Документ № 122127008

справа № 991/8155/24

провадження №11-сс/991/695/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2024 року про відмову у задоволенні скарг,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні скарг ОСОБА_5 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) у кримінальному провадженні №62024140110001147.

Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарг мотивовані тим, що заявником не надано доказів, що він належить до суб`єктів, які мають право звертатися із клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій до прокурора/слідчого, в порядку ст.220 КПК, що відповідно зобов`язує прокурора/слідчого здійснювати відповідне реагування на таке клопотання.

Також, під час розгляду поданих ОСОБА_5 скарг слідчим суддею встановлено, що згідно з постановою детектива НАБУ від 05 вересня 2024 року кримінальне провадження №62024140110001147 закрито, заявником не надано доказів про її скасування.

Окрім того, у цій справі слідчим суддею встановлене зловживання ОСОБА_5 своїми процесуальними правами на звернення до суду зі скаргами на бездіяльність щодо неналежного розгляду поданих ним клопотань у кримінальному провадженні №62024140110001147, визнано самостійною підставою для відмови у захисті такого права, яке спрямоване на зловживання.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 20 вересня 2024 року про відмову у задоволенні його скарг на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо неналежного розгляду поданих ним клопотань у кримінальному провадженні №62024140110001147 від 23 липня 2024 року, також просить суд скасувати ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 вересня 2024 року про об`єднання справ та відмову в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції; від 20 вересня 2024 року про відмову в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції; зобов`язати уповноважених осіб НАБУ розглянути його клопотання в порядку ст.220 КПК.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 посилався на наступні доводи.

Справу розглядав незаконний склад суду, оскільки апаратом Вищого антикорупційного суду вчинено кримінальне правопорушення - умисне внесення неправдивих відомостей та несвоєчасне внесення відомостей до ОСК АСДС, що функціонує в суді, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, і внаслідок цього втручання: порушено, визначене ч.1 ст.30 КПКУ, і передбачене п.1 ч.1 ст.35 КПК правило черговості реєстрації скарги та авторозподілу справи між суддями.

Апаратом суду також порушено правило авторозподілу 119 інших скарг на бездіяльність уповноважених осіб різних державних органів - САП і НАБУ щодо різних питань, які були направлені різним уповноваженим особам різних державних органів, і які, відповідно до протиправно сформованих протоколів передачі справи раніше визначеному складу суду від 05 та 06 вересня 2024 року, скарги, в порушення п.1 ч.1 ст.35 КПК та п.82.1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, були передані на розгляд слідчому судді ОСОБА_6 .

Оскаржуване рішення прийнято не Вищим антикорупційним судом у складі слідчого судді ОСОБА_6, а слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, внаслідок чого, прийняте рішення не є рішенням суду, а є суддівським рішенням.

Слідчий суддя, отримавши незаконно розподілені на нього справи, порушуючи правила ч.1 ст.80 КПК, не узяв самовідвід, прийняв ухвали, якими незаконно об`єднав 120 справ, відмовив в доступі до правосуддя і участі у судовому засіданні з іншого приміщення із використанням власних технічних засобів, не розглянув скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження, не викликавши до участі уповноважених осіб, бездіяльність яких оскаржується, не дослідив, що постанова про закриття кримінального провадження №62024140110001147 видана після отримання клопотань, і в порушення правил ч.4, 6 ст.284 КПК не вручена потерпілому, а тому бездіяльність уповноважених осіб оскаржується саме до слідчого судді Вищого антикорупційного суду. В порушення ст.409-412 КПК слідчий суддя зазначив, що ухвала оскарженню не підлягає.

Позиції учасників судового провадження.

ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Оскільки КПК не передбачає вимог щодо обов`язкової участі сторін у розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.

Мотиви суду.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч.1 ст.404 КПК).

Відхиляючи доводи особи, яка подала апеляційну скаргу щодо розгляду скарг незаконним складом суду, колегія суддів виходить з того, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (ч.3 ст.35 КПК).

Функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається серед іншого Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі - Положення), Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2019 року №4 (далі - Засади).

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді (п.п.2.3.1, 2.3.2 п.2.3 Положення).

Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів (п.п.2.3.44 п.2.3 Положення).

Відповідно до Засад передача судової справи раніше визначеному слідчому судді проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню. У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Запроваджено принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології (п.п.12.7 п.12 розділу ІІ).

З матеріалів провадження вбачається, що 03 вересня 2024 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб САП щодо неналежного розгляду поданого ним клопотання у межах кримінального провадження №62024140110001147 (справа №991/8155/24, провадження №1-кс/991/8191/24).

У цей же день також зареєстровано 119 скарг ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб САП та НАБУ щодо неналежного розгляду поданих ним клопотань у межах зазначеного кримінального провадження, які відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду скарги розподілені на слідчого суддю ОСОБА_6 .

Зазначене обумовлено тим, що відповідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03 вересня 2024 року у справі №991/8155/24 (провадження №1-кс/991/8191/24) слідчий суддя ОСОБА_6 вперше визначений слідчим суддею у кримінальному провадженні №62024140110001147 (звіти про автоматизований розподіл кожного провадження доступні у відкритому доступі на офіційному веб-порталі судової влади України).

З огляду на вищезазначене суд відхиляє наведений довід апеляційної скарги про визначення слідчого судді без автоматизованого розподілу.

При цьому, в апеляційній скарзі відсутнє будь-яке обґрунтування у чому конкретно полягали дії/бездіяльність працівників апарату суду та апелянтом не наведено жодних доводів та доказів на підтвердження наведених тверджень, а з матеріалів справи не вбачається жодних порушень встановленого порядку реєстрації та здійснення автоматизованого розподілу скарг ОСОБА_5 .

Отже, наведені вище скарги особи розподілені автоматизованою системою документообігу відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду та в такий спосіб визначений слідчий суддя для їх розгляду - слідчий суддя ОСОБА_6 .

Крім того, 05 вересня 2024 року слідчим суддею в порядку, передбаченому ст.217, 334 КПК прийнято рішення про об`єднання проваджень за вказаними скаргами ОСОБА_5 в одне провадження, у зв`язку з тим, що вказані скарги подані однією і тією ж самою особою та предметом їх оскарження є бездіяльність детективів НАБУ та прокурорів САП, яка полягає у неналежному розгляді поданих ним клопотань.

Колегія суддів відхиляє доводи особи про незаконність об`єднання слідчим суддею справ за його скаргами в одне провадження, оскільки вирішення слідчим суддею цього питання належить до його повноважень та відповідна ухвала постановлена в межах процедури, передбаченої КПК.

Так, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК).

Відповідно до положень ст. 334 КПК матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 КПК. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Так, нормами КПК прямо не передбачено можливості об`єднання саме судових проваджень за скаргами, проте з метою забезпечення ефективності та оперативності розгляду справ за скаргами таке об`єднання можливе на підставі положень ч.6 ст.9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 КПК. Зокрема, п.21 цієї норми однією з засад визначено розумність строків, а ухвала про об`єднання проваджень не обмежує жодні права скаржника у справі.

Щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді від 20 вересня 2024 року про відмову у задоволенні скарг ОСОБА_5 на бездіяльність детективів НАБУ та прокурорів САП у кримінальному провадженні №62024140110001147.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що заявником не надано доказів, що він належить до суб`єктів, які мають право звертатися із клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій до прокурора/слідчого, в порядку ст.220 КПК, що відповідно зобов`язує прокурора/слідчого здійснювати відповідне реагування на таке клопотання.

Так, відповідно до вимог ст.220 КПК клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Водночас, у ст.220 КПК серед суб`єктів, які мають право на звернення з клопотанням зазначені: сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та у випадках, установлених цим Кодексом, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник.

ОСОБА_5 у своїх скаргах зазначав, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №62024140110001147 внесені саме за його заявою про кримінальні правопорушення.

У той же час, ОСОБА_5 не надано доказів визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до положень ст.55 КПК та вручення йому пам`ятки про права та обов`язки потерпілого, що ставить під сумнів наявність на даний момент у нього статусу потерпілого.

Внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення у відповідності до положень ст.214 КПК та ст.55 КПК автоматично не свідчить про визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні. За таких обставин, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що заявником не доведено наявність в нього статусу потерпілого у кримінальному провадженні.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (п.16-1 ч.1 ст.3 КПК).

Однак, особою не надано жодних доказів на підтвердження того, що він у відповідності до п. 6-1 ч.1 ст.3 КПК має процесуальний статус «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», та відповідно наділений правом звернення з відповідними клопотанням, в порядку, передбаченому КПК.

З огляду на викладене, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що заявник не довів наявність в нього статусу потерпілого у кримінальному провадженні, чи іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Водночас, бездіяльність детектива/прокурора щодо нерозгляду клопотання в порядку ст.220 КПК може бути оскаржена до слідчого судді лише суб`єктами звернення з такими клопотаннями, передбаченими цією статтею, зокрема потерпілим.

Суд зауважує, що ані в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду ОСОБА_5 не спростував доводів слідчого судді щодо відсутності у нього статусу потерпілого чи іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», та відповідно права на звернення із клопотаннями.

Таким чином, на підставі матеріалів скарг, слідчий суддя, встановивши відсутність підтверджень ОСОБА_5 статусу потерпілого у кримінальному провадженні, чи іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні його скарг.

При цьому, під час розгляду поданих ОСОБА_5 скарг, слідчим суддею встановлено, що згідно з постановою детектива НАБУ від 05 вересня 2024 року кримінальне провадження №62024140110001147 закрито, заявником не надано доказів про її скасування, натомість доводи апелянта по суті зводяться до незгоди із постановою про закриття кримінального провадження, яка не є предметом розгляду у цьому провадженні.

Крім того, колегія суддів погоджується з мотивами слідчого судді, детально та ґрунтовно зазначеними в оскаржуваній ухвалі, на підставі яких він дійшов висновку щодо зловживання ОСОБА_5 процесуальними правами, як самостійної підстави для відмови у задоволенні поданих ним скарг.

Також не знайшли свого підтвердження доводи особи про порушення права на доступ до правосуддя, що проявлявся на думку скаржника у незаконній та необґрунтованій відмові у задоволенні клопотання про проведення судового провадження в режимі відеоконференції з приміщення, яке знаходиться поза межами приміщення суду,

Так, ст.336 КПК не містить імперативної вимоги, а передбачає тільки можливість здійснення дистанційного судового провадження у разі наявності достатніх на те підстав, проте воєнний стан не є безумовною обставиною, що унеможливлює прибуття особи до суду.

ОСОБА_5 подав слідчому судді клопотання про проведення розгляду його скарг в режимі відеоконференції через воєнний стан та неможливість безпосередньої участі в судовому засіданні (пенсійний вік, інвалідність, практично одночасне проведення судових засідань у різних судах), при цьому зазначив у скаргах адресу проживання у місті Києві та не надав жодних документів на підтвердження наведених ним обставин щодо неможливості безпосередньої участі в судовому засіданні, зокрема медичних документів, доказів участі у інших судових засіданнях тощо.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарг залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3