- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/4379/23
Провадження № 1-кп/991/60/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11 жовтня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52019000000001195.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5,
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19
обвинувачених: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,
представників потерпілих: ОСОБА_35, ОСОБА_36,
секретаря судового засідання: ОСОБА_37 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52019000000001195 за обвинуваченням ОСОБА_38 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_39 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та № 12014000000000496 за обвинуваченням ОСОБА_20 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, КК України, ОСОБА_31 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_33 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_32 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_34 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_30 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_28 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_24 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_26 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
2.У судовому засіданні 27 вересня 2024 року захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 52019000000001195 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з наявністю нескасованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
На переконання адвоката, постанова слідчого від 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12014000000000496 та постанова слідчого від 09 серпня 2019 poкy про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 були винесені за результатами проведених досудових розслідувань, під час яких було з?ясовано всі обставини та суть справ, в результаті чого слідчий дійшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення. Відтак, в розумінні процесуального закону та ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказані постанови є остаточними рішеннями в кримінальних провадженнях.
2.1.Захисник ОСОБА_17 підтримав клопотання свого колеги.
2.2.Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника. Повідомив, що нескасованих постанов про закриття кримінальних проваджень № 12014000000000496 та № 12016100000001664 не існує.
2.3.Інші учасники в судових засіданнях 27 вересня та 11 жовтня 2024 року правом на висловлення думки щодо заявленого клопотання не скористались.
3. Дослідивши клопотання захисника ОСОБА_4 суд дійшов до висновку про неможливість його задоволення з огляду на таке.
4.Судом на підставі досліджених матеріалів встановлено, що 05 листопада 2014 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000496.
В цей же день, 05 листопада 2014 року, в ЄРДР були внесені відомості у кримінальних провадженнях № 12014000000000496, № 12014000000000497, № 12014000000000498, № 12014000000000499 та № 12014000000000500 які 17 листопада 2014 були об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер 12014000000000496.
04 березня 2015 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000000349.
04 березня 2015 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015000000000105.
04 березня 2015 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000110.
15 травня 2015 року матеріали досудових розслідувань № 12014000000000496, № 42015000000000349, № 12015000000000105 та №12015000000000110 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 12014000000000496.
08 жовтня 2016 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016100000001664.
14 грудня 2016 року до ЄРДР було внесено відомості за № 52016000000000454.
07 вересня 2017 року матеріали досудових розслідувань № 52016000000000454, № 12016100000001664 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 12016100000001664.
20 липня 2018 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52018000000000734.
20 липня 2018 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52018000000000735.
30 липня 2018 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань № 52018000000000735 і № 12016100000001664 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 12016100000001664.
31 липня 2018 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань № 52018000000000734 і № 12016100000001664 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно № 12016100000001664.
26 лютого 2019 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000000171.
23 липня 2019 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000001664 і № 52019000000000171 об`єднано в одне № 12016100000001664.
30 жовтня 2019 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000000957.
11 листопада 2019 року постановою прокурора кримінальні провадження № 12016100000001664 та 52019000000000957 були об`єднані в одне провадження №12016100000001664.
11 листопада 2019 року в межах кримінального провадження № 12016100000001664 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_39
13 листопада 2019 року в межах кримінального провадження № 12016100000001664 вручено повідомлення про підозру та ОСОБА_40
21 грудня 2019 року матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_38 та ОСОБА_39 були виділені в окремі провадження (№ 52019000000001195 та 520190000000001197 відповідно).
05 серпня 2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016100000001664 та №12014000000000496 об`єднано в одне провадження № 12014000000000496.
Постановою прокурора від 20 липня 2023 року кримінальні провадження № 52019000000001195 та 520190000000001197 були об`єднані в одне провадження № 52019000000001195, яке й перебуває на розгляді колегії суддів після об`єднання з кримінальним провадженням № 12014000000000496.
5.Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2,4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Зі змісту ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставина, передбачена пунктом 9-1 частини першої цієї статті, виявиться під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК на стадії підготовчого судового засідання суд може прийняти рішення про закриття кримінального провадження виключно з підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК.
Отже, зі змісту п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК можливо виокремити три умови, наявність яких свідчить про необхідність закриття кримінального провадження:
1)існування не скасованого рішення слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження, прийнятого з огляду на одну з підстав, наведених у пунктах 1, 2, 4, 9 ч. 1ст. 284 КПК;
2)відповідність між собою діяння, кримінальне провадження щодо якого було закрите з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, та діяння, провадження щодо якого у зв`язку з існуванням нескасованого рішення сторона захисту просить закрити на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК;
3)здійснення досудового розслідування у первісному кримінальному провадженні, яке було закрите з огляду на одну з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, на момент його закінчення із дотриманням вимог щодо підслідності.
5.1.Отже, необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачає встановлення тотожності діянь у закритому кримінальному провадженні та кримінальному провадженні, у межах якого заявлене таке клопотання.
У постанові від 28 травня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12014000000000496 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України констатується: «За результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» були отримані від Національного банку України кредитні кошти рефінансування з метою підтримання ліквідності вказаної банківської установи відповідно до положень та вимог діючого протягом вказаного часу законодавства, кредитні кошти виділялися НБУ згідно передбачених законодавством підстав, під заставу належного забезпечення - майнових прав за раніше виданими ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредитами юридичним особам та об`єктів нерухомого майна, оціночна вартість яких у загальній сумі більше ніж вдвічі перевищує виділені НБУ кошти державного рефінансування. При цьому встановлено, що кредитні кошти рефінансування, надані НБУ, були спрямовані службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» згідно їх цільового призначення для повернення вкладів фізичних осіб та забезпечення стабільної роботи цієї банківської установи. Досудовим розслідуванням фактів розкрадання службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» коштів вкладників - фізичних осіб, не встановлено, та одночасно з цим доведено вчинення цими особами дій, спрямованих на виконання взятих банком зобов`язань щодо вчасного повернення їх депозитних вкладів».
У постанові від 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження №12014000000000496 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України констатується: «...встановлено, що кредитні кошти рефінансування, надані НБУ, були спрямовані службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» згідно їх цільового призначення для повернення вкладів фізичних осіб та забезпечення стабільної роботи цієї банківської установи. Досудовим розслідуванням фактів розкрадання службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» коштів вкладників - фізичних осіб, не встановлено, та одночасно з цим доведено вчинення цими особами дій, спрямованих на виконання взятих банком зобов`язань щодо вчасного повернення їх депозитних вкладів. Фактів попередньої змови службових осіб Національного банку України з службовими особами та власниками ПАТ «ВіЕйБі Банк» з метою вчинення привласнення та розкрадання коштів вкладників (фізичних осіб) вказаного комерційного банку та кредитних коштів державного рефінансування, наданих НБУ, не встановлено. Аналіз дій службових осіб ПАТ «ВіЕйБіБанк» протягом2014року, пов`язаних із регулюванням розміру кредитного портфелю банку на однаковому рівні (збільшення та зменшення його показників майже в однаковій сумі) свідчить про їх наміри підтримувати ліквідність Банку та його платоспроможність в умовах економічної та політичної кризи в Україні, в тому числі з урахуванням безнадійної заборгованості позичальників, які знаходилися на території Донецької та Луганської областей, і повернення кредитів якими наразі не можливе».
У постанові від 09 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження №12016100000001664 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України констатовано: «...За результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному проваджені встановлено, шо протягом 2014 року службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» були отримані від Національного банку України кредитні кошти рефінансування з метою підтримання ліквідності вказаної банківської установи відповідно до положень та вимог діючого протягом вказаного період) часу законодавства, кредитні кошти виділялися НБУ згідно передбачених законодавством підстав, під заставу належного забезпечення - майнових прав за раніше виданими ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредитами юридичним особам та об`єктів нерухомого майна, оціночна вартість яких у загальній сумі більше ніж вдвічі перевищує виділені НБУ кошти державного рефінансування. При цьому встановлено, що кредитні кошти рефінансування, надані НБУ, були спрямовані службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» згідно їх цільового призначення для повернення вкладів фізичних осіб та забезпечення стабільної роботи цієї банківської установи...».
5.2.Проаналізувавши зміст обвинувального акта, суд встановив, що такі обставини були включені до обсягу пред`явленого обвинувачення у кримінальному провадженні № 52019000000001195, отже суд має перевірити чи існували нескасовані постанови про закриття кримінального провадження.
5.2.1.28 травня 2015 року кримінальне провадження №12014000000000496 було закрито ГСУ НП України у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
14 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/57555/18-к скасовано постанову ГСУ НП України від 28 травня 2015 року про закриття кримінального провадження №12014000000000496.
26 липня 2019 року постановою ГСУ НП України кримінальне провадження № 12014000000000496 вдруге було закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
21 жовтня 2019 року першим заступником Генпрокурора ОСОБА_41 постанову ГСУ НП України від 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження №12014000000000496 було скасовано на підставі того, що «розслідування здійснено поверхово, без повного та всебічного з`ясування обставин вчиненого злочину».
5.2.2.09 серпня 2019 року постановою начальника відділу ГСУ НП України кримінальне провадження №12016100000001664 було закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
18 вересня 2019 року першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_41 було винесено постанову про скасування постанови про закриття цього кримінального провадження, незважаючи на попереднє рішення Генеральної прокуратури України про підтвердження законності й обґрунтованості закриття кримінального провадження № 12016100000001664.
25 червня 2020 року постановою в.о. Генерального прокурора було скасовано постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_42 від 18 вересня 2019 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12016100000001664, як незаконну та необґрунтовану.
11 серпня 2020 року Генеральний прокурор скасувала постанову від 25 червня 2020 року на тій підставі, що вона була прийнята без наявності матеріалів кримінального провадження. Таким чином, з 11 серпня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001664 було поновлено.
5.3.Отже, судом встановлено, що постанови від 28 травня 2015 року та 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12014000000000496 та постанова від 09 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження №12016100000001664 скасовані, що свідчить про відсутність обов`язкової умови, наявність якої потрібно встановити для закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК. Відтак, за умови призначення справи до судового розгляду, наявність чи відсутність в інкримінованих діяннях складу кримінального правопорушення буде встановлено вже судом за результатом розгляду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 12014000000000496 та № 52019000000001195.
5.4.Враховуючи це, суд не вдаватиметься до аналізу здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні із дотриманням вимог щодо підслідності.
5.5.Захисник ОСОБА_4 наголошував на тому, що постанови першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_42 винесені з грубим порушенням процедури та строків передбачених ч. 6 ст. 284 КПК України. Зокрема:
-постанова Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_42 від 18 вересня 2019 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12016100000001664 була винесена без врахування попередньої перевірки прокурором Генеральної прокуратури України, яка зазначена в листі Генеральної прокуратури України від 05 вересня 2019 року № 04/2/4-5396-19, а також на сороковий день, замість двадцяти днів, як це передбачено ч. 6 ст. 284 КПК України;
-постанова Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_42 від 21жовтня 2019 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12014000000000496 була винесена без врахування попередньої перевірки прокурором Генеральної прокуратури України, а також на вісімдесят сьомий день, замість двадцяти днів, як це передбачено знову таки ч. 6 ст. 284 КПК України.
5.5.1.Зазначені процесуальні рішення першого заступника Генерального прокурора мають істотне значення для кримінальних проваджень, які наразі розглядаються судом, тому з метою дотримання вимог щодо всебічності та повноти розгляду клопотання, суд має з`ясовувати законність процедури, застосованої під час скасування наведених вище постанов.
5.5.2.Вирішуючи це питання, колегія суддів враховує, що скасовуючи постанови про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 та № 12014000000000496 у постановах від 18 вересня 2019 року та 21 жовтня 2019 року, перший заступник Генерального прокурора України керувався ч. 6 ст. 36 КПК України, яка регламентує підстави перегляду прокурором постанов слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України.
5.5.3.Доводи захисника на порушення першим заступником Генерального прокурора вимог ч. 6 ст. 284 КПК України є необґрунтованими, оскільки вказаною нормою регламентовано процедуру перегляду рішень слідчих та дізнавачів про закриття кримінального провадження прокурорами, якій здійснюють процесуальне керівництво у конкретних кримінальних провадженнях.
5.5.4.Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду. У постанові Касаційного кримінального суду ВС від 03 квітня 2023 року у справі № 367/1335/21, колегія суддів дійшла до висновку, що Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники вправі скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження в межах строку досудового розслідування.
5.5.5.Крім того, час між винесенням постанови дізнавачем або слідчим про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлялося про підозру, або постанови прокурора про закриття кримінального провадження незалежно від того чи повідомлялися особи про підозру чи ні до їх скасування або в порядку, передбаченому частиною 6 статті 284 КПК, або за результатами здійснення судового контролю, не повинен включатися у строки досудового розслідування (Постанова ККС ВС від 03 квітня 2023 року у справі № 367/1335/21).
5.6.Доводи захисника про неврахування першим заступником Генерального прокурора попередніх перевірок є неспроможними, оскільки не відповідають принципам самостійності процесуальної діяльності прокурора та заборони втручання в таку діяльність осіб, які не мають на це законних повноважень.
5.7.В цілому, спосіб реалізації права першого заступника Генерального прокурора на скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними у ст. 2 КПК України.
5.8.У клопотанні захисник зазначав, що постанова слідчого від 28 травня 2015 про закриття кримінального провадження №12014000000000496 була скасована слідчим суддею з грубим порушенням процесуального закону (ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/57555/18-к від 14 грудня 2018 року).
Не вдаючись до детального аналізу мотивів ухвали від 14 грудня 2018 року, суд переконався у тому, що слідчим суддею було задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення зі скаргою та встановлено належність суб`єкта подання скарги.
5.9.Окремо, захисник ОСОБА_4 наголошував на тому, що постанови слідчих від 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12014000000000496 та від 09 серпня 2019 poкy про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 були предметом перевірки слідчими суддями в межах судового контролю та не скасовані. Вказане не призвело до набуття цими постановами статусу остаточного рішення, оскільки вони були скасовані першим заступником Генерального прокурора у передбачений процесуальним законом спосіб, що було проаналізовано в п. 5.2.2. цієї ухвали.
6.Колегія суддів зазначає, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ЄСПЛ (п. 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Розглядаючи клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 284, 314, 369-372 КПК суд, постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Залишити без задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52019000000001195.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_43