Документ № 122274862

Дата засідання: 15/10/2024
Дата винесення рішення: 15/10/2024
Справа №: 991/11635/24
Провадження №: 42024110000000146
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.

Справа № 991/11635/24

Провадження № 1-кс/991/11692/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, за підозрою

ОСОБА_4, який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області та проживає за адресою:

АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 07 жовтня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор ОСОБА_7 просив продовжити ОСОБА_4 на два місяці, але не довше строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, строк тримання під цілодобовим домашнім арештом та продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146 (1) щодо обставин одержання заступником Міністра енергетики ОСОБА_8, який є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4, довіреною особою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США, що є особливо великим розміром, за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України (2) та за фактом того, що громадяни України, маючи вплив на посадових осіб вугільної галузі, запровадили протиправну схему з отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У межах цього кримінального провадження 11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

На думку прокурора, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків підозрюваного.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні подала письмові заперечення, у яких прохала застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, з покладенням на нього наступних процесуальних обов`язків:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

- залишити на зберігання у Державній міграційній службі України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Наполягала, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки:

- мотивування цього клопотання в частині ризиків є ідентичним обґрунтуванню, вказаному у клопотанні про застосування запобіжного заходу;

- стороною обвинувачення не надано доказів продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України або реальності спроб ОСОБА_4 вчинити певні порушення процесуальних обов`язків;

- обґрунтування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду лише тяжкістю кримінального правопорушення та можливістю призначення покарання у вигляді конфіскації майна не може бути підтвердженням існування цього ризику щодо ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_4 неухильно та сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, зокрема: прибував до детектива за викликами, здав на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон;

- ОСОБА_4 проходить лікування, у зв`язку з чим періодично потребує відвідування медичних закладів, а необхідність кожного разу отримувати дозвіл детектива становить незручності через віддаленість місця проживанні підозрюваного від місця знаходження органу досудового розслідування, у зв`язку з чим є ризик для життя та здоров`я останнього;

- прокурор не надав доказів існування ризику знищити, спотворити та сховати речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження;

- під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у м. Покровську підозрюваний сприяв проведенню цієї слідчої дії, зокрема, добровільно надав доступ до мобільних телефонів;

- сторона обвинувачення провела більшість слідчих та процесуальних дій та зібрала докази, які мають значення для досудового розслідування;

- слідчий суддя частково задовольнив клопотання про продовження строку досудового розслідування, що свідчить про недоведення необхідності продовження такого строку до восьми місяців;

- носіння ОСОБА_4 електронного засобу контролю є непропорційним та невиправданим, оскільки: (1) в умовах воєнного стану є цілодобова необхідність можливої евакуації у зв`язку з активними бойовими діями, нанесенням ракетних ударів, (2) у підозрюваного є потреба у лікуванні, а також (3) підозрюваний належним чином виконує покладені процесуальні обов`язки;

- обов`язок здати до Державної міграційної служби України паспорт/паспорти для виїзду за кордон ОСОБА_4 уже виконав.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію адвоката ОСОБА_6 та просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Свою позицію обґрунтовував тим, що:

- у зв`язку із введенням воєнного стану на території України встановлено обмеження для виїзду чоловіків за кордон, а ОСОБА_4 на додачу до цієї заборони уже здав свій паспорт для виїзду за кордон;

- на майно ОСОБА_4 було накладено арешт, що виключає існування ризику переховування;

- ОСОБА_4 сприяє здійсненню досудового розслідування, про що свідчать надані ним показання, а також не має доступу до речей і документів, що можуть мати значення для кримінального провадження, що виключає можливість їх знищення, пошкодження чи псування останнім;

- орган досудового розслідування не встановив причетність ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди за двома епізодами, що спростовує можливість перебування у нього відповідних грошових коштів;

- ОСОБА_4 та його сім`я перебувають у скрутному матеріальному становищі через відсутність доходів.

ОСОБА_4 підтримав позицію свої захисників. Додатково повідомив, що йому не відомо, чи він перебуває у трудових відносинах із ДП «Селидіввугілля», припустив, що його звільнили, оскільки він не отримує заробітну плату.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та прохала продовжити ОСОБА_4 на два місяці строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо підозрюваного 12 серпня 2024 року. Вказала, що:

- саме такий запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, і з дозволу детектива чи прокурора підозрюваний залишає своє місце проживання;

- продовжують існувати ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик знищення, спотворення або ховання речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- під час допиту ОСОБА_4 повідомив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а також обставини можливого вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інших кримінальних правопорушень, що є предметом перевірки органу досудового розслідування;

- строк у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 10 лютого 2025 року;

- вік ОСОБА_4 надає йому змогу безперешкодно залишити територію України;

- орган досудового розслідування не віднайшов усі грошові кошти, які надавались у якості неправомірної вигоди.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з`ясовувати:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2024 року у справі № 991/7225/24 до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

3.4.1. Зміст повідомлення про підозру

11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств, у тому числі - щодо державних підприємств «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

У лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України, до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Під час неодноразових зустрічей, які відбулися упродовж березня-липня поточного року між радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11, заступником Міністра енергетики України ОСОБА_8, виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4 та довіреною особою ОСОБА_8 - ОСОБА_9, обговорювалися питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля» та його переліку.

За версією органу досудового розслідування, у лютому - березні поточного року (більш точна дата на цей час не встановлена, проте не пізніше 25 травня 2024 року) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4 та довіреною особою ОСОБА_8 . ОСОБА_9, з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 за передачу на зберігання, з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками згоди на ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_4 покладалася роль пособників, а саме - забезпечення комунікації з ОСОБА_11 щодо одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшої її передачі ОСОБА_14 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 25 травня 2024 року в ресторані «ВАО» ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11, що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: АДРЕСА_2, довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_8 - ОСОБА_9 під час обговорення з ОСОБА_11 можливості передачі вугільно-видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» озвучив узгоджену з ОСОБА_8 умову такої передачі обладнання, а саме - надання ОСОБА_11 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами, по 250 000 доларів США кожна.

22 липня 2024 року ОСОБА_8 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_11 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину цього ж дня.

Під час зустрічі, яка відбулася 22 липня 2024 року у ресторані «ВАО», між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», через значні розміри буде передаватися ОСОБА_11 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США кожна щотижнево, через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 про домовленість з ОСОБА_11 щодо порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США. ОСОБА_8 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 25 липня 2024 року довірена особа ОСОБА_11 - ОСОБА_12 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв у приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Наступного дня, 26 липня 2024 року о 11 год 54 хв ОСОБА_4, виконуючи роль пособника, одержані від ОСОБА_12 кошти у пакеті червоного кольору передав ОСОБА_9 у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, ОСОБА_9 під час зустрічі останнього з ОСОБА_8 та ОСОБА_11, яка відбулася 03 серпня 2024 року у ресторані «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4, діючи з відома та за згодою ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_11 про необхідність передачі наступної частини неправомірної вигоди наближеній до ОСОБА_9 особі - ОСОБА_15 . Таким чином, за версією досудового розслідування, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 до своєї злочинної діяльності також залучили ОСОБА_10 .

03 серпня 2024 року ОСОБА_12 передав довіреній особі ОСОБА_9 - ОСОБА_10 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_10 поїхав на зустріч з ОСОБА_9 в ресторан «Fenix», де передав ОСОБА_9 одержані від ОСОБА_12 грошові кошти.

У подальшому, 08 серпня 2024 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11, що наступну (третю) частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_10 .

На виконання цієї вказівки, 10 серпня 2024 року ОСОБА_12 передав довіреній особі ОСОБА_9 - ОСОБА_10 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_10 поїхав на зустріч з ОСОБА_9 в ресторан «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 10 серпня 2024 року органом досудового розслідування була припинена їх злочинна діяльність шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня також були затриманні ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Отже, за версією органу досудового розслідування, упродовж 25 липня - 10 серпня 2024 року заступник Міністра енергетики України ОСОБА_8, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_11 за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2024 року становить 12 297 000 грн, та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:

- наказом Міністерства енергетики України від 29 вересня 2024 року № 109-к/к про тимчасове покладення з 01 жовтня 2020 року на ОСОБА_4 виконання обов`язків генерального директора ДП «Селидіввугілля»;

- наказом ДП «Волиньвугілля» від 29 грудня 2023 року №136 щодо призначення ОСОБА_11 радником генерального директора ДП «Волиньвугілля»;

- наказом Міністерства енергетики України від 11 вересня 2023 року № 276 про підпорядкування структурних підрозділів апарату Міністерства енергетики України та розподіл функціональних обов`язків між керівним складом Міністерства, у якому, зокрема, визначено повноваження ОСОБА_8 та його функціональні обов`язки;

- заявою ОСОБА_12 від 15 квітня 2024 року щодо незаконних дій ОСОБА_9 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 15 квітня 2024 року, від 01 серпня 2024 року, від 10 серпня 2024 року, у яких зафіксовано показання останнього щодо обставин передачі ним ОСОБА_4 та ОСОБА_10 трьох частин неправомірної вигоди по 100 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25 липня 2024 року, у якому зафіксовані обставини висунення умов щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 09 серпня 2024 року за результатами огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час якого зафіксовано розмову 25 березня 2024 року між ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, у ході якої ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_8 вказував ОСОБА_11 на необхідність надання неправомірної вигоди;

- протоколом від 09 серпня 2024 року, у якому зафіксовано результати огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час проведення якого зафіксовано розмову 28 березня 2024 року між ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_11 за передачу обладнання;

- протоколом від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД, а саме - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами яких зафіксовано розмову 18 липня 2024 року між ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_4, у ході якої ОСОБА_9 надає вказівку всім прибрати телефони, що слідчий суддя розцінює як вказівку від ОСОБА_9, спрямовану на вжиття заходів з метою конспірації;

- протоколом від 22 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), у якому якого зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 22 липня 2024 року, під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в ході якої ОСОБА_9 повідомив про досягнуту з ОСОБА_11 домовленість щодо передачі неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США, упродовж наступних 5 тижнів, з чим ОСОБА_8 погодився, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами проведення яких зафіксовано розмову 24 липня 2024 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, під час якої вони обговорюють фінансові взаємовідносини, у тому числі заплановане одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_4 ;

- протоколом від 25 липня 2024 року огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_12 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 26 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 з ОСОБА_17 під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- листом ОСОБА_12 від 01 серпня 2024 року з додатками, а саме: переліком обладнання, яке підлягає евакуації з шахт ДП «Селидіввугілля», договором зберігання №30 від 01 квітня 2024 року між ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугілля», додатковою угодою №1 від 25 липня 2024 року до цього договору й актами, відомостями та товарно-транспортними накладними щодо передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами огляду та вручення грошових коштів залученій до проведення НСРД особі, відповідно до якого ОСОБА_12 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_16 з ОСОБА_10 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час проведення якого зафіксовано як 03 серпня 2024 року ОСОБА_10 після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_9 ;

- протоколом від 07 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час якого зафіксована передача 26 липня 2024 року ОСОБА_4 ОСОБА_9 одержаних від ОСОБА_12 коштів, що знаходились у пакеті червоного кольору;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10 серпня 2024 року, відповідно до якого цього дня ОСОБА_12 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 07 серпня 2024 року, за результатами проведення якого зафіксовано надходження від ОСОБА_8 повідомлення 22 липня 2024 року про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину;

- протоколом обшуку від 11 серпня 2024 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом допиту ОСОБА_4 від 11 серпня 2024 року, у якому зафіксовано, зокрема, обставини його знайомства з іншими підозрюваними, а також обставини ймовірного надання неправомірної вигоди;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя враховує, що на теперішній час органом досудового розслідування віднайдено лише 142 тисячі доларів США із 300 тисяч доларів США неправомірної вигоди, а тому, з урахуванням того, що ОСОБА_4 був задіяний у передачі такої неправомірної вигоди, на цьому етапі досудового розслідування не можна виключати, що вказані грошові кошти або їх частина перебувають у нього.

Також, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, зокрема, вчинення останнім злочину у співучасті з заступником Міністра енергетики України ОСОБА_8, що вказує на його зв`язки в найвищих органах державної влади, які він може використати для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, ОСОБА_4 є особою пенсійного віку, а тому відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу та згідно із Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, має право на перетин державного кордону навіть під час воєнного стану.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо продовження існування цього ризику.

3.6. Щодо ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

На цьому етапі досудового розслідування, враховуючи, що підозра ОСОБА_4 була висунута лише 11 серпня 2024 року, слідчий суддя дійшла висновку про продовження існування цього ризику, оскільки спосіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема із залученням до одержання неправомірної вигоди співучасників, вказує на вжиття заходів конспірації під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення та може свідчити, що підозрюваний може вживати заходів щодо створення штучних доказів своєї невинуватості.

Крім того, зважаючи на стадію досудового розслідування, продовження строку здійснення кримінального провадження до шести місяців, тобто до 10 лютого 2025 року, слідчий суддя дійшла висновку, що органом досудового розслідування вживаються заходи задля відшукання речей і документів, які можуть мати доказове значення у цьому провадженні. А тому, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 як особа, зацікавлена у їх невіднайденні, може вживати заходи щодо їх знищення, спотворення або приховання.

Cлідчий суддя враховує, що у межах кримінального провадження не віднайдено місцезнаходження частини коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати, зокрема, у ОСОБА_4 та які останній може знищити, спотворити, сховати тощо.

3.7. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

Прокурор повідомила, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки в органу досудового розслідування наявна необхідність здійснення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема:

- встановлення місцезнаходження 158 000 доларів США, які передавались у якості неправомірної вигоди;

- проведення слідчих та процесуальних дій з метою дослідження обставин, які можуть свідчити про вчинення підозрюваними інших злочинів, про що повідомив ОСОБА_4 під час допиту 11 серпня 2024 року;

- отримання результатів експертного дослідження, а саме: комплексних комп`ютерно-технічних експертиз та експертизи електронних комунікацій щодо комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, вилучених під час затримання підозрюваних та проведення обшуків 10-11 серпня 2024 року за місцями їх проживання,

- отримання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме відомостей від операторів мобільного зв`язку про телефонні з`єднання по мобільним телефонам підозрюваних, проведення їх виїмки та подальшого огляду з метою підтвердження фактів комунікації та зустрічей підозрюваних між собою та зі свідками у провадженні;

- отримання відеозаписів з ресторанів та інших закладів, де упродовж березня-серпня 2024 року проводили зустрічі підозрювані між собою, а також з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою обговорення злочинних планів та обставин одержання неправомірної вигоди, та їх огляд;

- проведення огляду інформації з відеореєстратора, вилученого під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 ;

- проведення слідчих та процесуальних дій з метою встановлення місцезнаходження службових осіб ДП «Селидіввугілля», які були причетні до передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля», та подальший їх допит у якості свідків;

- допит у якості свідків: посадових осіб Міністерства енергетики України з обставин розгляду листів від ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля» щодо передачі обладнання на відповідальне зберігання; посадових осіб ДП «Волиньвугілля» щодо обставин одержання на зберігання обладнання від ДП «Селидіввугілля»;

- встановлення та допит посадових осіб інших державних підприємств, які знаходяться на території східних областей України та засновником яких є Міністерство енергетики України з обставин планування, підготовки та евакуації обладнання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- проведення детальних оглядів інформації з комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, які вилучено упродовж 10-11 серпня 2024 року під час затримання підозрюваних та проведення обшуків за місцями їх проживання;

- отримання від оперативного підрозділу розсекречених матеріалів, отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та проведення їх огляду з метою виявлення додаткових доказів вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення;

- проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз, необхідність у проведенні яких може виникнути за результатами зібраних доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення на те, що вказані процесуальні та слідчі дії можуть мати вважливе значення для встановлення обставин ймовірно вчинених кримінальних правопорушень.

3.10. Щодо наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження на цьому його етапі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права, з одного боку, та дієвістю його застосування, з іншого.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.

Слідчий суддя виходить з того, що ризики позапроцесуальної поведінки зі спливом часу зменшують свою інтенсивність, втім, станом на час розгляду клопотання вони не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу чи свідчила б про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, позаяк такий запобіжний захід не зможе забезпечити настанню ризиків, встановлених слідчим суддею.

На обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного домашнього арешту у певний період доби сторона захисту наводила доводи, які не знайшли свого підтвердження.

Так, стороною захисту не було надано жодних доказів скрутного матеріального становища родини ОСОБА_18, неможливості їх працевлаштування за наявних обставин, зокрема, в умовах дистанційної роботи, а також відсутності доходів. Прикметно, що лікування ОСОБА_4 проходить у приватних закладах охорони здоров`я, про що свідчить як їх форма власності, так і долучені стороною захисту фіскальні чеки за надання медичних послуг.

Також, сторона захисту не надала жодних підтверджень того, що застосований запобіжний захід завдає шкоди здоров`ю ОСОБА_4, унеможливлює проходження ним лікування (за наявних доказів надання детективом дозволів на відвідування закладів охорони здоров`я), а також створює реальну щоденну загрозу для його життя та здоров`я в умовах воєнного стану. Крім того, сучасні технології зв`язку (мобільний, електронний тощо) надають підозрюваному та його захисникам можливість повідомляти детектива про необхідність отримання ОСОБА_4 медичної допомоги цілодобово.

Попереднє виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків після застосування щодо нього ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2024 року запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування не може бути підтвердженням його подальшої належної процесуальної поведінки.

Крім того, надані стороною захисту характеризуючі ОСОБА_4 документи, а саме: виробнича характеристика ОСОБА_4 від Місцевої організації Незалежної профспілки гірників України та лист Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області не свідчать про неможливість вчинення кримінального правопорушення, у вчинені якого він підозрюється. Безумовно, прийняття ОСОБА_4 особистої участі у ліквідації наслідків обстрілів, організації ним роботи техніки та працівників під час розбору завалів позитивно його характеризує. Однак, повідомлення ОСОБА_4 про підозру у період дії воєнного стану у вчиненні корупційного кримінального правопорушення ставить під сумнів свідому позицію останнього. Крім того, користування ОСОБА_4 повагою та авторитетом у співробітників ДП «Селидіввугілля», а також його лідерські якості можуть як позитивно його характеризувати у контексті професійних якостей, так і вказувати на можливість вжиття останнім заходів, що можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у тому числі із залученням колишніх підлеглих.

Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявні підстави для продовження строку його дії.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

Посилання сторони захисту на необхідність відмови у продовженні обов`язку не відлучатись за межі м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду слідчим суддею відхиляються, позаяк такий обов`язок запобігає ризику переховування підозрюваного, а також дозволяє контролювати його місцезнаходження у межах одного населеного пункту.

Обов`язок здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, корелюється з приписами ч. 5 ст. 194 КПК України і зумовлює як продовження зберігання раніше переданих документів, так і відповідне надання на зберігання нових документів для виїзду за кордон, які підозрюваний може отримати.

Також, сторона захисту не надала доказів того, що носіння підозрюваним електронного засобу контролю завдає шкоду здоров`ю ОСОБА_4 або є неможливим в сучасних реаліях періодичних відключень електроенергії. Натомість, застосування електронного засобу контролю є досить ефективним способом здійснення постійного моніторингу щодо місця перебування особи, позаяк дозволяє уповноваженим особам у дистанційному форматі встановлювати достовірне місцезнаходження підозрюваного. Крім того, наказом МВС України від 08 червня 2017 року № 480 затверджено порядок застосування електронних засобів контролю, який передбачає реагування уповноважених осіб у разі отримання сигналу про порушення покладених на підозрюваного обов`язків, відмову або збій у роботі. Зокрема, уповноважена особа негайно зв`язується за допомогою телефону або іншого технічного пристрою з підозрюваним, який носить електронний засіб контролю, з`ясовує його місцезнаходження та причини отриманого сигналу тривоги. Вказані приписи переконують слідчого суддю в тому, що у випадку відсутності у підозрюваного можливості зарядити електронний засіб контролю уповноваженим особам (1) одразу стане відомо про такий факт і (2) вони зможуть вжити заходи реагування у межах своєї компетенції.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах строку дії запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити строк тримання під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці, тобто до 09 грудня 2024 року включно із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

3. Продовжити на два місяці, тобто до 09 грудня 2024 року включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

4. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 122274862