- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/11489/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/784/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
17 жовтня 2024 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И В:
17.10.2024 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано, направлену 16.10.2024, апеляційну скаргу підозрюваного на ухвалу слідчого судді від 02.10.2024 щодо, як вказав апелянт, продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по провадженню №11-сс/991/784/24 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі підозрюваний просить поновити строк на апеляційне оскарження скасувати, оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до нього інший запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою, та привести розмір застави до граничного розміру передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України /далі - КПК/.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 заявив клопотання про проведення судового засідання із розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 02.10.2024 у режимі відеоконференції з Державною установою /далі - ДУ/ «Київський слідчий ізолятор». Наведене клопотання мотивоване перебуванням ОСОБА_3 у відповідній установі.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від підозрюваного, у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач встановив, що таку скаргу подано з дотриманням правил підсудності, на ухвалу, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку, особою, яка має на це право, але з пропуском строку на оскарження, встановленого ст. 395 КПК. Проте з огляду на наявність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження перешкоди для призначення до розгляду відсутні.
Тому, для забезпечення дотримання строків апеляційного розгляду та виконання вимог КПК потрібно витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали судової справи №991/11489/24, які містять оскаржувану ухвалу, та повідомити учасників судового провадження про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Вирішуючи клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, суддя-доповідач виходить із того, що дійсно КПК надає можливість сторонам кримінального провадження приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження). Адже судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 336 КПК).
З метою забезпечення оперативності судового провадження, враховуючи відповідне клопотання підозрюваного, суддя-доповідач на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК дійшов висновку про необхідність проведення судового засідання з участю в ньому підозрюваного в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор». Зазначене не позбавляє підозрюваного можливості подати клопотання про його доставку для участі в судовому засіданні до приміщення суду.
Судове засідання призначається на дату поза межами трьохденного строку, визначеного ч. 2 ст. 422 КПК, ураховуючи перебування одного з членів колегії у відпустці та зайнятість членів колегії суддів в інших судових засіданнях.
Крім того, зважаючи на вимоги ст. 422 КПК, яка передбачає скорочені строки апеляційного розгляду, сторонам необхідно роз`яснити наслідки зволікання з поданням доповнень до апеляційної скарги та / або ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 110, ч. 5 ст. 115, п. 3 ч. 1 ст. 309, 336, ч. 2 ст. 369, ст. 395, ст. 396, ч. 2 ст. 401, ст. ст. 422, 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Судове засідання по розгляду апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_3, поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2024 року, призначити в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, провул. Хрестовий, 4, зал судових засідань № 1) на 30 жовтня 2024 року о 08:00 год.
Витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали судової справи №991/11489/24, які містять оскаржувану ухвалу, зобов`язавши їх надати Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду невідкладно.
Клопотання підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити, у зв`язку з чим судове засідання з розгляду його апеляційної скарги, поданої на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2024 року, призначене на 08 год 00 хв 30 жовтня 2024 року, проводити в режимі відеоконференції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (01601, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 4) та Державною установою «Київський слідчий ізолятор» (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 13) за участі підозрюваного ОСОБА_3 .
Доручити уповноваженій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до початку проведення відеоконференції в першому судовому засіданні вручити підозрюваному ОСОБА_3 пам`ятку про його права та обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, перевірити документи, що посвідчують його особу, та перебувати поряд з ним до закінчення судового засідання.
Копію ухвали направити захиснику, підозрюваному, прокурору та Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Повідомити про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасників судового провадження ( ОСОБА_3, ОСОБА_6, прокурора).
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку неподання доповнень до апеляційної скарги у п`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали відповідні дії можуть бути розцінені судом як зловживання правом, направлене на затягування строку розгляду справи.
Роз`яснити сторонам захисту та обвинувачення, що вони мають право ознайомитися з матеріалами судового провадження, зокрема, до початку судового засідання. У випадку, якщо будь-яка зі сторін не скористалася відповідним правом до початку засідання з розгляду апеляційної скарги, а надалі заявила про необхідність такого ознайомлення, то відповідна процесуальна поведінка може бути розцінена як зловживання правом, направлене на затягування строків розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2