- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/11244/24
Провадження 1-кс/991/11289/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність, яка полягає у невчиненні процесуальної дії у визначений строк, у кримінальному провадженні № 52021000000000323 від 22.06.2021,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката, яка на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
Скарга обґрунтована тим, що 21.01.2022 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52021000000000323 від 22.06.2021, було проведено обшук у помешканні ОСОБА_4, у ході якого було вилучено його мобільний телефон Iphone 13 Pro. Після такого вилучення прокурор та детектив не звертався до слідчого судді із клопотанням про арешт мобільного телефону. Тобто, з моменту вилучення мобільного телефону пройшло більше 2,5 років, однак він утримується стороною обвинувачення та не повернутий володільцю.
Адвокат вказує, що з метою захисту права власності ОСОБА_4 та встановлення розумного строку для повернення телефону, звернувся до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 із скаргою на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, тобто у порядку ст. 308 КПК України, яка була зареєстрована 13.09.2024.
Втім, у порушення строку визначеного ст. 308 КПК України, скарга адвоката ОСОБА_3 не була розглянута, а за повідомленням працівниці секретаріату САП, відомості про надання відповіді в електронній системі документообігу відсутні.
У зв`язку з цим, адвокат просить визнати бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк та зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглянути скаргу відповідно до положень ст. 308 КПК.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не з`явилися, однак до його початку надійшли заперечення, оскільки заявнику було надано відповідь від 16.09.2024, яка була долучена до заперечень. Зі змісту вказаної відповіді вбачається, що заступник керівника САП вказав про утримання мобільного телефону на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 14.04.2022 у справі №991/879/22, а наразі немає технічної можливості скопіювати вміст мобільного телефону, а тому не вбачає підстав для вжиття заходів реагування.
Адвокат ОСОБА_3 з урахуванням, наданими прокурорами відомостями, підтримав подану ним скаргу та вважає, що бездіяльність наявна, адже відповідь надана у виді листа, що є неналежним розглядом.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
При цьому відповідна бездіяльність може бути оскаржена виключно за наявності таких умов:
1)слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 308 КПК.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Відповідно до ст. 308 КПК інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Таким чином, його відсутність реагування на скаргу, у порядку ст. 308 КПК протягом встановленого триденного строку підлягає оскарженню слідчому судді під час досудового розслідування.
Під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_3, а також дослідження наданих представником сторони обвинувачення документів, було встановлено, що 13.09.2024 прокурором отримано скаргу, а 16.09.2024 було надано відповідь. При цьому, адвокат ОСОБА_3 повідомив, що фактично таку відповідь не отримував, однак погоджується про дотримання строку для надання відповіді.
Водночас, зміст наданої відповіді фактично полягає у відмові у задоволенні скарги, оскільки прокурор вважає відсутніми підстави для вжиття заходів. Як наслідок, адвокат вважає, що таке процесуальне рішення мало б бути прийнято у формі постанови прокурора, у відповідності до ст. 110 КПК. Аргументація адвоката полягає у тому, що повідомлення про результат розгляду скарги у порядку ст. 308 КПК у вигляді листа, позбавляє заявника права у подальшому звернутися із оскарженням мотивів такої відмови у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК, тобто із скаргою на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Слідчий суддя погоджується, що у даному випадку прокурором допущено неналежне процесуальне реагування на подану скаргу, оскільки відмова у задоволенні скарги прийнята не у формі постанови прокурора.
Так, слідчий суддя погоджується із тим, що у випадку відмови прокурора в задоволенні скарги на недотримання розумних строків, п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено право особи оскаржити таке рішення прокурора.
Так, зміст ст. 110 та 111 КПК передбачає такі поняття як «рішення» (прокурора) та «повідомлення» (прокурора), яке є процесуальною дією.
Відповідно до ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої, зокрема, прокурор повідомляє певного учасника кримінального провадження про прийняте процесуальне рішення.
При цьому, зміст статті 110 КПК передбачає, що процесуальними рішеннями є всі рішення прокурора, які приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли прокурор визнає це за необхідне.
Одним з обов`язкових елементів постанови є мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК).
При цьому, положеннями статті 308 КПК прямо не передбачено обов`язку прокурора вищого рівня приймати за результатами розгляду по суті скарги рішення у формі постанови, як прямо передбачає ст. 220 КПК.
Проте, виходячи з аналізу статей 110, 303, 308 КПК та враховуючи те, що у провадженнях за скаргами на рішення прокурора в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК предметом оскарження є у тому числі обґрунтованість та вмотивованість рішення прокурора вищого рівня щодо розумності строків досудового розслідування; відмова прокурора в задоволенні скарги потребує наведення мотивів відхилення доводів скарги; іншої форми рішення, яке б містило відповідні мотиви, окрім постанови, КПК не передбачено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування має бути викладене у формі постанови.
Таким чином, слідчий суддя констатує, що у задоволенні скарги адвоката було відмовлено, однак постанова про відповідне рішення прокурором винесена не була, що свідчить про невиконання прокурором вказаних вище вимог.
Викладене свідчить, що прокурором допущено бездіяльність щодо нерозгляду скарги у порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора поставляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов`язання вчинити певну дію.
За таких обставин, скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 303, 307, 308, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність, яка полягає у невчиненні процесуальної дії у визначений строк, у кримінальному провадженні № 52021000000000323 від 22.06.2021, - задовольнити.
Зобов`язати прокурора вищого рівня розглянути скаргу адвоката ОСОБА_3 від 12.09.2024 про недотримання розумних строків під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні № 52021000000000323 від 22.06.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1