Документ № 122142947

Дата засідання: 02/10/2024
Дата винесення рішення: 02/10/2024
Справа №: 991/11489/24
Провадження №: 42024110000000146
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/11489/24

Провадження № 1-кс/991/11543/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисників адвокатів ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, за підозрою

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Прилуки, Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 в,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 01 жовтня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) просив продовжити на два місяці строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та залишити без змін визначену в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України заставу в розмірі 65 000 000 грн.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб.

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146 (1) щодо обставин одержання заступником Міністра енергетики ОСОБА_8, який є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9, довіреною особою ОСОБА_4 та ОСОБА_10 від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США, що є особливо великим розміром, за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України (2) та за фактом того, що громадяни України, маючи вплив на посадових осіб вугільної галузі, запровадили протиправну схему з отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У межах цього кримінального провадження 11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків підозрюваного.

1.2. 02 жовтня 2024 року від захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшли заперечення, у яких він просив: відмовити у задоволенні клопотання детектива; змінити ОСОБА_4 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, застосуванням електронних засобів контролю та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави просив визначити до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У запереченнях посилався на те, що клопотання детектива задоволенню не підлягає, позаяк:

- клопотання не містить переліку свідків, яких необхідно допитати під час судового розгляду цього клопотання;

- щодо ОСОБА_4 відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

a). не наведено жодного конкретного факту, що доводить існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду;

b). ОСОБА_4 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі речові докази, які мають значення, були вилучені;

с). ОСОБА_4 не обіймає посаду у правоохоронних органах чи в державних установах, а тому ризик його впливу на свідків є мінімальним;

d). ОСОБА_4 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, отже такий ризик є неконкретним та не підтверджений доказами;

е). ОСОБА_4 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється;

- існування обґрунтованої підозри не є підставою для продовження позбавлення особи свободи;

- необхідно врахувати характеризуючі ОСОБА_4 відомості, а саме: він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки (дружина та четверо неповнолітніх дітей, мати пенсійного віку), здобув вищу освіту, займається громадською та волонтерською діяльністю, користується повагою серед колег та побратимів;

- застава у розмірі 65 000 000 грн є непомірною та не корелюється із доходом ОСОБА_4 та його родини упродовж останніх років.

Додатково до клопотання захисник надав документи, що стосуються стану здоров`я ОСОБА_4 та його родинних зв`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів. Повідомив, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 10 лютого 2025 року. Наголосив, що на даний час не встановлено місцезнаходження частини грошових коштів у вигляді неправомірної вигоди в розмірі 158 000 доларів США.

2.2. Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання детектива. Наполягав на недотриманні стороною обвинувачення ст. 184, 199 КПК України. Посилався на те, що сторона обвинувачення не надала нових доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Повідомив, що прокурор помилково використовує практику Європейського Суду з прав людини на обґрунтування позиції обвинувачення.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволенні клопотання, вказав, що позиція сторони обвинувачення базується на припущеннях; у клопотанні відсутнє посилання на свідків, які б могли підтвердити існування нового ризику або існування заявлених ризиків. Ба більше, всі свідки були допитані упродовж 01-02 жовтня 2024 року, а тому ОСОБА_4 не може на них вплинути. Вартість майна, яке є у спільній сумісній власності подружжя на даний час оцінюється у приблизно 400 000 доларів США, а тому визначення щодо ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є непомірним та необґрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя має з`ясувати, чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2024 року включно та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Зазначена ухвала була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2024 року залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

3.4.1. Зміст повідомлення про підозру

11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Так, заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств, у тому числі - щодо державних підприємств «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

За версією органу досудового розслідування, у лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України, до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Під час неодноразових зустрічей, які відбулися упродовж березня-липня поточного року між радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11, заступником Міністра енергетики України ОСОБА_8, виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9 та довіреною особою ОСОБА_8 - ОСОБА_4, обговорювалися питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля» та його переліку.

У лютому - березні поточного року (більш точна дата на цей час не встановлена, проте не пізніше 25 травня 2024 року) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9 та довіреною особою ОСОБА_8 . ОСОБА_4, з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 за передачу на зберігання, з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками згоди на ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 покладалася роль пособників, а саме - забезпечення комунікації з ОСОБА_11 щодо одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшої її передачі ОСОБА_14 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, 25 травня 2024 року в ресторані «ВАО» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: АДРЕСА_2, довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_8 - ОСОБА_4 під час обговорення з ОСОБА_11 можливості передачі вугільно-видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» озвучив узгоджену з ОСОБА_8 умову такої передачі обладнання, а саме - надання ОСОБА_11 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами, по 250 000 доларів США кожна.

22 липня 2024 року ОСОБА_8 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_11 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину цього ж дня.

Під час зустрічі, яка відбулася 22 липня 2024 року у ресторані «ВАО», між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», через значні розміри буде передаватися ОСОБА_11 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США кожна щотижнево, через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про домовленість з ОСОБА_11 щодо порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США. ОСОБА_8 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_4, 25 липня 2024 року довірена особа ОСОБА_11 - ОСОБА_12 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв у приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Наступного дня, 26 липня 2024 року о 11 год 54 хв ОСОБА_9, виконуючи роль пособника, одержані від ОСОБА_12 кошти у пакеті червоного кольору передав ОСОБА_4 у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, ОСОБА_4 під час зустрічі останнього з ОСОБА_8 та ОСОБА_11, яка відбулася 03 серпня 2024 року у ресторані «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4, діючи з відома та за згодою ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_11 про необхідність передачі наступної частини неправомірної вигоди наближеній до ОСОБА_4 особі - ОСОБА_15 . Таким чином, за версією досудового розслідування, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 до своєї злочинної діяльності також залучили ОСОБА_10 .

03 серпня 2024 року ОСОБА_12 передав довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_10 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_10 поїхав на зустріч з ОСОБА_4 в ресторан «Fenix», де передав ОСОБА_4 одержані від ОСОБА_12 грошові кошти.

У подальшому, 08 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, що наступну (третю) частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_10 .

На виконання цієї вказівки, 10 серпня 2024 року ОСОБА_12 передав довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_10 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_10 поїхав на зустріч з ОСОБА_4 в ресторан «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_4 10 серпня 2024 року органом досудового розслідування була припинена їх злочинна діяльність шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня також були затриманні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Отже, за версією органу досудового розслідування, упродовж 25 липня - 10 серпня 2024 року заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2024 року становить 12 297 000 грн, та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

3.4.2. Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:

- заявою ОСОБА_12 від 15 квітня 2024 року щодо незаконних дій ОСОБА_4 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 15 квітня 2024 року, від 01 серпня 2024 року, від 10 серпня 2024 року, у яких зафіксовано показання останнього щодо обставин передачі ним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 трьох частин неправомірної вигоди по 100 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25 липня 2024 року, у якому зафіксовані обставини висунення умов щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 09 серпня 2024 року за результатами огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час якого зафіксовано розмову 25 березня 2024 року між ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, у ході якої ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_8 вказував ОСОБА_11 на необхідність надання неправомірної вигоди;

- протоколом від 09 серпня 2024 року, у якому зафіксовано результати огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час проведення якого зафіксовано розмову 28 березня 2024 року між ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_11 за передачу обладнання;

- протоколом від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД, а саме - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами яких зафіксовано розмову 18 липня 2024 року між ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, у ході якої ОСОБА_4 надає вказівку всім прибрати телефони, що слідчий суддя розцінює як вказівку від ОСОБА_4, спрямовану на вжиття заходів з метою конспірації;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 07 серпня 2024 року, за результатами проведення якого зафіксовано надходження від ОСОБА_8 повідомлення 22 липня 2024 року про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину;

- протоколом від 22 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), у якому якого зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 22 липня 2024 року, під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в ході якої ОСОБА_4 повідомив про досягнуту з ОСОБА_11 домовленість щодо передачі неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США, упродовж наступних 5 тижнів, з чим ОСОБА_8 погодився, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами проведення яких зафіксовано розмову 24 липня 2024 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, під час якої вони обговорюють фінансові взаємовідносини, у тому числі заплановане одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_9 ;

- протоколом від 25 липня 2024 року огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_12 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 26 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 з ОСОБА_17 під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- листом ОСОБА_12 від 01 серпня 2024 року з додатками, а саме: переліком обладнання, яке підлягає евакуації з шахт ДП «Селидіввугілля», договором зберігання №30 від 01 квітня 2024 року між ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля», додатковою угодою №1 від 25 липня 2024 року до цього договору й актами, відомостями та товарно-транспортними накладними щодо передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 07 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час якого зафіксована передача 26 липня 2024 року ОСОБА_9 ОСОБА_4 одержаних від ОСОБА_12 коштів, що знаходились у пакеті червоного кольору;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами огляду та вручення грошових коштів залученій до проведення НСРД особі, відповідно до якого ОСОБА_12 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 з ОСОБА_10 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час проведення якого зафіксовано як 03 серпня 2024 року ОСОБА_10 після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10 серпня 2024 року, відповідно до якого цього дня ОСОБА_12 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом за результатами проведення упродовж 10-11 серпня 2024 року обшуку в автомобілі «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1, який використовує ОСОБА_10, під час якого виявлено та вилучено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США, зокрема, попередньо ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом обшуку упродовж 10-11 серпня 2024 року, проведеного в будинку за місцем проживання ОСОБА_4, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 2000 доларів США з другої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 20 купюр по 100 доларів США кожна, які були передані ОСОБА_12 03 серпня 2024 року довіреній особі ОСОБА_4 - ОСОБА_10

- протоколом обшуку від 11 серпня 2024 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_9, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Окремо слідчий суддя відхиляє покликання сторони захисту щодо посилання прокурора на практику Європейського Суду з прав людини, позаяк предметом дослідження слідчого судді є фактичні обставини у кримінальному провадженні та їх корелювання із доданими до клопотання доказами, а також встановлення існування щодо особи ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 184 КПК України, прокурор наділений правом додавати до клопотання перелік осіб, які він вважає за необхідне допитати, або ж не клопотати про допит свідків, позаяк такої необхідності немає.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя під час оцінки цього ризику враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, зокрема, вчинення злочину у співучасті з заступником Міністра енергетики України ОСОБА_8, що вказує на його зв`язки в найвищих органах державної влади, які він може використати для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Під час проведення обшуку 10-11 серпня 2024 року в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 в було виявлено речі та документи, які вказують на значний майновий стан ОСОБА_4 та активне використання ним криптовалюти, та, як наслідок, можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у межах кримінального провадження задокументовано одержання ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тисяч доларів США, однак на цей час органом досудового розслідування виявлено та вилучено лише 142 тисячі доларів США, а місцезнаходження інших коштів не встановлено. Тому, слідчий суддя приймає доводи прокурора, що невіднайдені кошти продовжують перебувати у схованках підозрюваних або у довірених їм осіб, та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи матеріальні ресурси для тривалого переховування, які буде проаналізовано далі, відповідні зв`язки, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива щодо наявності цього ризику.

3.7. Щодо ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає доведеним існування цього ризику, позаяк особи, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, вживали заходів конспірації.

Зокрема, у протоколі від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД зафіксовано розмову від 18 липня 2024 року між ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, під час якої ОСОБА_4 надає вказівку присутнім прибрати телефони.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, упродовж 1998 року - 2 кварталу 2024 року ОСОБА_4 не мав жодного офіційного доходу. Однак, матеріали кримінального провадження вказують на значний майновий стан ОСОБА_4, що може свідчити про умисне приховання ним як самих доходів, так і джерел таких доходів. Серед іншого, такі обставини свідчать про схильність ОСОБА_4 до спотворення фактичних обставин.

Також, слідчий суддя враховує, що у межах кримінального провадження не віднайдено місцезнаходження частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати у ОСОБА_4, та які останній може знищити, спотворити, сховати тощо.

3.8. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання детектива і прокурора на матеріали кримінального провадження та показання свідків, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які вказують на наявність у ОСОБА_4 довірливих стосунків з керівництвом Міністерства енергетики України та його можливий неофіційних вплив на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, завдяки чому підозрюваний може впливати на свідків у цьому провадженні.

Також, слідчий суддя враховує, що саме ОСОБА_4 надавав вказівки ОСОБА_10 щодо одержання ймовірної неправомірної вигоди від ОСОБА_12, що вказує на його підпорядкованість ОСОБА_4 .

Із показань свідка ОСОБА_9 від 11 серпня 2024 року вбачається, що саме ОСОБА_4 надавав йому вказівки щодо отримання ймовірної неправомірної вигоди (часу, місця, куди необхідно прибути, куди доставити таку неправомірну вигоду тощо), що є підтвердженням наявності у ОСОБА_4 відповідного впливу.

А тому, є досить обґрунтованими доводи детектива та прокурора, що ОСОБА_4 має можливість через керівництво Міністерства енергетики України вплинути на осіб, які можуть бути допитані в межах цього кримінального провадження у якості свідків з приводу обставин передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», а також вплинути на інших підозрюваних внаслідок наявного у нього авторитету.

3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання детектива та прокурора на здобуті у межах цього провадження показання підозрюваного ОСОБА_9, який стверджував про причетність ОСОБА_4 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_8 неправомірної вигоди. А тому, на даному етапі здійснення досудового розслідування у цьому провадженні слідчий суддя вважає існування такого ризику можливим.

3.9. Щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою

Ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2024 року включно та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Стороною захисту не надано слідчому судді доказів на підтвердження обставин, які б виключали продовження строку дії запобіжного заходу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику впливу підозрюваного на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, фактичне коло його повноважень попри необіймання ним жодної офіційної посади та набуті останнім зв`язки.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, соціальні зв`язки, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні прокурора, а застосування підозрюваному іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, враховуючи приписи ч.1 ст. 197 КПК України, такий строк запобіжного заходу слід продовжити не на два місяці, як прохали детектив та прокурор, а на строк 60 днів.

Разом з тим, є неспроможними посилання захисників на можливість застосування щодо ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, позаяк, враховуючи встановлені слідчим суддею фактичні обставини, вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ба більше, питання зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу нещодавно було предметом дослідження слідчого судді, за результатами чого ухвалою від 19 вересня 2024 року у задоволенні відповідного клопотання про зміну запобіжного заходу було відмовлено.

Також, слідчий суддя врахувала посилання детектива та прокурора на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме:

- проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на відшукання грошових коштів у сумі 158 000 грн із попередньо переданих грошових коштів у вигляді неправомірної вигоди у сумі 300 000 грн;

- проведення слідчих та процесуальних дій з метою дослідження обставин, які повідомив підозрюваний ОСОБА_9, що можуть свідчити про вчинення підозрюваними інших злочинів;

- у кримінальному провадженні призначено дев`ять комплексних комп`ютерно-технічних експертиз та експертизи електронних комунікацій щодо комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, вилучених під час затримання підозрюваних та проведення обшуків 10-11 серпня 2024 року за місцями їх проживання, сім з яких тривають. Після завершення проведення експертного дослідження детектив та прокурор посилались на необхідність проведення огляду інформації на вилученій техніці;

- отримання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме відомостей від операторів мобільного зв`язку про телефонні з`єднання по мобільним телефонам підозрюваних, проведення їх виїмки та подальшого огляду з метою підтвердження фактів комунікації та зустрічей підозрюваних між собою та зі свідками у провадженні;

- отримання відеозаписів з ресторанів та інших закладів, де упродовж березня-серпня 2024 року проводили зустрічі підозрювані між собою, а також з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою обговорення злочинних планів та обставин одержання неправомірної вигоди та їх огляд;

- проведення огляду інформації з відеореєстратора, вилученого під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 ;

- проведення слідчих та процесуальних дій з метою встановлення місцезнаходження службових осіб ДП «Селидіввугілля», які були причетні до передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» та подальший їх допит у якості свідків;

- допит у якості свідків посадових осіб Міністерства енергетики України з обставин розгляду листів від ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля» щодо передачі обладнання на відповідальне зберігання, посадових осіб ДП «Волиньвугілля» щодо обставин одержання на зберігання обладнання від ДП «Селидіввугілля»;

- встановлення та допит посадових осіб інших державних підприємств, які знаходяться на території східних областей України та засновником яких є Міністерство енергетики України з обставин планування, підготовки та евакуації обладнання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- проведення детальних оглядів інформації з комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, які вилучено 10-11 серпня 2024 року під час затримання підозрюваних та проведення обшуків за місцями їх проживання;

- отримання від оперативного підрозділу розсекречених матеріалів, здобутих за результатами проведених НСРД, та проведення їх огляду з метою виявлення додаткових доказів вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення;

- проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз, необхідність у проведенні яких може виникнути за результатами зібраних доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення на те, що вказані процесуальні та слідчі дії можуть мати вважливе значення для встановлення обставин ймовірно вчинених кримінальних правопорушень.

3.10. Щодо розміру застави

Враховуючи встановлені слідчим суддею фактичні обставини, які зумовлюють продовження щодо підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необхідність у продовжені визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Прокурор наполягав, що в ухвалі від 12 серпня 2024 року ОСОБА_4 визначено обґрунтований та співрозмірний розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 65 000 000 грн, а тому прохав залишити такий розмір застави без змін.

Слідчий суддя, враховуючи продовження існування щодо ОСОБА_4 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшла висновку, що є необхідність у продовженні визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, що не порушуватиме принцип пропорційності.

Враховуючи наведені відомості про сукупний майновий стан подружжя ОСОБА_18, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 65 000 000 грн не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірною для нього. Саме застава у такому розмірі, що є значним, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків. Прикметно, що застава у розмірі 65 000 000 грн була визнана помірною за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 12 серпня 2024 року, а також за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання детектива про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання детектива - задовольнити.

2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів до 30 листопада 2024 року включно.

3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 000 000 (шістдесят п`ять мільйонів) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 122142947