов не визнали, відзив не подавали, лише надали пояснення.
4.3. У ході судового розгляду ОСОБА_2 пояснив, що під час проведення обшуків ним надавались пояснення щодо походження грошових коштів, зокрема те, що так як він мисливець і в нього є сейф, то йому на зберігання були передані кошти, які його рідна сестра відправляла з Італії на зберігання. Кошти, які були окремо знайдені, це були ті кошти, що були отримані за продаж квартири. Також були кошти, які запозичені його сім`єю для поновлення бізнесу, який деякий час був призупинений, для розширення бізнесу, а також у них були плани придбати житло у Східниці, куди вони з часом планували переїхати, для того, щоб їх молодший син міг вчитись. Ту обставину, що автомобіль сина знаходивсь та знаходиться за місцем його проживання ОСОБА_2 пояснює тим, що таким чином, вони зберігають цілісність транспортного засобу, у зв`язку з відсутністю у сина закритої стоянки та через постійні обстріли міста Дніпро. Цей автомобіль було придбано сином за його власні кошти, а також за кошти, які він запозичив у своїх колег. Щодо наявних у матеріалах справи переписок з сином щодо автомобіля, то ОСОБА_2 вказує на те, що це були рекомендації.
V. Правове регулювання.
5.1. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача (абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
5.2. Згідно з п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме:
- отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи;
- наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
5.3. Відповідно до ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.
5.4. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України;
5.5. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у ч. 2 ст. 290 ЦПК України, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
5.6. Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів (ч. 1 ст. 291 ЦПК України).
5.7. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 292 ЦПК України активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави.
5.8. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість.
VІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні цивільного позову.
Виходячи зі змісту статті 290 ЦПК суд під час розгляду справи про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави має віднайти відповіді на наступні питання:
6.1. Чи є відповідачі суб`єктами в розумінні ч. 4 ст. 290 ЦПК.
6.1.1. Чи є ОСОБА_2 особою уповноваженою на виконання функцій держави.
6.1.1.1. Відповідно до ч. 4 ст. 290 ЦПК суб`єктом у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути лише, особа уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
6.1.1.2. За змістом п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції».
6.1.1.3. Судом встановлено, що у період з 17.06.2020 по 28.11.2023 ОСОБА_2 обіймав посаду начальника територіального сервісного центру № 1248 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області, зі збереженням раніше присвоєного 6 рангу державного службовця (т. 2, а.с. 150-153, а.с. 164, а.с. 165-168).
6.1.1.4. З 28.11.2023 ОСОБА_2 переведено на нижчу посаду адміністратора територіального сервісного центру № 1248 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, зі збереженням раніше присвоєного 5 рангу державного службовця (т. 2, а.с. 177).
6.1.1.5. Відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування належать, серед інших, державні службовці.
6.1.1.6. Як слідує із наявних матеріалів ОСОБА_2 склав присягу державного службовця 25.07.2016 (т. 2, а.с. 171).
6.1.1.7. Таким чином, ОСОБА_2 є суб`єктом, до якого може бути пред`явлено цивільний позов в порядку ст. 290 ЦПК України, тому є належним відповідачем.
6.1.2. Чи є члени родини ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 особами, які діяли за дорученням ОСОБА_2 та/або чи може ОСОБА_2 прямо чи опосередковано вчиняти щодо їх активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
6.1.2.1. Судом встановлено, що 17.09.1994 ОСОБА_2 та ОСОБА_19 уклали шлюб, дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 91). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 140-143).
6.1.2.2. У розумінні абз 4. ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими особами ОСОБА_2, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
6.1.2.3. Позивач стверджує, що кошти у сумі 90 000 доларів США, які за версією відповідачів належать на праві власності ОСОБА_3 (дружині), як кошти запозичені нею для відновлення бізнесу та автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, який придбаний сином ОСОБА_4, є майном, яке набуте за дорученням державного службовця ОСОБА_2 та\або щодо якого він може здійснювати право розпорядження.
6.1.2.4. Обставини набуття цих активів та їх зв`язок з особою, уповноваженою на виконання функцій держави будуть проаналізовані у цьому розділі нижче, однак після дослідження цих обставин судом було встановлено, що дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 є номінальними власниками вказаного майна, яке було набуте за дорученням ОСОБА_2, щодо якого він здійснює повноваження розпорядження.
6.1.2. З огляду на такі висновки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є належними відповідачами у цій справі.
6.2. Вид та розмір активу про необґрунтованість якого стверджує позивач.
- готівкові грошові кошти у розмірі 4 893 000,77 грн (146 925,00 дол. США, 4 515,00 Євро та 253 520,00 грн).
- транспортний засіб Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, вартістю 2 094 254,00 грн.
6.3. Чи набутті спірні активи за рахунок законних доходів.
6.3.1. Відповідачі надали пояснення щодо походження їх активів які полягають у наступному:
Відповідно до пояснень ОСОБА_2, кошти у розмірі:
- 253 520,00 грн, 20 300,00 дол. США, 4 515,00 євро - належать йому та заощаджені із отриманої заробітної плати, від продажу електричної енергії та продажу нерухомості;
- 90 000,00 дол. США - належать дружині ОСОБА_3 та були запозичені у ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;
- 40 000,00 дол. США - належать ОСОБА_10 та перебувають у ОСОБА_2 на зберіганні.
- автомобіль Skoda Kodiaq ОСОБА_4 було придбано самостійно за рахунок власних заощаджень та за кошти які були ним отримані у позику від ОСОБА_13 у сумі 400 000,00 грн та від ОСОБА_12 у сумі 500 000,00 грн (за попередньою версією відповідачів, ОСОБА_4 придбав автомобіль за власні кошти, лише після надання позивачем відомостей про недостатність для цього офіційних доходів ОСОБА_4, з`явилася версія про позику).
6.3.2. Попри те, що сторона відповідачів зазначила, що грошові кошти набуті у законний спосіб та за рахунок отриманих позик, суд вважає за необхідне спочатку проаналізувати відомості про доходи, видатки та майновий стан відповідачів, і надалі - перейти до обставин укладання договорів позик та інших пов`язаних із ними правочинів відповідно до їх пояснень.
6.3.2.1. Оскільки позовні вимоги стосуються активів, виявлених наприкінці 2023 року, необхідним є врахування даних щодо майнового стану ОСОБА_2 до дати такого виявлення 27.12.2023.
6.3.3. Законні доходи та майновий стан ОСОБА_2 .
6.3.3.1. Зі змісту щорічної декларації ОСОБА_2 за 2023 рік (т. 2, а.с. 21-28) убачається, що за цей період його загальний дохід становив 1 155 835 грн і складався із:
- 450 678 грн заробітної плати;
- 334 157 грн виплат згідно з цивільно-правовими правочинами від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги»;
- 371 000 грн доходу від відчуження нерухомого майна.
6.3.3.2. У розділі 12 декларації ОСОБА_2 задекларував грошові активи, наявні станом на останній день звітного періоду, а саме:
- 190 000 грн готівкові кошти;
- 556 252 грн кошти, розміщені на банківських рахунках;
- 188 905 інше - послуга накопичування скарбничка.
6.3.3.3. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_2 за 2023 рік отримав такі доходи:
- 450 678,26 грн від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС);
- 364 491,65 грн від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги»;
- 371 000,00 від Богомолова В.І. ;
- 673,90? інше (КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові», АТ КБ «Приватбанк» (т. 3, а.с. 4-19).
6.3.3.4. За даними виписок із рахунків у АТ КБ «Приватбанк» (т. 3, а.с. 139), за 2023 рік ОСОБА_2 отримав надходження на суму 620 615,59 грн з яких:
- 328 353,66 грн заробітна плата;
- 292 261,93 грн виплати від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».
6.3.3.5. Вказаний ОСОБА_2 у декларації розмір отриманої ним заробітної плати відповідає відомостям з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а також інформації, що міститься в довідках про доходи (т. 2, а.с. 160, 179).
6.3.3.6. Щодо розміру доходу, отриманого ОСОБА_2 за продаж електричної енергії для ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», то суд звертає увагу на те, що із наданих в розпорядження суду копій актів приймання-передачі товару (електричної енергії) ОСОБА_2 отримав дохід з продажу електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватного господарства по ЕІС-код точки комерційного обліку (точки розподілу) № 62Z5033348375377 у розмірі 204 635,02 грн та по ЕІС-код точки комерційного обліку (точки розподілу) № 62Z7592001434410 у розмірі 129 526,25 грн, а всього за 2023 рік у сумі 334 161,27 грн (т. 2, а.с. 71, 77-90, 204-223).
6.3.3.7. Суми, які вказані ОСОБА_2 у декларації про доходи від продажу електричної енергії відповідають наданим до суду копіям актів приймання-передачі товару (електричної енергії), однак така сума відрізняється від даних з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
6.3.3.8. Враховуючи те, що матеріали справи не містять копій актів прийому-передачі товару (електричної енергії) виробленої генеруючою установкою приватного господарства по ЕІС-код точки комерційного обліку (точки розподілу) № 62Z7592001434410 за січень, листопад та грудень 2023 року, то колегія суддів, вирішуючи питання про розмір отриманих ОСОБА_2 доходів з продажу електричної енергії, бере до уваги відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а саме суму 364 491,65 грн, яка включає в себе утримані податки.
6.3.3.9. Вирішуючи питання про розмір отриманого ОСОБА_2 законного доходу, суд бере до уваги фактично отримані ним кошти, а саме:
- 328 353,66 грн заробітної плати;
- 292 261,93 грн кошти за продаж електричної енергії;
- 576,14 грн інше за вирахуванням сплачених податків від КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» та АТ КБ «Приватбанк».
6.3.3.10. Таким чином, встановлено, що фактично ОСОБА_2 у 2023 році отримав реального законного доходу на загальну суму - 621 191,73 грн.
6.3.3.11. Що стосується доходів від відчуження нерухомого майна у розмірі 371 000,00 грн, то аналіз обставин їх отримання та законності будуть надані у пункті 6.6. рішення.
6.3.4. Законні доходи та майновий стан ОСОБА_4
6.3.4.1. Відповідно до відомостей з щорічної декларації ОСОБА_2 за 2023 рік (т. 2, а.с. 21-28), ним було задекларований сукупний дохід його дружини - ОСОБА_3 у розмірі 55 963 грн, який складався із:
- 9 034 грн доходу від надання майна в оренду;
- 46 929 грн заробітної плати від ТОВ «Автотранссервіс».
6.3.4.2. У розділі 12 декларації ОСОБА_2 задекларував грошові активи, які належать його дружині - ОСОБА_3, а саме:
- готівкові кошти у розмірі 60 000 грн;
- кошти, розміщені на банківських рахунках у розмірі 222 545 грн.
6.3.4.3. Згідно з даними з виписок по рахунках ОСОБА_3, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» фактично нею було отримано такі доходи:
- 8 825,12 грн від ТОВ «Марвис» орендна плата за земельний пай;
- 243 600,96 грн переказів від фізичних осіб, в тому числі 24 000,14 грн від ОСОБА_6 та 190 000,00 грн від ОСОБА_2 .
6.3.4.4. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_3 за 2023 рік отримала такі доходи:
- 58 296,58 від ТОВ «Автотранссервіс»;
- 11 017,96 від ТОВ «Марвис» орендна плата за земельний пай.
6.3.4.5. Отже, вирішуючи питання про розмір отриманого ОСОБА_3 законного доходу, суд бере до уваги фактично отримані нею кошти, а саме:
- 8 825,12 грн орендної плати за земельний пай;
- 46 929 грн заробітної плати від ТОВ «Автотранссервіс» (за твердженням ОСОБА_3, розрахунок з нею проводився у готівковій формі, однак доказів такого, надано не було, суд приймає до уваги, як законні такі доходи, лише з огляду на відомості, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків).
6.3.4.6. Щодо коштів у сумі 24 000,14 грн отриманих від ОСОБА_6, то ці кошти за версією відповідачів були авансом під час укладення договору купівлі - продажу квартири, доходи від продажу якої віднесено до доходів ОСОБА_2, і аналіз яким буде надано у пункті 6.6. рішення.
6.3.4.7. Кошти, у сумі 190 000,00 грн, які перерахував на рахунок ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_2, є рухом коштів між суб`єктом декларування та членами його сім`ї і не вважається доходом/видатком.
6.3.4.8. Таким чином, встановлено, що фактично ОСОБА_3 у 2023 році отримала реального законного доходу на загальну суму - 55 754,12 грн.
6.3.4.9. Крім того, у щорічній декларації за 2023 рік відображені фінансові зобов`язання дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у виді позик від: ОСОБА_22 у розмірі 27 000 доларів США; ОСОБА_8 у розмірі 30 000 доларів США; ОСОБА_7 у розмірі 10 000 доларів США; ОСОБА_9 у розмірі 50 000 доларів США (т. 2, а.с. 21-28).
6.3.5. Законні доходи та майновий стан сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з родиною.
6.3.5.1. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_4 за 2023 рік отримав від ТОВ «Агротек-Інвест» доходів на загальну суму 101 833,37 грн, що за вирахуванням податків становить - 83 503,36 грн (т. 3, а.с. 32-33).
6.3.5.2. Згідно з щорічною декларацією ОСОБА_17, яка є дружиною ОСОБА_3, за 2022 рік в графі «доходи, у тому числі подарунки» декларант зазначила, що перебуває у декретній відпустці та задекларувала заробітну плату чоловіка - ОСОБА_4, отриману за основним місцем роботи у розмірі 76 620 грн.
6.3.5.3. Відповідно до щорічної декларації ОСОБА_17 за 2023 рік в графі «доходи, у тому числі подарунки» декларант також зазначила, що перебуває у декретній відпустці та задекларувала заробітну плату чоловіка - ОСОБА_4, отриману за основним місцем роботи у розмірі 101 833 грн (т. 5, а.с. 144-146).
6.3.5.4. При цьому ані у декларації за 2022 рік ані за 2023 рік ОСОБА_17 будь-яких грошових активів задекларовано не було.
6.3.5.5. Крім того, у щорічній декларації за 2023 рік відображені фінансові зобов`язання чоловіка ОСОБА_17 - ОСОБА_4 у виді позик на користь ОСОБА_13 у розмірі 400 000 грн та ОСОБА_12 у розмірі 500 000 грн.
6.3.5.6. Таким чином, встановлено, що фактично ОСОБА_4 у 2023 році отримав реального законного доходу на загальну суму - 83 503,36 грн.
6.4. Документально підтверджені видатки:
6.4.1. ОСОБА_2 .
Згідно з даними з виписок по рахунках ОСОБА_2, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» за 2023 рік ним було здійснено видатків на загальну суму 383 303,71 грн. Перерахування на рахунок дружини 190 000,00 грн не враховуються у видатки, оскільки рух між рахунками подружжя таким не є.
6.4.2. ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації з виписок по рахунках ОСОБА_3, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» за 2023 рік нею було здійснено видатків на загальну суму 40 264,74 грн.
6.4.3. ОСОБА_4 .
Згідно з даними з виписок по рахунках ОСОБА_4, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» за 2023 рік він здійснив витрат на загальну суму 2 797,49 грн.
6.5. Розмір коштів, які були заощаджені з достовірних джерел
6.5.1. Провівши аналіз офіційно підтверджених доходів та видатків, суд встановив розмір заощаджень родини ОСОБА_2, походження яких визнається обґрунтованим:
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на грудень 2023 року - 253 377,4 грн.
- ОСОБА_4 станом на грудень 2023 року - 80 705,87 грн.
6.5.2. Попри це ці кошти на день обшуку перебували на банківських рахунках, тож не могли бути використані для придбання валюти, чи бути готівковими заощадженнями, які були віднайдені під час обшуку, щодо необґрунтованості походження яких ставить питання позивач.
6.6. Договір купівлі продажу квартири.
6.6.1. Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 23.10.2023 ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_6 квартиру, що розташована в АДРЕСА_2 . Продаж квартири вчинено за 371 000 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Богомоловим В.І. (т. 2, а.с. 94-97, 226-229).
6.6.2. Позивач, посилаючись на п. 2.2. цього договору звертає увагу на те, що розрахунки здійснювались в безготівковій формі з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця, в той час, коли на рахунки ОСОБА_2 кошти від ОСОБА_6 не надходили, тому вважає, що кошти, які були відшукані за місцем проживання ОСОБА_2 не могли бути доходом від продажу вказаної нерухомості.
6.6.3. Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, оскільки із змісту вказаного пункту договору вбачається лише те, що сторонам роз`яснено положення Постанови Національного банку України за № 210 від 06.06.2013 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» щодо розрахунків готівкою, суми якої перевищують 50 000,00 грн, тобто про те, що такі розрахунки здійснюються в безготівковій формі з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця.
6.6.4. При цьому, у п. 2.1. договору купівлі-продажу зазначено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 371 000,00 грн, які отримані продавцем ( ОСОБА_2 ) від покупця ( ОСОБА_6 ) до оформлення цього договору.
6.6.5. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з чинним законодавством, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою має наслідок у виді притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак така обставина не свідчить про недійсність правочину (ст. 163-15 КУпАП).
6.6.6. Під час допиту ОСОБА_6 повідомила, що придбала у ОСОБА_2 квартиру за 371 000,00 грн. Перед підписанням договору купівлі-продажу передала ОСОБА_2 готівкові кошти у розмірі 352 500,00 грн, оскільки 18 500,00 грн вона сплатила раніше для ОСОБА_3, в якості передоплати за придбання квартири. Щодо суми 5 500,00 грн, то пояснила, що переказала цю суму для ОСОБА_3 помилково, однак остання кошти їй повернула.
6.6.7. У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підтвердили той факт, що покупець квартири розрахувалась з ОСОБА_2 в готівковій формі, при цьому зазначили, що частину коштів, а саме 18 500,00 грн ОСОБА_6 сплатила на рахунок ОСОБА_3, як передоплату за квартиру, що також знайшло своє підтвердження у даних з виписок по рахунках ОСОБА_3, відкритих в АТ КБ «Приватбанк».
6.6.8. З огляду на такі пояснення, версія про продаж квартири та розрахунок у готівковій формі, на переконання суду, є більш переконливим, а ніж версія позивача, що розрахунок не проводився взагалі. Щодо порушення умов договору купівлі-продажу квартири, чи ухилення від фінансового моніторингу ОСОБА_6 через здійснення готівкового розрахунку, не є предметом оцінки у цьому провадженні, суд має перевірити чи отриманні кошти відповідачів із законних джерел.
6.6.9. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що кошти від продажу квартири у розмірі 352 500,00 грн є законним доходом ОСОБА_2 .
6.6.10. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві не порушує перед судом питання про необґрунтованість активів ОСОБА_6 та не зазначає про те, що ОСОБА_6 придбала вказану нерухомість за дорученням ОСОБА_2 чи що ОСОБА_2 може прямо чи опосередковано вчиняти щодо такої квартири дії, тотожні за змістом права розпорядження нею, отже питання щодо законності джерел походження у ОСОБА_6 коштів на придбання вказаної квартири не є предметом спору у цій справі, тому суд не досліджує це питання.
6.7. Договори позики укладені ОСОБА_3
Відповідачі, пояснюючи законність перебування у них у користуванні грошових коштів у сумі 90 000,00 дол. США посилалися на укладені ОСОБА_3 договори позики, як такі, що планувалися для розширення бізнесу чи придбання будинку у місті Східниці.
Із договорів позик вбачається, що ОСОБА_3 отримала у позику кошти:
- 21.02.2023 від ОСОБА_8 у розмірі 30 000,00 дол. США, із зобов`язанням повернути їх до 21.02.2024;
- 01.06.2023 від ОСОБА_7 у розмірі 10 000,00 дол. США, із зобов`язанням повернути їх до 01.06.2024;
- 11.09.2023 від ОСОБА_9 у розмірі 50 000,00 дол. США, із зобов`язанням повернути їх до 01.04.2024;
6.7.1. Позика отримана від ОСОБА_8 у розмірі 30 000,00 дол. США.
6.7.1.1. Згідно з договором позики від 21.02.2023 ОСОБА_8 надав у власність ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 30 000,00 дол. США, при цьому, відповідно до п. 6 цього договору, грошові кошти, які є предметом позики, не є спільною сумісною власністю подружжя та є особистою приватною власністю ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 104, 241).
6.7.1.2. Відповідно до заяви ОСОБА_8 від 02.04.2024, адресованої НАЗК, він підтверджує, що дійсно передав кошти у розмірі 30 000,00 дол. США ОСОБА_3 відповідно до договору позики від 21.02.2023 та зазначає, що такі кошти були зароблені ним та його родиною при здійсненні підприємницької діяльності (т. 2, а.с. 249).
6.7.1.3. Такі ж пояснення надав представник відповідачів Альошин В.С., а саме повідомив, що кошти у сумі 30 000,00 дол. США були заощаджені ОСОБА_8 впродовж усього періоду його підприємницької діяльності.
6.7.1.4. В той же час, під час допиту, ОСОБА_8 показав, що не може пояснити за який точно період ним було заощаджені грошові кошти, однак зазначив, що такий період не обмежується часом його підприємницької діяльності. Крім того, ОСОБА_8 зазначив, що грошові кошти, які були предметом позики, є спільною сумісною власністю його родини.
6.7.1.5. Суд критично оцінює показання ОСОБА_8, надані у судовому засіданні, оскільки вони не узгоджуються із відомостями, які свідок раніше повідомляв у своїй заяві, адресованій НАЗК та зазначав у договорі позики.
6.7.1.6. Крім того, оцінюючи можливість заощадити ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 30 000,00 дол. США суд враховує інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, з податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 а також з виписок по рахунках ОСОБА_8 за період з 2001 по день надання позики - до 21.02.2023.
6.7.1.7. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що проаналізувати доходи та видатки ОСОБА_8 за більш ранні періоди суд не має можливості, оскільки такі відомості суду надані не були, як і не було надано жодних інших доказів, які б підтверджували версію відповідачів про те, що ОСОБА_8 дійсно мав заощадження на вказану суму, та що такі заощадження були отримані ним із законних джерел.
6.7.1.8. Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 2001 по 2018 роки ОСОБА_8 отримав доходу на загальну суму 5 747 894,48 грн (т. 3, а.с. 43-63).
6.7.1.9. Поряд з цим, представником позивача були надані відомості про відомі витрати свідка ОСОБА_8, які він поніс за період з 2001 по 2018 рік, а саме:
- 8 439,00 грн за купівлю 15.06.2015 земельної ділянки;
- 147 483,00 грн за придбання 17.09.2013 житлового будинку із земельною ділянкою;
- 303 000,00 грн за купівлю 31.07.2015 автомобіля Dodge Ram-1500, 2006 року випуску;
- 290 000,00 грн за купівлю 26.09.2017 автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, 2010 року випуску;
- 574 204,40 грн за купівлю 15.11.2017 автомобіля Volkswagen Passat, 2013 року випуску;
- 572 644,99 грн за купівлю 24.01.2018 автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 2011 року випуску;
- крім цього, за період з 2001 по 2018 ОСОБА_8 придбав ще 8 автомобілів, вартість яких не вказана у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (т. 5, а.с. 87-205).
6.7.1.10. Згідно з поданими ОСОБА_8 податковими деклараціями його сукупний дохід за період з 2019 по 2022 становить 3 593 308,00 грн (т. 3, а.с. 82-91).
6.7.1.11. Відповідно до виписок з рахунку ОСОБА_8, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» фактично на його рахунок за період з 01.01.2019 по 21.02.2023 надійшло доходів на загальну суму 3 745 978,51 грн (в тому числі, рахунок було поповнено самим ОСОБА_8 готівкою на загальну суму 214 550 грн).
6.7.1.12. При цьому витрати, згідно з вказаних виписок, за цей же період, складають 3 561 213,30, з яких 31 310,00 грн було знято готівкою.
ПеріодСума отриманого доходуСума відомих витратСума знятої готівкиРізниця2001-20185 747 894,481 895 771,39 Відсутні відомості4 036 888,32019-21.02.20233 745 978,513 561 213,3031 310,00184 765,21
6.7.1.13. Отже, різниця між доходами ОСОБА_8 та відомими витратами становить - 4 036 888,3 грн, що є вочевидь недостатнім, для того, щоб здійснювати витрати на підприємницьку діяльність та на проживання впродовж 17-ти років (з 2001 по 2018) та до того ж, щоб заощадити кошти у розмірі 30 000,00 дол. США.
6.7.1.14. Але навіть якщо допустити, що ОСОБА_8 мав такі кошти, версія про те що він їх надав у позику видається неправдивою, оскільки вочевидь суперечить його звичайній поведінці, так як він жодного разу не надавав позик у такому розмірі, також, враховуючи що ці кошти, які як зазначав свідок він акумулював усе своє життя, є практично усіма його заощадженнями.
6.7.1.15. Таким чином, версія відповідачів про те, що ОСОБА_3 отримала 30 000,00 дол. США у позику від ОСОБА_8, який отримав такі кошти із законних джерел, а саме від зайняття підприємницькою діяльністю, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та жодних доказів, які б свідчили про протилежне, суду надано не було.
6.7.2. Позика від ОСОБА_7 у розмірі 10 000,00 дол. США.
6.7.2.1. Згідно з договором позики від 01.06.2023 ОСОБА_7 надав у власність ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10 000,00 дол. США (т. 2, а.с. 101-102, 243-244).
6.7.2.2. Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 02.04.2024, адресованої НАЗК, він підтверджує, що дійсно передав кошти у розмірі 10 000,00 дол. США ОСОБА_3 відповідно до договору позики від 01.06.2023 та зазначає, що такі кошти були ним накопичені та отримані під час трудової діяльності та за участь у бойових діях при проходженні служби в лавах Збройних Сил України (далі - ЗСУ) (т. 2, а.с. 254).
6.7.2.3. Надаючи оцінку таким поясненням ОСОБА_7, суд бере до уваги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та виписки по рахунках ОСОБА_7, відкритих в АТ КБ «Приватбанк».
6.7.2.4. Відповідно до даних з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_7 за період з 2000 до дати надання позики, а саме до 31.05.2023, отримав доходу на загальну суму 1 292 856,43 грн (т. 3, а.с. 63-70).
6.7.2.5. Згідно з виписок по рахунках ОСОБА_7 за період з 01.01.2019 по 31.05.2023 його витрати становили 764 412,47 грн, а готівки за цей період знято - 121 954,95 грн.
ПеріодСума отриманого доходуСума відомих витратСума знятої готівкиРізниця2000-2018402 193,64Відсутні відомостіВідсутні відомості402 193,6401.01.2019-31.05.2023890 662,79 764 412,47121 954,95126 250,32
6.7.2.6. Отже, різниця між доходами ОСОБА_7 та відомими витратами становить - 528 443,98 грн, чого є явно недостатньо, для того, щоб здійснювати витрати на проживання впродовж 18-ти років (з 2000 по 2018) та для того, щоб заощадити кошти у розмірі 365 686,00 грн, що еквівалентно сумі позики - 10 000,00 дол. США.
6.7.2.7. В подальшому, представник відповідачів Альошин В.С. у своїх поясненнях вказав, що кошти у сумі 10 000,00 дол. США були заощаджені ОСОБА_7 за час його роботи за кордоном.
6.7.2.8. У суді свідок ОСОБА_7 показав, що позичав кошти родині ОСОБА_2 для розширення бізнесу ОСОБА_3 . Станом на 2023 рік мав 10 000,00 дол. США заощаджень. Ці кошти ОСОБА_7, перед тим як йти служити до лав ЗСУ, передавав ОСОБА_2 на зберігання, а коли повернувся, то забрав їх. В подальшому ОСОБА_2 попрохали позичити в нього ці кошти. Кошти заощадив працюючи з 2019 року за кордоном. Чи працював за кордоном офіційно, свідок повідомити не зміг, але зазначив, що виїздив туди за трудовими візами. Кошти отримував у валюті країни де працював та обмінював їх на долари США після отримання або перед поверненням додому.
6.7.2.9. Такі пояснення свідка суд сприймає критично, оскільки вони спростовуються письмовими доказами.
6.7.2.10. Так, свідок повідомив суду, що має освіту юриста, тому і укладав письмовий договір позики та брав розписку від ОСОБА_3, однак надаючи письмові пояснення до НАЗК, свідок чомусь не надав достовірні пояснення вказаному державному органу та порахував неважливим вдаватись у деталі щодо джерел походження його коштів, що були надані у позику.
6.7.2.11. Також видається нелогічним і той факт, що спершу ОСОБА_7 надає ОСОБА_2 всі свої заощадження на зберігання, при цьому не ініціює складення жодного документа, який би це підтверджував, однак в подальшому, коли його близьким друзям знадобились ці кошти у такому ж розмірі, він ініціює укладання і письмового договору позики і складання ОСОБА_3 розписки.
6.7.2.12. Поряд з цим, суду не було надано жодних доказів, які б свідчили на користь версії, що перебуваючи за кордоном, а саме в Чехії та Польщі, ОСОБА_7 отримав там якийсь дохід, тому суд не може оцінити можливість заощадження таких коштів.
6.7.2.13. Таким чином, відповідачами не було спростовано доводи позивача про те, що ОСОБА_7 не мав грошових заощаджень у таких розмірах, щоб надати ОСОБА_3 позику у розмірі 10 000 дол. США.
6.7.3. Позика від ОСОБА_9 у розмірі 50 000,00 дол. США.
6.7.3.1. Згідно з договором позики від 11.09.2023 ОСОБА_9 надав у власність ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 50 000 дол. США (т. 2, а.с. 106-107, 246-247).
6.7.3.2. Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 02.04.2024, адресованої НАЗК, він підтверджує, що дійсно передав кошти у розмірі 50 000,00 дол. США ОСОБА_3 згідно з договором позики від 11.09.2023 та зазначає, що такі кошти були зароблені та накопичені ним при здійсненні підприємницької діяльності (т. 2, а.с. 259).
6.7.3.3. В той же час, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 не зареєстрований як фізична особа-підприємець, він також не є керівником, засновником чи кінцевим бенефіціарним власником будь-якої юридичної особи (т. 3, а.с. 99-101).
6.7.3.4. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_9 не здійснює легальну підриємницьку діяльність, яка б дозволила йому заощадити кошти у розмірі 50 000,00 дол. США.
6.7.3.5. У подальшому, представник відповідачів Альошин В.С. у своїх поясненнях вказав, що 04.08.2022 ОСОБА_9 отримав у позику від ОСОБА_11 100 000,00 дол. США та саме з цих коштів і була надана позика для ОСОБА_3 .
6.7.3.6. Під час допиту ОСОБА_9 показав, що до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням позичити кошти, з якою метою йому була необхідна позика, свідку невідомо. Договір позики був укладений з ОСОБА_3 на пів року, кошти їй передавав у м. Дніпро. Повідомив, що коли вказував у заяві до НАЗК про те, що кошти були ним заощаджені від здійснення підприємницької діяльності, то мав на увазі діяльність з купівлі та продажу криптовалюти. Зазначив, що на момент надання позики для ОСОБА_3, мав заощаджень приблизно на суму 200 000 дол. США, однак повертати позику ОСОБА_11 він на той час не планував, оскільки потребував коштів для проживання. ОСОБА_11 знає близько 10 років, однак чим він займається - свідку нецікаво. У судовому засіданні свідок продемонстрував суду свій електронний гаманець з онлайн-платформи.
6.7.3.7. Такі показання свідка викликають сумніви у їх достовірності.
6.7.3.8. Щодо версії ОСОБА_9 про те, що він отримав кошти від ОСОБА_11 для того, щоб вкласти їх у придбання криптовалюти, то суд звертає увагу на те, що роздруківки скріншотів з невідомого додатка, які надав ОСОБА_9 на адвокатський запит, цього не підтверджують. Доказів, які б свідчили про те, що кошти у розмірі 100 000,00 дол. США були внесені на верифікований електронний гаманець саме ОСОБА_23 надано не було, як і не було надано доказів, які б підтверджували виведення таких коштів з його електронного гаманця.
6.7.3.9. Під час допиту свідок ОСОБА_11 показав, що надавав ОСОБА_9 у позику 100 000,00 дол. США, оскільки той мав намір вкласти їх у криптовалюту. Раніше кошти йому не позичав, де ОСОБА_9 працює йому невідомо, які у нього доходи свідку також невідомо. Договір позики укладений між свідком та ОСОБА_9 не мав строку виконання, не мав додаткових умов та був безвідсотковим. Приблизно 30 000,00 дол. США було його особистими заощадженнями, а 70 000,00 дол. США йому надали батьки 3-4 роки тому, на підставі безстрокового договору позики. Пояснив, що укладав договір позики та іпотеки зі своїм батьком - ОСОБА_24 для того, щоб у випадку розлучення, його дружина не отримала половини таких коштів. Наявність коштів у свого батька свідок пояснив тим, що такі кошти були заощаджені ним впродовж трудової діяльності та з продажу нерухомості. Позичав кошти у батька з метою добудувати комерційну нерухомість у місті Бердянськ (готельний комплекс), однак у зв`язку із війною, цього зроблено не було, тому кошти залишались невикористаними. Свою суму доходів та дружини свідок назвати не зміг, однак зазначив, що дохід від 5 його підприємств за 1 рік становить приблизно 1 000 000,00 грн.
6.7.3.10. Аналізуючи такі пояснення свідків, суд вважає сумнівним факт надання обидвох позик, оскільки ці показання є суперечливими, не підтверджуються письмовими доказами, тому у колегії є обґрунтований сумнів у їх достовірності. Така версія відповідачів видається штучно згенерованою задля легалізації незаконно отриманих доходів, а саме.
6.7.3.11. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 2006 по липень 2022 року ОСОБА_11, отримав доходу на загальну суму 834 045,78 грн, що викликає обґрунтовані сумніви у спроможності заощадити 30 000,00 дол. США, що на день надання позики було еквівалентно 1 097 058,00 грн, та здійснювати при цьому витрати на проживання родини впродовж цього періоду.
6.7.3.12. Так, ОСОБА_9 повідомив суду, що часто надає фізичним особам позики з метою отримання прибутку, в той же час, він надає позику у розмірі 50 000,00 дол. США для ОСОБА_3 безвідсотково, не маючи жодних гарантій у забезпеченні такої позики будь-яким майном, при цьому передані для ОСОБА_3 кошти, були раніше запозичені ним у ОСОБА_11 .
6.7.3.13. Також ОСОБА_9 повідомив, що позичав кошти у ОСОБА_11 для того, щоб збільшити свої прибутки, при цьому сам ОСОБА_11 не отримав жодної вигоди надаючи ОСОБА_9 у позику 100 000,00 дол. США, ба більше, ОСОБА_11 надає йому у позику кошти, які він сам раніше, запозичив у свого батька.
6.7.3.14. Щодо отримання позики ОСОБА_25 від ОСОБА_24 .
6.7.3.15. У своїх показаннях свідок ОСОБА_25 показав, що ініціював укладання договорів позики та іпотеки зі своїм батьком, оскільки в житті може трапитись різне, тому хвилювався, що у випадку розлучення зі своєю дружиною, вона претендувала б на половину таких коштів, в той же час, надаючи у позику ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 100 000,00 дол. США, свідок не володів інформацією про платоспроможність ОСОБА_9, про характер його роботи, однак надав такі кошти у позику на невизначений термін, безоплатно та без будь-якого забезпечення виконання зобов`язання.
6.7.3.16. Так, 02.02.2022 ОСОБА_11 отримує у позику від свого батька - ОСОБА_24, 5 720 000,00 грн, з умовою погасити такий борг до 02.02.2042, та того ж дня - 02.02.2022 ОСОБА_11 в забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором позики, передає ОСОБА_24 в іпотеку дачний будинок, загальною площею 420,0 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,1 га, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_3 . Поряд з цим, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 1998 по лютий 2022 року ОСОБА_24, отримав доходу на загальну суму 1 130 092,71 грн, що очевидно свідчить про неспроможність надання його сину - ОСОБА_11 позики на суму 5 720 000,00 грн, яка понад в 5 разів перевищує його дохід, отриманий за останніх 24 роки трудової діяльності.
6.7.3.18. Під час допиту, свідок ОСОБА_11 щодо джерел походження коштів у батька пояснив, що такі кошти були також отримані від продажу нерухомості, однак жодних доказів, які б свідчили про такі правочини суду надано не було.
6.7.3.19. Отже не було доведено ані факт надання позики для ОСОБА_3 ані наявність у позикодавців достатньої суми коштів, отриманих із законних джерел, для надання вказаних у договорах сум позик. За своїми характеристиками та умовами вказані правочини не відповідають загальним засадам розумності.
6.7.4. Чи підтверджується отримання дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позик від ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
6.7.4.1. Як свідчить аналіз проведений у розділах 6.7.1.- 6.7.3., доводи позикодавців ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про їх фінансову спроможність надати вказані суми у позику ОСОБА_3 не знайшли свого документального підтвердження, тому таке твердження суд оцінює як сумнівне, що не було доведено, як факт який швидше мав місце, аніж ні.
6.7.4.2. Додатковими аргументами, що свідчать на користь удаваності досліджених договорів позик суд вважає наступні встановлені обставини:
- щодо наміру ОСОБА_3 розширити бізнес, то варто звернути увагу, що грошові кошти, були виявлені та вилучені під час обшуків за адресою проживання ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, з часу отримання першої позики, а саме з 21.02.2023, до моменту виявлення та вилучення таких коштів минуло більше 10 місяців, однак жодних дій, які б свідчили про відкриття бізнесу чи реконструкцію перукарні, вчинено не було. При цьому строк на повернення перших заборгованих коштів спливав через 2 місяці, однак кошти жодним чином використані не були та в повному розмірі зберігались за місцем проживання ОСОБА_2 .
Більше того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 припинила свою підприємницьку діяльність за видом діяльності «96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний)» ще 27.12.2016, про що зроблено запис № 22000060003003876.
- щодо версії про придбання будинку в м. Східниця Львівської області, то а ні у ОСОБА_2 а ні у ОСОБА_3 не було законних джерел доходів, які б дозволили заощадити за 1 рік суму у розмірі 90 000,00 дол. США, що еквівалентно приблизно 3 363 000,00 грн, та погасити суми позик. Доказів протилежного суду надано не було.
6.7.4.3. Таким чином, суд приходить до висновку, що договори позики мали удаваний характер, які не мали реальних наслідків, а спрямовані на легалізацію грошових коштів, які були відшукані у родині ОСОБА_2, законність джерел походження яких вони пояснити не могли. З огляду на таке суд визнає грошові кошти в сумі 90 000 дол США необґрунтованими активами.
6.8. Грошові кошти в сумі 40 000,00 дол. США.
6.8.1. За версією відповідачів 40 000,00 дол. США належать ОСОБА_10 та були передані ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, оскільки він є мисливцем, володіє зброєю та сейфом.
6.8.2. Згідно із заявою ОСОБА_10 від 21.02.2024 до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, вона повідомляє про те, що в період з січня 2021 року по грудень 2023 року мати її чоловіка ОСОБА_26 - ОСОБА_15 висилала з-за кордону для її родини грошові кошти з метою подальшого придбання ними власного житла у загальній сумі 37 000 євро, які ОСОБА_10 обмінювала на долари США та передавала на відповідальне зберігання для ОСОБА_2, оскільки вона з родиною проживають в орендованому житлі тому хвилювалась за безпеку грошових коштів. Станом на грудень 2023 року нею було передано 40 000 дол. США (т. 2, а.с. 116).
6.8.3. У заяві від 31.03.2024 адресованій НАЗК ОСОБА_10 повідомляє, що мати її чоловіка ОСОБА_26 - ОСОБА_15 переказувала грошові кошти на її банківську карту для подальшого придбання нею власного житла у загальній сумі 37 000 євро (т. 2, а.с. 263).
6.8.4. Такі, пояснення ОСОБА_10 щодо мети надіслання її свекрухою коштів не узгоджуються між собою, оскільки спершу вона повідомляє, що такі кошти ОСОБА_15 надсилає, щоб родина її сина придбала собі житло, а в подальшому - щоб купити житло собі.
6.8.5. Під час допиту ОСОБА_10 показала, що усі кошти, які їй надсилала свекруха - ОСОБА_15, вона знімала у гривнях, купувала долари та передавала на зберігання ОСОБА_2 . Зазначила, що декілька разів свекруха дозволяла витрати кошти на свої потреби, але у якому розмірі свідок не пригадує, однак разом така сума була меншою ніж 1 000,00 євро. Інколи свідок витрачала кошти свекрухи на свої потреби, але потім, разом з чоловіком купували долари на суму витрачених коштів, які передавали ОСОБА_2 . Щодо точних сум, які ОСОБА_10 щороку передавала ОСОБА_2, а також суми коштів, які нею були витрачені, свідок повідомила, що не пам`ятає
6.8.6. Такі пояснення свідка суд оцінює критично, оскільки вони не узгоджуються із раніше наданими нею поясненнями.
6.8.7. На запитання суду щодо точного періоду коли свекруха надсилала кошти свідку, ОСОБА_10 повідомила, що з квітня 2020 року по листопад 2023 року, однак із виписок по валютному рахунку свідка вбачається, що такі перекази свідок отримувала щонайменше з січня 2019 року. Крім того, у своїх заявах до НАЗК та до слідчого судді свідок повідомляє, що кошти у розмірі 40 000,00 дол. США були акумульовані із січня 2021 року по грудень 2023 року.
6.8.8. Не знайшла свого підтвердження і сума, яку, за версією ОСОБА_10, вона отримала з січня 2021 по грудень 2023, оскільки з виписок по її рахунку, відкритому в АТ КТ «ПРИВАТБАНК» за вказаний період на її карту здійснені зарахування переказів на загальну суму 35 600 євро, а не 37 000 євро, як вона зазначала (т. 2, а.с. 119-124, 268-273).
6.8.9. Поряд з цим, із досліджених судом виписок по валютному рахунку ОСОБА_10 вбачається, що за період з початку 2021 по грудень 2023 готівкою було знято суму, що еквівалентна 20 174,81 євро, чого явно недостатньо, для того щоб придбати 40 000,00 дол. США. (з початку 2019 по грудень 2023 готівкою було знято суму, що еквівалентна 32 394,43 євро, яких також недостатньо щоб придбати вказану суму доларів США). Більше того, із аналізу виписок вбачається, що ОСОБА_10 використовувала кошти з валютного рахунку, для проживання та оплачувала з них продукти, комунальні, одяг та інше, що також не узгоджується із версією про те, що такі кошти були призначені для придбання нерухомості.
6.8.10. Також не витримує жодної критики сама ціль зняття готівки - з метою збереження грошових коштів, оскільки видається сумнівним те, що для того, щоб зберегти кошти, ОСОБА_10 знімала їх із свого валютного рахунку та передавала їх на зберігання в приватний будинок ОСОБА_2 .
6.8.11. Оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували передання ОСОБА_10 для ОСОБА_2 на зберігання 40 000,00 дол. США судом встановлено не було, то таку версію суд також оцінює як удавану.
6.8.12. З огляду на таке суд визнає грошові кошти в сумі 40 000,00 дол. США необґрунтованими активами.
6.9. Транспортний засіб.
6.9.1. За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 17.11.2023 набув у власність транспортний засіб Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_3, вартістю 2 094 254,00 грн. (т. 2, а.с. 287-289, т. 3, а.с. 104-107).
6.9.2. Надаючи пояснення щодо джерел походження коштів у ОСОБА_4 на придбання цього автомобіля, ОСОБА_2 у своїх поясненнях для НАЗК зазначав, що він не має відношення до придбання цього автомобіля, автомобіль був придбаний за кошти сина, які останній отримав за період своєї трудової діяльності. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що його син проживає окремо та не пов`язаний з ним спільним побутом (т. 2, а.с. 193-198).
6.9.3. Під час дослідження судом протоколу огляду від 08.01.2024 мобільного телефону, який був виявлений та вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 встановлено переписку із абонентом « ОСОБА_27 » щодо придбання автомобіля Skoda Kodiaq, де ОСОБА_2 зокрема надсилає посилання на автомобіль та запитує думку щодо нього, в подальшому направляє абоненту «ОСОБА_27» повідомлення де зазначає «Мабуть відбій по машині. Можемо попасти під мониторинг. Треба буде доводити звідки в тебе така сума» (т. 2, а.с. 129-136).
6.9.4. Поряд з цим, судом було досліджено наявний в додатках до позовної заяви DVD-R диск на якому зафіксовано, серед іншого, обшук домоволодіння ОСОБА_2 проведений 27.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .
6.9.5. Із дослідженого відеозапису вбачається, що в гаражному приміщенні вказаного будинку, який належить ОСОБА_2, перебувають 2 автомобілі, зокрема і транспортний засіб Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 .
6.9.6. Перебування автомобіля сина у домоволодінні ОСОБА_2 останній пояснив тим, що таким чином, вони зберігають цілісність транспортного засобу, у зв`язку з відсутністю у сина закритої стоянки та через постійні обстріли міста Дніпро.
6.9.7. Однак, такі пояснення колегія суддів вважає сумнівними та необґрунтованими.
6.9.8. Станом на дату придбання автомобіля, а саме станом на 17.11.2023, в Україні 1 рік та 9 місяців триває війна. Незважаючи на цей факт, ОСОБА_4, який проживає окремо від батьків у місті Дніпро, купує новий автомобіль 2023 року випуску та з метою збереження його цілісності зберігає його за адресою проживання свого батька, на відстані приблизно 180 км від місця свого проживання.
6.9.9. Наведене у своїй сукупності свідчить про зв`язок ОСОБА_2 з автомобілем Skoda Kodiaq, який за версією відповідачів, був придбаний ОСОБА_4 .
6.9.10. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу також на той факт, що на придбання вказаного автомобіля у ОСОБА_4 не було достатньо коштів.
6.9.11. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_4 з 2015 по кінець жовтня 2023 року, тобто за весь час своєї трудової діяльності, отримав доходу на загальну суму 478 196,79 грн (т. 3, а.с. 27-33), що не включає в себе податки та витрати на проживання.
6.9.12. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_4 за 2023 рік від ТОВ «Агротек-Інвест» отримав доходу на загальну суму 101 833,37 грн (т. 3, а.с. 32-33), таку ж суму доходу було задекларовано дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_17, яка є суб`єктом декларування (т. 5, а.с. 144-146).
6.9.13. У щорічних деклараціях за 2022 та 2023 роки дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_17 вказала про відсутність у її родини будь-яких грошових активів.
6.9.14. Отже є очевидним неможливість придбання ОСОБА_4 транспортного засобу за кошти, отримані ним за період своєї трудової діяльності.
6.9.15. Під час судового розгляду версія щодо джерел походження коштів на придбання автомобіля у ОСОБА_4 була змінена, та відповідачі повідомили, що частину коштів, а саме 900 000,00 грн було отримано за договорами позик від ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
6.9.16. Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_13 показав, що надавав у позику ОСОБА_4 400 000,00 грн, оскільки він хотів придбати собі автомобіль. Договір позики укладався за ініціативою ОСОБА_4 . Запозичені кошти були повернуті свідку у липні 2024 року. Кошти у таких розмірах раніше нікому не позичав. ОСОБА_13 зазначив, що кошти заощаджує із студентських років, нерухомого майна та транспортних засобів у власності не має, проживає з дружиною та маленькою дитиною в орендованому житлі. Про те, що автомобіль Skoda Kodiaq, вартістю 2 094 254,00 грн є майном забезпечення позики, йому не було відомо.
6.9.17. Такі пояснення свідка викликають сумніви у їх правдивості.
6.9.18. Відповідно до п. 7 договору позики від 11.11.2023 ОСОБА_13 доводить до відома ОСОБА_4 про те, що грошові кошти, які є предметом позики, є спільною сумісною власністю подружжя, накопичені протягом кількох років за рахунок заробітної плати членів родини та фінансової допомоги батьків.
6.9.19. У судовому засіданні ОСОБА_13 підтвердив наведену інформацію, однак зазначив, що його дружина не працює. При цьому будь-яких доказів, які б свідчили про суми отриманої від батьків допомоги, чи про сам факт її надання, ОСОБА_13 не надав суду.
6.9.20. В той же час, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_13 за період з 2012 року по жовтень 2023 року фактично отримав доходу на загальну суму 562 550,82 грн, чого є очевидно недостатньо для того, щоб поряд з витратами на проживання заощадити суму у розмірі 400 000,00 грн.
6.9.21. Поряд з цим, як повідомив свідок у судовому засіданні, він разом з дружиною та маленькою дитиною проживає у орендованому житлі, не має у власності нерухомості та транспортних засобів, а також ніколи раніше на надавав позики у сумах більше 2-3 тисяч гривень, однак незважаючи на це, свідок дає в борг суму у розмірі 400 000,00 грн, з метою придбання ОСОБА_4 автомобіля, що викликає сумніви у слушності такого вчинку.
6.9.22. Також на удаваність надання позики ОСОБА_13 вказує і той факт, що свідку невідомо про те, що автомобіль, на придбання якого він надавав позику, був предметом забезпечення такого договору позики, в той час, як у п. 8 цього договору це прямо зазначено.
6.9.23. Отже, усе наведене у сукупності вказує на те, що ОСОБА_13 не мав законних джерел доходів, які б дозволили йому заощадити кошти у розмірі 400 000,00 грн та, відповідно, надати їх у позику ОСОБА_4 .
6.9.24. У свою чергу, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що позичив ОСОБА_4 500 000,00 грн, оскільки той хотів придбати собі автомобіль, однак йому не вистачало коштів. Договір позики укладався за ініціативою ОСОБА_4 . Позика була йому повернута в кінці серпня 2024 року. Кошти накопичував з 16 років. На момент надання позики свідок мав заощаджень приблизно на суму 600 000,00 - 700 000,00 грн. Про те, чи було зазначено у договорі позики, що автомобіль Skoda Kodiaq, вартістю 2 094 254,00 грн є майном забезпечення позики, свідок не пам`ятає.
6.9.25. Відповідно до даних з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_12 з 2003 року по жовтень 2023 року фактично отримав доходу на загальну суму 2 830 086,28 грн, що включає в себе кошти з продажу рухомого майна у розмірі 1 900 002,00 грн.
6.9.26. Поряд з цим, у вищевказаний період, ОСОБА_12 також здійснював придбання вартісного майна, а саме:
- 25.03.2017 автомобіль Kia Sportage, 2017 року випуску, вартістю 940 950,00 грн;
- 31.03.2023 автомобіль Volkswagen Touareg, 2021 року випуску, вартістю 1 731 860,00 грн.
6.9.27. Отже різниця між доходами ОСОБА_12 та його 2 відомими витратами становить 157 276,28 грн, що свідчить не лише про неможливість здійснити заощадження на суму 500 000,00 грн, а й ставить під сумнів можливість здійснення витрат на проживання впродовж 21 року.
6.9.28. У судовому засіданні ОСОБА_12, щодо джерел походження коштів, які він надав у позику ОСОБА_4, а також придбавав вартісне майно, повідомив, що його родині допомагають батьки, однак жодних доказів, які б свідчили про суми отриманої від батьків допомоги, чи про сам факт її надання, ОСОБА_12 суду не надав.
6.9.29. Колегія суддів звертає увагу на те, що навіть за умови надання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 позики на загальну суму 900 000,00 грн, доходів ОСОБА_4 все одно було недостатньо для придбання автомобіля вартістю 2 094 254,00 грн.
6.9.30. Будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_4 інших законних джерел отримання коштів суду надано не було.
6.9.31. Таким чином, судом встановлено, що коштів, отриманих ОСОБА_4 із законних джерел очевидно недостатньо для придбання 17.11.2023 у власність транспортного засобу Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, вартістю 2 094 254,00 грн, отже такий актив є необґрунтованим.
6.10. Чи існує зв`язок активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій та чи може така особа прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
6.10.1. За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
6.10.2. Чинне законодавство не розкриває поняття «зв`язок особи з активом», щодо якого ставиться питання про необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв`язку. Разом з тим, у світлі обставин цієї справи мова йде про конкретний об`єкт матеріального світу - грошові кошти в сумі 90 000 дол. США, які за версією відповідачів належать ОСОБА_3 та автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 який зареєстрований на ОСОБА_4 . Отже, при визначенні зв`язку з цим майном, про необґрунтованість набуття якого стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно дослідити фактичну пов`язаність вказаних активів із цією особою.
6.10.3. За версією відповідачів, кошти, у розмірі 90 000,00 дол. США належать ОСОБА_3 та були отримані нею за договорами позик для відновлення та розширення підприємницької діяльності, однак судом було встановлено, що:
- такі кошти жодним чином не використовувались для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_3 та тривалий час зберігались за місцем проживання ОСОБА_2 у тому ж розмірі, що і були запозичені;
- договори позик мали характер удаваних, оскільки у позикодавців було недостатньо заощаджень, отриманих із законних джерел, щоб надати позики у таких розмірах;
- ОСОБА_3 не здійснює підприємницьку діяльність і доказів протилежного суду надано не було.
6.10.4. Поряд з цим, кошти у розмірі 90 000,00 дол. США зберігались за місцем проживання подружжя, отже ОСОБА_2, який є чоловіком ОСОБА_28, міг безперешкодно розпоряджатись такими коштами, тому зв`язок цих грошових активів із ОСОБА_2, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є очевидним та встановленим.
6.10.5. Щодо транспортного засобу Skoda Kodiaq, 2023 року випуску
6.10.6. За версією відповідачів, ОСОБА_2 не має відношення до придбання автомобіля Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, автомобіль був придбаний за кошти сина - ОСОБА_4, які останній отримав за період своєї трудової діяльності, а також за кошти, отримані у позику, однак судом було встановлено таке:
- у ОСОБА_4 не було достатньо коштів для придбання вказаного транспортного засобу;
- позикодавці ОСОБА_13 та ОСОБА_12 також не мали достатньої кількості заощаджень, отриманих із законних джерел доходів, які б дозволили їм надати вказані у договорах суми позик;
- переписка батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4, у якій йдеться про придбання транспортного засобу, фінансовий моніторинг та можливу необхідність доведення походження такої суми коштів у сина;
- зберігання автомобіля за місцем проживання ОСОБА_2 .
6.10.7. Наведене, у своїй сукупності, свідчить про те, що автомобіль Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, фактично знаходиться за місцем проживання ОСОБА_2, тому останній може користуватись та розпоряджатись таким майном. При цьому, як було встановлено судом, ОСОБА_4 є лише номінальним власником, отже суд вважає доведеним зв`язок ОСОБА_2 з активом - автомобілем Skoda Kodiaq, 2023 року випуску.
6.10.8. Таким чином зв`язок ОСОБА_2 з активами, про необґрунтованість яких йдеться у позові, є очевидним та доведеним.
6.11. Чи поширюються на актив, про необґрунтованість якого стверджує позивач, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
6.11.1. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 290 ЦПК України суду слід з`ясувати, чи пред`явлений позов до активів, різниця між вартістю яких та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто ОСОБА_2, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом № 263-IX, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України та чи набуті такі активи після набрання чинності Законом № 263-IX, тобто після 28.11.2019.
6.11.2. Судом було встановлено, що готівкові кошти, а також транспортний засіб Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, щодо обґрунтованості яких ставиться питання у цивільному позові, були набуті у 2023 році, отже, щодо таких активів може бути пред`явлено позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
6.11.3. Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.07.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 007,00 грн. Тобто, за змістом ч. 2 ст. 290 ЦПК України, позов може бути пред`явлений щодо активів, різниця між вартістю яких і законними доходами відповідача перевищує 1 003 500,00 грн (2 007,00 грн * 500 = 1 003 500,00 грн).
6.11.4. Водночас, кримінальна відповідальність за ст. 368-5 КК України передбачена при набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
6.11.5. Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України для кваліфікації кримінального правопорушення сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто - у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
6.11.6. З 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатної особи становив 2 684,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»). Отже, для кваліфікації кримінального правопорушення сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого на рівні податкової соціальної пільги, станом на 2023 рік, становила 1 342,00 грн (2 684,00 грн : 2 = 1 342,00 грн (50%)).
6.11.7. Тому згідно з ст. 368-5 КК України, станом на 2023 рік, кримінально каранним буде набуття активів розміром, що на 8 723 000,00 грн перевищуватиме законні доходи суб`єкта цього кримінального правопорушення (1 н.м.д.г. = 1 342,00 грн; 1 342,00 грн * 6 500 н.м.д.г. = 8 723 000,00 грн).
6.11.8. Отже, в порядку цивільного судочинства підлягає розгляду спір щодо активів, різниця між вартістю яких та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перебуває в межах діапазону від 1 003 500,00 грн до 8 723 000,00 грн.
6.11.9. Судом установлено, що ОСОБА_2, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особисто та опосередковано набув спірні активи загальною вартістю 6 987 254,77 грн (що включає розмір готівкових грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, а також вартість транспортного засобу).
6.11.10. Вирішуючи питання щодо розміру законного доходу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, саме в розумінні глави 12 ЦПК України, суд враховуватиме доходи суб`єкта декларування та членів його сім`ї, тобто ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_3, які були правомірно отримані ними із законних джерел, зокрема джерел, визначених п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції». Щодо законних доходів їх сина, то як було встановлено судом та не оспорювалось відповідачами, ОСОБА_4 є повнолітнім, проживає окремо від батьків, не пов`язаний з ними спільним побутом та не має з ОСОБА_2 взаємних прав та обов`язків, тому суд не враховує їх при обрахуванні законного доходу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
6.11.11. Так, у пунктах 6.3.3., 6.3.4. та 6.6. рішення судом були встановлені законні доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отримані ними у 2023 році, сукупний розмір яких складає 1 047 945,85 грн, що включає в себе:
- 328 353,66 грн заробітної плати ОСОБА_2 ;
- 292 261,93 грн від продажу електричної енергії;
- 576,14 грн інші доходи;
- 371 000,00 грн від продажу нерухомого майна;
- 8 825,12 грн орендної плати за земельний пай;
- 46 929,00 грн заробітна плата ОСОБА_3 .
6.11.12. Поряд з цим, відповідно до щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_2 також задекларував грошові активи, що належать йому, а саме, готівкові кошти у розмірі 190 000 грн, кошти, розміщені на банківських рахунках у на загальну суму 556 252 грн, інше - послуга накопичування скарбничка у розмірі 188 905, а також активи, що належать його дружині - ОСОБА_3, а саме, готівкові кошти у розмірі 60 000 грн та кошти, розміщені на банківських рахунках у розмірі 222 545 грн.
6.11.13. Вказані у декларації ОСОБА_2 суми коштів, розміщених на банківських рахунках, відповідають інформації з виписок по його рахунках та рахунках його дружини, в той же час, як встановлено судом у пункті 6.3.4. рішення, 190 000,00 грн, які ОСОБА_2 перерахував на рахунок ОСОБА_3, є рухом коштів між суб`єктом декларування та членами його сім`ї і не вважається доходом/видатком для цілей декларування, отже суд не враховує вказану суму.
6.11.14. Щодо готівкових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сукупному розмірі 250 000,00 грн, то суд звертає увагу на те, що, такі кошти акумулювались ними впродовж тривалого часу, що відображено у деклараціях ОСОБА_2 за 2020 - 2023 року. Надаючи пояснення про джерела походження виявлених під час обшуку коштів, відповідачі вказували, що кошти були отримані ними виключно впродовж 2023 року. В той же час, із виписок по рахунках ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», вбачається, що у 2023 році вони не знімали готівку зі жодного із своїх рахунків, отже вони не могли заощадити готівкові кошти у 2023 році із законних джерел, тому суд не враховує вказані у декларації готівкові кошти при обрахуванні законного доходу ОСОБА_2 .
6.11.15. З урахуванням наведеного, встановлено, що сума коштів, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 777 702,00 грн, отже відповідно сукупний законний дохід - 1 825 647,85 грн.
6.11.16. 6 987 254,77 - 1 825 647,85 = 5 161 606,92
6.11.17. Отже, різниця між вартістю активів (6 987 254,77 грн) та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (1 825 647,85 грн), перебуває в межах діапазону від 1 003 500,00 грн до 8 723 000,00 грн, тому позов обґрунтовано розглядається в порядку цивільного судочинства.
6.12. Чи є сукупність доказів позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів відповідача.
6.12.1. У рішенні судом було надано аналіз доказам позивача та відповідачів, що і відображено у розділі VI цього рішення.
6.12.2. Поряд з цим, судом не було надано оцінки доводам представника позивача про те, що слідчим суддею було встановлено, що вилучені кошти мають законне походження та належать таким особам: ОСОБА_2 у сумі 20 300,00 дол. США, 4 515,00 євро, 253 550,00 грн; ОСОБА_10 у сумі 40 000,00 дол. США; ОСОБА_3 у сумі 85 700,00 дол. США, у зв`язку з чим, суд зазначає таке.
6.12.3. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, визначено главою 26 КПК України. Вирішення інших питань, не передбачених кримінальним процесуальним законом, виходить за межі його компетенції. Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
6.12.4. Так, із змісту ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23.02.2024 у справі № 202/21612/23 (т. 2, а.с. 230-235) вбачається, що слідчим суддею розглядалась скарга представника володільця тимчасово вилученого майна, подана в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, щодо повернення тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023052110000104 від 06.10.2023. При цьому, розглядаючи таку скаргу слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати обставини, які є предметом розгляду кримінального провадження по суті, чи підлягають з`ясуванню в порядку позовного провадження.
6.12.5. Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді, постановлена в межах кримінального провадження, у якому зазначені у позові активи ОСОБА_2 не були предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, не має відношення до розгляду позовної заяви про визнання таких активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
6.12.6. Поряд з цим, суд зазначає, що за своїм змістом цивільна конфіскація не є покаранням, адже спрямована на майно (речова конфіскація, in rem), а не на особу (особиста конфіскація, in personam). У рішенні від 12.12.2015 у справі «Гогітідзе та інші проти Грузії» ЄСПЛ надав оцінку законності застосування механізму конфіскації майна поза межами кримінального обвинувачення, в тому числі вказав, що у випадку, якщо конфіскація була застосована незалежно від наявності кримінального обвинувачення, а була швидше результатом окремого «цивільного» (у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції) судового провадження, метою якого є повернення майна, набутого незаконним шляхом, такий захід, навіть якщо він передбачає безповоротну конфіскацію майна, незважаючи ні на що, кваліфікується як контроль за користуванням майном у розумінні другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (пункт 94). Крім того, ЄСПЛ визнає конфіскацію активів поза межами кримінального провадження такою, що не суперечить презумпції невинуватості, не порушує майнових прав і заборон покарання без закону (рішення у справах «М проти Італії», «Оторіно проти Італії», «Аркурі проти Італії», «Рієла та інші проти Італії», «Батлер проти Сполученого Королівства», «Уолш проти Сполученого Королівства»).
6.12.7. Чинне законодавство передбачає, що правоохоронні органи доводять, а суд вирішує на основі принципу «переваги доказів», що активи набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування прямо або опосередковано з незрозумілих джерел, не конкретизуючи, яке саме кримінальне правопорушення/інша неправомірна поведінка були джерелом отриманих доходів.
6.12.8. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, судом встановлено, що сукупність наявних у матеріалах справи доказів позивача підтверджує як зв`язок ОСОБА_2 з активами, обґрунтованість яких ставиться під сумнів у позові, а саме з готівковими грошовими коштами у розмірі 4 893 000,77 грн (еквівалентно 146 925,00 дол. США, 4 515,00 Євро та 253 520,00 грн, які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_2 ) та транспортним засобом Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, вартістю 2 094 254,00 грн, так і факт їх необґрунтованості.
6.12.9. При цьому обґрунтованість таких активів відповідач належними та допустимими доказами не довів.
7. Висновки суду
7.1. Оцінивши докази за внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, Суд дійшов висновку про те, що сукупність доказів позивача є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів сторони відповідачів.
7.2. Суд вважає доведеними твердження позивача про набуття ОСОБА_2, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, необґрунтованих активів, як самостійно так і через формальне оформлення права власності на близьких осіб.
7.3. Водночас, відповідачі не надали достатньо доказів, які б переконали суд у протилежному та спростували версію позивача.
7.4. Отже, в силу ч. 1 ст. 292 ЦПК України та ч. 2 ст. 69 Закону № 1700?VII активи, що визнані судом відповідно до ст. 291 ЦПК України необґрунтованими, підлягають стягненню в дохід держави.
7.5. У позовній заяві сформульоване прохання стягнути необґрунтовані активи солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
7.6. З цього приводу варто зауважити, що солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає при існуванні у ньому множинності осіб у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).
7.7. Законодавець окремо не врегулював ті випадки, за яких необґрунтовані активи набуваються двома або більше особами (тобто, має місце множинність осіб). Законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів.
7.8. Також що стосується визначення вартості активу походження якого визнано необґрунтованим, то ВС у Постанові № 991/5169/23 від 20.06.2024 зазначає, що визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (пункт 12 частини першої статті 346 ЦК України) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави.
У зв`язку з цим, якщо звертається стягнення безпосереднього на необґрунтований актив (зокрема, майно, майнові права), у резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму грошових коштів, в межах якої має бути звернено стягнення на майно.
З огляду на таке, позов прокурора підлягає задоволенню, за виключенням позовних вимог:
-про стягнення грошових коштів у розмірі 371 000 грн, оскільки встановлено, що такі отримані із законних джерел;
-в частині вимог про солідарне стягнення;
-в частині вимог про зазначення вартості активу автомобіля Skoda Kodiaq, 2023 року випуску.
8. Заходи забезпечення позову
8.1. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.05.2024 (справа № 991/3733/24, провадження № 2-з/991/2/24) задоволено заяву прокурора про забезпечення позову та накладено арешт на актив, який є предметом спору, а саме на транспортний засіб марки та моделі Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, а також на активи, які є у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
8.2. Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за мотивованим клопотанням учасника справи.
8.3. Під час судового розгляду вмотивованих клопотань про скасування заходів забезпечення позову не надходило, також суд не вбачає підстав для скасування забезпечення цього позову.
9. Щодо розподілу судових витрат
9.1. У цивільній справі судовий збір не справлявся.
9.2. Витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 89, 259, 263-265, 290-292 ЦПК України, 346 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави - задовольнити частково.
2. Визнати необґрунтованими та стягнути в дохід держави грошові кошти у розмірі 4 634 754,77 грн, що належать ОСОБА_2, ОСОБА_3 та транспортний засіб марки та моделі Skoda Kodiaq, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, право власності на який зареєстрований за ОСОБА_4 .
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Інформація про сторін:
Позивач: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ЄДРПОУ: 45252419)
Відповідач 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4, РНОКПП: НОМЕР_4 )
Відповідач 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4, РНОКПП: НОМЕР_5 )
Відповідач 3: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5, РНОКПП: НОМЕР_6 )
Повний текст рішення складено 24.09.2024
Головуючий суддя Т.Г. Криклива Судді В.М. Дубас О.В. Танасевич