- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/4139/24
Провадження № 1-кп/991/51/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 жовтня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
їх захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 про тимчасовий доступ до документів, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Тальянки Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
09.10.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 надійшло клопотання, у якому він просить надати йому тимчасовий доступ до матеріалів оперативно-розшукових справ, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України та в межах яких здійснювались оперативно-розшукові заходи на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 24.11.2021 № 2433цт, від 21.01.2022 № 134цт, від 08.06.2022 № 631цт, від 01.08.2022 № 1011цт, від 01.08.2022 № 1012цт, від 01.08.2022 № 1013цт, від 01.08.2022 № 1014цт, від 17.08.2022 № 1121цт.
Обґрунтування клопотання
Захисник ОСОБА_11 мотивував подане клопотання тим, що під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не були надані матеріали оперативно-розшукових справ, хоча сторона обвинувачення використовувала одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, зокрема під час вирішення процесуальних питань на етапі досудового розслідування.
Наразі досудове розслідування кримінального провадження закінчено, обвинувальний акт скеровано до суду, тому, на думку захисника, запитувані документи не є такими, до яких заборонено доступ у розумінні КПК України.
Відомості, які наявні в матеріалах оперативно-розшукових справ, становили охоронювану законом таємницю досудового розслідування, що унеможливлює отримання їх в інший спосіб, окрім як на підставі ухвали суду про надання тимчасового доступу, що стало підставою для звернення із цим клопотанням.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні додатково пояснив, що ухвали слідчих суддів щодо надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів постановлені до того, як, за версією сторони обвинувачення, у осіб виник умисел на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368, 369 КК України, та до внесення відомостей про ці правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому сторона захисту хоче ознайомитись із запитуваними документами, аби встановити, чи були підстави для заведення оперативно-розшукової справи, проведення оперативно-розшукових заходів та відповідно чи отримані за їх результатами докази є допустимими. Уточнив, що номери оперативно-розшукових справ, до яких він просить суд надати тимчасовий доступ, зазначені у відповідних ухвалах слідчих суддів. Повідомив, що не має допуску до державної таємниці.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_10 підтримали заявлене клопотання, просили суд задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що під час виконання вимог ст. 290 КПК України сторона обвинувачення відкрила стороні захисту певні матеріали оперативно-розшукової справи в тій частині, яка стосується подій цього кримінального провадження, а саме клопотання про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, відповідні ухвали слідчих суддів та протоколи, складені за результатами проведення таких заходів.
Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили суд задовольнити клопотання.
Представник Національного антикорупційного бюро України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, усудове засідання не з`явився, направив до суду заяву, у якій просив суд відмовити в задоволенні клопотання.
Повідомив, що матеріали оперативно-розшукової справи, до якої захисник просить суд надати тимчасовий доступ, належать до інформації, яка віднесена до державної таємниці на підставі відомостей, яким присвоєно гриф секретності «цілком таємно». Рішення про скасування такого грифу секретності не приймалось. У межах цієї справи винесені постанови про заведення вказаної категорії справ зокрема відносно інших осіб, які не є учасниками кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022. Наразі відсутні підстави, передбачені ст. 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», тому рішення про закриття справи не приймалось.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 163 КПК України неявка представника володільця не є перешкодою для розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Стаття 333 КПК України регулює порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Відповідно до ч. 1 цієї статті заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2).
За змістом ст. 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження та полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Положеннями ч. 1, 2 ст. 132 КПК України, в контексті застосування в цьому кримінальному провадженні, визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому для оцінки потреб судового провадження, з точки зору права сторони захисту, суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Також під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5, 6 ст. 132 КПК України).
Частиною 1 ст. 160 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.
Вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів встановлені ч. 2 ст. 160 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить державна таємниця.
Захисник просить суд надати йому тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України, а саме до матеріалів оперативно-розшукової справи № 228цт/2021 від 19.11.2021, у межах якої на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 24.11.2021 № 2433цт, від 21.01.2022 № 134цт, від 08.06.2022 № 631цт, від 01.08.2022 № 1011цт, від 01.08.2022 № 1012цт, від 01.08.2022 № 1013цт, від 01.08.2022 № 1014цт, від 17.08.2022 № 1121цт проведено оперативно-розшукові заходи щодо ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
До державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність (абз. 3 п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю»).
У ч. 10 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено, що забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом. Відповідно до ч. 13 цієї статті Закону не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини.
Представник Національного антикорупційного бюро України - керівник Другого Головного спеціального підрозділу детективів (Д-2) повідомив, що матеріали оперативно-розшукової справи № 228цт/2021 від 19.11.2021належать до інформації, яка згідно з абз. 3 п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» віднесена до державної таємниці на підставі відомостей, яким присвоєно гриф секретності «цілком таємно», відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрований Мін`юстом 14.01.2021 за № 52/35674), а саме:
п. 4.2.1. - Відомості за окремими показниками про причетність до співробітництва, факт (незалежно від часу), плани залучення до співробітництва на конфіденційній основі для виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності особи, що дають змогу її ідентифікувати, щодо конкретної особи;
п. 4.4.3. - Відомості про організацію, завдання, результати оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, за окремими показниками;
п. 4.4.9. - Відомості, що дають змогу ідентифікувати конкретний об`єкт, стосовно якого здійснюється або планується здійснювати оперативно-розшуковий, контррозвідувальний чи розвідувальний захід, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, щодо об`єктів: оперативно-розшукового заходу (крім тих, що здійснюються органами внутрішніх справ), що здійснюється для пошуку і фіксації фактичних даних про вчинення особливо тяжких або тяжких злочинів.
Рішення про скасування такого грифу секретності чи про закриття оперативно-розшукової справи № 228цт/2021 від 19.11.2021не приймались.
Разом з тим представник володільця зазначив, що в межах цієї справи винесені постанови про заведення такої категорії справ щодо інших осіб, які не є учасниками кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022.
Неведені вище норми законодавства свідчать про те, що відомості щодо осіб, які на конфіденційній основі співпрацювали з працівниками Національного антикорупційного бюро України та надавали відповідну оперативну інформацію, зміст повідомлень конфідентів та отримані від них матеріали, результати оперативно-розшукової діяльності, а також відомості щодо об`єктів оперативно-розшукового заходу (у даному випадку відносно інших осіб, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні), є державною таємницею та не підлягають розголошенню до вирішення питання про розсекречування відповідних матеріальних носіїв секретної інформації в установленому Законом України «Про державну таємницю» порядку. Розголошення такої інформації створює загрозу національним інтересам і безпеці, та життю і здоров`ю осіб, які надавали негласну допомогу відповідному органу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 повідомив, що не має допуску до державної таємниці відповідної форми, що з урахуванням норми абз. 2 ч. 6 ст. 163 КПК України унеможливлює надання йому доступу до матеріалів оперативно-розшукової справи № 228цт/2021 від 19.11.2021, які містять відомості, що становлять державну таємницю зі ступенем секретності «цілком таємно».
Під час розгляду клопотання ОСОБА_11 не навів обставин, які має намір доводити перед судом за допомогою запитуваних документів та не довів, що відомості, які містяться в останніх та становлять державну таємницю, можуть бути використані як докази, а сторона захисту позбавлена можливості іншими способами довести ці обставини.
Водночас суд звертає увагу, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає. Тобто обов`язок доказування належності та допустимості документів щодо законності здійснення оперативно-розшукових заходів та фіксування їх результатів кримінальним процесуальним законом покладено на прокурора, який подає такі документи на підтвердження висунутого обвинувачення, а не на сторону захисту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні законодавчо визначені підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до документів, тому слід відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 .
Керуючись ст. 132, 159, 162, 163, 333, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 про тимчасовий доступ до документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3