Пошук

Документ № 121966136

  • Дата засідання: 18/09/2024
  • Дата винесення рішення: 23/09/2024
  • Справа №: 991/10332/24
  • Провадження №: 52024000000000316
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.

справа №991/10332/24

провадження №1-кс/991/10377/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«23» вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000316 від 26 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000316 від 26 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, щодо набуття головою Одеської обласної ради ОСОБА_6 у власність активів, що перевищують його законні доходи та доходи членів його сім`ї, а також умисного внесення недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки (далі - Декларації).

Так, відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням, окрім іншого, встановлено, що ОСОБА_6 у період 2021-2023 років проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9, При цьому, з метою приховання зазначеного факту, ним в деклараціях за 2021-2022 роки було зазначено місце проживання в квартирі ОСОБА_10, матері заступника начальника управління забезпечення діяльності керівництва обласної радиОСОБА_17, за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, в декларації за 2023 рік зазначено недостовірні відомості про проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_3, що належить батьку ОСОБА_9 . ОСОБА_12 . Проте, досудовим слідством встановлено, що у 2023 році, як і в попередні роки, у квартирі АДРЕСА_4 фактично проживав ОСОБА_9

18 вересня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2024 року проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_9 Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 та мобільний телефон ОСОБА_13 Apple iPhone 14 Pro IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, які містять/можуть містити відомості, що мають значення для досудового розслідування, а також видалену інформацію, яка може стосуватися досліджуваних обставин, у зв`язку з чим існує необхідність в проведенні відповідного експертного дослідження.

Оскільки вказане майно, на переконання органу досудового розслідування, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, постановою від 18 вересня 2024 року його визнано речовими доказами, у зв`язку з чим воно підлягає арешту на підставі п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково долучила постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 20 вересня 2024 року стосовно належного ОСОБА_13 мобільного телефона Apple iPhone 14 Pro, який буде повернутий відразу після копіювання його вмісту.

Належним чином повідомлені власники майна в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим,з урахуванням положень ч.1 ст.172 КПК України, було прийнято рішення про розгляд клопотання без їх участі. При цьому, від ОСОБА_13 надійшов лист, у якому вона повідомила, що вилучений у неї мобільний телефон є важливим інструментом у її роботі, оскільки вона займається організацією та проведенням онкологічних скринінгових програм для населення Одеської області, тож у її телефоні міститься конфіденційна медична інформація (дані про пацієнтів, їх діагнози), а також фото- і відеоматеріали, які вона використовує для службових цілей. За таких обставин, у своєму зверненні ОСОБА_13 зазначила, що дозволяє копіювати інформацію, що стосується справи (квартири), з поверненням при цьому їй телефону у найкоротші строки.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до клопотання, що відповідає даним витягу з ЄРДР від 19 вересня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000316 від 26 червня 2024 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, щодо набуття головою Одеської обласної ради ОСОБА_6 у власність активів, що перевищують його законні доходи та доходи членів його сім`ї, а також умисного внесення недостовірних відомостей до Декларацій за 2021 - 2023 роки.

Слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення безвідносно до особи, яка могла його вчинити.

Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою від 11 вересня 2024 року у справі №991/8898/24 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надаворгану досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_9, дійшовши висновку про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене у клопотанні детектива кримінальне правопорушення та про можливу причетність до його вчинення ОСОБА_9 .

При цьому, вказаною ухвалою надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів), які перебувають у користуванні ОСОБА_9 та містять інформацію щодо домовленостей між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про приховання фактичного місця проживання останнього, створення фіктивного договору оренди квартири та внесення цих недостовірних відомостей до декларацій ОСОБА_6

18 вересня 2024 року на підставі вказаної ухвали проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого виявлено та вилучено належний йому мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1, а також мобільний телефон його дружини - ОСОБА_13 . Apple iPhone 14 Pro IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .

Так, згідно зпротоколом обшуку від 18 вересня 2024 року, під час такого обшуку ОСОБА_13 був наданий для огляду свій мобільний телефонApple iPhone 14 Pro у розблокованому стані, однак пароль доступу ОСОБА_13 повідомляти відмовилась. Оглядом мобільного телефона у додатку Telegram виявлено листування з абонентом « ОСОБА_14 », зокрема від 25 липня 2021 року - щодо оплати ОСОБА_13 . Інтернету, а також листування у додатку WhatsApp з абонентом « ОСОБА_15 », зокрема від 16 листопада 2023 року - щодо перегляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що в телефоні міститься інформація, яка може мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, а власником телефону не надано пароль доступу для його розблокування, було прийнято рішення про його вилучення з метою проведення експертного дослідження для подолання системи логічного захисту (коду-паролю) та копіювання вмісту телефона. ОСОБА_9 в свою чергу надав мобільний телефон Apple iPhone, який виявився скинутий до заводських налаштувань, в тому числі і його вміст. У зв`язку з тим, що у вказаному телефоні може міститись інформація, що має доказове значення у даному кримінальному провадженні та, з метою проведення експертного дослідження для відновлення видаленої інформації, було прийнято рішення про його вилучення.

Постановою детектива від 18 вересня 2024 року вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами, оскільки вони містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а постановою від 20 вересня 2024 року призначено проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій стосовно мобільного телефона ОСОБА_13 . Apple iPhone 14 Pro. При цьому, в судовому засіданні детектив зазначила, що стосовно телефона ОСОБА_9 . Apple iPhone так само буде призначена експертиза, а затримка у цьому питанні пов`язана з визначенням необхідної експертної установи, оскільки не всі вони мають можливість працювати з відповідними даними.

Щодо ознак речових доказів

Детектив стверджує, що вилучені у ОСОБА_9 та ОСОБА_13 мобільні телефони містять /можуть містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та необхідні для проведення експертних досліджень, а тому необхідно накласти на них арешт на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.

В цьому контексті слідчий суддя перш за все вважає за необхідне вказати на власне критичне ставлення до можливості визнання електронних носіїв інформації речовими доказами в принципі як носіїв певної інформації, оскільки, як правило, орган досудового розслідування не надає переконливих доказів того, що такі носії були знаряддям злочину (містяться явні сліди) або на них встановлене шкідливе програмне забезпечення, за допомогою якого вчинявся злочин, при цьому формально посилається на «існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом» (ч.1 ст.170 КПК України) та/або «зберіг» на собі сліди кримінального правопорушення» (абз.2 ч.3 ст.170 КПК України). За такою логікою органу досудового розслідування доцільно було б арештовувати обладнання мобільних операторів, на якому також зберігається потрібна слідству інформація, однак орган досудового розслідування в таких випадках обмежується лише інформацією, отриманою за допомогою тимчасового доступу.

Як правило, і цей випадок не виключення, орган досудового розслідування цікавить інформація, яка міститься/може міститися чи містилася на цих носіях інформації (електронні документи) і арешт потрібен виключно для їх копіювання належним суб`єктом (експертом/спеціалістом) та у належний спосіб і формі (висновок/огляд).

Аналізуючи наявну вже на цьому етапі розслідування інформацію, яка була попередньо віднайдена в одному з вилучених телефонів та представлена слідчому судді, можливо переконатися, що її зміст співвідноситься з обставинами, що перевіряються в межах цього провадження, відомості про необхідність подолання системи логічного захисту для копіювання такої інформації зафіксовані в постанові про призначення експертного дослідження та протоколі обшуку, як у цьому протоколі зафіксовані і відомості про необхідність відновлення даних з іншого телефона, задля чого стосовно нього так само планується проведення експертного дослідження, що підтверджено детективом в судовому засіданні, а тому у органу досудового розслідування наявна потреба в перевірці усього змісту цих носіїв, у тому числі за допомогою експертів.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_13 про повернення вилученого мобільного телефона Apple iPhone 14 Pro, який не входить до переліку майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого надано ухвалою про обшуку,задоволенню не підлягає. При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що порушення визначених ч. 5 ст. 171 КПК України строків подання цього клопотання (в частині вказаного мобільного телефона Apple iPhone 14 Pro) не спричинило будь-яких негативних (невідворотних) наслідків для жодного з учасників цього провадження та не нівелює викладених вище висновків стосовно можливого доказового значення інформації, що на ньому міститься.

Підсумовуючи та, враховуючи різну судову практику з цього приводу, недоцільність відокремлення картки пам`яті тощо, на якій зберігається уся наявна інформація у вилучених телефонах без зайвого втручання у їх форму та цілісність, слідчий суддя, за встановлених та доведених детективом обставин, погоджується з можливістю застосування до цих правовідносин положення п.1 ч.2 ст.170 КПК України щодо необхідності накладення арешту.

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення відповідних експертиз стосовно вилучених телефонів, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту телефонів. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне вже на цьому етапі обмеження прав власників запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість зацікавленим особам скопіювати з вилучених телефонів контакти та іншу інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.

В той же час, слідчий суддя зазначає, що вилучені носії є складними пристроями, а, з урахуванням рівня розвитку людства в цілому, є засобами зберігання великої за обсягом особистої/професійної інформації та швидкого спілкування осіб між собою і обміном великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту, у тому числі за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому після спливу максимально можливих строків проведення експертиз (п. 1.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 №53/5),за наявності факту неправомірності подальшого утримання майна органом досудового розслідування, власник має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення (скасування арешту). При цьому, слідчий суддя акцентує увагу органу досудового розслідування на необхідності організації проведення відповідних дій в розумні строки, а отримання інформації від експерта у найкоротший строк є клопотом саме ініціатора і жодним чином зволікання з її наданням, незалежно від поважності причин (зайнятість експерта, завантаженість, відпустка тощо), не може негативно впливати на права власника.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речових доказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування зазначені у клопотанні детектива мобільні телефони підлягають арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 18 вересня 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_1