- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Павлишин О.Ф.
- Секретар : Мариняк Т.О.
- Прокурор : Макар О.І.
справа № 991/6740/24
провадження № 22-ц/991/3/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
при секретарі судового засідання Мариняк Т.О.,
за участі представника відповідачів - адвоката Лагоміни А.А.,
прокурора Макара О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича на ухвалу Вищого антикорупційного суду про забезпечення позову до подання позовної заяви від 07.08.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
1.Історія апеляційного провадження.
20.08.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвоката Лагоміни А.А. на ухвалу Вищого антикорупційного суду про забезпечення позову до подання позовної заяви від 07.08.2024 р., яку ухвалою судді-доповідача від 23.08.2024 р. залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків (т. 1 а.с. 175-194, 197).
03.09.2024 року від адвоката Лагоміни А.А. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено документи на підтвердження повноважень останнього на представництво інтересів відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у цій справі, а також надано докази надсилання апеляційної скарги позивачу - прокурору САП Макару О.І. (т. 1 а.с. 201-228).
Ухвалою колегії суддів від 09.09.2024 р. за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву учасниками справи (т. 1 а.с. 229).
Ухвалою колегії суддів від 07.10.2024 р. закінчено проведення підготовчих дій та призначено апеляційну скаргу до розгляду (т. 2 а.с. 15).
2.Короткий зміст та мотиви оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024 р. задоволено заяву прокурора САП Макара О.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та накладено арешт на активи, які їм належать та є предметом спору у даному провадженні, а також відповідають вартості необґрунтованих активів.
Задовольняючи заяву прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено: 1) існування спору між сторонами; 2) зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги; 3) існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення майбутніх позовних вимог; 4) позивач порушував питання лише щодо арешту активів, які є предметом цього спору, та інших активів відповідачів, що відповідають вартості необґрунтованих активів, за таких умов забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Адвокат Лагоміна А.А. в апеляційній скарзі в інтересах відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, порушено строки позовної давності щодо об`єкта, на який накладено арешт, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6, оскільки позовна давність за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави становить чотири роки. При цьому, вказану квартиру ОСОБА_6 придбала 17.12.2019 року, відповідно, строк позовної давності щодо цього активу закінчився 17.12.2023 року. Отже, 05.08.2024 року на момент звернення прокурора із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви сплинули строки позовної давності. Також, стверджує про порушення прав учасників судового процесу, оскільки згідно протоколу та технічного запису судового засідання від 07.08.2024 р. йому не дали можливості ознайомитись з матеріалами справи, хоча він як представник відповідачів був допущений до розгляду справи. Після повторного подання аналогічного клопотання судом було надано йому можливість ознайомитись з матеріалами справи у 10-хвилинній перерві, що він вважає процесуальною маніпуляцією з метою не дати можливості підготуватися до процесу. Тим самим, на його думку, суд першої інстанції порушив основні засади (принципи) цивільного судочинства, такі як повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Крім того, судом першої інстанції порушено порядок розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без виклику відповідачів. Також, було прийнято до розгляду заяву про забезпечення позову без сплати судового збору. Окремо наголошує, що оскаржуваною ухвалою незаконно та безпідставно накладено арешт на майно особи, яка не є відповідачем у справі - зокрема, ОСОБА_7, якій належить частка арештованої квартири АДРЕСА_2 .
4.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні представник відповідачів - адвокат Лагоміна А.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Наголосив, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 43 ЦПК України, оскільки учасники провадження були позбавлені права ознайомитись із матеріалами справи, підготувати та надати свої докази, а також надати пояснення. Відповідачі про судове засідання, яке відбулось 07.08.2024 року, випадково дізналися через застосунок «Дія». Водночас, у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи їм було відмовлено. Вважає, що оскільки його як представника відповідачів було допущено судом до участі у справі, то і її розгляд вже мав відбуватися із викликом відповідачів. Втім, у задоволенні клопотання щодо виклику відповідачів суд також безпідставно відмовив.
Прокурор САП Макар О.І. заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Наголосив, що при поданні заяви про забезпечення позову ним ставилось питання про її розгляд без повідомлення відповідачів. Втім, працівник канцелярії суду при реєстрації справи помилково вніс реєстраційні номери облікових карток відповідачів, тому останні дізнались про судовий розгляд через застосунок «Дія» та їх представник адвокат Лагоміна А.А. прибув у судове засідання та був допущений до судового розгляду. Відтак, судом не порушено їх прав. Щодо спливу строків, зазначив, що на період дії військового стану перебіг строків позовної давності зупиняється, а відповідно строки давності щодо спірної квартири не сплили. Щодо доводів про незаконне накладення арешту на квартиру, яка на праві спільної сумісної власності належить трьом із чотирьох відповідачів та іншій особі, яка не є відповідачем, то у ході судового розгляду встановлено, що частки на цю квартиру не визначені, тому арешт накладено на весь об`єкт. Виділення частки може здійснюватися у процедурі виконавчого провадження на підставі відповідної заяви. За таких обставин, наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертались.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене та позицію представника відповідачів - адвоката Лагоміни А.А., який вважав за можливе провести апеляційний розгляд за їх відсутності, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження.
5.Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів та заперечення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом у відповідності до ч. 4 ст. 23 ЦПК України. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором САП.
Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р.).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором доведено існування спору між сторонами та зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, а також існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення майбутніх позовних вимог, при цьому прокурор порушував питання лише щодо арешту активів, які є предметом цього спору, та інших активів відповідачів, що відповідають вартості необґрунтованих активів, тому забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.
В апеляційній скарзі наведені висновки оскаржуваної ухвали не ставляться під сумнів, відтак, перегляд останньої здійснюється виключно в межах доводів апеляційної скарги.
Процесуальна можливість розгляду заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, без повідомлення відповідача, якщо це є необхідним з метою ефективності заходу забезпечення, прямо передбачена у ч. 5 ст. 153 ЦПК України.
У заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які будуть предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави прокурор просив не повідомляти відповідачів про її розгляд, оскільки це може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову. При цьому, прокурором наведено підстави на обґрунтування такої позиції, зокрема: 1) обізнаність ОСОБА_2 з вимогами антикорупційного законодавства, що передбачає усвідомлення ним можливих негативних наслідків визнання таких активів необґрунтованими; 2) існування доказів про оформлення майна відповідачами на третіх осіб; 3) приховування з їх боку фактів володіння та користування майном, фактично їм належного; 4) надання ОСОБА_2 недостовірних відомостей на запити НАЗК; 5) вчинення з боку відповідачів дій щодо надання вигляду законності набуття у власність майна (т. 1 а.с. 15-16).
За таких обставин, судом першої інстанції в межах наданих йому повноважень прийнято рішення про розгляд заяви без повідомлення відповідачів. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо допущених судом порушень, зокрема, неповідомлення відповідачів про час та місце судового розгляду, є необґрунтованими.
При цьому, згідно з наданими під час апеляційного розгляду пояснень учасників, встановлено, що при заповненні обліково-статистичної картки заяви прокурора про забезпечення позову в автоматизованій системі документообігу суду, до неї було внесено РНОКПП відповідачів, що призвело до автоматичного поширення інформації про дату та час судового засідання в електронному кабінеті відповідачів. Відтак, у судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову прибув адвокат Лагоміна А.А., якого було допущено до участі в якості представника відповідачів. Так, під час судового розгляду адвокат Лагоміна А.А. заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено. Після чого, він тричі просив відкласти судове засідання і надати час для узгодження позиції із відповідачами, втім, у задоволенні його клопотань було відмовлено. У зв`язку з чим, останній заявив відвід колегії суддів, що здійснювала розгляд заяви про забезпечення позову (т. 1 а.с. 147-150).
З наведеної хронології подій слідує, що хоча судом первісно і було прийнято рішення розглядати заяву про забезпечення позову без участі відповідачів, втім їх представника адвоката Лагоміну А.А. було допущено до участі у розгляді цієї заяви, у судовому засіданні було оголошено зміст заяви про забезпечення позову та досліджено всі наявні у справі докази, після чого представнику відповідачів було надано 15 хвилин для ознайомлення з матеріалами справи з можливістю надати пояснення. Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, поваги до честі та гідності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, є безпідставними, оскільки представник відповідачів брав участь у розгляді заяви про забезпечення позову, відтак, права останніх жодним чином не порушено.
В апеляційній скарзі також наголошується на порушенні порядку сплати судового збору, оскільки за подання заяви про забезпечення позову прокурор зобов`язаний був сплатити судовий збір.
Колегія суддів відхиляє зазначені доводи, оскільки згідно з п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється. На переконання колегії суддів, наведена норма закону має тлумачитись таким чином, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач звільняється від сплати судового збору у суді першої інстанції як при пред`явленні позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, так і при поданні заяви про його забезпечення. Крім того, питання щодо розподілу судових витрат може бути вирішено судом при постановленні рішення по суті, а не лише на стаді прийняття заяви до розгляду.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення строку позовної давності щодо об`єкта, на який накладено арешт, а саме квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6, колегія суддів також відхиляє.
Так, згідно з ч. 5 ст. 258 ЦК України, за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави застосовується позовна давність у чотири роки. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем (ч. 7 ст. 261 ЦК України).
Разом з тим, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 р., перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, строки позовної давності на вищевказану квартиру, на яку оскаржуваною ухвалою накладено арешт, прокурором САП не порушено.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність накладення арешту на квартиру, частки якої належить особі, яка не є відповідачем у справі, колегія суддів виходить з того, що адвокат Лагоміна А.А. не має повноважень на представництво у даному провадженні інтересів ОСОБА_7, якій належить вказана частка, відповідно і не має порушувати питання щодо перевірки обґрунтованості накладення арешту на її частку у квартирі АДРЕСА_2 . Зважаючи на принцип диспозитивності, враховуючи відсутність повноважень адвоката Лагоміни А.А. представляти інтереси ОСОБА_8, відсутність апеляційної скарги останньої на ухвалу суду першої інстанції, якою накладено арешт на майно, титульним власником частки у якому вона є, окрему оцінку доводам адвоката Лагоміни А.А. про порушення прав та законних інтересів особи, на представництво якої він не уповноважений, колегія суддів не надає.
6.Висновки суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги представника відповідачів Лагоміни А.А. не знайшли свого підтвердження, про що колегією суддів надана правова оцінка у розділі 5 постанови, та вони відхилені. Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 375, 381-384 ЦПК, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича - залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024 р. - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин