- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/8105/24
Провадження №11-сс/991/658/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ», ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ОМЕГА-КАПІТАЛ», Компанії МАТЕРОН ЛІМІТЕД (MATHERON LIMITED), ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА», Компанії САГАСІТІ (SAGACITY LIMITED), Компанії ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED), Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED), Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED), Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED), Компанії ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (CENTRAGAS HOLDING LIMITED), СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), Компанії ОЛУБЕРА ВЕНЧEРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), Компанії ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED) - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 вересня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2024 задоволено клопотання прокурора та закрито провадження за клопотанням представника ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ», ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ОМЕГА-КАПІТАЛ», Компанії МАТЕРОН ЛІМІТЕД (MATHERON LIMITED), ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА», Компанії САГАСІТІ (SAGACITY LIMITED), Компанії ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED), Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED), Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED), Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED), Компанії ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (CENTRAGAS HOLDING LIMITED), СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), Компанії ОЛУБЕРА ВЕНЧEРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), Компанії ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED) - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62021000000000160.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку посилається на те, що такий пропущений з поважних причин та підлягає поновленню в порядку ч.1 ст.117 КПК України, оскільки з мотивами оскаржуваного судового рішення представник власників майна - адвокат ОСОБА_7 ознайомився 11.09.2024 після отримання повного тексту судового рішення на електронну пошту.
Також в апеляційній скарзі стверджує таке.
КПК України не містить норми, яка передбачає можливість закриття слідчим суддею провадження за клопотанням про скасування арешту майна. Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст.370, 372 КПК України і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Кримінальне провадження №62021000000000160 підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому висновки слідчого судді про подання клопотання про скасування арешту майна з порушенням правил підсудності є безпідставними.
У рамках кримінального провадження №62021000000000160 первинно повідомлено про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.2 ст.364 КК України. Надалі, матеріали досудового розслідування за підозрою вказаних осіб виділено у окреме кримінальне провадження №62023000000000400, яке підсудне Вищому антикорупційному суду.
В усіх кримінальних провадженнях розслідується одна і та сама подія, а саме укладання у 2017 році договорів експлуатації мереж, які з одного боку підписані Міністерством ( ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ), а з іншого - керівниками «облгазів» за ч.2 ст.364 КК України (критерій «правова кваліфікація»). При цьому, збитки від вказаних договорів складають суму 1,5 млрд. грн., що є умовою визначеною п.2 ч.5 ст.216 КПК України, правова кваліфікація дій підписантів з боку Міністерства - ч.2 ст.364 КПК України, що є умовою визначеною п.1 ч.5 ст.216 КПК України (критерій «наявність умов»).
Враховуючи, що арештоване майно (акції), на думку сторони обвинувачення, є знаряддям можливого злочину, за фактом якого відкрите кримінальне провадження №62021000000000160, дії ОСОБА_8 та ОСОБА_10, підсудні Вищому антикорупційному суду, оскільки пов`язані єдиною подією, що розслідується в усіх кримінальних провадженнях.
При цьому зміна правової кваліфікації у цьому кримінальному провадженні з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.367 КК України є штучною, і на зміну предметної підсудності з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва не впливає.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2024 та постановити нову, якою призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, а тому відповідно до ч.4 ст.405 КПК України розгляд апеляційної скарги проводиться за відсутності вказаної особи.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_6, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження слід задовольнити, а апеляційну скаргу визнати необґрунтованою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів із дня її оголошення.
Згідно з ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 05.09.2024 представник ОСОБА_7 подав 11.09.2024 тобто після закінчення строку апеляційного оскарження. Отримання ухвали слідчого судді 11.09.2024 свідчить, що представник ОСОБА_7 не був обізнаний з мотивами оскаржуваного рішення, що перешкодило останньому викласти в апеляційній скарзі вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та подати її у встановлений законом строк.
В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим цей строк підлягає поновленню.
Колегія суддів зазначає, шо згідно з висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2022 року у справі №757/27041/21-к, в разі винесення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не має права відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК України.
А тому, оскільки ухвала слідчого судді про закриття провадження за клопотанням представника власників майна про скасування арешту майна не передбачена нормами КПК України, колегією суддів відкрито апеляційне провадження з перегляду вказаної ухвали слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено такі обставини.
Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.4 ст.190 КК України.
У цьому кримінальному провадженні підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) стали матеріали Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України за результатами оцінки виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» (далі - Постанова 95).
За результатами вивчення цих матеріалів органом досудового розслідування до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України.
Надалі, 22.07.2021 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами Міненерговугілля під час виконання вимог Постанови №95 та присвоєно відповідному кримінальному провадженню №62021000000000632.
02.08.2021 постановою прокурора матеріали досудових розслідувань №62021000000000160 та №62021000000000632 об`єднано, із присвоєнням об`єднаному провадженню №62021000000000160.
24.11.2022 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, за фактом заволодіння операторами газорозподільних систем чужим майном та правом на майно-коштами, призначеними для оплати за експлуатацію державних газорозподільних систем та присвоєно відповідному кримінальному провадженню №62022000000000985.
23.12.2022 постановою прокурора матеріали досудових розслідувань №62021000000000160 та №62022000000000985 від 24.11.2022 об`єднано, із присвоєнням об`єднаному провадженню №62021000000000160.
01.02.2023 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру колишньому Міністру енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Надалі, 16.05.2023 в рамках кримінального провадження №62021000000000160 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України. У вчиненні цього ж кримінального правопорушення також повідомлено про підозру колишньому директору Департаменту Мінненерговугілля ОСОБА_10
18.05.2023 постановою прокурора матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виділено з кримінального провадження №62021000000000160 в окреме провадження, якому присвоєно реєстраційний №62023000000000400.
19.05.2023 постановою прокурора підслідність у виділеному кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України визначено за Національним антикорупційним бюро України.
22.08.2023 зазначену вище постанову прокурора скасовано заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підслідність у кримінальному провадженні №62023000000000400 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України знову визначено за слідчими Державного бюро розслідувань.
17.01.2024 постановою Генерального прокурора вирішено спір про підслідність у кримінальному провадженні №62023000000000400, та визначено її за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
У кримінальному провадженні №62021000000000160 за ч.2 ст.364, ч.4 ст.190 КК України після виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повідомлення про підозру не здійснювалось.
25.06.2024 постановою слідчого у кримінальному провадженні №62021000000000160 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на ч.2 ст.367 КК України. Кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишено без змін.
Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 подане з порушенням правил підсудності, а тому, оскільки таке не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, та враховуючи те, що його розгляд вже розпочатий, необхідно закрити провадження за вказаним клопотанням.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
Згідно із ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст.45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
З матеріалів провадження вбачається, що постановою прокурора від 18.05.2023 з кримінального провадження №62021000000000160 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в окреме провадження №62023000000000400, та постановою слідчого від 25.06.2024 у кримінальному провадженні №62021000000000160 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на ч.2 ст.367 КК України, і залишено без змін кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160, у рамках якого накладено арешт на майно, про скасування якого представник ОСОБА_7 подав клопотання до слідчого судді, здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 та ч.4 ст.190 КК України, які не зазначені у ч.1 ст.33-1 КПК України та у примітці до ст.45 КК України, тобто такі не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
А тому, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 подане до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди представника ОСОБА_7 з процесуальними рішеннями слідчого щодо зміни кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №62021000000000160 та прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в окреме провадження №62023000000000400 визнаються колегією суддів безпідставним, зважаючи на те, що слідчий суддя не мав повноважень надавати оцінку цим процесуальним рішенням слідчого і прокурора, оскільки на них не поширюється судовий контроль слідчих суддів за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
З тексту оскаржуваної ухвали вбачається дотримання слідчим суддею при її постановленні вимог ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, а також вимог передбачених ст.372 КПК України щодо змісту ухвали, а тому твердження апеляційної скарги про невідповідність ухвали вказаним положенням закону, колегія суддів вважає неспроможним.
Посилання апеляційної скарги на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку із неправильним застосування слідчим суддею передбачених законом підстав для арешту майна є помилковим, адже слідчий суддя не здійснював розгляду справи по суті, а закрив провадження за розглядом клопотання про скасування арешту на майно з огляду на його непідсудність Вищому антикорупційному суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (§36 рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France»), заява №23805/94).
Крім того, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст.6 Конституції України).
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п.1 ст.6 Конвенції).
Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (§24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» («Sokurenko and Strygun v. Ukraine»), заяви №29458/04 та №29465/04), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (§68 рішення ЄСПЛ від 12.10.1978 у справі «Лео Занд проти Австрії» («Leo Zand v. Austria»), заява №7360/76). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (§64 рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 у справі «Йоргіч проти Німеччини» («Jorgic v. Germany»), заява №74613/01).
Таким чином, враховуючи, що рішення слідчого судді про закриття провадження не виключає права представника на звернення із вказаним клопотанням до суду з дотриманням правил підсудності, тобто до суду «встановленого законом», оскаржуваною ухвалою не порушуються вимоги ст.6 Конвенції, про яке стверджує представник в апеляційній скарзі.
Стаття 174 КПК України дійсно не передбачає можливості закриття провадження при розгляді клопотання про скасування арешту майна.
Разом з тим, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/118, провадження №51-598кмо19, дійшла висновку щодо застосування норм права, що якщо після відкриття провадження буде встановлено, що таке відкрито помилково, суд має постановити ухвалу про закриття провадження.
Відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
А відтак, закриття провадження слідчим суддею відповідає вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та не суперечить положенням КПК України, а тому посилання апеляційної скарги на незаконність оскаржуваної ухвали визнається колегією суддів безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника власників майна - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника власників майна - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 вересня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4