Документ № 122175518

справа № 991/5419/24

провадження №11-сс/991/659/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

захисників підозрюваного ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2024 року про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2024 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також постановлено, у разі затримання особи, не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за його участю має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

При ухваленні судового рішення слідчий суддя дійшов висновку про набуття ОСОБА_5 процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, якого оголошено у міжнародний розшук, вказав на доведеність стороною обвинувачення наявності передбаченої ст.177 КПК підстави застосування запобіжного заходу щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді від 02 вересня 2024 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на наступне.

Не набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного внаслідок невручення повідомлення про підозру в порядку, встановленому КПК, долучені до клопотання матеріали не містять даних, які свідчать про належне підтвердження отримання ОСОБА_5 повідомлення про підозру.

Відсутність підстав для прийняття процесуального рішення про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_5 . Надані стороні обвинувачення копії офіційних документів, які підтверджують державу та адресу його проживання за межами України, свідчать про припинення існування передумов, які слугували підставою для винесення постанови від 06 лютого 2024 року про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_5 та, як наслідок, про відсутність підстав для того, аби вважати останнього оголошеним у такий розшук.

Щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень захисник зазначив наступне.

-посилання на журнал обліку відвідувачів приміщення ПрАТ «УДП», у якому згадано й про ОСОБА_5, його спілкування з ОСОБА_9, листування з ОСОБА_10, візитівка представника компанії Transbosphor, згадки про виявлення під час огляду електронних носіїв, вилучених у ОСОБА_5, копій договору від 01 листопада 1998 року №2-25/99, платіжного доручення від 18 січня 2018 року №15, паспорта громадянина України ОСОБА_11, посилання на рапорт ОСОБА_12 від старшого супер інтенданта ОСОБА_5 щодо преміювання працівників компанії Екотехнолоджи не підтверджує наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 причетний до будь-яких протиправних діянь;

-у повідомленні про підозру не вказується, як ОСОБА_5, діючи начебто як пособник, сприяв учиненню ОСОБА_13 злочину за ч.5 ст.191 КК, та яка взагалі була роль ОСОБА_5 ..

На спростування висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК, захисник вказував, що стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано, в чому полягає ризик переховування ОСОБА_5, якщо слідчим суддею надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, а досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене за рішенням прокурора.

Доводи сторони обвинувачення про можливість ОСОБА_5 впливати на свідків, з якими він знайомий та пов`язаний робочими стосунками, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином також є неспроможними.

Також, як вважає захисник, відмова допустити ОСОБА_5 до участі в судовому засіданні в режимі ВКЗ свідчить про порушення права на справедливий суд та про істотне порушення вимог КПК.

Позиції учасників провадження.

Захисники підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення якого повідомлений шляхом направлення повістки про виклик за останнім відомим місцем проживання, її публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду та відповідно та відповідно до ст.135 КПК вважається належним чином ознайомленим з її змістом, а тому розгляд апеляційної скарги захисника проведено без участі підозрюваного.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Відповідно до положень ч.6 ст.193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши позицію захисників, заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

З наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, досліджені письмові матеріали клопотання детектива та надані стороною захисту копії документів, з`ясовані всі необхідні обставини, що повинні бути встановлені при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч.5 ст.9 КПК), відповідно до якої (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175).

Разом з цим стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Отже, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Відтак, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про недотримання вимог щодо розумної підозри (її необґрунтованості), колегією суддів встановлено наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року за підозрою ОСОБА_14 і ОСОБА_12 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_15 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК, ОСОБА_13 за ч.5 ст.191 КК.

Як вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень, а саме:

-пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою;

-заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою;

-вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечноо протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміни його форми (перетворення), вчиненні організованою групою, в особливо великому розмірі за наступних обставин.

Як встановлено слідчим суддею та зазначено в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5, за версією слідства на початку серпня 2017 року (більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) у ОСОБА_14 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме ліхтерами ПрАТ «УДП», для подальшої побудови з них більших за розміром та місткістю барж, яких потребували підконтрольні йому юридичні особи для здійснення господарської діяльності.

Усвідомлюючи усю складність вчинення кримінальних правопорушень, їх часову тривалість вчинення, ОСОБА_14, з метою реалізації кінцевого плану на заволодіння ліхтерами ПрАТ «УДП» для подальшої побудови з них більших за розміром та місткістю барж, потребував у залученні інших осіб для вчинення кримінальних правопорушень, з чітким розподілом функцій кожного учасника, забезпеченні стійкості такого об`єднання впродовж тривалого часу вчинення кримінальних правопорушень, тобто створення організованої групи.

З метою реалізації цього злочинного умислу ОСОБА_14, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин та в нез`ясований час, однак не пізніше початку серпня 2017 року, вступив у змову з ОСОБА_12, який став співорганізатором вчинення злочинів.

За цих обставин ними був розроблений план заволодіння чужим майном та подальшої його легалізації, що потребувало залучення до вчинення злочину працівників підконтрольних юридичних осіб, які мали під виглядом правомірної господарської діяльності заволодіти відповідним майном (ліхтерами ПрАТ «УДП»), а в подальшому з метою його легалізації, у тому числі приховування його злочинного походження, перемістити за межі державного кордону України та організувати виготовлення із зазначених ліхтерів більших за розміром барж, які організатори злочину могли б використовувати на території України в господарській діяльності підконтрольних юридичних осіб.

Вказаними особами ухвалено рішення залучити як учасника організованої групи до вчинення злочину службову особу ПрАТ «УДП», яка мала в порушення вимог нормативних актів і явно всупереч інтересам служби, тобто, зловживаючи своїм службовим становищем, укласти договір з підконтрольною організаторам злочину юридичною особою на умовах, необхідних для заволодіння майном, що в подальшому забезпечить можливість співучасникам злочину відібрати належні ПрАТ «УДП» ліхтери для ремонту й отримання класифікаційного свідоцтва Регістру судноплавства України, необхідного для переміщення ліхтерів за межі державного кордону України.

Водночас, ОСОБА_14 за собою залишив функцію координування дій усіх співучасників злочинів, організацію заходів, спрямованих на умисне створення належних умов та обставин для заволодіння ліхтерами ПрАТ «УДП» шляхом укладення договору, забезпечення фінансування ремонтних робіт для отримання дозвільних документів з метою подальшого переміщення ліхтерів за межі державного кордону України, забезпечення буксирування ліхтерів до Турецької Республіки, залучення підлеглих осіб для розробки проєктної документації щодо перероблення ліхтерів у більші за розміром баржі, забезпечення оплати відповідних робіт на судноремонтних підприємствах та вчинення інших дій, які усувають перешкоди для подальшої реалізації злочинних намірів співучасників злочину, організації приховування злочину, забезпечення стійкості об`єднання учасників організованої групи тощо.

У свою чергу, ОСОБА_12 мав координувати безпосередньо діяльність працівників підконтрольних юридичних осіб щодо укладення договору, який на законних підставах дасть можливість використовувати ліхтери, залучити як учасника організованої групи службову особу з ПрАТ «УДП» для забезпечення укладення цього договору, що також дозволить у подальшому укладати на законних підставах додатки до нього, координувати належну співпрацю залучених осіб для досягнення спільної мети заволодіння майном ПрАТ «УДП», вживати заходів до приховування злочину.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_12 та ОСОБА_14 до вчинення злочинів залучено за не з`ясованих досудовим розслідуванням обставин та в невстановлений час, однак не пізніше 04 серпня 2017 року, ОСОБА_5, який щонайменше з 2016 року працював під керівництвом ОСОБА_12 у сфері управління суднами малотоннажного флоту та у цьому випадку мав за його вказівкою безпосередньо контактувати з працівниками ПрАТ «УДП», організувати відбір ліхтерів, їх ремонт, зміну назв, отримання дозвільних документів та переміщення за межі державного кордону України, залучити працівників для технічного нагляду під час ремонту ліхтерів та їхнього перероблення в баржі більшої місткості на території Турецької Республіки.

Окрім цього, організаторами злочинів для їх вчинення за не встановлених досудовим розслідуванням обставин та в нез`ясований час, однак не пізніше 07 листопада 2017 року, був залучений ОСОБА_9, який мав приховувати обставини злочинів, взяти участь у перемовинах із працівниками ПрАТ «УДП», в тому числі при відборі й ремонті ліхтерів цього підприємства з метою подальшого їх використання під час виготовлення барж, а також організувати технічний нагляд за їх виготовленням, залучити інших осіб для переробки ліхтерів у баржі.

Поряд з цим, організаторами злочинів для їх вчинення за не встановлених досудовим розслідуванням обставин та в нез`ясований час, однак не пізніше 15 серпня 2017 року, був залучений заступник директора ТОВ «Екотехнолоджи» ОСОБА_15, який мав приховувати обставини злочинів, взяти участь у перемовинах із працівниками ПрАТ «УДП» щодо укладення договору на відфрахтування ліхтерів, вести переговори з представниками портів на території Турецької Республіки щодо укладення договорів про побудову з ліхтерів більших за розміром та місткістю барж.

ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_9, зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднане єдиним планом, із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи.

Так, під час досудового розслідування установлено, що згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 15 вересня 2014 року №176-О, ОСОБА_13 призначений головою правління ПрАТ «УДП» за контрактом від 15 вересня 2014 року №21-ІІІ з 17 вересня 2014 року до 16 вересня 2017 року включно. Відповідно до умов контракту від 15 вересня 2024 року №21-Ш та статуту ПрАТ «УДП» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 29 квітня 2011 року №83 та зі змінами, затвердженими наказами Міністерства інфраструктури України від 25 липня 2012 року №423 та від 21 жовтня 2014 року №525 ОСОБА_13, обіймаючи посаду голови правління ПрАТ «УДП», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст.18 КК, був службовою особою.

У подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел у частині залучення як учасника організованої групи для вчинення злочину службової особи ПрАТ «УДП», перебуваючи у не встановленому місці, не пізніше початку серпня 2017 року (точні дату та час під час досудового розслідування нез`ясовно) ОСОБА_12 . піл час спілкування з головою правління ПрАТ «УДП» ОСОБА_13, з яким вони та ОСОБА_14 були знайомі як депутати Одеської обласної ради одного скликання, обрані на чергових місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2015 року, повідомив ОСОБА_13 розроблену учасниками організованої групи злочинну схему щодо заволодіння ліхтерами ПрАТ «УДП», запропонувавши йому стати учасником організованої групи при вчиненні цього злочину, на що ОСОБА_13 погодився.

Погодившись виконати запропонований злочинний план, як учасник організованої групи, ОСОБА_13, виконуючи функцію виконавця, дав вказівку підлеглим працівникам, у тому числі заступнику голови правління ПрАТ «УДП» з експлуатації флоту та фрахтування ОСОБА_16, підготувати правову основу для укладення договору, за яким можна буде передати належні ПрАТ «УДП» ліхтери суб`єкту господарювання, підконтрольному ОСОБА_14 та ОСОБА_12 . У зв`язку із цим ОСОБА_16, який не був обізнаний зі злочинним наміром ОСОБА_13, листом від 04 серпня 2017 року з власної службової електронної поштової скриньки розіслав підлеглим працівникам пароплавства, які також не були обізнаними зі злочинними намірами голови правління ПрАТ «УДП», погоджений ОСОБА_13 порядок відбору ліхтерів їх потенційними користувачами.

Також організаторами злочину було вирішено для підписання та отримання за цим планом майна ПрАТ «УДП» використати юридичну особу, яка не була пов`язана ні з ними особисто, ні з підконтрольними їм підприємствами, з метою приховування обставин вчинення злочину й осіб, що його вчинили, та унеможливлення в подальшому, після реалізації умислу на заволодіння майном ПрАТ «УДП», стягнення завданої злочином матеріальної шкоди з підконтрольних їм підприємств, які займалися законною господарською діяльністю.

Так, з цією метою організаторами злочину за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, до 01 вересня 2017 року отримано контроль за діяльністю ТОВ «Олтекс-ОД», яке зареєстроване 28 травня 2017 року з основним видом діяльності «виробництво меблів», статутний капітал - 100 грн., засновниками товариства зазначено ОСОБА_17 та її матір - ОСОБА_18, які насправді не планували займатися господарською діяльністю, а лише за винагороду надали свої документи працівникам ТОВ «Юриспрудент», якими вони були використані для реєстрації зазначеного товариства.

З цією ж метою залученими організаторами злочину невстановленими особами здійснено підробку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11, у який вклеєно фотокартку ОСОБА_19 та використовуючи його, оформлено передачу права власності на ТОВ «Олтекс-ОД» та внесено відомості до ЄДРПОУ про засновника і власника товариства, яким зазначено ОСОБА_11 .

Для реалізації попередньо узгодженої злочинної схеми, 01 вересня 2017 року з електронної пошти ТОВ «Олтекс-ОД» на електронні поштові скриньки ОСОБА_13 та ПрАТ «УДП» надіслано лист-заявку на бланку ТОВ «Олтекс-Од» з підписом ОСОБА_11 щодо можливості передачі ліхтерів ПрАТ «УДП» в оренду. Цей електронний лист було підписано від імені юриста ТОВ «Олтекс-Од» ОСОБА_20, хоча така особа в товаристві не працювала, а від його імені діяла інша, не встановлена досудовим розслідуванням особа.

У подальшому, під час опрацювання проєкту договору з ТОВ «Олтекс-Од» ОСОБА_13 від підлеглих працівників ПрАТ «УДП», які не були залучені до реалізації спільного злочинного умислу та не були обізнані про нього, стало відомо про неможливість його укладення, у тому числі й через те, що зазначене товариство мало ознаки фіктивності.

Так, 03 та 04 вересня 2017 року шляхом надсилання листів на електронну пошту підпорядкованими службовими особами ПрАТ «УДП» було поінформовано ОСОБА_13, що ПрАТ «УДП» самостійно не уповноважене передавати в оренду (фрахт) ліхтери. Окрім цього, було доведено до відома ОСОБА_13 необхідність, відповідно до Положення про ведення договірної роботи у ПрАТ «УДП», здійснити перевірку юридичної особи, у тому числі щодо її реєстрації, наявності майна і статутного капіталу та повідомлено, що ТОВ «Олтекс-Од» зареєстроване в травні 2017 року, статутний капітал становить 100 грн., вид діяльності - «виробництво меблів».

Разом із тим, достовірно знаючи, що це підприємство є підконтрольним ОСОБА_12 та ОСОБА_14, діючи як учасник організованої групи в межах спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ПрАТ «УДП», тобто, діючи всупереч інтересам служби, в інтересах інших осіб, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_13 повідомив організаторів злочину про такі факти, які перешкоджали вчиненню злочину.

Для усунення цих перешкод та створення видимості здійснення господарської діяльності ТОВ «Олтекс-Од», за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, до 04 вересня 2017 року організаторами злочину забезпечено внесення змін до реєстраційних відомостей щодо товариства, а саме: зазначено основним видом діяльності «вантажний морський транспорт» та змінено відомості про статутний капітал товариства - вказано його в розмірі 2 000 000 грн., хоча співучасники злочину не планували його вносити та не внесли.

08 вересня 2017 року ОСОБА_13 повторно було повідомлено підпорядкованими службовими особами ПрАТ «УДП» про необхідність перед підписанням договору з ТОВ «Олтекс-Од» перевірити спосіб збільшення його статутного капіталу, а також доведено до відома інформацію про відсутність фактичного перебування товариства за місцем його реєстрації, можливість виникнення проблем у зв`язку із цим фактом, а також відсутність будь-яких відомостей щодо ОСОБА_11 .

Однак, ОСОБА_13, з метою доведення злочину до кінця продовжив наполягати на необхідності завершення узгодження умов договору, а також попередив підлеглих працівників, що ним у будь-якому разі цей договір буде підписаний, навіть до завершення обговорення його умов.

Усвідомлюючи, що строк дії трудового контракту з ПрАТ «УДП» у нього завершується 16 вересня 2017 року, ОСОБА_13 на виконання злочинної змови в межах відведеної організаторами злочину ролі виконавця 15 вересня 2017 року, перебуваючи у приміщенні ПрАТ «УДП», розташованому за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, достовірно знаючи про кінцеві наміри організаторів злочину заволодіти майном очолюваного ним підприємства шляхом отримання його у фактичне володіння на підставі договору фрахтування, укладеного з підконтрольною їм юридичною особою, яка офіційно з їх господарською діяльністю не пов`язана, умовами якої ризики власника морських суден щодо протиправних дій фрахтувальника належним чином не забезпечені, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди ПрАТ «УДП», а отже, діючи умисно, з використанням свого службового становища, порушуючи вимоги п.4.10, абз.31 п.9.2.4 Статуту, абз.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», за відсутності передбаченої наказом Міністерства інфраструктури України №244 згоди на укладення договору фрахтування, розуміючи, що 16 вересня 2017 року завершується дія контракту щодо перебування на посаді голови правління ПрАТ «УДП», у передостанній день закінчення строку, підписав від імені ПрАТ «УДП» договір відфрахтування від 15 вересня 2017 року №633 КФО щодо передачі в користування 18 обраних учасниками організованої групи ліхтерів.

Так, за результатами опрацювання первинного проєкту договору, що 22-23 серпня 2017 року направлено ОСОБА_21, який був типовим договором та укладався підприємством із контрагентами за аналогічних господарських відносин, до нього внесено такі зміни:

(1) змінено назву договору з «на організацію внутрішньопортових перевезень та накопичення зернових вантажів флотом ПрАТ «УДП»» на «відфрахтування флоту», що свідчить про зміну предмета договору - з надання послуг флотом пароплавства на передачу флоту ТОВ «Олтекс-Од»;

(2) розширено предмет договору шляхом заміни тексту проєкту договору з «організація накопичення, внутрішньоакваторіального перевезення и перевалки зернових вантажів, продуктів їх переробки Фрахтувальника флотом Судноволодільця в ________» на «Судноволоділець надає Фрахтувальнику 18 одиниць ліхтерів типу ДМ для використання під накопичення зернових та інших навалювальних вантажів в українських портах чорноморського басейну, внутрішніх водах України за виключенням портів Криму та азовського басейну, перевезення накопичених партій між вказаними портами та перевалки вантажів. За письмовою згодою сторін кількість ліхтерів може бути змінена», чим розширено зону експлуатації ліхтерів безпосередньо Фрахтувальником шляхом передачі йому ліхтерів (п.1.1);

(3) проєктом була передбачена необхідність розробки проєкту перегону ліхтерів виключно до порту Херсон (п.2.11), який замінено на (п.2.8) оформлення дозволу на перехід ліхтерів з порту Ізмаїл до бази ремонту ліхтерів, до порту експлуатації та у зворотному напрямку в порт Ізмаїл після сплину строку використання, якщо такий дозвіл необхідний, що надавало можливість експлуатувати ліхтер на всіх водних шляхах України без отримання дозволу на перехід ліхтерів. Окрім того, п.3.7 проєкту передбачено, що Фрахтувальник має право передислокувати ліхтера в інший морський порт України з обов`язковим інформуванням про це Судновласника. У випадку, якщо Фрахтувальник має намір використовувати ліхтера у місцях, не зазначених у розділі 1 цього договору, передислокація ліхтера не може бути здійснена без підтвердження Судновласника;

(4) змінено порядок оплати гарантійних платежів Фрахтувальником у розмірі 10 000 доларів США. Зокрема, проєктом договору передбачалось (п.2.23), що процедура оплати передбачена розділом 4, у якому (п.4.3) зазначено, що як забезпечення зобов`язань із повернення ліхтерів у порт Ізмаїл додатково до ставки фрахту на окремий рахунок Судновласника Фрахтувальник сплачує 12 доларів США+ПДВ за ліхтер за добу за календарний період від дати вводу ліхтера в експлуатацію до покриття суми зобов`язань у розмірі 10 000 доларів США. Цей пункт проєкту договору замінений п.2.24, яким передбачено внесення Фрахтувальником платежу в розмірі 10 000 доларів США шляхом внесення першого платежу в розмірі 1 000 доларів США за ліхтер протягом 3 місяців від дати закінчення ремонту та отримання класифікаційного свідоцтва Регістру судноплавства, а решта 9 000 доларів США за ліхтер сплачується 6 (шістьма) платіжками рівними сумами по 1 500 доларів США за ліхтер, водночас кожний рахунок виставляється через 4 місяці від дати попереднього рахунку. Відповідними змінами умов контракту фактично надано розстрочку Фрахтувальнику на оплату гарантійних платежів та можливість отримання ліхтерів в експлуатацію без додаткових витрат;

(5) змінено умови розділу 5 «Страхування». Зокрема, пункт «страхування ліхтерів Hull&Machinery здійснюється Судноволодільцем на свою користь, оплачується Фрахтувальником. У страховому полісі Судноволоділець зазначається як вигодонабувач. Рахунки, надані страховою компанією, Судноволоділець надає Фрахтувальнику. У разі несплати чи несвоєчасної сплати рахунків страхової компанії Фрахтувальником, Судноволоділець має право в односторонньому порядку розірвати договір та відбуксирувати ліхтера в Ізмаїл за рахунок наявного депозиту Фрахтувальника» замінено на «страхування ліхтерів Hull&Machinery здійснюється Фрахтувальником його силами, коштами та за його рахунок на користь Судноволодільця. Проєкт договору страхування підлягає погодженню з Судноволодільцем і підписується після його погодження. У договорі страхування Судноволоділець зазначається як вигодонабувач. Фрахтувальник здійснює страхування в СК «Українська страхова група». Фрахтувальник надає Судноволодільцю копії договорів страхування по кожному ліхтеру. Фрахтувальник надає Судноволодільцю документальне підтвердження перестрахувальника про перестрахування ризиків. Фрахтувальник надає Судноволодільцю документальне підтвердження сплати страхової премії». Положення проєкту «Поліси страхування мають бути укладені не менше, чим за 5 календарних днів до початку експлуатації ліхтера» вилучено з кінцевого варіанту договору. Такі зміни договору створили передумови до передачі ліхтерів після проведених ремонтних робіт без укладених договорів страхування та скасування механізму розірвання договору внаслідок невиконання зазначених вимог.

З 16 вересня 2017 року ОСОБА_13 у зв`язку із закінченням контракту звільнений з посади голови правління ПрАТ «УДП», проте залучені організаторами злочину ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_9, діючи як пособники, з метою усунення перешкод у безпосередньому спілкуванні між організаторами злочину та службовими особами ПрАТ «УДП», а також сприяння приховуванню вчинення кримінального правопорушення у період із серпня 2017 року до червня 2018 року безпосередньо відвідували службове приміщення ПрАТ «УДП», комунікували зі службовими особами ПрАТ «УДП» як особисто, так і шляхом здійснення телефонних дзвінків.

У період до 07 листопада 2017 року співучасниками злочину залучено як пособника до його вчинення невстановлену під час досудового розслідування особу, яка з метою усунення перешкод у безпосередньому спілкуванні між організаторами злочину та службовими особами ПрАТ «УДП», а також сприяння приховуванню вчинення кримінального правопорушення, використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_22, (який був втрачений власником ще у 1999-2000 роках), із вклеєною фотокарткою особи, яка представлялася заступником директора з комерційних питань ТОВ «Олтекс-Од» та від імені товариства проводила зустрічі зі службовими особами ПрАТ «УДП», підписала відповідні акти приймання-передавання ліхтерів. Відповідні інструкції щодо дій такої особи були передані ОСОБА_5 через ОСОБА_9

Насправді, ні ОСОБА_23, ні ОСОБА_22 у ТОВ «Олтекс-Од» не працювали, а використання вигаданих чи чужих персональних даних було здійснено з метою приховування обставин злочину та причетності до його вчинення організаторів і підконтрольних їм компаній.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27 листопада 2017 року №139-0 виконувачем обов`язків голови правління ПрАТ «УДП» з 29 листопада 2017 року по 07 березня 2018 року призначено ОСОБА_24 . Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 07 березня 2018 року №16-0 ОСОБА_24 призначено головою правління ПрАТ «УДП» з 07 березня 2018 року по 08 жовтня 2019 року на підставі контракту від 07 березня 2018 року №21-ІІІ.

ОСОБА_24, не будучи обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_14, ОСОБА_12 та інших осіб, як виконувач обов`язків голови правління ПрАТ «УДП» 18 грудня 2017 року під час зустрічі з ОСОБА_9 та особою, яка називалася ОСОБА_22, підписав Додаток №1 від 18 грудня 2017 року до Договору №633 КФО, яким документально підтвердив передачу 18 ліхтерів, що були фактично передані у період з 10 по 21 листопада 2017 року, а саме: від 10 листопада 2017 року - UDP-DM-1074-УДП; UDP-DM-1087-УДП; «UDP-DM-2117-УДП; від 16 листопада 2017 року - UDP-DM-2235-УДП; UDP-DM-2306-УДП; UDP-DM-1030-УДП; від 17 листопада 2017 року - UDP-DM-1058-УДП; UDP-DM-2211-УДП; UDP-DM-2458-УДП; від 18 листопада 2017 року - UDP-DM-1076-УДП; UDP-DM-1015-УДП; UDP-DM-2187-УДП; від 20 листопада 2017 року - UDP-DM-2252-УДП; UDP-DM-1004-УДП; UDP-DM-1001-УДП; від 21 листопада 2017 року - UDP-DM-1039-УДП; UDP-DM-2278-УДП; UDP-DM-2133-УДП.

Від ТОВ «Олтекс-Од» Додаток №1 від 18 грудня 2017 року до Договору №633 КФО був підписаний не встановленою під час досудового розслідування особою від імені ОСОБА_11, як директора товариства на підставі Статуту.

У подальшому ОСОБА_12, виконуючи свою роль у організації вчинення вказаного злочину, з метою забезпечення можливості фактичного заволодіння ліхтерами ПрАТ «УДП» контролював процес проведення ремонтних робіт відібраних на виконання Договору №633 КФО ліхтерів та фінансування відповідних робіт.

Після проведення ремонтних робіт на судноремонтних заводах у період з 30 березня 2018 року по 12 червня 2018 року всі 18 ліхтерів введено в експлуатацію.

За таких обставин зазначена організована злочинна група під керівництвом ОСОБА_14 та ОСОБА_12, з моменту отримання у безпосереднє володіння ліхтерів ПрАТ «УДП», після завершення їх ремонту та з кваліфікаційними свідоцтвами Регістру судноплавства України, тобто отримавши можливість розпорядитися ними на власний розсуд, умисно заволоділа майном ПрАТ «УДП» шляхом зловживання службовою особою, а саме ОСОБА_13, своїм службовим становищем, зокрема такими ліхтерами, ринкова вартість яких на момент заволодіння, тобто на дату введення в експлуатацію останнього з 18 суден після отримання регістрових документів станом на 12 червня 2018 року становила: (1) UDP-DM-1087-УДП - 2 312 406,00 грн.; (2) UDP-DM-2306-УДП - 2 327 755,00 грн.; (3) UDP-DM-2211-УДП - 2 447 088,00 грн.; (4) UDP-DM-1015-УДП - 2 421 091,00 грн.; (5) UDP-DM-2252-УДП - 2 302 035,00 грн.; (6) UDP-DM-2133-УДП - 2 695 571,00 грн.; (7) UDP-DM-1074-УДП - 2 384 863,00 грн.; (8) UDP-DM-1030-УДП - 2 400 350,00 грн.; (9) UDP-DM-2458-УДП - 2 400 350,00 грн.; (10) UDP-DM-2187-УДП - 2 695 571,00 грн.; (11) UDP-DM-1001-УДП - 2 374 492,00 грн.; (12) UDP-DM-1039-УДП - 2 524 661,00 грн.; (13) UDP-DM-2117-УДП - 2 434 090,00 грн.; (14) UDP-DM-2235-УДП - 2 302 035,00 грн.; (15) UDP-DM-1058-УДП - 2 441 833,00 грн.; (16) UDP-DM-1076-УДП - 2 384 863,00 грн.; (17) UDP-DM-1004-УДП - 2 726 684,00 грн.; (18) UDP-DM-2278-УДП - 2 726 684,00 грн.

Загальна вартість 18 вищезазначених ліхтерів ПрАТ «УДП» на час заволодіння ними становила 44 302 422 грн., що більше ніж у 50 286 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно з п.4 примітки до ст.185 КК є особливо великим розміром.

Тому, детектив стверджував, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 (у редакції статті, чинної на 12 червня 2018 року) КК.

Окрім цього, під час відбору ліхтерів організаторам злочину стало відомо про наявність у ПрАТ «УДП» більшої, ніж передбачено в Договорі від 15 вересня 2017 року №633 КФО, кількості ліхтерів, які могли б бути передані співучасникам злочину за аналогічних обставин.

Водночас, у зв`язку з тим, що співучасник злочину ОСОБА_13 з наступного після підписання Договору №633 КФО дня вже не обіймав посаду голови правління ПрАТ «УДП», не пізніше грудня 2018 року (точну дату та час під час досудового розслідування не установлено) у ОСОБА_14 та ОСОБА_12 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння додатково 14 належними ПрАТ «УДП» ліхтерами шляхом обману для подальшої побудови з них більших за розміром та місткістю барж, яких потребували підконтрольні ОСОБА_14 юридичні особи для здійснення господарської діяльності, визначивши вказане майно предметом свого злочинного посягання.

У зв`язку з наявністю чинного Договору №633 КФО від 15 вересня 2017 року, пп.1.1 п.1 якого передбачена можливість збільшення кількості ліхтерів за письмовим погодженням сторін, залучення службової особи ПрАТ «УДП» до вчинення злочину не було обов`язковим.

З метою реалізації цього злочинного умислу ОСОБА_14 та ОСОБА_12 до його вчинення залучені інші учасники організованої групи, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_9 .

Тому, у вказаний період часу ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_9, діючи повторно, продовжили злочинну діяльність у складі стійкого об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаного єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи.

Для реалізації злочинного умислу, діючи шляхом обману, який полягав у повідомленні ПрАТ «УДП» неправдивих відомостей про здійснення керівництва ТОВ «Олтекс Од» ОСОБА_11, наявність працівників ОСОБА_22 та ОСОБА_20, добропорядність цього підприємства як контрагента, створюючи видимість звичайної господарської діяльності та ділових стосунків, 18 грудня 2017 року у період часу з 14 год 35 хв по 15 год 45 хв ОСОБА_9 із не встановленою під час досудового розслідування особою, яка називалася ОСОБА_22, перебували у службовому приміщенні ПрАТ «УДП» та розпочали переговори зі службовими особами ПрАТ «УДП» про можливість передачі ТОВ «Олтекс-Од» додаткових ліхтерів.

У подальшому, невстановленою особою з електронної пошти ТОВ «Олтекс-Од» 20 грудня 2017 року направлено на електронну поштову скриньку ОСОБА_21 відскановану копію листа ТОВ «Олтекс-Од» від 20 грудня 2017 року №16/12-17 на ім`я ОСОБА_24 з проханням передати ще 9 ліхтерів на продовження переговорів від 18 грудня 2017 року.

Надалі, 27 лютого 2018 року у робочий час, перебуваючи у приміщенні ПрАТ «УДП», розташованому за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, ОСОБА_24, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_14 та інших співучасників, вважаючи свої дії такими, що вчиняються в інтересах ПрАТ «УДП», будучи введеним в оману щодо дійсних намірів осіб, які називались уповноваженими представниками ТОВ «Олтекс-Од», підписав від імені ПрАТ «УДП» Додаткову угоду №1 від 27 лютого 2018 року до Договору відфрахтування від 15 вересня 2017 року №633 КФО, якою передбачалася передача ще 14 ліхтерів ТОВ «Олтекс-Од».

Водночас, з метою введення в оману службових осіб ПрАТ «УДП», як при підготовці до укладення додаткової угоди, так і при відборі відповідних ліхтерів на її виконання, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 15 лютого 2018 року, 14 та 28 березня 2018 року відвідували службове приміщення ПрАТ «УДП» та спілкувалися з відповідними службовими особами.

Згідно з Додатком №1 від 23 квітня 2018 року до Додаткової угоди №1 від 27 лютого 2018 року до Договору №633 КФО, підписаним між ПрАТ «УДП» в особі тимчасово виконувача обов`язків заступника голови правління з експлуатації флоту та фрахтування ОСОБА_25, який діяв на підставі наказу від 28 березня 2018 року №142 та довіреності від 02 квітня 2018 року №Д/ЮС-33, і ТОВ «Олтекс-Од» в особі директора ОСОБА_11, Судновласник передав, а Фрахтувальник прийняв за актами приймання-передавання 14 ліхтерів протягом 05 лютого 2018 року - 07 квітня 2018 року, а саме: UDP-DM-2299-УДП, UDP-DM-2427-УДП, UDP-DM-2449-УДП, UDP-DM-2250-УДП, UDP-DM-2383-УДП, UDP-DM-2262-УДП, UDP-DM-2193-УДП, UDP-DM-1031-УДП, UDP-DM-1041-УДП, UDP-DM-1023-УДП, UDP-DM-2184-УДП, UDP-DM-2082-УДП, UDP-DM-1072-УДП і UDP-DM-2238-УДП.

У цей час ОСОБА_12, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, контролював процес проведення ремонтних робіт та їх фінансування, отримання документів для подальшого переміщення ліхтерів за межі України і використання їх у процесі перероблення для створення нових більших за місткістю барж.

Після проведення ремонтних робіт на судноремонтних заводах у період з 13 червня 2018 року по 09 листопада 2018 року всю партію з 14 ліхтерів введено в експлуатацію.

За таких обставин, зазначена організована злочинна група під керівництвом ОСОБА_14 та ОСОБА_12 з моменту отримання у безпосереднє володіння ліхтерів ПрАТ «УДП» після завершення їх ремонту та з кваліфікаційними свідоцтвами Регістру судноплавства України, тобто отримавши можливість розпорядитися ними на власний розсуд, умисно заволоділа майном ПрАТ «УДП» шляхом обману, а саме такими ліхтерами, ринкова вартість яких на момент заволодіння, тобто дату введення в експлуатацію останнього з 14 ліхтерів після отримання регістрових документів, на 09 листопада 2018 року становила: (1) UDP-DM-1072-УДП - 2 646 402,00 грн.; (2) UDP-DM-2427-УДП - 2 723 942,00 грн.; (3) UDP-DM-2250-УДП - 2 862 595,00 грн.; (4) UDP-DM-2383-УДП - 2 657 500,00 грн.; (5) UDP-DM-1031-УДП - 2 552 142,00 грн.; (6) UDP-DM-1041-УДП - 2 668 599,00 грн.; (7) UDP-DM-2184-УДП - 2 746 138,00 грн.; (8) UDP-DM-2082-УДП - 2 768 335,00 грн.; (9) UDP-DM-2299-УДП - 2 696 122,00 грн.; (10) UDP-DM-2449-УДП - 2 773 810,00 грн.; (11) UDP-DM-2262-УДП - 2 901 513,00 грн.; (12) UDP-DM-2193-УДП - 2 590 911,00 грн.; (13) UDP-DM-2238-УДП - 2 812 727,00 грн.; (14) UDP-DM-1023-УДП - 2 951 233,00 грн.

Загальна вартість 14 вищезазначених ліхтерів ПрАТ «УДП» на час заволодіння ними становила 38 351 969 грн, що більше ніж в 43 532 рази перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно п.4 примітки до ст.185 КК є особливо великим розміром.

Отже, детектив вважав обґрунтованою підозру ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 (у редакції статті, чинної на 09 листопада 2018 року) КК.

Окрім цього, детектив покликався на те, що організатори злочину не планували використовувати ліхтери ПрАТ «УДП» у господарській діяльності підконтрольних компаній за їх призначенням, а мали на меті саме переробити їх на більші за розміром та місткістю баржі, а тому після отримання у фактичне розпорядження ліхтерів під виглядом виконання умов Договору від 15 вересня 2017 року №633 КФО, додаткових угод та додатків до нього, укладених між ПрАТ «УДП» і ТОВ «Олтекс-Од», за вказівкою організаторів злочину вони були переміщені для відстою на територію ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (м. Чорноморськ).

Водночас, працівниками підконтрольного ОСОБА_14 ТОВ «Екотехнолоджи», які не були обізнані зі злочинними намірами організаторів злочину, розроблений проєкт будівництва барж BS (MR-3170173) із секцій ліхтерів серії ДМ. Здійснити відповідне будівництво барж вирішено на суднобудівельних заводах Турецької Республіки.

Так, ОСОБА_12, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, контролював процес укладення договорів із представниками суднобудівельних заводів Турецької Республіки щодо перероблення ліхтерів у більші за розміром баржі.

Разом із цим, ОСОБА_15, виконуючи свою роль у вчиненні злочину та усвідомлюючи незаконність заволодіння ліхтерами ПрАТ «УДП», особисто брав участь у процесі укладення договорів із представниками суднобудівельних заводів Турецької Республіки та відвідував Турецьку Республіку.

Водночас, щоб не бути викритими у вчиненні цього злочину та з метою приховування незаконного джерела походження майна, організатори злочину вирішили змінити їхні назви та під новими назвами перемістити їх до суднобудівельних заводів.

Так, у період з травня до вересня 2018 року ОСОБА_26, не обізнаний із фактом вчинення злочину, якого залучив ОСОБА_5, за його вказівкою, наданою на виконання спільного плану організованої злочинної групи, який був обізнаний про злочинне джерело походження зазначених 32 ліхтерів, у зв`язку з чим діяв умисно, здійснив дії для приховування та маскування незаконного походження такого майна, прав на таке майно та джерела його походження, а саме зафарбував та зрізав номери ліхтерів і наніс нові номери серій SB та RSD.

Також з метою приховування своєї участі у вчиненні злочину було вирішено перемістити ліхтери буксиром «Sirius-V» (ІМО 7632175, прапор Молдови, судновласник «ADONIA NAVIGATION CORP»), що був зареєстрований в іноземній юрисдикції, мав прапор іноземної країни та з іноземним екіпажем, під виглядом тимчасового їх використання із зобов`язанням щодо повернення на територію України

Так, капітаном буксира «Sirius V» - громадянином Грузії ОСОБА_27, та екіпажом буксира (громадяни Грузії) здійснено переміщення зазначених вище 32 ліхтерів серії ДМ з Чорноморського порту на рейд OPL (нейтральні води поблизу кордону України).

Водночас, після доставки буксиром «Sirius-V» у нейтральні води ліхтери UDP-DM-2262-УДП, UDP-DM-2449-УДП, UDP-DM-1004-УДП зникли за не встановлених під час досудового розслідування обставин, а інші 29 після зазначення на них нових номерів буксирами «VYKTORY» (ІМО 6925446), «SOMERI» (ІМО 8726715) та «BERSERK» (ІМО 8015489) та «Sirius-V» переміщені на рейд порту Тузла (Турецька Республіка), а саме ліхтери з такими новими бортовими номерами: RSD-48, RSD-65, SB-148, SB-150, SB-153, SB-156, SB-157, SB-158, SB-160, SB-161, SB-164, SB-166, SB-169, SB-170, SB-171, SB-174, SB-175, SB-183, SB-184, SB-186, SB-187, SB-189, SB-180, SB-181, SB-191, SB-194, SB-197, SB-199, SB-219.

Детектив покликався на те, що у цей же період часу за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, організатори злочину з використанням підконтрольної ОСОБА_14 компанії «EFFECTIVE MANAGEMENT SERVICE LTD» (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands, MH 96960) виготовили та видали контракти від 17 листопада 2017 року №158/11/17 та від 10 грудня 2017 року №171/12/17 щодо придбання барж з бортовими номерами: SB-148, SB-191, SB-150, SB-169, SB-157, SB-197, SB-156, SB-174, SB-164, SB-166, SB-153, SB-180, SB-187, SB-189, SB-170, SB-194, SB-189, SB-161, SB-160, SB-181», SB-183, SB-186, SB-184, SB-199, SB-158, SB-175, SB-171, RSD-48, RSD-65, укладені з компанією «Afreda Shipmanagement Co.» (Marshall Islands).

У подальшому організатори злочину з використанням підконтрольної ОСОБА_14 компанії «EFFECTIVE MANAGEMENT SERVICE LTD» через агента - компанію «TRANSBOSPOR Maritime Transport Industry & Trade LTD» (м. Стамбул, Турецька Республіка), замовили в судноремонтного заводу «Kuzey Star Shipyard» (м. Тузла, Турецька Республіка), працівники якого не були обізнані про злочинне походження зазначених ліхтерів, будівництво барж серії BS згідно з проєктом MR-3170173 із секцій ліхтерів серії ДМ.

У період часу з червня 2018 року до кінця березня 2019 року, на виконання зазначеного замовлення на заводі «Kuzey Star Shipyard» частина ліхтерів ПрАТ «УДП» зі зміненими номерами, якими організована злочинна група незаконно заволоділа за вищеописаних обставин, перероблена в баржі BS-010, BS-011, BS-012, BS-013, BS-016, BS-017, АДРЕСА_1 .

Окрім цього, у той же період часу 5 ліхтерів були передані для перероблення на завод «Torlak Shipyard» (м. Тузла, Турецька Республіка), у результаті чого збудовано баржі BS-014, BS-015.

Детектив зазначав, що забезпеченням персоналом з технічного нагляду за переробленням ліхтерів у баржі на судноремонтних підприємствах Турецької Республіки, відповідно до розподілених ролей злочинної організованої групи, займався ОСОБА_9 під контролем ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_9 для здійснення переробки ліхтерів у баржі на судноремонтних підприємствах Турецької Республіки залучено ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .

Водночас, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було достовірно відомо про злочинне походження цих ліхтерів, а саме про обставини заволодіння ними в ПрАТ «УДП» організованою злочинною групою за вищеописаних обставинах.

ОСОБА_14, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, забезпечив фінансування робіт зі створення барж на заводах «Kuzey Star Shipyard» та «Torlak Shipyard» з рахунків підконтрольної йому компанії «Zinger Shipping OU», а також контролював процес виготовлення барж та їх доставлення до України.

Як зазначав детектив, наприкінці лютого - на початку березня 2019 року організаторами злочину вирішено після завершення будівництва барж серії BS для подальшого їх використання в господарській діяльності підконтрольних компаній перемістити на територію України, де оформити їх передачу у власність підконтрольній компанії.

З цією метою, за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у період часу до 04 березня 2019 року організаторами злочину взято під контроль діяльність ТОВ «Лоток», зареєстрованого 20 листопада 2014 року співзасновником ТОВ «Юриспрудент», працівники якого також здійснювали реєстрацію ТОВ «Олтекс-Од».

Так, рішенням №04/03 загальних зборів учасників ТОВ «Лоток» від 04 березня 2019 року відступлені частки у статутному капіталі товариства в інтересах ОСОБА_30 та його призначено на посаду директора з 05 березня 2019 року, хоча насправді зазначена особа керівництво товариством не здійснювала, а була підконтрольна ОСОБА_14 і могла не знати про протиправну діяльність організованої злочинної групи та використання в ній ТОВ «Лоток».

Детектив покликався на те, що право власності на новостворені дванадцять барж BS-010 - BS-021 зареєстровано за компанією «Effective Management Service LTD», повністю підконтрольною організатору злочину ОСОБА_14 .

У подальшому, на митну територію України баржі серії BS ввезені в режимі ІМ31 (тимчасове ввезення) за схемою їх передачі судновласником компанією «Effective Management Service LTD» за договорами фрахтування компанії «Zinger Shipping OU» (14128548, Tuukri TH 19-216, Kesklinna District, 10152, Tallinn, Estonia), яка зі свого боку за договорами фрахтування передала їх ТОВ «Лоток», а саме: (1) 02 квітня 2019 року за ВМД UA500050/2019/000716 переміщено баржу BS-014; (2) 02 квітня 2019 року за ВМД UA500050/2019/000717 переміщено баржу BS-015; (3) 25 квітня 2019 року за ВМД UA500050/2019/000798 переміщено баржу BS-012; (4) 03 травня 2019 року за ВМД UA500050/2019/000817 переміщено баржу BS-011; (5) 03 травня 2019 року за ВМД UA500050/2019/000818 переміщено баржу BS-013; (6) 15 липня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001109 переміщено баржу BS-010; (7) 15 липня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001110 переміщено баржу BS-017; (8) 03 серпня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001207 переміщено баржу BS-020; (9) 03 серпня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001208 переміщено баржу BS-021; (10) 04 вересня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001323 переміщено баржу BS-018; (11) 04 вересня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001322 переміщено баржу BS-019; (12) 04 вересня 2019 року за ВМД UA500050/2019/001321 переміщено баржу BS-016.

Після цього, баржі BS-010, BS-011, BS-012, BS-013, BS-014, BS-015, BS-017 на підставі договорів купівлі-продажу з компанією «Effective Management Service LTD» переоформлені на нового власника - ТОВ «Лоток», а саме: (1) BS-010 - контракт від 06 грудня 2019 року №010-061219, акт приймання-передавання від 29 січня 2020 року; (2) BS-011 - контракт від 22 серпня 2019 року №011-220819 акт приймання-передавання від 22 вересня 2019 року; (3) BS-012 - контракт від 22 серпня 2019 року №012-220819 акт приймання-передавання від 22 вересня 2019 року; (4) BS-013 - контракт від 22 серпня 2019 року №013-220819 акт приймання-передавання від 22 вересня 2019 року; (5) BS-014 - контракт від 22 серпня 2019 року №014-220819 акт приймання-передавання від 22 вересня 2019 року; (6) BS-015 - контракт від 22 серпня 2019 року № 015-220819 акт приймання-передавання від 22 вересня 2019 року; (7) BS-017 - контракт від 06 грудня 2019 року №017- акт приймання-передавання від 29 січня 2020 року.

Надалі до Державної митної служби подано декларації ІМ 40 (імпорт) щодо барж BS-010, BS-011, BS-012, BS-013, BS-014, BS-015, BS-017, які переоформлені від «Effective Management Service LTD» на ТОВ «Лоток», а саме: (1) ВМД UA 500060/2020/200967 від 25 березня 2020 року щодо BS-010; (2) ВМД UA 500060/2020/200991 від 26 березня 2020 року щодо BS-011; (3) ВМД UA 500060/2020/201012 від 27 березня 2020 року щодо BS-012; (4) ВМД UA 500060/2020/201043 від 27 березня 2020 року щодо BS-013; (5) ВМД UA 500060/2020/201115 від 01 квітня 2020 року щодо BS-014; (6) ВМД UA 500060/2020/201120 від 01 квітня 2020 року щодо BS-015; (7) ВМД UA 500060/2020/201111 від 01 квітня 2020 року щодо BS-017.

Тому, детектив вважав обґрунтованою підозру ОСОБА_5 у вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміни його форми (перетворення), вчинені організованою групою, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 (у редакції статті, чинній на 27 квітня 2020 року) КК.

18 квітня 2024 року старшим детективом НАБУ ОСОБА_31, за погодженням з прокурором САП ОСОБА_8 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 (у редакції статті, чинної на 12 червня 2018 року), ч.4 ст.190 (у редакції статті, чинної на 09 листопада 2018 року), ч.3 ст.209 (у редакції статті, чинної на 27 квітня 2020 року) КК.

Як встановлено колегією суддів, повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 18 квітня 2024 року) містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 . Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.

Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені надані стороною обвинувачення матеріали та оцінені фактичні дані, які містяться:

- у договорі №633 КФО від 15 вересня 2017 року, підписаному ОСОБА_13 від імені ПрАТ «УДП» та невстановленою особою в інтересах ТОВ «Олтекс-Од» від імені ОСОБА_11 ;

- в актах приймання-передавання ліхтерів, у відповідності з якими співробітниками ПрАТ «УДП», на виконання підписаного ОСОБА_13 договору передано невстановленим особам, які нібито були уповноваженими особами ТОВ «Олтекс-Од», належні ПрАТ «УДП» ліхтери;

- в актах вводу в експлуатацію ліхтерів, отримавши які особи, що контролювали ТОВ «Олтекс-Од», отримали можливість розпоряджатись належними ПрАТ «УДП» ліхтерами на власний розсуд;

- у статуті ПрАТ «УДП»;

- у свідоцтвах про право власності на судна: СЕ №08408, СЕ №09518, СЕ №09512, СЕ №09970, СЕ №08281, СЕ №09964, СЕ №10092, СЕ №08310, СЕ №08282, СЕ №08283, СЕ №08287, СЕ №08356, СЕ №08294, СЕ №08295, СЕ №08488, СЕ №08296, СЕ №09513, СЕ №10051, СЕ №09524, СЕ №10044, СЕ №10035, СЕ №10050, СЕ №09508, СЕ №09510, СЕ №09989, СЕ №10028, СЕ №08360, СЕ №09515, СЕ №10052, СЕ №09517, СЕ №08416, що підтверджують право власності ПрАТ «УДП» на 31 ліхтер;

- у копії наказу №176-0 від 15 вересня 2014 року про призначення ОСОБА_13 на посаду голови Правління ПрАТ «УДП» та у контракті №21-ІІІ від 15 вересня 2014 року, згідно з якими він мав повноваження керівника ПрАТ «УДП» та був службовою особою товариства;

- у копіях митних декларацій отриманих від Одеської митниці Держмитслужби щодо переміщення через державний кордон ліхтерів ПрАТ «УДП», згідно з якими буксиром «Sirius-V» здійснено переміщення 32 ліхтерів серії «ДМ» через державний кордон України;

- у копіях митних декларацій отриманих від Одеської митниці Держмитслужби щодо переміщення на території України з Турецької республіки барж БС-010 - БС-021, які створено шляхом стиковки з частин належних ПрАТ «УДП» ліхтерів;

- у протоколі огляду від 24 червня 2020 року інформації про рух коштів по банківським рахункам ТОВ «Олтекс-ОД», вилученої під час тимчасового доступу 11.06.2020 в ПАТ «ПУМБ», згідно з якою протягом 21 листопада 2017 року - 10 січня 2019 року на рахунки ТОВ «Олтекс-Од» заводились кошти у вигляді безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 15 контрагентів;

- у журналі обліку відвідувачів приміщення ПрАТ «УДП», де зафіксовано прибуття ОСОБА_5, ОСОБА_15 на зустрічі з ОСОБА_13 напередодні укладення договору, а також подальші їх візити до інших працівників товариства. Окремо від останніх зафіксовано візит ОСОБА_9 разом з особою, яка представлялась ОСОБА_22 ;

- в електронному листуванні між працівниками ПрАТ «УДП» щодо обговорення укладення цього договору та виконання його умов, у тому числі щодо повідомлення ОСОБА_13 . підлеглими працівниками до укладення договору про ймовірну фіктивність ТОВ «Олтекс-ОД», а також переслані ОСОБА_13 електронні листи ОСОБА_12 щодо укладення договору, чим підтверджується обізнаність ОСОБА_13 про справжніх власників цієї компанії та їх небажання офіційно визнати зв`язок з нею;

- у протоколі обшуку від 08 жовтня 2020 року за місцем проживання ОСОБА_14 ;

- у протоколі обшуку від 08 жовтня 2020 року за місцем проживання ОСОБА_12 ;

- у протоколі обшуку від 08 жовтня 2020 року за місцем проживання ОСОБА_5 ;

- у протоколі обшуку від 08 жовтня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2, де знаходяться офісні приміщення підконтрольних ОСОБА_14 компаній, під час якого виявлено та вилучено документи, що підтверджують взаємодію таких компаній з буксирами «Вікторі», « Сіріус В », «Берсерк», «Бріз-1», якими здійснювались переміщення ліхтерів та, в подальшому, створених з них барж БС-010-021;

- у протоколі обшуку від 09 жовтня 2020 року за адресою: АДРЕСА_3, де знаходяться офісні приміщення підконтрольних ОСОБА_14 компаній, під час якого виявлено робоче місце ОСОБА_12, де виявлено та вилучено флеш накопичувач, що містить інформацію про взаємодію між ПрАТ «УДП» та ТОВ «Олтекс-Од»;

- у протоколі обшуку від 08 жовтня 2020 року за місцезнаходженням офісного приміщення ТОВ «Екотехнолоджи», керівником якого є ОСОБА_14, за адресою: АДРЕСА_4, під час якого виявлено та вилучено документацію щодо компаній, задіяних під час вчинення злочинів, а саме: ТОВ «Сервіс Транс Балк», ТОВ «Сапсан Трансшип», ТОВ «Екотехнолоджи», ТОВ «СТС Шиппінг», ТОВ «Трансбалктермінал», ТОВ «Лоток», «Zinger Shipping OU», ТОВ «Морське агентство Альтаїр», «Effective Management Servise LTD» та буксирів: «Вікторі», «Бріз-1», а також щодо барж серії БС і ОСОБА_30 (який є директором ТОВ «Лоток», власник декількох барж БС);

- у протоколі огляду від 06 березня 2020 року відомостей ІС Єдиний реєстр податкових накладних та ІТС «Податковий блок», серед яких установлено взаємовідносини щодо фрахту барж БС-010 - БС-021 між ТОВ «ЛОТОК» та «Zinger Shipping OU», буксирування барж серії БС ТОВ «Сапсан Трансшип», ТОВ «Сервіс Транс Балк», агентські послуги ТОВ «СТС Шиппінг»;

- у протоколах огляду від 28 лютого 2020 року та від 02 березня 2020 року відомостей програми «Shipping Explorer», якими зафіксовано: (1) що під час переміщення в період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2019 року на буксирі «Сіріус В» вимикались прилади, які дають можливість відстежити переміщення цього судна; (2) переміщення буксирів «Сомері», «Берсерк» та «Виктори» з нейтральних вод біля України до Туреччини в період переміщення ліхтерів ПрАТ «УДП» за межі території України; (3) переміщення буксиру «Бріз-1» з порту Тузла «Туреччина» до порту Одеса в період переміщення новостворених барж БС з Туреччини до України;

- у протоколі огляду від 23 березня 2020 року відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків, яким установлено, що у 2016 році від ТОВ «Сапсан Трансшип» отримували доходи ОСОБА_12, ОСОБА_5 ; у 2017 році ТОВ «Посейдон компані» ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_34 ; у 2017 році ТОВ «Екотехнолоджи» ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_14 ; у 2015 році ТОВ «Агентство Євробалк» ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_14 ;

- у протоколі огляду від 26 лютого 2020 року відомостей ІТС «Податковий блок» по ТОВ «Олтекс-Од», яким установлено, що станом на 04 вересня 2017 року основним видом діяльності цього товариства було «виробництво інших меблів», а 05 вересня 2017 року змінено основний вид діяльності на «вантажний морський транспорт», «допоміжне обслуговування водного транспорту», «інша допоміжна діяльність у сфері транспорту». З 24 травня 2017 року керівником ТОВ «Олтекс-Од» була ОСОБА_18, яку 04 вересня 2017 року замінено на ОСОБА_11, а 05 вересня 2017 року внесено зміни про засновника на ОСОБА_11 . Відповідно до звіту Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період 3 квартал 2017 року - 4 квартал 2019 року на підприємстві ТОВ «Олтекс-Од» працювала 1 особа - ОСОБА_11 ;

- у протоколі огляду від 19 травня 2020 року відомостей інформаційних ресурсів Держприкордонслужби, яким установлено, що ймовірні члени організованої групи та особи, залучені до вчинення злочину, які могли бути не обізнані зі злочинними планами вказаних осіб, неодноразово відвідували Туреччину в період вчинення злочину, в тому числі і разом;

- у копії відповіді ДП водних шляхів «Укрводшлях» №01-19/34 від 13 березня 2020 року про те, що судновласниками барж БС-010-021 під час експлуатації на території України у відповідністю з наданими документами вказано ТОВ «Лоток», ТОВ «Сервіс Транс Балк», ТОВ «Сапсан Трансшип», Effective Management Servise LTD;

- у протоколі огляду від 06 листопада 2020 року листування, виявленого в мобільному телефоні «Самсунг», який був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14, що містить голосові та текстові повідомлення, які підтверджують контроль ОСОБА_14 над проведенням ремонтних робіт по створенню нових барж з належних ПраТ «УДП» ліхтерів-донорів, фінансування цих робіт та їх подальше використання в господарській діяльності підконтрольних ОСОБА_14 компаній;

- у протоколі огляду від 01 березня 2021 року документів, вилучених під час тимчасового доступу у ТОВ «УКРНЕТ», які свідчать про контроль над електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 (електронна пошта, з якої з використанням мобільного телефону «Блекбері» ОСОБА_13 було направлено проєкт договору між ПрАТ «УДП» та ТОВ «Олтекс-Од»);

- у протоколі огляду від 01 березня 2021 року інформації, вилученої з електронних носіїв ОСОБА_5, серед якої містяться такі відомості: (1) копія акта приймання-передачі ліхтера UDP-DM-2252-УДП від ПрАТ «УДП» до ТОВ «Олтекс-Од», на акті міститься підпис уповноваженої особи ПрАТ «УДП», на місці уповноваженої особи ТОВ «Олтекс-Од» вказано анкетні дані російською мовою « ОСОБА_36 »; (2) копія договору купівлі-продажу №2-25/99 від 01 листопада 1998 року, відповідно до якого Компанія Грузинське морське пароходство (Республіка Грузія) продала, а ЗАТ «Мортранссервіс» (російська федерація) придбала на металолом за 19 000 доларів США 28 барж серії SB; (3) копія платіжного доручення №15 від 18 січня 2018 року платник - ТОВ «Олтекс-Од», одержувач - Регістр судноплавства України, призначення платежу - первісний огляд (перепризначення класу) судно UDP-DM-2306-УДП, директор - ОСОБА_11 ; (4) копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_11, з вклеєним фотознімком ОСОБА_19 ; (5) копія листа від директора ТОВ «Олтекс-Од» ОСОБА_11 на адресу в.о. голови правління ПрАТ «УДП» ОСОБА_24 з проханням здійснити відбір 9 ліхтерів 05 січня 2018 року; (6) копія інструкції щодо дій особи, яка видавала себе за службову особу ТОВ «Олекс-Од» ОСОБА_22, в якій зазначено порядок дій під час зустрічі з представниками ПрАТ «УДП», інформацію про що саме потрібно повідомити про ТОВ «Олтекс-Од», а також відмічено, що потрібно скласти Акти приймання-передачі барж і віддати їх Денису (у відповідністю з журналом обліку відвідувачів ОСОБА_22 прибув до ПрАТ «УДП» з ОСОБА_9 ), після прочитання інструкцію необхідно знищити;

- у протоколі огляду від 01 березня 2021 року інформації, вилученої з електронних носіїв ОСОБА_5, серед якої містяться такі відомості: (1) виконавчі ремонтні відомості належних ПрАТ «УДП» ліхтерів (UDP-DM-2250-УДП, UDP-DM-1023-УДП та інших), переданих від ПрАТ «УДП» ТОВ «Олтекс-Од»; (2) перелік корпусних робіт на належний ПрАТ «УДП» ліхтер UDP-DM-2250-УДП, переданий від ПрАТ «УДП» ТОВ «Олтекс-Од»; (3) перелік барж серій SB та RSD, що належать компанії Effective Management Servise LTD; (4) копія довідки від ТОВ «Олтекс-Од» на адресу ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»; (5) рапорт директору МТФ ОСОБА_12 від ст. супер інтенданта МТФ ОСОБА_5 щодо преміювання працівників компанії Екотехнолоджи та інші відомості;

- у протоколі огляду від 30 квітня 2021 року інформації операторів телекомунікацій щодо телефонних з`єднань ОСОБА_13, згідно з яким він до укладення договору відфрахтування мав телефонні розмови із ОСОБА_12 та останні відправляли СМС повідомлення один одному, а саме: 27 липня 2017 року розмова 46 с, смс, 03 серпня 2017 року розмова 115 с, чотири смс. Окрім цього, спілкувалися також після укладання договору відфрахтування, а саме: 10 грудня 2017 року розмова 56 с. У день, коли ОСОБА_13 надав вказівку підлеглим працівникам підготувати проект договору щодо ліхтерів, а саме 22 серпня 2017 року він направляв СМС повідомлення ОСОБА_5 ;

- у протоколі огляду інформації операторів телекомунікацій від 13 липня 2020 року, у якому зафіксовані телефонні з`єднання між такими особами: ОСОБА_5 - ОСОБА_14, ОСОБА_5 - ОСОБА_12, ОСОБА_5 - ОСОБА_37 (агент, який документально оформлював вихід належних ПрАТ «УДП» ліхтерів за межі України), ОСОБА_5 - ОСОБА_38, ОСОБА_5 - ОСОБА_39, ОСОБА_5 - ОСОБА_40, ОСОБА_5 - ОСОБА_15, ОСОБА_14 - ОСОБА_40, ОСОБА_14 - ОСОБА_12, ОСОБА_14 - ОСОБА_41, ОСОБА_12 - ОСОБА_15, ОСОБА_15 - ОСОБА_40, ОСОБА_39 - ОСОБА_40, ОСОБА_15 - ОСОБА_38, ОСОБА_39 - ОСОБА_38, ОСОБА_21 - « ОСОБА_22 », а також спілкування ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_15 з абонентами в Турецькій Республіці, спілкування ОСОБА_14 з абонентами в Грузії та Естонській Республіці;

- у матеріалах виконаного запиту про міжнародну правову допомогу компетентними органами Турецької Республіки, зокрема показаннями працівників верфі Кузей Стар та верфі Торлак, на яких у 2018 - 2019 рокух за замовленням компанії «Effective Management Service Ltd» через компанію «Трансбосфор» було здійснено виготовлення 12 барж серії BS із секцій ліхтерів серії SB та RSD з згідно проєктом MR-3170173, шляхом виготовлення 1 баржі з 2,5 ліхтерів. Платежі за ці роботи здійснені компанією «Zinger Shipping OU»;

- у матеріалах виконаного запиту про міжнародну правову допомогу компетентними органами Чорногорії, згідно з яким надано копії протоколів переобладнання на верфі ТОРЛАК барж серії SB, власником є «Effective Management Service Ltd», уповноважена особа ОСОБА_42, з п`яти барж довжиною 38 метрів необхідно створити дві баржі довжиною 84,8 метри;

- у висновку додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11 квітня 2023 року №23-1027, згідно з яким станом на 12 червня 2018 року ринкова вартість 32 ліхтерів становила 82 654 391 грн.;

- у висновках судових трасологічних експертиз №203/6 від 24 листопада 2020 року, №204/6 від 11 лютого 2021 року, №143/6 від 13 листопада 2020 року, №205/6 від 10 лютого 2021 року, №206/5 від 17 лютого 2021 року, №207/6 від 01 березня 2021 року, №208/6 від 12 лютого 2021 року, №209/6 від 02 березня 2021 року, №210/6 від 04 березня 2021 року, №211/6 від 27 січня 2021 року, №212/6 від 18 січня 2021 року, №213/6 від 27 січня 2021 року, згідно з яким на люкових кришках барж BS-010, -011, -012, -013, -014, -015, -016, -017, -018, -019, -020, -021 виявлено знищені номери ліхтерів, що належать ПрАТ «УДП»;

- у висновках судових трасологічних експертиз від 04 лютого 2022 року №68/6, від 07 грудня 2022 року №66/6, від 15 грудня 2022 року №71/6, від 02 січня 2023 року №70/6, від 09 січня 2023 року №77/6, від 17 січня 2023 року №69/6, від 01 лютого 2023 року №76/6, від 13 лютого 2023 року №72/6, від 01 березня 2023 року №75/6, від 21 березня 2023 року №74/6, від 05 квітня 2023 року №73/6, від 18 квітня 2023 року №67/6, згідно з яким баржі BS-010, -011, -012, -013, -014, -015, -016, -017, -018, -019, -020, -021 виготовлені з частин та окремих елементів ліхтерів: UDP-DM-2117-УДП, UDP-DM-2458-УДП, UDP-DM-1087-УДП, UDP-DM-1039-УДП, UDP-DM-2278-УДП, UDP-DM-1058-УДП, UDP-DM-1074-УДП, UDP-DM-1023-УДП, UDP-DM-2306-УДП, UDP-DM-2211-УДП, UDP-DM-1030-УДП, UDP-DM-2252-УДП, UDP-DM-2187-УДП, UDP-DM-1015-УДП, UDP-DM-2133-УДП, UDP-DM-1076-УДП, UDP-DM-1001-УДП, UDP-DM-2235-УДП, UDP-DM-2299-УДП, UDP-DM-2427-УДП, UDP-DM-2082-УДП, UDP-DM-1041-УДП, UDP-DM-2184-УДП, UDP-DM-2250-УДП, UDP-DM-1031-УДП, UDP-DM-1072-УДП, UDP-DM-2383-УДП, UDP-DM-2238-УДП, UDP-DM-2193-УДП (т. 7 а.п. 30-59);

- у висновку комісійної судової економічної експертизи від 08 серпня 2023 року №18680, згідно з яким розмір збитків (матеріальної шкоди) внаслідок втрати активів, переданих згідно договору від 15 вересня 2017 року №633 КФО від фрахтування флоту, укладеного між ПрАТ «УДП» та ТОВ «Олтекс-ОД», складатиме разом 82 654 391,00 грн.;

- у копії реєстраційної справи ТОВ «Олтекс-Од»;

- у протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 02 серпня 2021 року в ПАТ АБ «Південний»;

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо причетності ОСОБА_5 до подій вищевказаних кримінальних правопорушень.

Отже доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження достатніх доказів обґрунтованості підозри є безпідставними, спростовуються вищезазначеними матеріалами та зводяться до надання власної оцінки доказам.

Так, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у зв`язку з її недоведеністю, виходячи з наступного.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. The United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею зазначено мотиви, з якими погоджується колегія суддів Апеляційної палати, щодо необґрунтованості заперечень сторони захисту, на які вона також посилалась в апеляційній скарзі. Слідчим суддею надано оцінку наданим стороною обвинувачення відомостям про обставини можливого вчинення кримінальних правопорушень, які в сукупності з дослідженими матеріалами дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_5 до подій імовірного їх вчинення.

За таких обставин зазначені доводи сторони захисту є передчасними та не спростовують висновку слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Відтак, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій особи, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до правомірного висновку про наявність у провадженні доказів, які на час розгляду клопотання свідчать про наявність обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, оскільки об`єктивно зв`язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вищевказані кримінальні правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами, тобто про те, що підозра на даному етапі є обґрунтованою.

Щодо набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні колегія суддів зазначає наступне.

Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК; 2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Згідно із ч.1 ст.278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч.3 ст.111 КПК).

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні встановлено у ст.135 КПК.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст.135 КПК).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст.42 КПК.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч.1 ст.42, ст.135 КПК, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Встановлено, що особова картка Державної міграційної служби України стосовно ОСОБА_5 станом на 27 грудня 2023 року містить відомості про його місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_5, а також мобільний телефон НОМЕР_3, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» встановлено, що 05 серпня 2022 року ОСОБА_5 залишив територію України у напрямку виїзд та відтоді не повертався, що підтверджується протоколом огляду від 04 січня 2024 року, та не оспорювалось учасниками провадження.

У межах цього кримінального провадження 25 січня 2024 року детектив НАБУ за погодженням з прокурором САП склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК.

Для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 25 січня 2024 року органом досудового розслідування вжито такі заходи:

- повідомлення про підозру вручено представнику ТОВ «КК «Порто-Франко», як житлово-експлуатаційній організації за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 для передачі останньому, факт отримання житлово-експлуатаційною організацією повідомлення про підозру підтверджується підписом її представника на супровідному листі НАБУ;

- як додатковий захід, детективом НАБУ ОСОБА_43 за допомогою месенджера «WhatsАpp» з належного йому мобільного телефона надіслано на належний ОСОБА_5 номер мобільного телефону НОМЕР_4 сканкопію повідомлення про підозру та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, що підтверджується протоколом огляду від 25 лютого 2024 року;

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, на переконання колегії суддів орган досудового розслідування вжив заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у передбачений ч.2 ст.135 КПК спосіб як особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді та констатує факт набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні з 25 січня 2024 року.

Отже, доводи апеляційної скарги на порушення процедури повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та не набуття останнім з цієї підстави статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, які є майже ідентичними запереченнями, висловленими стороною захисту під час розгляду клопотання слідчим суддею, не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими колегією суду обставинами.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги сторони захисту щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині наявності існування ризиків, колегія суддів враховує наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч.1 ст.177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи, при цьому КПК не вимагає доказів того, що вона обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів можливості їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки існування ризиків за ч.1 ст.177 КПК у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

В межах доводів апеляційної скарги суд перевіряє висновки слідчого судді щодо наявності таких ризиків: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо встановлення зазначених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, в той же час стосовно доводів апеляційної скарги щодо їх необґрунтованості зазначає наступне.

Оцінюючи цей ризик, суд зауважує, що сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умов, коли ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року у справі №991/1224/24 (провадження 1-кс/991/1235/24) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .

Зазначене обумовлює певну специфіку при доведенні (обґрунтуванні) та перевірці наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч.1 ст.7 КПК, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) (ч.2 ст.7 КПК).

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 КПК (ч.1 ст.297-1 КПК). Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів (окрім тих, що зазначені в абз.1 ч.2 ст.297-1 КПК) не допускається, крім випадків, коли, зокрема, злочини вчинені особами, які оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (абз.3 ч.2 ст.297-1 КПК).

Тобто, режим спеціального досудового розслідування (in absentia) дозволяє провести і завершити досудове розслідування без обов`язкової участі підозрюваного, забезпечивши його повідомлення (виклик) в спеціальному порядку, передбаченому ст.297-5 КПК.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст.193 КПК спрямоване на розшук підозрюваного, який переховується за кордоном з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і примусове залучення його до кримінального процесу з метою обрання (застосування) щодо нього запобіжного заходу для нівелювання ризиків.

Обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині доведення ризиків під час здійснення спеціального досудового розслідування має базуватися на доводах щодо можливості їх реалізації в умовах перебування підозрюваного за кордоном. У цьому світлі на переконання суду ризик ухилення від органів слідства та суду може не братися до уваги (чи він a priori матиме вкрай незначну вагу) при вирішенні клопотання по суті, оскільки вже є фактично реалізованим і цей факт вже враховано при наданні дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, що дозволяє органу досудового розслідування провести і завершити досудове кримінальне провадження за відсутності підозрюваного.

Оскільки систематична неявка підозрюваного за викликом не перешкоджає подальшому руху кримінального провадження в режимі спеціального досудового розслідування, то його відсутність на цьому етапі не може перешкоджати слідству.

Крім того, суд враховує такі обставини: 05 серпня 2022 року ОСОБА_5 виїхав за межі території України та до цього часу не повернувся. Постановою детектива НАБУ від 06 лютого 2024 року ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, оскільки під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 установлено, що він відсутній за зареєстрованим та фактичним місцем свого проживання.

Враховуючи викладені обставини, фактичну недосяжність підозрюваного для слідства та суду на момент розгляду клопотання та наявність в органу досудового розслідування дозволу на здійснення щодо підозрюваного спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні суд оцінює цей ризик як незначний, проте наявний.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості зазначених слідчим суддею мотивів, проте вони не спростовують правильність висновку щодо наявності зазначеного ризику.

В обґрунтування наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя виходив із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як встановлено у цьому кримінальному провадженні в якості свідків були допитані: ОСОБА_44, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_45, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_21, ОСОБА_48 .

Враховуючи наведене колегія суддів переконана в існуванні загрози того, що підозрюваний, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, може здійснювати на них вплив та узгоджувати спільні дії з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо його можливої участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.

З цих підстав слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про достатню ймовірність на даному етапі кримінального провадження зазначеного ризику.

Таким чином доводи, на які посилалась сторона захисту щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині наявності ризиків, не спростовують високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, того що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення частково довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК, на які вказували детектив та прокурор. Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про необґрунтованість та неспроможність висновків слідчого судді, спростовуються наданими стороною обвинувачення клопотанням та матеріалами, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, та мотивами, зазначеними в оскаржуваній ухвалі, а тому на цьому етапі досудового розслідування вказаних висновків слідчого судді не спростовують.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині доведеності прокурором наявності достатніх підстав вважати що підозрюваного оголошений у міжнародний розшук, суд враховує наступне.

Як зазначалося вище, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором, зокрема наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук (ч.6 ст.193 КПК).

Слід констатувати, що КПК жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст.193 КПК доведеністю існування обставин, які б стали підставою для міжнародного розшуку, проте визначає необхідність доведення оголошення підозрюваного, обвинуваченого у такий розшук.

Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (ч.1 ст.281 КПК).

Разом з цим чинний КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч.2 ст.281 КПК при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. У подальшому (після оголошення розшуку підозрюваного) його здійснення може бути доручено оперативним підрозділам (ч.3 ст.281 КПК).

З аналізу зазначеної статті вбачається, що факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч.6 ст.193 КПК покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного, обвинуваченого у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук та його здійснення.

Крім того, за змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом №613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17 серпня 2020 року, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу, а ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення.

Отже момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення відповідної постанови, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови.

За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст.281, ч.6 ст.193 КПК.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної ухвали за наслідками розгляду клопотання і на теперішній час ОСОБА_5 є оголошеним у міжнародний розшук, оскільки таке рішення відповідно до ст.281 КПК прийняте у межах компетенції уповноваженою посадовою особою держави, де здійснюється кримінальне провадження щодо відповідної особи.

З урахуванням наявної в матеріалах клопотання постанови детектива НАБУ від 06 лютого 2024 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, колегія суддів вважає доведеними факти як оголошення особи у міжнародний розшук, так і наявності передбаченої ч.6 ст.193 КПК умови для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч.1, 3 ст.110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до ч.2 ст.281 КПК про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Отже, прийняття постанови про оголошення підозрюваного у розшук є процесуальним рішенням слідчого (детектива), яке відповідно до ч.1 ст.303 не підлягає окремому оскарженню слідчому судді під час досудового розслідування, проте може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.

Разом з цим, на спростування висновку слідчого судді про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук захисник посилався на те, що надання стороні обвинувачення копій офіційних документів, які підтверджують державу та адресу його проживання за межами України свідчать про припинення існування передумов, які слугували підставою для винесення постанови від 06 лютого 2024 року про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_5 та, як наслідок, про відсутність підстав для того, аби вважати його оголошеним у такий розшук.

Як вбачається з наданих суду матеріалів провадження та зазначено в постанові від 06 лютого 2024 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, ОСОБА_5 виїхав за межі території України 05 серпня 2022 року паромним транспортом (пункт пропуску Орлівка), станом на 19 січня 2024 року країна та місце проживання або перебування ОСОБА_5 невідоме.

25 січня 2024 року детективом НАБУ у відповідності до ч.2 ст.135 КПК здійснено заходи для виклику підозрюваного ОСОБА_5 на 29 січня, 01 лютого та 05 лютого 2024 року для проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема, допиту як підозрюваного та вручення процесуальних документів у цьому кримінальному провадженні, проте, у вказані дати підозрюваний, який належним чином повідомлений про підозру, виїхав, перебуває за межами України, не з`явився без поважних причин на виклик детектива, будучи належним чином повідомленим про такий виклик.

Постановою детектива НАБУ від 06 лютого 2024 року ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

Аналізуючи та порівнюючи зазначені в постанові від 06 лютого 2024 року підстави для оголошення міжнародного розшуку підозрюваного та положення ч.1 ст.281 КПК, колегія суддів констатує її відповідність (постанови) зазначеній нормі КПК, оскільки передумовою її винесення слугувала сукупність обставин, таких як виїзд ОСОБА_5 за межі території України, відсутність відомостей про його місце проживання/перебування, належне повідомлення його про необхідність з`явитися на виклик детектива та, власне, неявка ОСОБА_5 без поважних причин на виклик детектива.

Враховуючи наведене, сам по собі факт надання стороні обвинувачення відомостей про фактичне місце проживання/перебування особи не призводить до «автоматичного» нівелювання обставин, які слугували підставами для оголошення її розшуку, зокрема такої як неявка без поважних причин на виклик детектива.

У зв`язку з чим, з урахуванням встановлених обставин, які передували оголошенню підозрюваного у розшук, колегія відхиляє доводи сторони захисту про безпідставність прийнятого детективом НАБУ рішення про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук та припинення існування підстав для такого.

Так само колегія суддів не вбачає порушення слідчим суддею порядку розгляду клопотання за відсутності підозрюваного.

Вказані питання також ставились стороною захисту на обговорення та вирішувались слідчим суддею під час розгляду клопотання.

Колегія суддів, всупереч зазначеним стороною захисту доводам, погоджується з мотивами прийнятих слідчим суддею процесуальних рішень та зауважує на такому.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що постановою детектива НАБУ від 06 лютого 2024 року підозрюваного оголошено в міжнародний розшук, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_5, відповідно слідчим суддею дотримано порядок, а саме встановлено підставу для можливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими стороною захисту під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.392, 404, 405, 407, 422-1, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2024 року про обрання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3