- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/7765/24
Провадження 1-кп/991/92/24
У Х В А Л А
15 жовтня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника позивача ОСОБА_8,
представника потерпілого ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному 31 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000882, за обвинуваченням
ОСОБА_10, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харцизськ Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 31.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000882, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
19.09.2024 колегією суддів постановлено судове рішення, яким закінчено підготовче судове засідання та кримінальне провадження № 42016000000000882 призначено до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подано до суду клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_10 .
Доводи клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що 31.07.2015 ОСОБА_10 виїхала за межі території України та до України більше не поверталася. Відсутність обвинуваченої на території України протягом такого значного періоду часу свідчить про її переховування від органів досудового розслідування та суду. У зв`язку з цим, та не встановлення місцезнаходження ОСОБА_10, останню оголошено у розшук. 29.03.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в межах кримінального провадження № 42016000000000882 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 . Враховуючи викладене, а також ті обставини, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 та 191 КК України, прокурор просив надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, надав пояснення аналогічні тексту клопотання. Зазначив, що з 2016 року ОСОБА_10 оголошено у розшук у зв`язку з не встановленням місцезнаходження останньої. До моменту розгляду клопотання про здійснення спеціального судового провадження ОСОБА_10 до України не поверталася. Разом з цим, за час здійснення досудового розслідування та спеціального досудового розслідування ОСОБА_10 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування, в тому числі шляхом опублікування повісток про її виклик в засобах масової інформації та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Також прокурор звернув увагу суду, що ОСОБА_10 зверталася до сторони обвинувачення шляхом направлення клопотання у кримінальному провадженні. У клопотанні ОСОБА_10 зазначила про відмову від деяких захисників та вказала дані захисників, які здійснюють захист її прав та інтересів у даному провадженні. Це, на переконання прокурора, беззаперечно свідчить про обізнаність останньої щодо наявності кримінального провадження № 42016000000000882. У сукупності викладеного прокурор просив клопотання задовольнити та надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження.
Захисник ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що сторона захисту також не володіє відомостями щодо перебування ОСОБА_10 на території України та можливості її прибуття до суду для участі у розгляді кримінального провадження. У зв`язку з чим не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
Представник позивача ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 підтримали клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання прокурора
Дослідивши клопотання сторони обвинувачення з доданими до нього матеріалами, заслухавши думки учасників судового засідання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною 5 статті 139 КПК України встановлено, що у разі ухилення (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором від явки на судовий виклик суду є підставою для здійснення спеціального судового провадження.
Положеннями ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що кримінальним процесуальним законодавством України встановлено вичерпний перелік правових підстав, за сукупністю яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме: особі, щодо якої ставиться питання про здійснення спеціального судового провадження, повинно бути висунуто обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів; обвинувачений має бути оголошеним у міжнародний розшук та/або переховуватися на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; підтвердження того факту, що обвинувачений знає або повинен знати про розпочате кримінальне провадження.
Щодо обвинувачення особи у вчиненні певних видів злочинів
Стосовно наявності у ОСОБА_10 статусу обвинуваченої суд керується нормою ч. 2 ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000000882 від 31.03.2016 стосовно ОСОБА_10 надійшов до Вищого антикорупційного суду 20.08.2024. Отже, ОСОБА_10 у даному провадженні має статус обвинуваченої.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_10 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів у складі злочинної організації, очолюваної колишнім Президентом України ОСОБА_12, зокрема в її структурному підрозділі під керівництвом ОСОБА_13, а саме: заволодінні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном - скрапленим газом, належним ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування», у співучасті зі службовими особами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики), Міністерства економіки України (Міністерства економічного розвитку і торгівлі), Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», службовими особами обласних державних адміністрацій та іншими особами, чим спричинено вказаним підприємствам збитків на загальну суму 2 196 176 418,64 гривень, тобто в участі у злочинній організації, що створена з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, зокрема, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах та організованою групою, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 297-1 КПК України обвинувачення особи у вчиненні злочину, передбаченого, як ст. 255, так і ст. 191 КК України, надає можливість суду здійснювати судовий розгляд за відсутністю такого обвинуваченого, тобто здійснювати спеціальне судове провадження.
Щодо підтвердження того, що обвинувачена знає або повинна знати про розпочате кримінальне провадження
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що визнання обвинуваченого «Iatitante» - «особою, яка переховується від правосуддя», винним у заочному судовому провадженні «in absentia» без повідомлення його про слухання справи проти нього є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Сейдовіч проти Італії» від 01.03.2006). Таким чином суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_10 знає про кримінальне переслідування відносно неї та про дане судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення відмовитися від свого права постати перед судом чи ухилитися від правосуддя.
Досліджуючи дане питання, колегія суддів першочергово враховує ті обставини, що відповідно до інформаційної довідки № 17/1/4-22342-15 від 17.09.2015, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2, та відомостями, зазначеними з листі № 8/2/1-11220 від 12.09.2015 за підписом начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України, ОСОБА_10 31.07.2015 покинула територію України через міжнародний пункт пропуску «Гоптівка» та виїхала до російської федерації. На території України більше не з`являлася.
У зв`язку з відсутністю відомостей щодо місцеперебування ОСОБА_10, складене органом досудового розслідування письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України, від 25.03.2016 того ж дня засобами поштового зв`язку направлено за останнім відомим місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_10 та згідно з матеріалами провадження там проживає рідний брат обвинуваченої - ОСОБА_14 .
29.03.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42016000000000882.
У подальшому повістки про виклик ОСОБА_15 до Національного антикорупційного бюро України на 21.02.2024, 23.02.2024, 26.02.2024, окрім направлення їх поштовим зв`язком за вищезазначеною адресою, опубліковувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 135 КПК України.
Водночас після надходження обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду судом здійснювався виклик обвинуваченої в підготовчі судові засідання на 30.08.2024, 12.09.2024 та 19.09.2024, а також в судові засідання на 25.09.2024 та 15.10.2024 шляхом опублікування повісток про виклик в газеті «Урядовий Кур`єр» та на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.
Поряд з вищезазначеним колегія суддів звертає окрему увагу на матеріали судової справи, які містять відомості щодо надання обвинуваченій ОСОБА_10 правової допомоги у кримінальному провадженні адвокатами за договорами (ордер захисника ОСОБА_6 від 05.12.2022 та ордер захисника ОСОБА_16 від 24.03.2023). В той же час, відповідно до досліджених у судовому засіданні матеріалів підозрювана ОСОБА_10 зверталася до сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні з заявою щодо відмови від участі у справі певних захисників та надання їй правової допомоги безпосередньо адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_16 .
Автентичність відповідної заяви захисниками обвинуваченої в судовому засіданні не заперечувалася. Більш того, під час підготовчого судового засідання захисники обвинуваченої підтвердили обізнаність ОСОБА_10 стосовно наявності кримінального провадженні відносно неї.
Наведені обставини у своїй сукупності беззаперечно свідчать про обізнаність обвинуваченої ОСОБА_10 про наявність кримінального провадження у відношенні неї та стадію, на якій дане провадження перебуває на теперішній час.
Щодо оголошення обвинуваченої у міжнародний розшук та/або переховування на тимчасово окупованій території України та/або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
Як зазначено вище, відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України для здійснення спеціального судового провадження судом повинен бути встановлений факт переховування обвинуваченого від суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів колегією суддів встановлено, що ОСОБА_10 31.07.2015 через міжнародний пункт пропуску «Гоптівка» (Харківська область) виїхала з території України до російської федерації, де і продовжила перебувати на час складання листа-повідомлення Служби безпеки України № 8/2/1-11220 від 12.09.2015. На час розгляду клопотання про здійснення спеціального судового провадження інших відомостей щодо місцезнаходження обвинуваченої суду надано не було та захист не оспорював факту перебування ОСОБА_10 на території російської федерації.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що обвинувачена є власницею нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 . У даній квартирі, за твердженням самої обвинуваченої, проживає її рідний брат- ОСОБА_14 та зазначену адресу ОСОБА_10 вказувала у заяві щодо відмови від захисників. Отже, ОСОБА_10 дотепер є власницею нерухомого майна на території України та підтримує певні соціальні зв`язки з Україною. Втім, з 31.07.2015 до України жодного разу не приїздила попри неодноразові виклики до органу досудового розслідування та суду.
Так, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 30.05.2019 у справі № 639/793/17 наголосив, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника, в тому числі нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду.
Водночас Постановою Верховної Ради України № 129-VІІІ від 27.01.2015 про звернення до європейських та міжнародних інституцій російську федерацію визнано державою-агресором.
Таким чином, з сукупності вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачена ОСОБА_10 з 31.07.2015 переховується на території держави-агресора з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того Суд звертає увагу на приписи чинного законодавства, що регулюють здійснення спеціального судового провадження, які не зобов`язують суд встановлювати безпосередній факт перебування обвинуваченої особи у розшуку та визначатися з діями, які були вчинені уповноваженими особами для встановлення місцезнаходження обвинуваченого. Достатнім є лише сам факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Разом з цим в абзаці першому частини першої ст. 281 КПК України (чинному на 25.03.2016, тобто дату оголошення ОСОБА_10 у розшук) зазначено, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук». Частинами 2, 3 цієї ж статті встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Отже, для того, щоб особа у розумінні ст. 281 КПК України вважалася оголошеною у розшук, має бути наявна постанова про оголошення розшуку такої особи.
Разом з цим, єдиним актом, який стосується міжнародного розшуку, є Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена наказом від 09.01.1997 № 3/1/2/5/2/2 (чинна на момент оголошення ОСОБА_10 у розшук). Вказана інструкція визначала, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу. Пункт 4.4. Інструкції встановлював, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ Інтерполу.
Таким чином, на переконання колегії суддів, дата винесення уповноваженою особою органу досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного у розшук є початком перебування такої особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України та є доказами міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 3 ст. 323 КПК України.
Так, постановою слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України від 25.03.2016 ОСОБА_10 оголошено у розшук у кримінальному провадженні № 12013220540000300.
29.03.2016 постанова про оголошення підозрюваної ОСОБА_10 у розшук за вих. № 17/1/4-22342-15 скерована до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України для негайного оголошення підозрюваної у міжнародний розшук. Відповідно до наявної переписки між Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу Національної поліції України та Службою безпеки України відповідна постанова була прийнята в роботу. Відомостей про відмову в оголошені ОСОБА_10 у міжнародний розшук суду не надано.
У подальшому, постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України від 31.03.2016 з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000300 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України. Виділеному досудовому розслідуванню присвоєно індивідуальний номер 42016000000000882.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що обвинувачена ОСОБА_10 оголошена в міжнародний розшук у кримінальному провадженні № 42016000000000882 від 31.03.2016 в розумінні приписів про здійснення спеціального судового провадження.
Підсумовуючи вищезазначене Суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлені обставини, які є підставою для здійснення спеціального судового провадження. Відтак, клопотання прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 42016000000000882 від 31.03.2016 стосовно обвинуваченої ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Повідомити обвинувачену ОСОБА_10 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно неї шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_10, процесуальні документи та інформацію про них надсилати та публікувати, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Роз`яснити учасникам кримінального провадження приписи ч. 4 ст. 323 КПК України, що у разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачена з`явиться або буде доставлена до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_17
Судді:
ОСОБА_18