- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/8643/24
Провадження 1-кс/991/8682/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представників власників майна - адвоката ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000316 від 26.06.2024,
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотання детектив просить накласти арешт на майно, вилучене у ході обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток».
В обгрунтування клопотання детектив вказує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України за фактами набуття головою Одеської обласної ради ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у власність активів, що перевищують його законні доходи та доходи членів його сім`ї. Крім того встановлено, що ОСОБА_8 здійснив умисне внесення недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки (далі - Декларації).
Так, 04.12.2020 на першій сесії Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_8 було обрано на посаду голови Одеської обласної ради, яку він займає дотепер, а тому є суб`єктом декларування.
Детектив вказує, що незаконно набутих ОСОБА_8 активів можуть належати:
- рухоме майно у вигляді автомобіля марки «Audi SQ8» 2021 року випуску, який оформлений на тещу ОСОБА_8 ;
- рухоме майно у вигляді автомобіля марки «Mercedes - Benz C200» 2021 року випуску, який оформлений на доньку ОСОБА_8 ;
- рухоме майно у вигляді годинника марки «Hublot»;
- грошові кошти, які ОСОБА_8 отримав від фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції;
- грошові кошти, які ОСОБА_8 отримав від фактичного власника суб`єкта господарювання, який виконує підрядні роботи за бюджетні кошти на замовлення Управління з майнових відносин Одеської обласної ради.
Загальна сума грошових коштів відповідно до поданих Декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка теоретично могла бути витрачена ОСОБА_8 та членами його сім`ї (включно з витратою заощаджень - грошових активів та без врахування сплати податків) по рокам становить: у 2020 році - 1 018 184 грн; у 2021 році - 2 294 110 грн; у 2022 році - 2 503 636 грн; у 2023 році - 1 597 384 грн, що в сумі складає 7 413 314 грн.
Отже, починаючи з 2020 року загальна вартість набутих ОСОБА_8 та членами його сім`ї активів може становити 24 322 713 грн., що на 16 909 399 грн. перевищує суму задекларованих грошових коштів, яка могла бути витрачена ОСОБА_8 та членами його сім`ї у період 2020-2023 років.
У зв`язку з викладеним, наявні підстави вважати, що ОСОБА_8 було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
Окрім того, детектив зазначає, що ОСОБА_8 у період 2021-2023 років проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 та дочкою ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ним з метою приховання зазначеного факту в деклараціях за 2021-2022 роки було зазначено місце проживання в квартирі ОСОБА_11 .
З метою уникнення декларування придбаного дочкою ОСОБА_8 - ОСОБА_10 автомобіля марки «Mercedes - Benz C200», 2021 року випуску, він не зазначив її в деклараціях 2022-2023 років як особу, яка спільно проживає, а також вказаний автомобіль. При цьому ОСОБА_10 не мала доходів, які б дозволяли його придбати. Також установлено, що в дружини ОСОБА_8 ОСОБА_9 у період з 2022 по 2023 рік перебував у користуванні автомобіль марки «Audi SQ8», 2021 року випуску, при цьому ОСОБА_8 не вніс ці відомості в декларацію за 2022 рік.
Отже, слідство вважає, що ОСОБА_8 здійснив умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2021 році, а саме:
- не зазначив відомості щодо права користування нерухомим майном, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій він фактично проживав.
Також у 2022 році:
- не зазначив відомості щодо права користування нерухомим майном, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій він фактично проживав;
- не зазначив відомості щодо рухомого майна, а саме автомобіля марки «Mercedes - Benz C200» 2021 року випуску, який було придбано його дочкою ОСОБА_10, яка спільно проживала з ним, у 2022 році та який перебував у її власності;
- не зазначив відомості, щодо рухомого майна, а саме автомобіля марки «Audi SQ8» 2021 року випуску, який перебував у користуванні дружини ОСОБА_9 .
Крім того, ОСОБА_8 здійснив умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2023 році, а саме:
- не зазначив відомості щодо права користування нерухомим майном, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій він фактично проживав;
- не зазначив відомості, щодо рухомого майна, а саме автомобіля марки «Mercedes - Benz C200» 2021 року випуску, який перебував у власності його доньки ОСОБА_10, яка спільно проживала з ним у цей період.
У ході досудового розслідування у порядку ч.3 ст. 233 КПК проведено обшук індивідуального сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И у ході якого вилучено майно, а саме грошові кошти у загальній сумі 225 355 доларів США, 8100 євро, дорогоцінні метали, коштовні прикраси та ювелірні вироби, документи, годинники, нагрудні значки тощо.
29.08.2024 відповідне майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та було подано клопотання про накладення на нього, однак ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 03.09.2024 було постановлено ухвалу про повернення клопотання через його невідповідність вимогам ч.1 ст. 171, ч.2 ст. 482-2 КПК України, зокрема клопотання не погоджено Генеральним прокурором.
Детектив просить накласти арешт на відповідне майно з метою збереження речових доказів, оскільки вважає достатніми підстави вважати, що такі речі, грошові кошти та документи містять доказове значення вчинення злочину та наявні ризики того, що воно може бути приховане, пошкоджене чи знищено.
При цьому, детектив вказує, що наявність серед вилученого майна документів на ім`я ОСОБА_8 свідчить про факт володіння та користування останнім, а також імовірно членами його сім`ї відповідним майном. При тому, що дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 дотепер є народною депутаткою України.
У зв`язку із вказаним детектив просить накласти арешт на відповідне майно.
2.Позиція сторін у судовому засіданні
У судових засіданнях брали участь детективи НАБУ ОСОБА_12 та ОСОБА_3, які підтримали вимоги клопотання та просили його задовольнити, додатково надали пояснення щодо обставинам та обгрунтованості вилучення відповідного майна, його відповідності ознакам речового доказу, а також необхідності накладення арешту.
Представники власників майна заперечували проти задоволення, зазначаючи про необгрунтованість клопотання, відсутність підстав для арешту. Узагальнивши доводи представників власників майна, вони полягають у такому:
-проведений обшук у порядку ч.3 ст. 233 КПК України, який у подальшому був легалізований ухвалою слідчої судді є незаконним, а тому його результати (протокол обшуку від 29.08.2024) слід визнати очевидно недопустимим доказом;
На обгрунтування відповідного доводу адвокати звертали уваги, що вилучене під час обшуку майно, зокрема нагрудний знак народного депутата очевидно вказували на те, що майно перебуває у власності чи користуванні народного депутата України. Однак, всупереч положенням ст. 482-2 КПК України із клопотанням про легалізацію звернувся детектив за погодженням прокурора САП, а не Генерального прокурора. При цьому, отримана на адвокатський запит відповідь підтверджує перебування Генерального прокурора на робочому місці у день подання клопотання. Про необхідність погодження відповідного клопотання про обшук свідчить і той факт, що при першому зверненні з клопотанням про арешт слідчою суддею було постановлено ухвалу про повернення клопотання через невідповідність його вимозі ст. 482-2 КПК.
-у банківському індивідуальному сейфі, в якому проведено обшук, перебували речі, грошові кошти та документи, належні стороннім особам, що ігнорується стороною обвинувачення. Так, ОСОБА_13 орендувала банківську скриньку та у ній зберігалися належне останній майно, а також речі її близьких, а саме:
ОСОБА_13 належать грошові кошти у сумі 14 000 доларів США та ювелірні вироби, злиток золота; її сестрі ОСОБА_14 та її чоловіку належать грошові кошти у сумі 3955 дол США та 100 євро, ювелірні прикраси; доньці ОСОБА_9 належить грошові кошти у сумі 147 000 дол США, значки та атрибути народного депутата України; чоловіку доньки ОСОБА_8 належать грошові кошти у сумі 42 100 євро, ювелірні прикраси та годинники; онучці ОСОБА_10 належать ювелірні прикраси та запасні ключі від автомобіля; онучці ОСОБА_15 належать ювелірні прикраси; сину ОСОБА_16 та його дружині належать грошові кошти у сумі 60 000 дол США, 8 000 євро та злиток золота;
-обшук проведено за відсутності кожної з вказаних осіб, які є власниками вилученого майна, а детективами не вчинено жодних дій на розмежування майна;
-таке майно зберігалося в окремих пакунках та конвертах, що підтверджує довід про належність різним особам;
-не доведено обгрунтованості вчинення кримінального правопорушення, оскільки долучені до клопотання детективом матеріали оперативно-розшукових заходів не надані для ознайомлення представниками сторони захисту, а тому не можуть братися до уваги;
-стороною обвинувачення не доведено, яке конкретно із вилученого майна відповідає ст. 98 КПК та конкретній ознаці речового доказу;
-до клопотання про арешт не долучено документів на підтвердження права власності або конкретних фактів та відомостей, які би свідчили про володіння користування усього майна ОСОБА_8 ;
-детектив звернувся з клопотанням про арешт із порушенням строку встановленим КПК.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
Так, при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення речових доказів, слідчий суддя у першу чергу має встановити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, про яке зазначає детектив і яке могло б бути підставою для застосування такого заходу забезпечення.
Із матеріалів долучених до клопотання та пояснень детективів встановлено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами набуття головою Одеської обласної ради ОСОБА_8, який є уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, у власність активів, що перевищують його законні доходи та доходи членів його сім`ї. Крім того встановлюються обставини можливого внесення внесення недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки.
У ході досудового розслідування отримано відомості про набуття суб`єктом декларування та членами його сім`ї у власність рухомого майна та грошових коштів, вартість яких перевищує 6 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому, встановлено, що право власності на такі активи були оформлені на членів сім`ї суб`єкта декларування, які не мали законних доходів для придбання такого вартісного майна. Загальна вартість набутих ОСОБА_8 та членами його сім`ї активів може становити 24 322 713 грн., що на 16 909 399 грн. перевищує суму задекларованих грошових коштів, яка могла бути витрачена ОСОБА_8 та членами його сім`ї у період 2020-2023 років.
Окрім цього, у межах досудового розслідування перевіряються факти внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у 2021, 2022, 2023 роках, а саме щодо користування квартирою у місті Одеса та дороговартісним автомобілем, який перебував у користуванні дружини суб`єкта декларування, та набуття у власність донькою автомобіля, які проживали спільно з ним у вказаний період.
Вказані дії та обставини відповідають загальним ознакам розслідуваних злочину, передбачених ст. 368-5 та ч.2 ст. 366-2 КК України, які встановлюють відповідальність, зокрема, за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, а також умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, описані вище обставини та механізм ймовірно вчинених злочинів встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про доведеність наявності обгрунтованих підстав вважати, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення, які вказані у клопотанні.
У той же час, надані представниками власників майна матеріали за результатами спеціальної перевірки декларації ОСОБА_8 не спростовують вищевказаний висновок, оскільки така перевірка здійснювалася щодо декларації, поданої за 2019 рік, а обставини кримінального провадження охоплюють пізніший період з 2021 по 2023 роки.
Як встановлено з долучених до клопотання матеріалів, відповідне майно, щодо якого вирішується питання про арешт, було вилучене під час обшуку, проведеного 29.08.2024 індивідуального сейфу НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И.
Відповідно до постанови від 29.08.2024, обшук проведено у порядку ч.3 ст. 233 КПК України, тобто до постановлення ухвали слідчого судді. В обгрунтування постанови було зазначено, що під час обшуку виявлено заяву-договір про надання у тимчасове користування індивідуального сейфа №ID12975919 від 23.01.2024, укладений між ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_13 щодо користування індивідуальним банківським сейфом НОМЕР_1 у відділенні № 26 №26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И. ОСОБА_13 є матір`ю дружини ОСОБА_8 - ОСОБА_9 . Крім того, під час обшуку виявлено аналогічний договір на той самий банківський сейф, укладений 23.11.2023 із ОСОБА_16, сином ОСОБА_13 та братом ОСОБА_9 .
Після проведення вказаного обшуку, детективи звернулися до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про легалізацію відповідного обшуку.
Відповідно до ч.3 ст. 233 КПК слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги доводи представників власників майна, що результати проведеного обшуку давали підстави вважати, що відповідним банківським сейфом користується народний депутат України. Такого висновку можна дійти на підставі таких обставин у сукупності: 1) під час обшуку було виявлено значки народного депутата України з індивідуальним номером; 2) індивідуальний банківський сейф належить матері ОСОБА_9, яка є народною депутаткою України, що було відомо детективам до початку проведення обшуку; 3) кримінальне провадження здійснюється щодо можливого вчинення кримінального правопорушення чоловіком ОСОБА_9 - ОСОБА_8 .
Відсутність попереднього судового дозволу на втручання у приватне життя (зокрема, шляхом обшуку) має бути врівноважена наявністю ефективного ретроспективного судового контролю, який має об`єктивно враховувати обставини, які були встановлені під час обшуку.
Результати проведеного обшуку індивідуального сейфу давали підстави вважати, що обшук проведено в іншому приміщенні, яким користується народний депутат України, а тому і обмежують її права та свободи.
З огляду на прохання проведення обшуку за індивідуальним сейфом, який використовується у т.ч. народним депутатом України, на переконання слідчого судді, мають бути дотримані також гарантії депутатської незалежності та недоторканості. Однією з таких гарантій є погодження Генеральним прокурором клопотань про проведення слідчих дій відносно народного депутата України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 482-2 КПК України клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).
Натомість, відповідно до вступної частини тексту ухвали про надання дозволу на обшук відповідного індивідуального сейфу від 30.0.8.2024 (справа №991/8095/24, провадження 1-кс/991/8133/24), із клопотанням про надання дозволу на обшук звернувся старший детектив НАБУ ОСОБА_3, яке погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 .
Тобто, відповідне клопотання не було погоджене Генеральним прокурором, а відомостей про виконання обов`язків іншим прокурором не надано.
З огляду на що, слідчий суддя вважає, що вилучення майна із індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» відбулося із недотриманням чинного законодавства, а тому його подальший арешт передбачатиме неправомірне утримання майна осіб.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що первинне клопотання про арешт було повернуто через дотримання вимог погодження відповідним і у подальшому ці недоліки були усунуті, а тому процесуальна поведінка представників сторони обвинувачення свідчить про усвідомленість того, що таке майно належить народному депутату України.
На переконання слідчого судді, у випадку висновку про порушення порядку вилучення такого майна, встановлення інших підстав для накладення арешту не є необхідним. Більше того, станом на день звернення із клопотанням та його розгляду, детективи не могли надати пояснення щодо належності відповідного майна конкретним особам, зокрема виокремити той обсяг майна, зокрема, яке належить ОСОБА_8, та відповідає ознакам речового доказу у кримінальному провадженні за обставинами імовірного незаконного збагачення та недостовірного декларування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт не підлягає задоволенню, оскільки майно, вилучене під час обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1 у відділенні № 26 ПАТ «Банк Восток» за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39-И, відбулося без дотримання вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 131-132, 98, 235, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000316 від 26.06.2024, - залишити без задоволення.
2. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
3. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
4. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1