- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/11555/24
Провадження 1-кс/991/11611/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2023 року за № 42023000000001942,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 03 жовтня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт на майно ОСОБА_5, вилучене 01 жовтня 2024 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone, model A2893;
- мобільний телефон Apple iPhone, imei НОМЕР_1 .
1.2. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 грудня 2023 року за № 42023000000001942, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України, в ході якого встановлено, що у жовтні 2023 року службові особи Державного агентства України з управління зоною відчуження (надалі - ДАЗВ), переслідуючи умисел привласнення коштів Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (надалі - ДСП «Чорнобильська АЕС»), організували закінчений замах на заволодіння коштами цього підприємства, які були виділені на закупівлю 50 млн кВт електричної енергії.
Детектив повідомив, що 01 жовтня 2024 року був проведений обшук у кабінеті першого заступника голови ДАЗВ ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ), під час якого вилучено зазначені термінали мобільного зв`язку.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику його втрати, знищення, використання чи перетворення.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що детектив не навів обґрунтованих доводів щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, натомість обґрунтував його лише фактом роботи ОСОБА_5 у ДАЗВ, проте він не є ані головою ДАЗВ, ані в.о. голови ДАЗВ.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані детективом матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1. Детектив повідомив, що у жовтні 2023 року службові особи ДАЗВ, переслідуючи умисел привласнення коштів ДСП «Чорнобильська АЕС», організували закінчений замах на заволодіння коштами цього підприємства, які були виділені на закупівлю 50 млн кВт електричної енергії.
За версією органу досудового розслідування, протиправний механізм заволодіння грошовими коштами ДСП «Чорнобильська АЕС» було розроблено службовими особами ДАЗВ за попередньою змовою зі службовими особами ДСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також посадовими особами ТОВ «Енергетично-інвестиційна група», яке у межах своєї діяльності здійснює постачання електроенергії промисловим підприємствам.
Так, протягом жовтня 2023 року зазначені особи домовились про (1) завищення вартості електроенергії в порівнянні з «середньозваженою на добу наперед» орієнтовно на 10% за 1 кВт/год, (2) гарантовану перемогу ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» у проведенні ДСП «Чорнобильська АЕС» закупівлі електричної енергії. Відповідно до попередніх домовленостей, після перемоги ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» у оголошеній ДСП «Чорнобильська АЕС» закупівлі та проведення останнім оплати за поставлену електроенергію мала бути проведена передача частини отриманих коштів, в якості неправомірної вигоди.
Окрім цього, з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами ДСП «Чорнобильська АЕС», протягом листопада-грудня 2023 року було підготовлено тендерну документацію для закупівлі електроенергії для потреб ДСП «Чорнобильська АЕС» на 2024 рік, в якій заздалегідь вказано наперед визначену завищену вартість електричної енергії за 1 кВт/год без ПДВ на рівні 4,57275 грн без ПДВ та 30 грудня 2023 року відповідно оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2023-12-30-000428-a, 2e02d938e46f4e1fa0ddd009094d343e, щодо закупівлі за класифікатором та кодом: «ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія» 51430822 Кіловат-година Енергії електричної.
Детектив стверджував, що було вчинено низку дій, які спрямовані на отримання ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» переваги перед іншими учасниками, що в подальшому забезпечили цьому товариству перемогу у тендері з пропозицією 317 939 258,49 грн, при цьому безпідставно відхилено пропозицію іншого учасника.
У зв`язку із тим, що за результатами розгляду скарги ТОВ «РТЕ Юкрейн» рішенням Антимонопольного комітету України від 22 січня 2024 року рішення ЧАЕС про визначення переможцем торгів ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» скасовано, службові особи ДАЗВ та ДСП «Чорнобильська АЕС», не маючи наміру відмовлятися від заздалегідь розробленого злочинного плану, направленого на заволодіння бюджетними коштами, продовжили вчиняти незаконні дії з метою доведення злочинного умислу до кінця, у зв`язку з чим торги, у яких перемогло інше товариство, було скасовано, для того щоб у подальшому мати змогу оголосити публічну закупівлю електричної енергії, у якій знову надати перевагу наперед визначеному ТОВ «Енергетично-інвестиційна група», чим самим забезпечити реалізацію умислу, направленого на заволодіння бюджетними коштами.
За версією органу досудового розслідування, службові особи ДАЗВ та ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» планували заволодіти бюджетними коштами в сумі не менше 10 млн грн.
3.3.2. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витягах з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема (1) протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, (2) відомостями з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.4. Щодо підстав для арешту майна
3.4.1. Ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті першого заступника голови ДАЗВ ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 (2 поверх).
01 жовтня 2024 року був проведений обшук зазначеного кабінету, в ході якого вилучено термінали мобільного зв`язку Apple iPhone, model A2893 та Apple iPhone, imei НОМЕР_1 .
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Постановою від 01 жовтня 2024 року зазначені у клопотанні термінали мобільного зв`язку було визнано речовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетний перший заступник голови ДАЗВ ОСОБА_5, який у межах своїх повноважень міг бути причетним до обставин організації закінченого замаху на заволодіння коштами ДСП «Чорнобильська АЕС», які були виділені на закупівлю 50 млн кВт електричної енергії.
Наведені обставини підтверджуються протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу, а саме - аудіо-, відеконтролю особи від 13 грудня 2023 року, в ході якого зафіксовано розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також іншими особами щодо обставин, які є предметом досудового розслідування.
Викладені обставини переконують слідчого суддю у тому, що зазначені телефони відповідають критеріям речових доказів, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_5 з особами, які могли бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході обшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення.
3.4.2. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з протоколу обшуку від 01 жовтня 2024 року, ОСОБА_5 під час проведення обшуку відмовився надати доступ до вмісту телефонів, а також повідомляти паролі доступу до них. Зазначена обставина свідчить про наявність підстав для їх вилучення, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення детального огляду мобільних телефонів, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься.
Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення мобільного телефона.
3.5. Щодо співмірності втручання у право власності
3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований детективом спосіб арешту майна у вигляді заборони володіти, користуватися та розпоряджатися ним релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
За таких обставин клопотання детектива є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку у кабінеті першого заступника голови Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ), що перебувало у володінні останнього, а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone, model A2893;
- мобільний телефон Apple iPhone, imei НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1