- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/9797/24
провадження №1-кс/991/11528/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«04» жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарг у кримінальному провадженні №12015140350000942,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд судді Вищого антикорупційного суду надійшов відвід - журнал судового засідання від 01 жовтня 2024 року у справі №991/9797/24, у якому ОСОБА_3 був заявлений відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду його скарг на бездіяльність детективів НАБУ та прокурорів САП у кримінальному провадженні №12015140350000942.
04 жовтня 2024 року ОСОБА_3 надіслав «додаткові пояснення у справі», відповідно до яких, ті обставини, що він є особою похилого віку, інвалідом ІІ групи, переніс операцію на серці та вимагає постійного нагляду лікаря, а також військові дії, ракетні обстріли і тривоги, відсутність в суді споруд цивільного захисту, проведення різних судових засідань з коротким проміжком часу між ними тощо, спонукали його звернутися до слідчого судді ОСОБА_4 з клопотанням про проведення судового засідання з розгляду його скарги на бездіяльність повноваженої особи НАБУ, призначеного на 20 вересня 2024 року о 08:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У призначений день та час заявник увійшов в систему ВКЗ, очікуючи початку судового засідання, однак, не дивлячись викладені вище обставини, слідчий суддя ОСОБА_4 незаконно, невмотивовано та необґрунтовано, з істотним, на думку заявника, порушенням правил КПК України, відмовив йому в задоволенні вказаного клопотання, не допустив його до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (хоч він і чекав на підключення до 08:30), не постановляючи про це відповідної ухвали та не відкриваючи судове засіданняо 08:00, натомість така ухвала (про відмову в задоволенні клопотання) була постановлена лише о 08:45, після чого о 09:45 слідчий суддя розглянув скаргу заявника по суті за його відсутності, чим грубо порушив правила ч. 3 ст. 306 КПК України, оскільки заявник не знав і не міг знати про те, що йому відмовлено в участі в судовому засіданні в режимі ВКЗ, а саме судове засідання відбулося в інший час, ніж зазначено у повістці - 20 вересня 2024 року о 09:45.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні (в режимі ВКЗ) заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 підтримав з викладених вище підстав.
Слідчий суддя ОСОБА_4 та інші учасники в судове засідання не з`явилися, правом подачі пояснень, в тому числі письмових, не скористались.
Враховуючи те, що, зі змісту ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов`язковою, суддя приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, які не з`явились, що не є порушенням їх прав.
Як вбачається з письмових та наведених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_3, слідчим суддею ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні його клопотання про проведення розгляду поданої ним скарги в режимі ВКЗ та розглянуто таку скаргу за його відсутності, що сприймається ОСОБА_3 як порушення з боку слідчого судді ОСОБА_4 Конституції України, присяги судді, норм КПК України та, на його думку, є підставою для відводу від розгляду його скарг на бездіяльність детективів НАБУ та прокурорів САП у кримінальному провадженні №12015140350000942.
Розглянувши заявлений відвід, вважаю за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід слідчого судді, передбачений ст. 75 КПК України. Зокрема, зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи заявлені доводи, суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_4 позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Заявник ОСОБА_3, як на підстави відводу слідчого судді ОСОБА_4, фактично посилається на ту обставину, що він не задовольнив клопотання про проведення судового засідання з розгляду його скарги в режимі ВКЗ та відмовив в її задоволенні.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарг ОСОБА_3, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що такі доводи фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та прийнятими слідчим суддею рішеннями, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності слідчого судді, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому ці доводи не можуть бути підставами для відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Отже, оскільки в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарг ОСОБА_3, суддя приходить до висновку, що у задоволенні заяви про його відвід необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_5