Пошук

Документ № 121966134

  • Дата засідання: 23/09/2024
  • Дата винесення рішення: 23/09/2024
  • Справа №: 991/9542/24
  • Провадження №: 52023000000000165
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/9542/24

Провадження 1-кс/991/9589/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року за № 52023000000000165,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 17 вересня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року на мобільний телефон Redmi model M2004 J19G Xiaomi та комп`ютер Desktop - MS715Q7 AMD Athlon (tm) II X2 245 Processor 2.90Ghz, оперативна пам`ять 4,00 Гб, операційна система Windows 10Pro, версія 22Н2, які належать ОСОБА_4 .

Представник власника майна зазначав, що станом на момент розгляду клопотання відпала потреба у застосуванні арешту, оскільки арешт на це майно було накладено з метою збереження речових доказів, зокрема, для проведення експертного дослідження мобільного телефону та персонального комп`ютера, а також їх огляду співробітниками НАБУ.

На переконання адвоката, на цей час наявні всі підстави стверджувати, що потреба у продовженні втручання у володіння ОСОБА_4 належним їй майном перестала існувати, оскільки із часу його вилучення та накладення на нього арешту минуло понад десять місяців, у зв`язку з чим у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

1.2. 19 вересня 2024 року детектив ОСОБА_5 надіслав до суду письмову позицію щодо клопотання про скасування арешту, у якій зазначив, що усю наявну інформацію на персональному комп`ютері та мобільному телефоні було скопійовано (створено файл-образ) на портативний зовнішній накопичувач, проведено її огляд та встановлено, що вона містить інформацію, що має значення для кримінального провадження.

Детектив стверджував, що у ході досудового розслідування може виникнути необхідність у призначенні додаткових експертиз, що обумовлює потребу у збереженні арешту на речові докази, а тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 має бути відмовлено.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Детектив НАБУ ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, просив розглянути клопотання без його участі.

ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_3, письмові заперечення детектива ОСОБА_5, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:

- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- арешт накладено необґрунтовано.

3.3. Оцінка та висновки слідчого судді

3.3.1. Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року за № 52023000000000165, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в ході якого встановлено, що у період 2022-2023 років службові особи Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, комунальних підприємств Харківської міської ради КП «Харківспецбуд», КП «Харківжилбуд», КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», вступили у злочинну змову зі службовими особами ТОВ «Палмаз Груп», ТОВ «Грос Пром» та інших невстановлених підприємств щодо закупівлі за завищеними цінами металопластикових вікон під час виконання аварійно-відновлюваних робіт будівель на території м. Харкова з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді від 18 жовтня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 (за місцем проживання ОСОБА_4 ).

08 листопада 2023 року було проведено обшук зазначеної квартири, в ході якого вилучено, серед іншого, мобільний телефон Redmi model M2004 J19G Xiaomi та комп`ютер Desktop - MS715Q7 AMD Athlon (tm) II X2 245 Processor 2.90Ghz, оперативна пам`ять 4,00 Гб, операційна система Windows 10Pro, версія 22Н2, які належать ОСОБА_4 .

Постановою від 10 листопада 2023 року зазначене майно було визнано речовими доказами, а ухвалою слідчого судді від 17 листопада 2023 року на них було накладено арешт.

Як зазначено в ухвалі, арешт було накладено з метою збереження речових доказів, слідчий суддя надала оцінку доводам детектива про наявність підстав для накладення арешту, зокрема можливість використання персонального комп`ютера та мобільного телефону як доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, а також наявність потреби у проведенні експертного дослідження майна в умовах лабораторії, у тому числі з метою відновлення інформації, яка могла бути видалена.

Відповідно до протоколу огляду речей (телефону Redmi model M2004 J19G Xiaomi та персонального комп`ютера (системного блоку) Desktop - MS715Q7 AMD Athlon (tm) II X2 245 Processor 2.90Ghz, оперативна пам`ять 4,00 Гб, операційна система Windows 10Pro, версія 22Н2) від 08 березня 2024 року (проведено за участю спеціаліста) усю наявну інформацію на персональному комп`ютері (системному блоці) та мобільному телефоні було скопійовано (створено файл-образ) на портативний зовнішній накопичував WD Elements.

З наведеного вбачається, що відомості, які можуть бути доказами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та містяться на персональному комп`ютері (системному блоці) та мобільному телефоні, що належить ОСОБА_4, скопійовано та збережено органом досудового розслідування на відповідний носій.

3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на одній з них (відсутність потреби у його подальшому застосуванні), а тому слідчий суддя обмежить оцінку наявності виключно цієї підстави.

3.3.3. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, зокрема, у цьому випадку, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речового доказу для проведення експертного дослідження, у тому числі з метою відновлення інформації, яка могла бути видалена.

За змістом ч. 1, 2 ст. 98 КПК України речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

При цьому, дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч. 4 ст. 99 КПК України).

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 751/6069/19, матеріальний носій - це виключно спосіб збереження інформації, який має значення лише тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Особливістю електронного документа є відсутність «жорсткої» прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що електронні документи є самостійними джерелами доказів. У разі копіювання їх вмісту на інший матеріальний носій та за умови належної фіксації такої дії, матеріальний носій інформації, на якому початково містився цей електронний документ, сам по собі не має значення для кримінального провадження, за виключенням передбачених законом випадків.

3.3.4. Як повідомив детектив та було встановлено слідчим суддею, наявну інформацію на мобільному телефоні Redmi та комп`ютері Desktop було скопійовано (створено файл-образ) на портативний зовнішній накопичувач та збережено органом досудового розслідування, тобто було створено електронний оригінал комп`ютера та телефона (наявної в них інформації), що відповідно до вимог чинного процесуального законодавства, є самостійним джерелом доказу.

За таких обставин, слідчий суддя констатує, що мета накладення арешту, обумовлена необхідністю копіювання та відновлення видаленої інформації, органом досудового розслідування була досягнута.

Отже, потреба в утриманні стороною обвинувачення самого персонального комп`ютера та мобільного телефону (матеріальних носіїв), тобто потреба в їх арешті, відпала.

Доводи детектива щодо необхідності збереження арешту у зв`язку із ймовірною необхідністю призначення додаткових експертиз, перебувають за межами правового регулювання, адже кримінальний процесуальний закон не передбачає застосування арешту майна та використання майна особи з метою настання ймовірних подій.

За таких обставин клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року у справі № 991/10047/23, а саме на:

- мобільний телефон Redmi model M2004 J19G Xiaomi, який належить ОСОБА_4 ;

- комп`ютер Desktop - MS715Q7 AMD Athlon (tm) II X2 245 Processor 2.90Ghz, оперативна пам`ять 4,00 Гб, операційна система Windows 10Pro, версія 22Н2, який належить ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1