- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/8741/24
Провадження №11-сс/991/686/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5, підозрювана ОСОБА_6,
розглянула апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52024000000000408 від 06.08.2024.
Історія провадження
1.Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні 52024000000000408 від 06.08.2024 за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.05.09.2024 адвокату ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК.
3.09.09.2024 детектив подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 000 000 грн, з покладенням на підозрювану ряду процесуальних обов`язків.
4.12.09.2024 слідчий суддя задовольнила це клопотання.
5.19.09.2024 на зазначену ухвалу підозрювана подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
6.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання детектива про застосування запобіжного заходу; (2) до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді заставу в розмірі 1 000 000 грн з покладенням на неї ряду процесуальних обов`язків.
7.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК; (2) існують три ризики кримінального провадження, передбачені статтею 177 КПК - переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (3) інші більш м`які запобіжні заходи ніж застава, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; (4) застава має бути визначена в розмірі понад встановлені в КПК межі з огляду на (а) тяжкість та корупційний характер кримінального правопорушення, (б) обставини його вчинення, (г) встановлені ризики, (д) майновий стан підозрюваної, (є) її особисті дані; (5) застави в розмірі 1 000 000 грн визначена з врахуванням наявності у підозрюваної необлікованих доходів та майнового стану її доньки.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
8.В апеляційній скарзі підозрювана просила: (1) скасувати оскаржувану ухвалу в частині визначення розміру застави; (2) в цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити їй заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60 560 грн.
9.Окремим клопотанням підозрювана порушила питання про поновлення строку апеляційного оскарження з підстав необізнаності з мотивами ухвали слідчого судді, а саме: (1) 12.09.2024 була оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали; (2) її повний текст підозрювана отримала на свою електронну адресу лише 18.09.2024 та 19.09.2024 подала апеляційну скаргу.
10.Доводи апеляційної скарги стосувались: (1) необґрунтованості підозри; (2) відсутності ризиків кримінального провадження; (3) непомірності застави.
11.Щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 посилалась на те, що: (1) в матеріалах справи відсутні прямі та беззаперечні докази, які б обґрунтовано вказували на вчинення нею кримінального правопорушення; (2) усі докази, на яких ґрунтується підозра, є похідними та не вказують на наявність в її діях складу інкримінованого злочину; (3) неоскарження стороною захисту процедури набуття процесуального статусу підозрюваного не можна розцінювати як згоду підозрюваної з пред`явленим обвинуваченням.
12.Щодо відсутності ризиків підозрювана зазначила таке: (1) лише сам факт наявності у підозрюваної паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який був оформлений задовго до запровадження правового режиму воєнного стану, не свідчить про вчинення нею дій щодо перетину кордону для переховування від органів досудового розслідування; (2) вона виїжджала за кордон лише на початку повномасштабного вторгнення та повернулась в Україну; (3) слідчий суддя не зазначила фактичних даних, на підставі яких встановила ризик виливу на свідків; (4) підозрювана ніколи не перебувала у дружніх чи довірительних відносинах з учасниками провадження.
13.Щодо розміру застави ОСОБА_6 зазначила, що: (1) слідчий суддя залишила поза увагою її запереченням та надані на їх підтвердження докази; (2) відповідно до позиції Апеляційної палати ВАКС, висловленій в ухвалі від 11.06.2024 у справі № 991/4116/24, зайняття фермерським господарством та розмір доходів і власності дружини підозрюваного вказують на достатню майнову забезпеченість підозрюваного, проте саме по собі заможне існування людини та її сім`ї не може бути причиною для визначення застави у розмірі, в якому її може бути застосовано у виняткових випадках; (3) визначений розмір застави є таким, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваної, її майновим станом, обставинами кримінального провадження, встановленими ризиками, а тому не відповідає вимогам частин 4 та 5 статті 182 КПК.
Позиції учасників провадження
14.У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 : (1) зазначила, що хоч вона в апеляційній скарзі наводила доводи щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків кримінального провадження, проте в наведеній частині мотиви ухвали слідчого судді її влаштовують та вона їх не оскаржує; (2) наразі вона оскаржує ухвалу слідчого судді лише в частині розміру застави; (3) просила задовольнити її апеляційну скаргу.
15.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Оцінка та мотиви Суду
(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження
16.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
17.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК). Правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 4910/16/19-к).
18.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
19.У цьому провадженні: (1) 12.09.2024 слідчий суддя оголосила резолютивну частину оскаржуваної ухвали за участі підозрюваної, у зв`язку з чим останнім днем строку на подання нею апеляційної скарги було 17.09.2024; (2) повний текст оскаржуваної ухвали був оголошений 17.09.2024 та його копію надіслано на електронну пошту апелянта 18.09.2024 (том 2 а. с. 71, 79, 88); (3) 19.09.2024 підозрювана подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку. Суть клопотання зводиться до того, що причиною пропуску строку оскарження була необізнаність з мотивами оскаржуваного рішення.
20.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 461/1434/18).
21.З огляду на те, що: (1) причиною пропуску строку апеляційного оскарження була необізнаність з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, (2) апелянт подала апеляційну скаргу на наступний день після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали - Суд визнає зазначену причину пропуску процесуального строку поважною та поновлює підозрюваній ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали від 12.09.2024.
(2) Вирішення апеляційної скарги по суті
22.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
23.Апеляційна скарга підозрюваної ОСОБА_6 містила три групи доводів - щодо необґрунтованості підозри, відсутності ризиків та необґрунтованості розміру застави. Хоч під час виступу в Суді підозрювана ОСОБА_6 зазначила, що її (далі цитата з виступу в судовому засіданні) «влаштовує» ухвала в частині мотивів щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, та вона в цій частині не оскаржує ухвалу, а оскаржує ухвалу лише в частині визначення розміру застави, що підтверджується і вимогами її апеляційної скарги. Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри та встановлених ризиків з мотивів, викладених в оскаржуваній ухвалі. При цьому Суд керується практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27.09.2001, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz v. Turkey), № 61960/08, § 74, від 02.12.2014, рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27.04.2021, § 31), Гарсіа Руїс проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), № 30544/96, § 26, від 21.01.1999).
24.Разом з тим Суд окремо наводить аналіз доводу апелянта про необґрунтованість розміру застави.
25.Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині визначення розміру є законною та обґрунтованою, тому має бути залишена без змін з мотивів, наведених нижче.
26.Так, слідчий суддя визначила розмір застави в розмірі 1 млн грн з таких мотивів:
(1) застава визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн до 242 240 грн) не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, тож у цій справі наявний виключний випадок через що застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК;
(2) виключність випадку обумовлюється (а) тяжкістю кримінального правопорушення, (б) корупційним характером та обставинами вчинення злочину, (в) у сукупності з майновим станом підозрюваної, встановленими ризиками, її особистими даними;
(3) розмір застави визначений з огляду на майновий стан підозрюваної та її доньки, встановлені ризики, особисті дані підозрюваної (вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків).
27.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність у цьому провадженні виключного випадку з таких мотивів.
28.За усталеною практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК межі впливають: (1) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, та його корупційний характер; (2) обставини кримінального правопорушення (ухвала від 30.01.2023 у справі № 991/6608/22); (3) правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного (ухвали від 13.06.2024 у справі № 991/4826/24, від 10.07.2023 у справі № 991/4668/23); (4) розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди (ухвали від 16.04.2021 у справі № 991/1973/21, від 12.05.2021 у справі № 991/1974/21); (5) спосіб імовірного вчинення злочину (ухвала від 23.05.2024 у справі № 991/3799/24); (6) майновий стан підозрюваного та/або близьких осіб (ухвала від 23.06.2022 у справі № 991/1938/22).
29.Суд також звертає увагу на те, що виділення законодавцем з усіх кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів тих, які предметно підсудні Вищому антикорупційному суду, свідчить про їх винятковість. Цим, зокрема, зумовлює відповідно і винятковість розмірів застав у цій категорії справ.
30.Наведених слідчим суддею обставин достатньою для висновку про наявність у цьому провадженні виключного випадку. Зокрема, достатнім для такого висновку є встановлені на рівні стандарту доказування «обґрунтована підозра» обставини вчинення злочину - відповідно до повідомлення про підозру злочин вчинений адвокатом, поєднаний з наданням неправомірної вигоди судді за ухвалення судового рішення, що є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
31.При визначенні розміру застави в сумі 1 млн грн слідчий суддя правильно врахувала:
1) майновий стан підозрюваної, а саме наявність у неї необлікованих доходів, що підтверджується таким: (1) з 2002 року по 3 квартал 2022 року ОСОБА_6 нараховано дохід у сумі близько 3,5 млн грн, останнє нарахування відбулось у 3 кварталі 2022 року; (2) у судовому засіданні підозрювана повідомила слідчому судді, що її дохід орієнтовно складає 150 тис грн, підозрювана має власне адвокатське об`єднання та орендує земельну ділянку для ведення фермерського господарства, водночас доходи від зазначених від зазначених видів діяльності, починаючи із 4 кварталу 2022 року у відомостях про майновий стан підозрюваної, не відображені; (3) під час обшуку за її місцем проживання у неї було виявлено дороговартісний мобільний телефон [iPhone 15 Pro Max] та видаткову накладну від 10.07.2024 на оплату автомобіля TOYOTA RAV4, HYBRID на суму 1 548 557 грн, де покупцем зазначена ОСОБА_7, при цьому підозрювана не надала пояснень щодо названого документу, водночас свідок ОСОБА_8 показав, що під час розмови 17.07.2024 ОСОБА_6 повідомляла, що придбала собі новий автомобіль TOYOTA RAV4 з гібридною установкою за 37 тис доларів США;
2) майновий стан доньки підозрюваної - ОСОБА_9 : (1) їй належить житловий будинок загальною площею АДРЕСА_1, який перебуває у фактичному користуванні підозрюваної; (2) з 14.03.2024 за нею зареєстровано автомобіль TOYOTA RAV4, 2023 року випуску (первинна реєстрація нового ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону); (3) у період 2019-2022 років на підставі рішень суду вона набула у власність нерухоме майно в Білгород-Дністровському р-ні, зокрема, на підставі рішення суду у справі № 495/7519/21 (про визнання дійсним договору купівлі-продажу) - земельну ділянку загальною площею 5 га, на підставі рішення суду у справі № 459/6921/21 (про затвердження мирової угоди між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ) - комплекс будівель та споруд загальними площами 641 кв. м. та 155,7 кв. м.
32.Крім наведених вище в оскаржуваній ухвалі 4 об`єктів нерухомості, доньці підозрюваної належить ще 2 (земельна ділянка та частина адміністративної будівлі) (том 1 а. с. 155-158).
33.Слідчий суддя правильно зазначила, що хоча підозрювана і посилалась на те, що не має відношення до набуття її донькою у власність автомобілю та нерухомого, однак не надала доказів наявності у останньої чи її близьких осіб достатніх матеріальних ресурсів для придбання такого майна. З матеріалів справи вбачається, що сукупний отриманий дохід доньки підозрюваної за період з 2007 року по 1 квартал 2024 року становить 1,767 млн грн, що вочевидь є недостатньої сумою для набуття такої кількості майна.
34.Надані підозрюваною до Суду документи щодо пошкодження автомобіля TOYOTA COROLLA, 2008 року випуску та довідка про стан здоров`я не спростовують висновків слідчого судді в частині обґрунтованості розміру застави, оскільки: (1) з огляду на наведений перелік обставин та майна, що враховувались при визначення розміру застави, наявність цього автомобілю не була вирішальним при визначенні розміру застави; (2) довідка про стан здоров`я надана без будь-яких пояснень в контексті визначення розміру застави, зокрема, без наведення даних про необхідність витрат на лікування.
35.Враховуючи наведене вище, Суд дійшов висновку про обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави, він не є завідомо непомірним для підозрюваної та зможе забезпечити її належну поведінку і запобігти встановленим ризикам.
36.З наведених мотивів апеляційну скаргу підозрюваної слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
37.Керуючись статтями 177, 178, 182, 404, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Задовольнити клопотання підозрюваної ОСОБА_6 та поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024.
2.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3