- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Суддя-доповідач: ОСОБА_3. Справа № 991/7255/23
Провадження №21-з/991/23/24
У Х В А Л А
15 жовтня 2024 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3., перевіривши на прийнятність заяву захисниці ОСОБА_1 - адвокатки ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року, постановленої у кримінальному провадженні №52016000000000380,
В С Т А Н О В И В:
15.10.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ надійшла, направлена цього ж дня електронною поштою, заява захисниці про роз`яснення ухвали Апеляційної палати від 18.09.2024, якою, зокрема, постановлено здійснювати спеціальне досудове розслідування щодоОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52016000000000380.
У поданій заяві захисниця просить роз`яснити ухвалу Апеляційної палати від 18.09.2024, а саме чи: (1) свідчить речення на стр. 5 абз. 5 «Разом із тим, питання оцінки закінчення строку досудового розслідування має вирішуватися на підготовчому засіданні після надходження обвинувального акта до суду», що питання оцінки закінчення строку досудового розслідування саме у кримінальному провадженні №52016000000000380 має вирішуватися на підготовчому судовому засідання після надходження справи до суду; (2) свідчить речення на стр. 5 абз. 5 «Прийняття рішення про відмову в здійсненні спеціального досудового розслідування призведе до того, що орган досудового розслідування буде змушений взагалі припинити розслідування, яке здійснюється з 20.10.2016», що для здійснення спеціального досудового розслідування необхідно лише встановлення слідчим суддею існування сукупності визначених в ст. 297-1, 297-4 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ умов або ж достатньо лише самого факту звернення органу досудового розслідування з відповідним клопотанням про необхідність його здійснення; (3) наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про відмову в задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, що передбачено ст. 297-4 КПК, буде втручання в дискреційні повноваження сторони обвинувачення.
Зазначену заяву ОСОБА_2 просить розглянути в порядку ст. 380 КПК.
Обґрунтовуючи вказану заяву, захисниця зазначила, що: (1) тези, викладені в ухвалі колегії суддів від 18.09.2024, які вона просить роз`яснити є незрозумілими для сприйняття, нечіткими і призводять до можливості різного сприйняття ухвали як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою; (2) вирішуючи питання щодо наявності підстав ля задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя має перевірити дотримання строку досудового розслідування.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу по провадженню №21-з/991/23/24 передано судді-доповідачеві ОСОБА_3., судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4., ОСОБА_5.
Вирішуючи питання щодо питання прийнятності суддя-доповідач враховує, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 368-380 цього Кодексу (ч. 2 ст. 418 КПК).
Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК).
Із наведеного вбачається, що на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання про можливість призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів заяви, яка надійшла від захисниці ОСОБА_2.
Вирішуючи зазначене питання, суддя-доповідач встановив, що заяву подано особою, яка має на це право та до належного суду.
Однак поруч із зазначеним, суддею-доповідачем установлено, що підстави для передачі вищезазначеної заяви захисниці на вирішення у порядку ст. 380 КПК колегією суддів відсутні з огляду на наступне.
Дійсно ч. 1 ст. 380 КПК передбачає, що роз`яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у т. ч. під час виконання. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК, постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17).
Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання із урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №1-26/04 та від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к).
Виходячи із вищевказаного, суддя-доповідач звертає увагу, що: (1) правовий механізм роз`яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акта та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі; (2) суд не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст; (3) виходячи з суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення вбачається, що роз`яснюється судове рішення, яке підлягає виконанню.
Так, хоча ОСОБА_2 розцінює свою заяву як заяву про роз`яснення судового рішення з посиланням на ст. 380 КПК і просить роз`яснити ухвалу Апеляційної палати від 18.09.2024, але фактично мотиви та вимоги такої заяви не стосуються незрозумілості даної ухвали, а відтак не стосуються предмета роз`яснення судового рішення відповідно до ст. 380 КПК. Із заяви захисниці вбачається, що зміст ухвали Апеляційної палати від 18.09.2024 їй чітко зрозумілий, внаслідок чого в своїй заяві вона, у тому числі через використані формулювання запитань на роз`яснення, виражає свою незгоду з таким рішенням, зокрема, з мотивами задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо її підзахисного, а також фактично просить колегію суддів надати відповіді на ті питання, які не можуть вирішуватися судом апеляційної інстанції під час розгляду по суті поданої заяви. Заява про роз`яснення не містить будь-яких конкретних доводів щодо незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою резолютивної частини ухвали від 18.09.2024, в тому числі в частині, яка стосується її виконання.
Слід також зауважити, що захисниця не є тим суб`єктом, який виконуватиме дану ухвалу, і її заява не стосується тих питань, які можуть постати під час виконання ухвали, не вирішення яких може унеможливити виконання.
У зв`язку із наведеним, виходячи із завдань кримінального провадження, і таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ч. 6 ст. 9 КПК), диспозитивність (ст. 26 КПК), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (ст. 24 КПК), доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (ст. 21 КПК) розгляд по суті заяви про роз`яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК, є неможливим.
Право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК та які не стосуються здійснення правосуддя.
Будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених ст. 2 КПК.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Тобто у цій ситуації необхідно ухвалити рішення, яке прямо для подібної ситуації не передбачене КПК - повернути захисниці ОСОБА_2 її заяву про роз`яснення, яка в розумінні ст. 380 КПК не є заявою про роз`яснення судового рішення.
На думку судді-доповідача, прийняття саме такого рішення відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та практиці їх правозастосування Верховним Судом у подібних ситуаціях (постанова від 29.07.2021 у справі №264/6844/20 та ухвала від 30.06.2021 у провадженні №51-3122ск21).
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 11, 380, ч. 2 ст. 418 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Заяву захисниці ОСОБА_1 - адвокатки ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Цю ухвалу разом із доданими матеріалами приєднати до справи №991/7255/23.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_6