- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/11655/24
Провадження 1-кс/991/11714/24
У Х В А Л А
10 жовтня 2024 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у закритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 42024000000000403 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 368-5 КК України,
за участі детектива ОСОБА_3, представника володільця майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.04.10.2024 старший детектив Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (далі - детектив, НАБУ), за погодженням із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор), засобами поштового зв`язку звернувся із клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення 02.10.2024 обшуку приміщення КП «Київський метрополітен» за адресою: м. Київ, проїзд Золотоворітський, 3, а саме мобільного телефону марки «Apple IPhone 14», номер моделі НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, ІМЕІ1: НОМЕР_3, ІМЕІ2: НОМЕР_4, що належить ОСОБА_4 .
2.Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів.
3.Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 07.10.2024 та було передано до провадження слідчої судді ОСОБА_1
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
4.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
5.Представник володільця майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що: (1) з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутись виключно прокурор, а не детектив; (2) детективом не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України; (3) ОСОБА_4 під час обшуку добровільно надав для огляду свій мобільний телефон, а тому детективи мали можливість оглянути телефон на місці проведення обшуку, не вилучаючи його; (4) матеріали клопотання не містять документів, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до будь-якої неправомірної діяльності; (5) ухвалою слідчого судді надано дозвіл на відшукання, зокрема, електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку службових осіб КП «Київський метрополітен», однак ОСОБА_4 таким не являється. З огляду на зазначене, адвокат вважає клопотання про арешт необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам КПК України, та порушує законне право ОСОБА_4 володіти та користуватись своїм майном.
Розглянувши клопотання детектива, слідча суддя його задовольняє, з огляду на таке.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
6.Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
8.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ст. 170 КПК України).
9.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
10.Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
11.У силу частин 1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів) ; (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
12.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
"Справу розглянуто в закритому судовому засіданні з метою збереження таємниці досудового розслідування (п. 4 ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України).
Інформація, що міститься в пунктах 13 - 73 судового рішення, є відомостями досудового розслідування і підлягає подальшому захисту від розголошення, відтак належить до відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»)."
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02.10.2024 обшуку у приміщенні КП «Київський метрополітен» за адресою: м. Київ, проїзд Золотоворітський, 3, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
-мобільний телефон марки «Apple IPhone 14», номер моделі НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, ІМЕІ1: НОМЕР_3, ІМЕІ2: НОМЕР_4, що належить ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 42024000000000403 детективами.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору, ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1